ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕПРЕСИВНОЇ ТА КРИМІНОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛЕЙ УБЕЗПЕЧЕННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Abstract

У науковій статті на підставі результатів емпіричного та теоретичного дослідження здійснена спроба визначення дієвості карального і некарального підходів щодо підвищення рівня безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту шляхом зменшення смертності й дорожньо-транспортного травматизму і так само запобігання автотранспортним правопорушенням. Виділені прояви тяжіння сучасної державної політики України у вказаній сфері до репресії: криміналізація окремих діянь; посилення адміністративної відповідальності за окремі правопорушення на транспорті; відповідна організаційна налаштованість керівництва МВС України і Національної поліції, активне застосування примусу в діяльності органів та підрозділів патрульної поліції. Наголошено, що некаральна (кримінологічна) модель убезпечення дорожнього руху базується на європейській стратегії Vision Zero. Вона відноситься до управління дорожнім рухом, безпечних доріг, сучасних транспортних засобів, убезпечення пересування учасників дорожнього руху, поставарійної діяльності. Здійснений ґрунтовний кримінологічний аналіз адміністративних стягнень за вчинення найбільш поширених правопорушень у сфері дорожнього руху та експлуатації транспорту в багатьох країнах-членах ЄС. Установлено кореляційні взаємозалежності між рівнем безпеки дорожнього руху у відповідних європейських державах та розміром штрафів за деякі правопорушення у сфері дорожнього руху, а також рівнем ВВП на душу населення. Проведено такий аналіз й щодо України. Зауважено, що оцінка рівня безпеки дорожнього руху має ураховувати не лише правові, а й передусім економічні чинники. Констатовано, що кримінологічна (некаральна) модель убезпечення дорожнього руху є більш ефективною порівняно з репресивним підходом. Водночас в Україні має бути застосована комбінована модель запобігання автотранспортним правопорушенням. Вона охоплює кримінологічні та деякі примусові заходи.