{"title":"ЗАЛІЗО-КАРБОНОВІ НАНОКОМПОЗИТИ НА ОСНОВІ СИНТЕТИЧНИХ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН ТА ЇХ МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ","authors":"Валентина Литвин, Марина Семенова, Юлія Сметенко","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-5","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Наночастинки металів інкапсульовані в карбонову матрицю становлять значний інтерес у зв’язку з перспективами їх використання при створенні нових матеріалів для техніки та медицини. Важливе значення для промисловості мають метал-карбонові нанокомпозити в складі яких містяться наночастинки перехідних металів. Метою роботи є синтез залізо-карбонового нанокомпозиту з використанням синтетичних гумінових речовин в якості джерела карбону та дослідження властивостей одержаного продукту. Залізо-карбоновий нанокомпозит було одержано шляхом піролізу ферум(ІІІ) гумату у атмосфері водню Н2. Використаний в роботі ферум(ІІІ) гумат було отримано осадженням з розчину синтетичного натрій гумату йонами Fe3+. Одержаний FeC-нанокомпозит охарактеризовано методом рентгенівської дифракції, рентгенофлюоресцентного аналізу та скануючої електронної мікроскопії. Встановлено, що отриманий залізо-карбоновий нанокомпозит містить металічне залізо з ГЦК та ОЦК граткою. Показано, що середній розмір частинок в інтервалі температур піролізу 300 – 1000 ºС змінюється від 9,8 до 52,5 нм. Масова частка нікелю у композиті при підвищенні температури синтезу збільшується від 29 до 41 %. Дослідження магнітних властивостей отриманих нанокомпозитів дозволило встановити, що в області температур менше 320 К вони володіють феромагнетизмом, а в області 320 К зазнають переходу в суперпарамагнітний стан. Важливим результатом дослідження є залежність питомої намагніченості зразків від вмісту заліза та розмірів наночастинок, що забезпечує можливість направленого регулювання магнітних характеристик при зміні параметрів синтезу.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Проблеми хімії та сталого розвитку","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-5","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Наночастинки металів інкапсульовані в карбонову матрицю становлять значний інтерес у зв’язку з перспективами їх використання при створенні нових матеріалів для техніки та медицини. Важливе значення для промисловості мають метал-карбонові нанокомпозити в складі яких містяться наночастинки перехідних металів. Метою роботи є синтез залізо-карбонового нанокомпозиту з використанням синтетичних гумінових речовин в якості джерела карбону та дослідження властивостей одержаного продукту. Залізо-карбоновий нанокомпозит було одержано шляхом піролізу ферум(ІІІ) гумату у атмосфері водню Н2. Використаний в роботі ферум(ІІІ) гумат було отримано осадженням з розчину синтетичного натрій гумату йонами Fe3+. Одержаний FeC-нанокомпозит охарактеризовано методом рентгенівської дифракції, рентгенофлюоресцентного аналізу та скануючої електронної мікроскопії. Встановлено, що отриманий залізо-карбоновий нанокомпозит містить металічне залізо з ГЦК та ОЦК граткою. Показано, що середній розмір частинок в інтервалі температур піролізу 300 – 1000 ºС змінюється від 9,8 до 52,5 нм. Масова частка нікелю у композиті при підвищенні температури синтезу збільшується від 29 до 41 %. Дослідження магнітних властивостей отриманих нанокомпозитів дозволило встановити, що в області температур менше 320 К вони володіють феромагнетизмом, а в області 320 К зазнають переходу в суперпарамагнітний стан. Важливим результатом дослідження є залежність питомої намагніченості зразків від вмісту заліза та розмірів наночастинок, що забезпечує можливість направленого регулювання магнітних характеристик при зміні параметрів синтезу.