Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка最新文献

{"title":"ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕПРЕСИВНОЇ ТА КРИМІНОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛЕЙ УБЕЗПЕЧЕННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ","authors":"М. Г. Колодяжний","doi":"10.33766/2524-0323.102.110-120","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.102.110-120","url":null,"abstract":"У науковій статті на підставі результатів емпіричного та теоретичного дослідження здійснена спроба визначення дієвості карального і некарального підходів щодо підвищення рівня безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту шляхом зменшення смертності й дорожньо-транспортного травматизму і так само запобігання автотранспортним правопорушенням. Виділені прояви тяжіння сучасної державної політики України у вказаній сфері до репресії: криміналізація окремих діянь; посилення адміністративної відповідальності за окремі правопорушення на транспорті; відповідна організаційна налаштованість керівництва МВС України і Національної поліції, активне застосування примусу в діяльності органів та підрозділів патрульної поліції. Наголошено, що некаральна (кримінологічна) модель убезпечення дорожнього руху базується на європейській стратегії Vision Zero. Вона відноситься до управління дорожнім рухом, безпечних доріг, сучасних транспортних засобів, убезпечення пересування учасників дорожнього руху, поставарійної діяльності. Здійснений ґрунтовний кримінологічний аналіз адміністративних стягнень за вчинення найбільш поширених правопорушень у сфері дорожнього руху та експлуатації транспорту в багатьох країнах-членах ЄС. Установлено кореляційні взаємозалежності між рівнем безпеки дорожнього руху у відповідних європейських державах та розміром штрафів за деякі правопорушення у сфері дорожнього руху, а також рівнем ВВП на душу населення. Проведено такий аналіз й щодо України. Зауважено, що оцінка рівня безпеки дорожнього руху має ураховувати не лише правові, а й передусім економічні чинники. Констатовано, що кримінологічна (некаральна) модель убезпечення дорожнього руху є більш ефективною порівняно з репресивним підходом. Водночас в Україні має бути застосована комбінована модель запобігання автотранспортним правопорушенням. Вона охоплює кримінологічні та деякі примусові заходи.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125307474","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості початку кримінального провадження та етапів розслідування захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника","authors":"О. Ю. Прокопенко","doi":"10.33766/2524-0323.101.299-309","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.299-309","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу типових питань, що виникають під час розслідування кримінальних правопорушень за фактом захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Наведено джерела, що характеризуються найбільшим обсягом первинної інформації про подію, яка відбулася, а також слугують приводами та підставами для порушення кримінального провадження. Наголошено, що на сьогодні, як серед науковців, так і серед практиків, найпопулярнішим підходом з питань організації досудового розслідування кримінальних правопорушень в Україні є ситуаційний підхід. Тобто, з метою ефективної побудови методики розслідування кримінальних правопорушень слід наводити приклади можливих слідчих ситуацій та відповідні їм алгоритми дій. На основі положень криміналістичної тактики, думок науковців та результатів узагальнення судово-слідчої практики досудового розслідування захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника виокремлено найбільш типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування: ситуація 1 – особа злочинця відома, він затриманий, заручника звільнено; ситуація 2 – особа злочинця встановлена, але він утік та переховується від правоохоронних органів, заручника звільнено; ситуація 3 – особа злочинця не встановлена, він утік, заручника звільнено; ситуація 4 – особа злочинця не встановлена, він переховується разом із заручником. \u0000У результаті аналізу наукових напрацювань і практичної діяльності вважаємо за доцільне на наступному етапі розслідування щодо захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника виділити три слідчі ситуації: перша – особа злочинця затримана, останній провину визнає; друга – особа злочинця затримана, але свою причетність до злочину заперечує; третя – найбільш не сприятлива ситуація, коли особа злочинця встановлена, але не затримана (переховується від правоохоронних органів). Для кожної з наведених ситуацій визначено основні напрямки (завдання) розслідування та запропоновано типові алгоритми дій, необхідні для їх вирішення. Зроблено висновок про те, що врахування зазначених типових слідчих ситуацій надасть органам досудового розслідування можливість визначення напрямків розслідування та встановлення обставин захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Звернено увагу на значення взаємодії під час розслідування захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника та наведено перелік суб'єктів взаємодії.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114914743","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Міжнародні стандарти правового регулювання охорони праці неповнолітніх","authors":"Л. В. Мелех","doi":"10.33766/2524-0323.101.217-226","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.217-226","url":null,"abstract":"У статті розглянуто аспекти правового регулювання праці неповнолітніх від­повідно до чинного законодавства зарубіжних країн. Проведено аналіз окремих питань охорони праці неповнолітніх як особливого суб’єкта трудового права, а також по­в’язаних із цим проблем. Акцентовано увагу на деяких прогалинах у трудовому за­конодавстві України. Запропоновано усунути правові колізії та вдосконалити правові норми з питань захисту праці неповнолітніх. Внесено пропозиції щодо перегляду на законодавчому рівні робочого часу для неповнолітніх, їхніх умов праці, норм відпусток і т. ін., з метою збереження здоров’я і створення умов для повноцінного розвитку підлітків. Припущено подальше опра­цювання питання охорони праці неповнолітніх у сучасних умовах на рівні подальших ґрунтовних наукових досліджень. Важливим є те, що розширюються гарантії прав неповнолітніх шляхом ухвалення нових національних нормативно-правових актів, удосконалення чинних і ратифікації відповідних міжнародних актів. У міжнародному праві питання праці дітей до 14 років врегульоване завдяки низці правових актів, а саме: Загальній декларації прав людини, Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини, Конвенції про мінімальний вік приймання дітей на роботу у промисловості № 5. Однак останні містять норми щодо праці неповнолітніх на промислових підприємствах, а в нашій державі це заборонено. В Україні праця осіб до 14 років спостерігається у творчій сфері (участь у різних телепередачах, зйомка в рекламі, танці, спів тощо), проте регулювання такої праці не передбачено національним законодавством. Творча діяльність визначена в Конвенції про вік приймання дітей на непромислові роботи № 33, яку Україна не ратифікувала. Доцільно було б внести зміни до чинного КЗпП України й ухвалити нормативно-правові акти, що регулювали би працю неповнолітніх осіб віком до 14 років у творчій сфері, а саме: слід визначити порядок працевлаштування, працю та забезпечення реалізації прав та свобод таких осіб.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125253783","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз механізму отримання компенсації (відшкодування) у разі порушення права власності в умовах воєнного стану","authors":"Л. М. Загоруй, І. С. Загоруй","doi":"10.33766/2524-0323.101.206-216","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.206-216","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню організаційних і правових засад створюваного державного механізму отримання компенсації (відшкодування) за пошкоджене та знищене житло, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України. Шкода, завдана агресором окремим об’єктам права власності громадян в зоні бойових дій, на тимчасово окупованих і не окупованих територіях під час ракетних обстрілів є надто істотною, відчутною, а тому перед державою, з метою виконання позитивних зобов’язань у сфері прав людини і громадянина, постає питання захисту права власності. Аналізуючи дані питання, автори в статті доходять висновку про наявність у нормотворчих проєктах лише окремих елементів прописаного механізму, у яких виявлені або різні підходи до тлумачення понять, що може негативно впливати на системність у праві, знижуючи його ефективність застосування, або немає правової визначеності, або питання потребує додаткового роз’яснення, а окремі з них – змін чи доповнень. З огляду на це, звернено увагу на якість нормативно-правових актів у зазначеній сфері, оскільки вона є необхідною гарантією забезпечення ефективного захисту особи від протиправних посягань на її права з боку будь-яких суб’єктів. Висновано, що поза межами діючих або запропонованих механізмів компенсації / відшкодування залишились питання компенсації в разі обмеження доступу у зв’язку із розташуванням об’єктів власності на тимчасово окупованій (непідконтрольній) території. Розмірковуючи щодо розміру відшкодування завданої шкоди / компенсації за­значено, що в загальному розумінні цього питання стикаємося з пошуком справедливого балансу між приватними та публічними інтересами при захисті права власності, а також необхідності запровадження таких правил і процедур, які мінімізують ризики корупційних правопорушень.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132459911","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Перспективи унормування відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності","authors":"О. О. Дудоров, Р. О. Мовчан","doi":"10.33766/2524-0323.101.71-90","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.71-90","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано окремі положення проєкту нового Кримінального кодексу України, присвячені кримінальним правопорушенням проти власності. Наголос зроблено на з’ясуванні тієї обставини, якою мірою при формулюванні відповідних проєктованих положень узято до уваги здобутки вітчизняної кримінально-правової науки, напрацювання судової практики і релевантний зарубіжний досвід. Указано на дискусійність беззастережного віднесення розглядуваних деліктів до кримінальних правопорушень проти економіки і перспективність їх визнання різновидом кримінальних правопорушень проти людини. Доведено, що назва розділу 6.1 проєкту потребує уточнення з метою її узгодження зі здобутками цивілістики. Аргументовано положення про необхідність внесення ясності з питання про: 1) визнання предметом кримінальних правопорушень проти власності криптовалюти; 2) кваліфікацію «некорисливого» викрадення. Показано, що запропоновані визначення понять «викрадення» і «заволодіння» безпідставно не охоплюють випадки «опосередкованого» шахрайства. Наголошено на необхідності коректного використання термінів «викрадення» і «заволодіння» в межах всього проєкту. Констатовано, що реалізована в проєкті ідея уніфікації відповідальності за всі форми (способи) викрадення не узгоджується з підходами, які знайшли відбиття в інших структурних частинах проєкту, що засвідчує непослідовність його розробників при вирішенні подібних законотворчих питань. Піддано критиці пропозицію авторів проєкту встановити в межах однієї статті кримінального закону відповідальність за заволодінням нерухомістю і правом на річ, а також запропоновано шляхи розв’язання цієї проблеми. Указано на дискусійність збереження існуючого стану речей, за якого криміноутворювальною ознакою самовільного і безоплатного використання електричної енергії визнається спричинення майнової шкоди. Наведено аргументи на користь положення про доцільність виключення з проєкту ст. 6.1.12 «Незаконні дії з гуманітарною допомогою чи благодійними пожертвами».","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"109 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133631021","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Відповідальність військовослужбовців за самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану: окрема думка щодо новел у законодавстві","authors":"Ю. М. Веселов, П. С. Єпринцев","doi":"10.33766/2524-0323.101.48-61","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.48-61","url":null,"abstract":"У статті розглянуто нововведення до національного законодавства в частині адміністративної та кримінальної відповідальності за військові правопорушення, пов’язані із самовільним залишенням військової частини або місця служби. Метою дослідження є окреслення теоретичних і прикладних проблем законодавчих змін у частині виключення обставин скоєння окремих військових адміністративних правопорушень в умовах воєнного стану. На підставі ґрунтовного аналізу висловлено низку критичних зауважень наукового та прикладного характеру з приводу окремих нововведень: перспектива перевантаження органів досудового розслідування, прокуратури та судів кримінальними провадженнями за даними фактами військових правопорушень, що може негативно вплинути на якість та своєчасність розгляду даної категорії справ; кваліфікація всіх випадків самовільного залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану без урахування обставин і тривалості відсутності військовослужбовця на службі за кримінальними нормами порушує принцип пропорційності відповідальності; за умови оформлення та розгляду даних діянь у порядку адміністративно-деліктного провадження (що продовжує мати місце на практиці через малозначність правопорушення), з урахуванням чинної правової регламентації по факту втрачається можливість надавати відповідну правову оцінку цим проступкам в умовах воєнного стану, що насправді має підвищену суспільну небезпеку в порівнянні до типових ситуацій. \u0000  \u0000 ","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129118883","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Функції сучасної держави в умовах воєнного стану","authors":"С. М. Мельничук","doi":"10.33766/2524-0323.101.23-35","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.23-35","url":null,"abstract":"У статті розглянуто вплив воєнного стану на функції сучасної держави. З метою отримання цілісного уявлення про зміни в обсягах діяльності сучасної держави, на території якої запроваджений і діє особливий правовий режим – воєнний стан, у роботі було використано методологічний інструментарій, витребуваний тематикою, в основі якого філософські, загальнонаукові концептуальні підходи, а також характерні для сучасної юридичної науки способи й методи. Для належного наукового пошуку в межах цієї проблематики було з’ясовано зміст таких категорій, як сучасна держава (соціальна публічна інституція, що забезпечує цілісність, управління та розвиток суспільства в процесі реалізації її функцій), конституційна модель держави (суверенна, демократична, правова, соціальна держава), мета держави (забезпечення цілісності, управління і розвитку суспільства), завдання держави (питання, які обумовлені її метою та потребують розв’язання в процесі реалізації функцій держави), функції держави (найбільш доцільний обсяг діяльності держави, що спрямована на розв’язання її завдань), котрі в сучасній теорії держави не мають однозначного розуміння. Встановлено, що конституційна модель сучасної держави об’єктивує логічні взаємовідносини її функціональних сфер – завдання, які мають нормативне закріплення в Конституції України. А їх зміст опосередковує функції сучасної держави, які піддаються змінам під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Досліджено, що низка функцій держави піддалася змінам, з огляду на запровадження обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, а також інституційних проблем сфери публічного управління, регуляторних новацій у фіскальній сфері та іншого на період воєнного стану.  З’ясовано, що доцільність та обсяг застосування обмежень прав людини відбувається з врахуванням загроз національній безпеці й корелюється з міжнародними документами.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128478160","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Антикорупційна спеціалізація в діяльності прокуратури: інституційні та правові засади","authors":"О. С. Бондаренко, К. Д. Янішевська, Валерія Валеріївна Миргород-Карпова","doi":"10.33766/2524-0323.101.36-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.36-48","url":null,"abstract":"В умовах трансформаційних змін, зумовлених євроінтеграційними прагненнями України та фактичним набуттям нашою державою статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, загострюється питання протидії корупції на належному рівні. Антикорупційний підхід не має бути декларативним i повинен передбачати ряд змін інституційного, правового, просвітницького та освітнього характеру. Одним із найбільш важливих аспектів антикорупційних змін стало утворення значної кількості антикорупційних інституцій. Зазначене обумовлене різними управлінськими моделями антикорупційних інституцій та вимогами міжнародних антикорупційних конвенцій, прийнятих у рамках ООН та Ради Європи. Так у структурі органів прокуратури було утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Враховуючи значущість міжнародного досвіду для протидії корупції, метою статті є вивчення особливостей та значення діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів прокуратури у зарубіжних державах та моделі організації Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в Україні. Методологічний інструментарій дослідження представлений комплексним поєднанням загальнологічних та спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Комплексне компонування яких дозволило досягти цілей наукового дослідження. Зокрема, було використано метод аналізу, синтезу, узагальнення, а також формально-юридичний, порівняльно-правовий та інші. З’ясовано, що діяльність антикорупційних інституцій у цілому та ок-ремі аспекти діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів у структурі органів прокуратури як в Україні, так і за кордоном були предметом наукового інтересу багатьох учених. У статті на основі критичного аналізу висвітлено питання кореляції діяльності спеціальних антикорупційних підрозділів у зарубіжних державах та рівня корупції. Охарактеризовано сутність, значення та рівень успішності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Зроблено висновок, що обрана Україною модель організації діяльності спеціального антикорупційного підрозділу в структурі Офісу Генерального прокурора є раціональною та ефективною. Водночас для результативності її діяльності важливим є забезпечення єдності та взаємоузгодженості дій, як у межах системи органів прокуратури України, так і в контексті співпраці антикорупційних інституцій у цілому. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в порівняльно-правовій характеристиці результативності основних антикорупційних інституційних моделей.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"85 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124290104","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Регламентація кримінальної відповідальності комбатантів у міжнародному гуманітарному праві","authors":"А. І. Мельничук","doi":"10.33766/2524-0323.101.152-164","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.152-164","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання регламентації кримінальної відповідальності комбатантів у міжнародному гуманітарному праві. Методологічною основою наукової роботи стали філософські, загальнонаукові концептуальні підходи, а також характерні для сучасної юридичної науки підходи і методи, відповідно до проблеми. У ході дослідження з’ясовано, що кримінальна відповідальність комбатантів закріплена як у конвенціях, так і в статутних документах, які в сукупності складають основу міжнародного гуманітарного права. Аналіз норм міжнародного гуманітарного права дав змогу встановити, що конвенційні норми містять заборони щодо вчинення дій-воєнних злочинів комбатантами в межах збройних конфліктів, недотримання яких визнається серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права. Індивідуальна відповідальність окреслюється через встановлення обмежувальних механізмів, спрямованих на захист осіб, які не беруть участі або припинили участь у збройних конфліктах, регламентацію ведення збройного конфлікту, обмеження насильства під час збройного конфлікту.  Такі норми мають високий рівень узагальнення та не містять належного механізму притягнення до кримінальної відповідальності комбатантів, конкретних зобов’язань держав-учасників і механізмів контролю за їх виконанням, що потребує системної розробки, зокрема уточнення складу злочинів, визначення ступеня їх суспільної небезпеки тощо національним правом. З’ясовано, що принцип індивідуальної відповідальності комбатантів, як і юрисдикція стосовно воєнних злочинів, їх зміст міститься в статутах Міжнародних військових трибуналів та Міжнародного кримінального суду, на основі яких вони функціонують. Діяльність Трибуналів сприяла появі прецедентних рішень, які є ефективним правовим засобом реалізації міжнародного гуманітарного права в частині припинення його порушень, з огляду на визнані юридичні підстави кваліфікації певної поведінки, як міжнародне правопо-рушення, встановлені елементи міжнародних правопорушень, склади міжнародних злочинів тощо.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130786906","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Відмінності припинення трудового договору від поняття його призупинення в період дії воєнного стану: актуальні аспекти","authors":"Л. Ю. Прогоноюк","doi":"10.33766/2524-0323.101.226-237","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.226-237","url":null,"abstract":"Статтю присвячено актуальним аспектам пошуку відмінних ознак припинення трудового договору від новели трудового законодавства призупинення трудового договору на період дії воєнного стану. У межах дослідження автор розглядає теоретичні питання як інституту призупинення трудових відносин, так й інституту припинення трудових відносин. Основну увагу при тому приділено виділенню відмінних ознак між цими категоріями через характеристику понятійного апарату, чіткого визначення умов та порядку застосування того чи іншого інституту. Опрацьовано низку нормативно-правових актів, як чинного законодавства, так і нормативно-правові акти Республіки Молдови та Литовської Республіки. Запропоновано звернути увагу на досвід цих країн у розробці питання призупинення трудового договору у проєкті Трудового Кодексу України. Проведено аналіз наукових досліджень провідних спеціалістів науки трудового права, наведено їх найважливіші гіпотези та наукові надбання. Наголошено, що для законності призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану необхідна наявність одночасно кількох умов, як-то: 1) факт збройної агресії та існування правового режиму воєнного стану; 2) абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником роботи. Причому, недоліком відповідної правової норми є відсутність чіткого визначення чи принаймні ознак неможливості виконання сторонами трудового договору своїх обов’язків. Дослідження проблематики здійснювалось завдяки застосуванню методів порівняння, абстракції, аналізу та узагальнення, а також методу системно-структурного дослідження. У висновках визначені недоліки правової норми щодо призупинення дії трудових відносин наголошено на встановлені матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником у разі визнання такого призупинення незаконним. Обгрунтовано необхідність внесення змін до трудового законодавства задля гарантування і працівникам права скасувати призупинення дії трудового договору.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"170 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114311471","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}