Проблеми хімії та сталого розвитку最新文献

{"title":"ГІДРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД В АСПЕКТІ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ РІЧКИ ЖИДУВКА","authors":"Ольга Караїм, Мирослава Ахнюк, Зоряна Лавринюк, Олена Джам, Любомир Гулай","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-2","url":null,"abstract":"Водні ресурси є необхідною складовою забезпечення життя на Землі. Водночас вони є обмеженими ресурсами, а також, у зв’язку із значним антропогенним впливом, дуже вразливими природними об'єктами. У зв’язку із цим управління водними ресурсами з метою їх охорони та раціонального використання нині стає все актуальнішим. Метою роботи є проведення аналізу гідрохімічних показників поверхневих вод річки Жидувка в аспекті управління її водними ресурсами. До основних чинників у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить оцінка екологічного стану басейну річки. У свою чергу ключовим аспектом тут виступає гідрохімічний аналіз її поверхневих вод. Показники вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах слугують індикатором визначення їх якості. Piчка Жидувка – є малою pічкою, яка протікає на теритоpiї м. Луцьк і Луцького району. Її довжина становить близько 8,0 км. Довжина у межах міста Луцька 2,43 км. Водозбірна площа 9,7 км2. Площа прибережної захисної смуги на території міста становить 10,7 га. Площа водоохоронної зони у місті 12,92 га. Площа басейну 0,65 км2, середня витрата води – 0,03 м3/с. Для дослідження відбиралися проби води у р. Жидувка в межах м. Луцьк у створах № 1 по вул. Станіславського та № 2 по ву л. Потебні у розpiзі 4 пір року прот ягом 2018–2020 рр. У результаті досліджень встановлено, що поверхневі води piчки не відповідають нормативам. Перевищення концентрацій зафіксовано за вмістом завислих речовин, фосфатів, амоній-йонів, нітритів, заліза, синтетичних поверхнево-активних речовин та хімічним споживанням кисню. Отримані результати дослідження вказують на те, що у зв’язку із динамікою росту антропогенного навантаження на водойму та з метою ефективного управління водними ресурсами річки Жидувка необхідним є постійний моніторинг якості її поверхневих вод та здійснення низки заходів для покращення її екологічного стану.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122816948","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАБРУДНЕННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ПИТНОЇ ВОДИ НІТРАТАМИ ТА ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ","authors":"Олена Стаднічук, Лілія Кропивницька, Людмила Кучер","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-10","url":null,"abstract":"Подвоєння швидкості осідання нітрогену на землі, збільшення нітратного забруднення питної води та збільшення ризику виникнення певних захворювань при цьому є актуальним питанням для людства. Метою дослідження було визначення якості питної води децентралізованого водопостачання впродовж 2018-2021 років на території Волочиської МТГ, Війтівецької ОТГ та Наркевицької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області та встановлення можливого ризику виникнення різних захворювань в умовах постійного зростання антропогенного навантаження. Використовувались польові, лабораторно-аналітичні та статистичні методи. Проведений аналіз якості децентралізованого водопостачання води впродовж 2018-2021 років з 297 точок відбору, що знаходяться на території Волочиської МТГ, Війтівецької ОТГ та Наркевицької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області встановив, що більшість гідрохімічних показників мають допустимі значення. Винятком були поодинокі перевищення нітритів та йонів амонію. Крім того, усі зразки за твердістю відповідають твердому (35%) та дуже твердому (65%) типу природної води, що перевищує допустимі встановлені норми. Майже у 33% проб зафіксовано відхилення від нормативних значень за вмістом нітратів. У селах Криваченці, Гайдайки, Писарівка Війтівецької ОТГ, Ріпна, Поляни, Тарноруда, Канівка, Липівка, Гонорівка, Великі Жеребки Волочиської МТГ, Бубнівка Напркевицької ОТГ виявлено перевищення нітратів було у 1,3÷3,2 рази. Не рекомендується вживати воду з криниць, розташованих в освітніх закладах сіл Авратин, Лозова (Волочиська МТГ), Писарівка, Криваченці (Війтівецька ОТГ), Бубнівка, Дзеленці (Наркевицька ОТГ), оскільки вміст нітратів становить 59÷184 мг/ м3. За усередненим значенням ІЗВ досліджувані проби належать до 3 класу (ІЗВ=1,2), а за усередненим значенням по нітратній групі – 7,1, що відповідає 6 класу. У десяти селах питна вода за нітратною групою відноситься до 7 класу. Коефіцієнт небезпеки можливого виникнення певних захворювань спричинених підвищеним вмістом нітратів становить 1,1÷4,6, що відповідає середньому рівню небезпеки. Коефіцієнт ризику для неповнолітніх є більший (0,6÷4,6), ніж для дорослого населення (0,03÷3,0). Вживання води з підвищеним вмістом нітратів небезпечно використовувати для господарських потреб, оскільки тривале споживання може привести до патологічних змін в організмі людини, а у дітей може викликати безсимптомну метгемоглобінемію.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132624703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЙ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ОБСЯГАМИ УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ","authors":"Людмила Герасимчук, Руслана Валерко, Єлизавета Залужна","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-1","url":null,"abstract":"Метою дослідження є оцінка рівня екологічної безпеки адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області за обсягами утворення відходів. Методологія. Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики у Житомирській області щодо утворення відходів за період 2017 – 2020 рр. У територіальному розрізі Житомирської області визначали кратність перевищення середнього по області обсягу відходів, внесок міст та районів у загальний обсяг їх утворення, а також рівень екологічної безпеки на основі показників обсягу утворення відходів у розрахунку на км2 території та на одну особу з наступним групуванням територій за рівнем екологічної небезпеки (відносна (низька), помірна, підвищена чи висока). Наукова новизна полягає в оцінюванні обсягів утворення відходів та визначення рівня екологічної безпеки у розрізі Житомирської області. Висновки. За період 2017–2020 рр. спостерігається зменшення обсягів утворення відходів. Виявлена значна диспропорція у обсягах утворення відходів в розрізі Житомирської області. Левова частка утворених відходів припадає на міста з її щорічним збільшенням. Інтенсивність утворення відходів на одиницю території Житомирської області та в розрахунку на особу за досліджувані роки характеризується зниженням у 1,1-1,2 рази щорічно з максимальним перевищенням даних значень у всіх без винятку містах та районах області відповідно. Визначені 4 групи екологічної небезпеки: ІV група – висока екологічна небезпека (міста Житомир і Коростень (2018, 2019 рр.), Хорошівський район (2017, 2018 і 2020 рр.); ІІІ група – підвищена екологічна небезпека (м. Коростень (2017, 2020 рр.), Коростишівський (2017 р.) і Хорошівський (2019 р.) райони); ІІ група – помірна екологічна небезпека (міста Бердичів, Малин і Новоград-Волинський, Олевський (2019 р.), Андрушівський, Новоград-Волинський і Черняхівський (2017 – 2019 рр.), Житомирський (2020 р.), Лугинський (2019, 2020 рр.), Народицький (2018 р.), Радомишльський (2018, 2020 рр.) райони); І група – відносна (низька) екологічна небезпека (більшість районів Житомирської області, м. Малин (2018 р.) та м. Новоград-Волинський (2019 р.).","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129896360","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДІАГНОСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ РЕСУРСНОЇ СКЛАДОВОЇ","authors":"Алла Прищепа, Ольга Варжель","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-7","url":null,"abstract":"У статті наведена методологія розрахунку показників рівня екологічної безпеки ресурсної складової, яка передбачає: відбір сукупності показників, які її відображають; стандартизацію їх шляхом переведення в шкалу від 0 до 1 з використанням експериментально встановлених залежностей; групування територій районів за величинами середньоарифметичного з окремих показників ресурсної складової; визначення станів їх екологічної безпеки за шкалою 1,0-0,6835 – безпека, 0,6835-0,4851 – ризик, 0,4851-0,1902 – загроза, 0,1902- 0 –небезпека. За індикаторами стимуляторами стан екологічної безпеки території області за показником ресурсної складової оцінюється категоріями: лісистістю у зоні Полісся 7 районів – безпека, у зоні Лісостепу 5 – безпека, 3 – ризику, 1 – загроза; наявністю лук і пасовищ у зоні Полісся 6 районів – ризик, 1 – загроза, у зоні Лісостепу 4 райони – ризик, 5 – загроза. За індикаторами дестимуляторами стан екологічної безпеки території області оцінюється за такими категоріями: викидів забруднюючих речовин у зоні Полісся 7 районів – безпека, у Лісостеповій зоні 5 районів – безпека, 2 – ризику, 1 – загроза, 1 – небезпека; балансу гумусу у зоні Полісся 2 райони – безпека, 2 – ризику, 2 – загрози, 1 – небезпека, у Лісостеповій зоні 6 районів – безпека, 3 – ризику; розораності у зоні Полісся 1 район – безпека, 1 – ризику, 5 – загроза, у Лісостеповій зоні 4 райони становлять загрозу, 5 – небезпека; що стосується невідповідності питної води санітарно-хімічним показникам, то в зоні Полісся 2 райони – ризику, 2 – загрози, 3 – небезпека, у Лісостеповій зоні 3 райони є ризиковими, 4 – загроза, 1 – небезпека; щодо невідповідності мікробіологічних показників нормам, то в Поліській зоні 1 район – безпека, 3 – загроза, 3 – небезпека, у Лісостеповій зоні 2 райони – ризику, 6 – загроз, 1 – небезпека. За інтегрованим показником екологічної безпеки ресурсної складової встановлено, що переважна кількість територій районів оцінюється категоріями: у зоні Полісся 5 районів – ризику, 2 – загроз, у Лісостеповій зоні – 5 районів – ризик, 4 – загроза.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126825767","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СКЛОУТВОРЕННЯ В КВАЗІПОТРІЙНИХ СИСТЕМАХ AІ 2S–ВIVS2–СV 2S3 (АI – CU, AG; ВIV – GE, SN, СV – AS, SB)","authors":"Орися Березнюк, Ірина Петрусь, Олександр Смітюх, Іван Дмитрович Олексеюк","doi":"10.32782/pcsd-2021-4-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-1","url":null,"abstract":"Уперше встановлено межі областей склоутворення у квазіпотрійних системах AІ 2S–ВIVS2–СV 2S3 (АI – Cu, Ag; ВIV – Ge, Sn, СV – As, Sb) на основі результатів рентгенофазового аналізу. Максимальна температура синтезу становила 1100 К із подальшим гартуванням ампул у 25-відсотковий водний розчин натрій хлориду з подрібненим льодом. Одержані склоподібні зразки становили темно-сірі та жовто-червоні блискучі монолітні сплави. У досліджуваних германійумісних системах АI 2S–GеS2–СV 2S3 наявні неперервні області склоутворення на сторонах GeS2–СV 2S3. Головним чинником є схильність GeS2, As2S3 та Sb2S3 до склоутворення. За перерізом Ag2S–GeS2 у склоподібному стані отримуємо зразки з умістом Ag2S від 0 до 55 мол.%. У квазібінарній системі Ag2S–As2S3 є область склоутворення в межах 0–70 мол.% Ag2S. Максимальний уміст модифікатора Cu2S, який удалося ввести за умов збереження склоподібного стану, становить 10 та 15 мол.% у системах Cu2S– GеS2–As(Sb)2S3 відповідно. Максимальний уміст Ag2S, що входить до складу скла в системах Ag2S–GеS2–As(Sb)2S3, становить 70 та 55 мол.% відповідно. У станумовмісних системах області склоутворення значно менші порівняно з аналогічними германійумісними, що пов’язано з посиленням йонного складника хімічного зв’язку в разі заміни GeS2 на SnS2. У квазіпотрійних системах Сu(Ag)2S–SnS2–Sb2S3 спостерігаємо лише дві області склоутворення, які розміщуються на стороні SnS2–Sb2S3: одна перебуває в області 17–23 мол.% Sb2S3, включно з 3 та 2 мол.% Cu2S, Ag2S відповідно, інша – 66–83 мол.% Sb2S3, максимальний уміст Cu2S та Ag2S становить 12 та 4 мол.%. У системі Сu2S– SnS2–As2S3 область склоутворення простягається від 76 до 100 мол.% As2S3, максимальний уміст Cu2S становить 12 мол.%. У системі Ag2S–SnS2–As2S3 за перерізом Ag2S–As2S3 у склоподібному стані є зразки в межах 0–75 мол.% Ag2S. На стороні SnS2–As2S3 концентраційного трикутника область склоутворення простягається від 78 до 100 мол.% As2S3.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114705386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗА СПОЛУКАМИ НІТРОГЕНУ ТА ОСОБЛИВОСТІ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ В АСПЕКТІ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ РІЧКИ БИСТРЯК","authors":"Зоряна Лавринюк, Ольга Караїм, Любомир Гулай, Оксана Юрченко","doi":"10.32782/pcsd-2021-4-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-6","url":null,"abstract":"Раціональне використання поверхневих вод малих річок є досить актуальною і складною проблемою сучасного водного господарства України, оскільки ці водойми формують водні ресурси, гідрохімічний режим та якість води середніх та великих річок, створюють природні ландшафти значних територій. У басейнах малих річок формується понад 60% водних ресурсів України. Тому в нинішній системі управління водними ресурсами надзвичайно важливим є моніторинг якості природних вод та екологічного стану басейнів таких річок. Метою роботи є проведення оцінки якості поверхневих вод та дослідження особливостей антропогенного впливу на басейн річки Бистряк. Дослідження проведено на основі матеріалів обстеження стану басейну річки Бистряк, потенціометричного та фотометричного аналізів визначення вмісту сполук Нітрогену. Річка Бистряк бере початок у заболоченій місцевості біля с. Сокіл Любомльського району Волинської області на північний захід від м. Любомль та протікає в межах Любомльського району. Вона є правою притокою першого порядку річки Західний Буг. Довжина річки Бистряк становить 19,78 км, площа басейну – 94,51 км. Майже по всій довжині вона слугує магістральним каналом Ровенчансько-Полапської осушувальної системи. Нами здійснено відбір серії проб для дослідження гідрохімічних показників поверхневих вод річки Бистряк у чотири сезони року протягом 2017–2019 рр. у трьох створах (1 – на захід від с. Рівне в нижній течії річки, 2 – на схід від с. Борове у середній течії річки, 3 – біля с. Сокіл, у верхів’ї річки). На основі проведених досліджень встановлено, що якість води у водоймі є задовільною. Нами зафіксовано лише перевищення концентрації нітритів. Дані нітратів, йонів амонію та інших досліджуваних фізичних та хімічних показників якості води знаходяться у межах норми. Отримані результати вказують на те, що у зв’язку з динамікою росту антропогенного навантаження на водойму та з метою ефективного управління водними ресурсами річки Бистряк необхідним є постійний моніторинг якості її поверхневих вод.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125525316","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕХНОГЕННИЙ ФЛУОР У ҐРУНТАХ ТА ВОДОЙМАХ М. СУМИ","authors":"Геннадій Яковлевич Касьяненко, Станіслав Мацак","doi":"10.32782/pcsd-2021-4-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-4","url":null,"abstract":"Флуор відіграє важливу роль у мінералізації кісток та утворенні зубних емалей в організмах людей і тварин. Нестача флуору спричиняє проблеми зі здоров’ям, як-от карієс зубів, відсутність утворення зубної емалі та зменшення мінералізації кісток, особливо в дітей. У разі надмірного споживання флуору можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, які однаково впливають на молодих і літніх людей. Високі концентрації флуору в організмі людини призводять до порушення метаболічних процесів, наслідком чого можуть бути скелетний чи зубний флюороз, нескелетні вияви або поєднання цих захворювань. Частота та тяжкість флюорозу залежить від концентрації флуору в повітрі, ґрунті чи воді та ступеня їх впливу на живі організми. Мета роботи полягала у визначенні впливу хімічного виробництва на вміст флуоридів у природних середовищах м. Суми. Основним техногенним джерелом надходження флуору в довкілля в регіоні дослідження є виробництво фосфатних добрив ПАТ «Сумихімпром», на якому як сировину використовують фосфорити з високим умістом сполук флуору. Методологія дослідження. Під час досліджень використано стандартні методи відбору зразків ґрунту і поверхневих вод. Аналіз умісту флуоридів у зразках здійснювали методом йон-селективної потенціометрії. Наукова новизна. Одержано результати цільових досліджень, які вказують на завищений (порівняно з гранично допустимим) уміст флуоридів як у поверхневих природних водах, так і в ґрунтах м. Суми. На прикладі Степового заповідника «Михайлівська цілина» визначено природний фоновий уміст флуоридів у ґрунтах, характерних для досліджуваного регіону. Висновки. Низький фоновий уміст флуоридів у ґрунтах регіону, наявність порівняно високого їх умісту в ґрунтах та в сніговому покриві на території, що прилягає до хімічного виробництва фосфатних добрив, свідчить про суттєвий внесок останнього до забруднення довкілля м. Суми флуоровмісними сполуками.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127017843","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНОГО СТАНУ ВОД РІЧКИ ПСЕЛ","authors":"Віктор ПИЛИП′ЮК, Алла Колісник","doi":"10.32782/pcsd-2021-4-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-7","url":null,"abstract":"Проблема оцінки якості поверхневих вод в Україні є особливо гострою через нестачу якісних питних вод у регіонах. Річка Псел є транскордонною, площа її водозбору в межах України становить 72% від загального обсягу. У роботі оцінено гідрохімічний стан вод р. Псел. Установлено, що води річки використовуються для різних потреб, зокрема для господарсько-питного водопостачання. Основним антропогенним джерелом забруднення вод р. Псел є промислове об’єднання «Хімпром», розташоване у м. Суми. Загалом, питання екологічної оцінки якості вод р. Псел є предметом дослідження багатьох авторів. Як вихідні використано дані спостережень на стаціонарних постах підрозділів Гідрометеорологічної служби і Державного агентства водних ресурсів України за 1990–2018 рр. Для оцінки гідрохімічного режиму р. Псел застосована методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші й естуаріїв України з урахуванням трьох груп показників: за критеріями сольового складу; за трофосапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями; за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної та радіаційної дії. Основним показником оцінки є екологічний індекс. Виявлено, що якість вод р. Псел за середніми значеннями екологічного індексу характеризується класом III, категорією 4. Клас якості вод за їх станом характеризується як «задовільні», категорія якості вод – «задовільні». За ступенем чистоти клас якості вод характеризується як «забруднені», категорія якості – «слабкозабруднені». Такий стан досліджуваного водного об’єкта зумовлений значним антропогенним навантаженням – видобутком залізної руди в межах басейну річки. Для використання вод у питних і рибогосподарських цілях необхідні попередні заходи з очищення стічних вод.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121990535","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РІСТІНГІБУЮЧА АКТИВНІСТЬ (2-ПІРИДИНІЛОКСИ) ЗАМІЩЕНИХ (БЕНЗО)ІМІДАЗО[2,1-b][1,3]ТІАЗИНІВ","authors":"Наталія Сливка, Леся Салієва, Елла Максимівна Кадикало, Тетяна Бортнік, Михайло Вовк","doi":"10.32782/pcsd-2021-4-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-8","url":null,"abstract":"Робота присвячена дослідженню рістрегулюючої дії нових сполук імідазотіазинового типу: 6-[(піридин-2-іл) окси]-6,7-дигідро-5Н-(бензо)імідазо[2,1-b][1,3]тіазинів та 6-[(3,4-дигідро-2Н-(бензо)імідазо-[2,1-b][1,3]тіазин-3-іл)окси]нікотино(ізонікотино)нітрилів. Синтезовані сполуки із заздалегідь заданою будовою досліджено на виявлення особливостей фізіологічного розвитку проростків дводольної рослини Cucumis sativus. За результатами проведеного експерименту встановлено, що перебіг фізіологічних процесів у рослинному організмі має різноплановий характер. Неоднозначність інгібуючого впливу залежить від структури сполуки, концентрації розчинів та способу їх застосування. Показано, що наслідком замочування насіння в концентрації 0,1% робочих розчинів досліджуваних сполук є сильновиражена інгібуюча дія, яка спричиняє повну ембріональну загибель насіння. Під час використання розчинів тестованих сполук у концентраціях 0,01–0,0001% має місце як наростальний, так і спадний пригнічуючий ефект. Таким чином, характеризуючи інтенсивність та характер вияву інгібувального впливу досліджуваних сполук і їх будови на значущість цього ефекту, варто зазначити, що епізодичний пригнічувальний ефект з вираженими інтервалами виявляють сполуки 3а, 3f, 3i, які містять трифлуорометилзаміщений піридинільний фрагмент. Помірно епізодичний пригнічувальний ефект, у якому інтенсивність вияву не має критичних значень (загибель рослинного організму), але характеризується певним інтервалом посилення інгібуючого впливу, виявляють сполуки 3b, 3c, 3g, 3h, 3j із ціановмісним піридинільним ядром. І рівномірно виражений пригнічуючий ефект, де інгібуючий вплив рівномірно розподілений на всьому спектрі концентрацій, виявляють сполуки 3d, 3e, які містять дихлоро- та хлоротрифлуорометилзаміщений піридинільний фрагменти.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123039155","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КВІТКОВИХ ТРАВ’ЯНИСТИХ РОСЛИН ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧИХ МАЙДАНЧИКІВ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ","authors":"В. Є. Стаднік","doi":"10.32782/pcsd-2021-3-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-9","url":null,"abstract":"Хаотичне розміщення дитячих ігрових майданчиків призвело до того, що значна їх кількість не відповідає нормам. Ускладнює ситуацію той факт, що майданчики перебувають на балансі різних установ. Особливо гостро постала проблема озеленення їх території, адже наразі відсутній єдиний документ, що регламентує вимоги до озеленення дитячих ігрових майданчиків, та відсутній перелік рослин, які рекомендовано використо- вувати для створення захисних смуг зелених насаджень. Мета статті – оцінити ефективність використання квіткових трав’янистих рослин для створення захисних смуг зелених насаджень на дитячих ігрових майданчи- ках великих міст України. Вперше проведено дослідження ефективності використання високорослих квіткових трав’янистих рослин та ліан для озеленення територій дитячих майданчиків, що підтверджує наукову новизну роботи. У статті проаналізовано переваги та недоліки використання високорослих квіткових трав’янистих рослин і ліан для озеленення дитячих майданчиків урбанізованих територій та наведено результати досліджен- ня пилофільтрувальної функції таких рослин. Методологія базується на результатах фундаментальних дослі- джень ефективності захисних смуг зелених насаджень. За допомогою промірів та нанесення контурів на мілі- метровий папір були визначені площі листових пластин квіткових рослин. У подальшому на експериментальній ділянці було визначено кількість пилу, осадженого на листі рослин. Застосовуючи метод «пилової бурі», було про- ведено оцінку здатності листя зелених насаджень утримувати пил. За результатами досліджень можна дійти висновку, що деякі види рослин здатні утримати до 1,1 мг пилу на см2, такий результат збігається з ефектив- ністю деяких видів дерев і чагарників, які використовують для створення смуг зелених насаджень. Результати дослідження були впроваджені на контрольній ділянці – території дитячого майданчика у м. Харків, що підтвер- джує практичну значущість цієї роботи. Таким чином, дослідження зазначеної теми допоможе удосконалити сферу озеленення та благоустрою прибудинкових територій. Окреслена тема може зацікавити спеціалістів галузі охорони навколишнього середовища, урбаністики та містобудування.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123751747","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}