Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка最新文献

{"title":"СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ: СТАНОВИЩЕ Й ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИЯВЛЕННЯ","authors":"В. М. Плетенець","doi":"10.33766/2524-0323.98.227-237","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.227-237","url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню становища та окресленню напрямків вирішення проблеми виявлення фактів сексуального насильства в умовах воєнного стану в Україні. Акцентовано увагу, що вказані явища в Україні набули суттєвих масштабів, виявлення й подолання яких викликало труднощі державного рівня. Кожного дня збройної агресії РФ проти України жертвами сексуального насильства стають дедалі більше осіб, у першу чергу ті, які перебувають на окупованих територіях, де не можуть бути гарантовані Конституцією України права людей, з одного боку, та відновлені порушені права постраждалих, з іншого. Наголошено на суттєвій невідповідності між кількістю фактів сексуального на­сильства й готовими до висвітлення їх обставин осіб. Аргументами цього твердження слугує перелік таких чинників: жертви, свідки подій а) не в змозі повідомити, оскільки перебувають на окупованій території, примусово вивезені за межі держави, травмовані (пси­хічно, фізично), знищені; б) залякані та бояться за життя й здоров’я власне, близьких; в) не вірять у судову перспективу, дієвість правоохоронних органів, особливо в умовах військового стану; не бажають розголосу, осуду з боку близьких, сторонніх осіб і т. ін. Зауважено, що психологічний контакт із жертвами зґвалтувань характеризується складністю, викликаною зокрема й страхом та недовірою нікому. Водночас зайнята свідками лінія поведінки може бути обумовлена синдромом Дженовезе. Наголошено, що без вжиття заходів із забезпечення постраждалих та/або свідків необхідною підтримкою шанс на отримання інформації про насильство сексуального характеру зводитиметься до мінімуму. Тому проведення розслідування досліджуваної категорії кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану стає можливим після повернення втраченого відчуття особистості, контролю своїх можливостей, зокрема й тіла, безпеки тощо. У висновках наголошено, що умовою отримання потрібної й достатньої інформації про факт насильства сексуального характеру визначається необхідність застосування заходів із забезпечення потерпілих та/або свідків належною психологічною, медичною, медикаментозною та ін. допомогою. Це гарантуватиме надання правової оцінки вчинених протиправних діянь, на які розповсюджується предметна юрисдикція міжнародних кримінальних судів та трибуналів з мінімізацією можливості уникнення винними відповідальності.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"190 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123147846","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОЇ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТА ОБЛІКУ ГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК ЛЮДИНИ","authors":"Б. М. Гамалюк, І. Т. Ходирєва","doi":"10.33766/2524-0323.98.190-201","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.190-201","url":null,"abstract":"Статтю присвячено окремим питанням правового регулювання судової молекулярно-генетичної експертизи в сучасній доктрині процесуального права та питанням реєстрації і ведення обліку генетичних ознак людини в Україні. Проаналізовані думки науковців, які здійснювали дослідження у сфері використання спеціальних знань у юриспруденції. Наголошено, що українська доктрина процесуального права має орієнтуватися на успішні моделі розвинутих країн, використовувати новітні методики із проведення експертної діяльності в системі отримання доказів та доказування. ДНК-ідентифікація на сьогодні є одним із найбільш визнаних у світі способів точного встановлення особи. Судова молекулярно-генетична експертиза об’єктів біологічного походження людини в Україні здійснюється судовими експертами із використанням спеціальних знань у галузі молекулярної генетики та застосування методів ДНК-аналізу з метою встановлення фактів, що мають юридичне значення. До правових питань, які потребують державного регулювання, відповідно до нових потреб правоохоронної діяльності, можна віднести наступні це: гармонізація законодавства України у сфері судово-експертної діяльності до норм Європейського Союзу; прийняття окремого спеціального нормативного акту у формі закону стосовно обліку генетичних ознак людини в Україні; перегляд чинних норм права з приводу забору біологічного матеріалу для проведення експертиз; удосконалення механізмів захисту прав суб’єктів молекулярно-генетичної експертизи; створення правових механізмів щодо формування національних баз даних ДНК людини; перегляд порядку використання результатів, адаптація національних стандартів обліку та ведення баз даних ДНК людини до міжнародних; удосконалення інституційної системи управління тощо. Належне нормативне врегулювання інституту проведення молекулярно-генетичної експертизи та реєстрації геномної інформації людини в національній системі права збільшить ефективність у нагромадженні, реєстрації інформації до автоматизованої бази даних і значно посилить роботу судової системи та правоохоронних органів в частині розкриття злочинів, розшуку безвісно зниклих осіб, встановлення осіб невпізнаних трупів, ідентифікації жертв військових злочинів, ідентифікацію злочинців тощо.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"104 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122457933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ЗАБОРОНА ЩОДО НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ: СУМНІВНА ЗАКОНОДАВЧА НОВЕЛА","authors":"О. О. Дудоров, Р. О. Мовчан","doi":"10.33766/2524-0323.98.99-115","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.99-115","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 201-2 Кримінального кодексу України «Незаконне використання з метою отриман­ня прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги». З’ясовано обґрунтованість появи цієї кримінально-правової новели та її вплив на правозастосування, визначено перспективи розвитку кримінального закону у відповідній сфері. Висвітлено неузгодженості аналізованої кримінально-правової заборони з положеннями регулятивного законодавства – законами України «Про гуманітарну допомогу» і «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Зокрема, встановлено, що нецільове використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв, відмінне від розпорядження таким майном з метою отримання прибутку, не утворює складу розглядуваного кримінального правопорушення. Доведено, що в переважній більшості випадків дії, заборонені чинною редакцією ст. 201-2 КК, за її відсутності визнавались б розкраданнями і кваліфікувались б за однією з частин ст. 191 КК як привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. З’ясовано, що доповнення КК ст. 201-2 є черговим проявом невиправданої казуїстичності кримінального закону. Аргументовано положення про помилковість розміщення досліджуваної заборони серед статей КК про відповідальність за кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності. Показано, що на сьогодні недоліки, притаманні караності незаконного використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв частково усуваються шляхом звернення до ч.3 ст. 201-2 КК за такою кваліфікуючою ознакою, як вчинення дій під час воєнного стану. Обґрунтовується положення про доцільність виключення з КК досліджуваної кримінально-правової заборони як непотрібного прояву надмірної (надлишкової) криміналізації.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"328 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122739137","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕЯКИХ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ РЕЛЬЄФНИХ ЗНАКІВ НА МЕТАЛЕВИХ ВИРОБАХ, ЩО МАЮТЬ ІСТОРИЧНУ ЦІННІСТЬ (ЗБРОЯ ТОЩО), У ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ ТРАСОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ","authors":"Ю. Ю. Фуфалько","doi":"10.33766/2524-0323.98.238-251","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.238-251","url":null,"abstract":"У статті розглянуто деякі теоретичні і практичні аспекти застосування окремих методів та засобів криміналістичної техніки для виявлення рельєфних знаків на металевих поверхнях виробів, що мають історичну цінність (зброя тощо). Виокремлено категорії виробів (предметів), які здебільшого підлягають експериментальним роботам у рамках трасологічних експертиз за експертною спеціальністю 4.4 «Дослідження ідентифікаційних номерів, змінених або знищених рельєфних знаків», з метою встановлення (виявлення, відновлення тощо) номерів та інших рельєфних зображень на металевих виробах. Визначено приблизний перелік об’єктів, що найчастіше підлягають дослідженню, – зразки зброї (вогнепальна та холодна), її частини, вузли та агрегати ретроавтомеханіки, інші вироби та конструкції. Звернено увагу на недосконалість існуючої системи класифікації виробів та предметів, що являють історичну цінність, та відсутність нормалізації порядку дотримання певних умов та першочергових заходів у ході як експертних маніпуляцій, так і направлення подібних об’єктів на дослідження чи зберігання. Зауважено на основному виді пошкоджень, яких здебільшого зазнають металеві поверхні виробів, що потенційно можуть становити історичну цінність. Наведено характеристики природи корозії металів, розглянуто її чинники та проаналізовано фізико-хімічні процеси, які при цьому відбуваються. Розібрано поетапні кроки із прикладного застосування науково-дослідних методів і засобів при виявленні (відновленні) маркувальних позначень у вигляді рельєфних знаків на поверхнях металевих виробів. На одному з етапів детально описано хід лабораторних випробувань із використанням засобів по очищенню металевих виробів від похідних корозійних змін, що показали хороші результати, із урахуванням їх доступності й дешевизни.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"83 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114010354","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА: НОВІ ПАРАДИГМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Н. Д. Янчук","doi":"10.33766/2524-0323.98.89-98","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.89-98","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання сутності методології порівняльного кримінального права та її роль у наукових дослідженнях. Констатовано, що специфіка методології у сфері порівняльного кримінального права полягає в застосуванні широкого спектру методологічного інструментарію, що дозволяє отримати нові знання про деякі об’єкти чи предмети, а також доповнити вже існуючі знання та встановити їх системний характер, логічність та евристичність. Особливу увагу приділено порівняльно-правовому, історичному, формально-логічному методам пізнання, їх специфіці та ролі при проведенні порівняльних кримінально-правових досліджень. Зазначено, що методологія порівняльного кримінального права – це система підходів, методів і способів наукового дослідження, теоретичні засади їх використання при здійсненні теоретико-пізнавальної юридичної діяльності в області порівняльного кримінального права. Зроблено висновок, що методологію порівняльного кримінального права не варто зводити лише до всезагального методу діалектичного матеріалізму та формально-догматичного методу пізнання, що довгий час панували в кримінально-правових дослідженнях. Методологія порівняльного кримінального права являє складне та багатошарове явище, котре охоплює цілий комплекс методологічних підходів, методів, принципів, методик проведення порівняльного аналізу, понятійний каркас тощо.  Звернено увагу на той факт, що в сучасних порівняльно-правових дослідженнях у сфері кримінального права популяризуються використання неюридичних методів. Зауважено, що пізнавальні труднощі порівняльного кримінального права виникають багато в чому через некритичні спроби оголосити ті чи інші дослідницькі методи правовими. Використання невластивих порівняльному кримінальному праву методів веде до отримання хибних висновків або неотримання останніх взагалі. \u0000  \u0000 ","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129222781","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ МЕТОДИК РОЗСЛІДУВАННЯ НОВИХ (НЕ ПІДКРІПЛЕНИХ ПРАКТИКОЮ) ВИДІВ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ","authors":"A.B. Kоваленко","doi":"10.33766/2524-0323.98.115-135","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.115-135","url":null,"abstract":"Статтю присвячено формулюванню окремих методологічних засад розробки ме­тодик розслідування нових кримінальних правопорушень. Сформульовано концептуальне питання щодо можливості та доцільності розробки вченими-криміналістами методик розслідування нових (не підкріплених практикою) видів кримінальних правопорушень. З’ясовано, що основу окремих методик розслідування складають положення «базової» методики, закріплені в КК України суттєві ознаки розслідуваного виду кримінальних правопорушень та емпіричні дані. Наголошено, що положення «базової» методики широко висвітлені у спеціальній літературі та достатньо пристосовані до адаптації на рівні окремих методик, зокрема й щодо нових видів кримінальних деліктів. Указано, що задля побудови кри­міналістичної характеристики, розробникам методик розслідування нових видів кримінальних правопорушень вірогідно доведеться самостійно здійснювати кримінально-правовий аналіз відповідних новел КК України. \u0000Автор вважає, що роль емпіричних даних під час розробки подібних методик можуть відігравати наявна у відкритих джерелах інформація про розслідувані діяння, практика розслідування суміжних кримінальних правопорушень та передова практика розслідування таких нових деліктів. За відсутності належної емпіричної бази критеріями типізації слідчих ситуацій розслідування можуть виступити інформаційний критерій, передбачені складом правопорушення форми та способи його вчинення, загальні (зовнішні) умови досудового розслідування тощо. Доведено, що учені-криміналісти можуть та мають швидко реагувати на виникнення нових складів кримінальних правопорушень та розробляти відповідні методики їх розслідування. З огляду на відсутність сформованої судово-слідчої практики, а відтак і звичної емпіричної бази для досліджень, розробка окремих методик розслідування нових видів кримінальних правопорушень має здійснюватися із застосуванням специфічного методологічного інструментарію, який потребує подальшого розроблення та висвітлення у спеціальній літературі.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"107 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122047651","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА ДОПИТУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"К. О. Чаплинський","doi":"10.33766/2524-0323.98.251-261","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.251-261","url":null,"abstract":"Стаття присвячена визначенню актуальних проблемних питань організації і тактики проведення допиту під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері туристичної діяльності з урахуванням сучасних потреб слідчої практики. Допит визначається як одна з найбільш складних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання інформації з особистісних джерел. Наголошено на постійному оновленні тактики проведення допиту учасників кримінального процесу (підозрюваного, свідка, потерпілого). Розкрито поняття й сутність тактики допиту та види тактичних прийомів, що найчастіше застосовуються під час допитів підозрюваних у кримінальних провадженнях у сфері туризму. Доведено, що допит підозрюваних переважно відбувається в конфліктних ситуаціях. Особливу увагу приділено основним складовим елементам підготовки до проведення допиту підозрюваного. Наголошено на тому, що предметом допиту, зазвичай, є питання, які належать до сфери ведення туристичної діяльності, тому доречно перед проведенням допиту вивчити нормативні документи, що регламентують ці відносини, отримати консультацію в незалежних суб’єктів туристичної діяльності щодо правильності ведення такого бізнесу та ймовірних порушень, з’ясувати, чим ці порушення можуть бути зумовлені. На підставі узагальнення правоохоронної практики запропоновано розширений перелік обставин, які підлягають встановленню на етапі підготовки до проведення допиту підозрюваного. Окреслено тактичні помилки та прорахунки, які допускаються працівниками слідчих підрозділів поліції під час проведення допиту. Запропоновано практичні рекомендацій щодо найбільш ефективної організації і тактики проведення допиту в кримінальних провадженнях у сфері туризму.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126184679","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ОСМИСЛЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЮРИДИЧНІЙ ДУМЦІ СЬОГОДЕННЯ","authors":"I.Й. Maгновський","doi":"10.33766/2524-0323.98.69-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.69-77","url":null,"abstract":"У статті висвітлено в теоретико-правовому аспекті сутність та зміст ґендерної рівності, з огляду на дослідження національної юридичної науки. Наголошено, що ґендерна рівність є фундаментальною цінністю, яка лежить у правовій практиці міжнародних стандартів та слугує істотним показником демократичного розвитку громадянського суспільства. Акцентовано увагу на понятті «ґендер» як організованої моделі соціальних взаємин між жінками і чоловіками, що характеризує не лише спілкування в сім’ї, а й визначає їхні соціальні відносини в основних державних інститутах, де онтологічна складова полягає в забезпеченні рівноправності взаємовідносин чоловіка і жінки в соціумі, а принципи рівноправності складають праксеологічний аспект ґендеру. Виокремлено характерні ознаки «ґендеру»: 1) це поняття про систему ролей і відносин між жінками та чоловіками, які детермінуються соціальним, політичним та економічним контекстом і ґрунтуються на умовах конструктивного співробітництва; 2) це взаємодія обох половин статі суспільства, концептуальну основу якої становить безконфліктність і консенсус; 3) «ґендер» передбачає не тільки конструктивну, а й справедливу взаємодію статей по створенню таких соціальних умов, які дають імпульс для розкриття і громадянських, й індивідуальних якостей особистості з метою її повної самореалізації. Ураховано особливості статі, де жінка і чоловік є рівними, але відмінними, і вони рівноправні у своїй несхожості; їхні відмінності – це особливості тієї чи іншої статі, що повинні бути враховані шляхом надання жінкам і чоловікам особливих груп прав і відповідних механізмів реалізації цих прав. Зазначено, що ґендерні відмінності не є перешкодою для рівності, їх існування вимагає диференціації законодавства і відображення в спеціальних нормах. Запропоновано розглядати ґендерну рівність у чотирьох вимірах, які лежать в основі напрямів розвитку державної ґендерної політики: перший – це права людини як стандарт політичних, громадянських, економічних, соціальних і культурних прав і свобод для жінок та чоловіків; другий – це права людини як права жінок; третій – рівність свобод, прав та обов’язків; четвертий – це рівні можливості – основний елемент ґендерної рівності. Підсумовано, що ґендерна рівність являє собою комплексну складову правового статусу жіночої та чоловічої статі з урахуванням їхніх особливостей, забезпечуючи їм рівні можливості участі в суспільно-політичному, соціально-економічному та національно-культурному житті держави й суспільства, створення однакових умов для реалізації прав і свобод, що носить системний характер, а також для власних потреб та розвитку особистого потенціалу, в основі якого покладений рівноправний доступ до певних матеріальних і нематеріальних благ і цінностей.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127794354","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ СУДОВОГО РІШЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ ЯК СКЛАДОВА ЕФЕКТИВНОГО ПРАВОСУДДЯ","authors":"Я. О. Берназюк","doi":"10.33766/2524-0323.98.145-157","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.145-157","url":null,"abstract":"Статтю присвячено висвітленню критеріїв ефективності судового рішення в адміністративному судочинстві як складової ефективного правосуддя. На підставі аналізу законодавства, національної судової практики та практики Європейського суду з прав людини визначено критерії ефективності судового рішення в адміністративному судочинстві. Доведено, що обов’язковість виконання судового рішення виражається в тому, що державні органи зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (з огляду на свою посаду та власні повноваження); виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Встановлено, що в рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої ефективність рішень національних судів визначається їх обґрунтованістю, зрозумілістю для учасників справ та чіткою структурованістю; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак це не означає, що суди повинні давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього; мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. Наведені додаткові аргументи на підтвердження попереднього висновку автора про те, що в адміністративному судочинстві обо­в’язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, з ог­ляду на завдання адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником у яких є держава в особі її компетентних органів. \u0000 ","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122798321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАУКОВІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ОКРЕМИХ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ МЕТОДИК РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ ШЛЯХОМ ШАХРАЙСТВА","authors":"Наталя Валеріївна Павлова","doi":"10.33766/2524-0323.98.135-144","DOIUrl":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.135-144","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розгляду окремих аспектів криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі вчинених шляхом шахрайства. У роботі наголошено, що в науковому колі тривають численні дискусії щодо структури криміналістичної методики, її типів i видів, принципів побудови криміналістичних методик розслідування злочинів окремих категорій. Указано на необхідності визначення концепції окремої криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень з метою вирішення ряду теоретичних і практичних завдань, що виникають при розслідуванні кримінальних правопорушень, та відшукання найефективніших прийомів, методів і способів організації розслідування в кримінальних провадженнях. Зазначено про дотримання певних принципів, які відображують сутність криміналістичних методик розслідування кримінальних правопорушень окремих категорій, у тому числі вчинених шляхом шахрайства. Розглянуто різноманітні точки зору вчених у контексті концептуальних положень криміналістичної методики. Висловлено критику щодо пропозицій розширення меж криміналістичної методики зі стадії досудового розслідування ще й на стадію судового розгляду. Зазначено, що адвокат, прокурор та суддя дійсно потребують певного алгоритму дій під час виконання своїх професійних обов’язків не тільки на досудовому розслідуванні, а й у суді. Натомість, рекомендована лінія поведінки для певних суб’єктів у тій чи іншій ситуації (під час захисту, підтримання державного обвинувачення, проведення судового засідання тощо), скоріше за все, може розглядатися не як методика, а як тактика. Запропоновано перелік елементів, що повинні складати структуру окремої криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом шахрайства.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131137476","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}