Kyiv Law Journal最新文献

{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДОСВІДУ ЛИТВИ Й УКРАЇНИ З АДМІНІСТРУВАННЯ СФЕРИ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ НАД ПОВНОЛІТНІМИ ОСОБАМИ","authors":"А. М. Соцька","doi":"10.32782/klj/2023.3.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.17","url":null,"abstract":"Анотація. Авторкою у статті приділено увагу питанню досвіду Литви стосовно адміністрування сфери опіки та піклування над повнолітніми особами, а також здійснено порівняльний аналіз відповідної практики України з досліджуваною практикою Литви. Передусім проаналізовано повноваження органів опіки та піклування відносно повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена. Відзначено таке їх ключове завдання, як здійснення нагляду і контролю за діяльністю опікунів і піклувальників, а також зауважено на взаємодії із органами судової влади за відповідним напрямом діяльності Відзначено відмінності між компетенцією органів опіки та піклування у сфері опіки та піклування над повнолітніми особами в Україні й Литві. Також особливий акцент у статті зроблено на причинах встановлення статусу недієздатності та обмеженої дієздатності за литовським і українським законодавством. Акцентовано на суттєвих відмінностях щодо підстав для обмеження дієздатності повнолітніх осіб в Литві й Україні. Проаналізовано правові наслідки встановлення особам із відповідними порушеннями здоров’я та поведінки відповідних статусів, зокрема встановлення над ними опіки чи піклування, призначення їм опікуна чи піклувальника, безпосередньо здійснення повноважень щодо опіки та піклування, зокрема в частині забезпечення та захисту майнових прав підопічних осіб. Зазначено про практику Литви зі встановлення піклування над дієздатною фізичною особою, яка через стан свого здоров’я не може самостійно виконувати свої права чи обов’язки, від якої Україна відмовилася з прийняттям нового цивільного законодавства. Резюмовано про суттєву схожість систем опіки та піклування в нашій і литовській країнах.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"41 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135929101","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОКРЕМІ ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРВЕНЦІЇ ДЕРЖАВИ У СФЕРУ ВИРОБНИЦТВА МАЙНОВИХ БЛАГ І ЇЇ ВПЛИВУ НА СВОБОДУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ (ВІД АНТИЧНОСТІ ДО РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ)","authors":"Ю. М. Моісеєнко","doi":"10.32782/klj/2023.3.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.6","url":null,"abstract":"Анотація. Стаття присвячена визначенню окремих особливостей впливу інтервенції держави у сферу виробництва майнових благ на обсяг свободи підприємницької діяльності приватних товаровиробників у історичних рамках від античності до раннього нового часу. Автором розглядаються історичні аспекти інтервенції Римської держави у сферу видобутку корисних копалин, зокрема золота; аналізується характер відносин між державою і бізнесом і впливу держави, ураховуючи її обмежену участь у процесах виробництва майнових благ, на свободу підприємницької діяльності приватних товаровиробників. Встановлюється, що у стародавні часи держава переважно воліла придбавати майно у виробників, а також замовляти роботи і послуги, у осіб, які спеціалізувались на їх виконанні та наданні відповідно, за кошти, набуті в якості податків, а також як військової здобичі у ході війн, аніж виробляти відповідні блага самостійно у необхідному обсязі. Формується висновок, що характер участі Римської держави в економічних процесах виступає прямим свідченням того, що у відповідний історичний період держава переважно підтримувала той рівень свободи підприємницької діяльності приватних товаровиробників, який був визначений ними самим у ході самоорганізаційного розвитку бізнесу. Тобто держава переважно покладалась на бізнес і фактично створювала умови для його розширення, крім деяких випадків обмежень торгівлі, пов’язаних з міждержавними відносинами. Своєю чергою приклад діяльності Британської Ост-Індської компанії у цьому сенсі виступає яскравим свідченням того як держава не лише не обмежувала свободу підприємницької діяльності, а навпаки значно розширювала її і навіть делегувала юридичним особам приватної форми власності свої функції. При цьому це ж виступило прикладом того, як широка свобода підприємницької діяльності однієї юридичної особи, міцно інтегрованої в економіку держави, стало становити загрозу публічним інтересам.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"33 30","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136106038","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ","authors":"О. В. Константий","doi":"10.32782/klj/2023.3.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.2","url":null,"abstract":"Анотація. Стаття присвячена проблемі внесення змін до Конституції при вступі України до Європейського Союзу. Відзначається, що незважаючи на широкомасштабне вторгнення військ російської федерації в лютому 2022 року Українська держава подовжила вживати зусиль для забезпечення реалізації стратегічного евроінтеграційного курсу, закріпленого в Основному Законі. Початок переговорів України про вступ до ЄС вимагає у першу чергу виконання політичного та правового критеріїв членства в Союзі. Підсумовано, що повноцінна імплементація в національне законодавство положень acquis ЄС потребує при вступі України до ЄС внесення відповідних змін до Конституції. Проаналізовано досвід внесення змін до Основних Законів, зумовлених вступом до ЄС, таких держав як Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, ФРН. Наведені пропозиції щодо внесення змін до статей 9, 18, 38, 70, 141 Конституції України при вступі до Європейського Союзу. Зокрема, статтю 9 Конституції України запропоновано доповнити положеннями, що за умов приєднання України до Європейського Союзу норми права Європейського Союзу є складовою частиною правової системи України та підлягають безпосередньому застосуванню. У разі виникнення колізії норми права ЄС мають пріоритет над нормами законів та інших нормативно-правових актів України. Внесена пропозиція про доповнення статті 70 Основного Закону України положеннями, що з часу приєднання України до Європейського Союзу право голосу на виборах до органів місцевого самоврядування та Європейського Парламенту відповідно до закону наділяються громадяни інших держав-членів Союзу, які постійно проживають в Україні на тих самих умовах, що і громадяни України. Зроблено висновок, що правове оформлення внесення змін до Конституції, зумовлених вступом України до ЄС, потребуватиме проведення конституційного всеукраїнського референдуму, який можна буде провести тільки після завершення правового режиму воєнного стану.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"33 26","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136105856","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУДОВІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПРАВА","authors":"В. С. Кобко-Одарій","doi":"10.32782/klj/2023.3.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.1","url":null,"abstract":"Анотація. Статтю присвячено дослідженню ролі штучного інтелекту у судовому застосуванні права. Дана тема є досить актуальною в наш час, оскільки на теренах вітчизняної науки недостатньо розроблено дане питання. Налічуються праці в яких досліджується саме інтерпритація права, окремо штучний інтелект, а от дуже мало уваги приділяється вивченню ролі інтерпритації права штучним інтелектом у судовій системі. Розробка даної теми надасть змогу більш глибше вивчити феномен інтерпритації права саме штучним інтелектом, що дозволить більш глибше дослідити дане питання, а також збагатить юридичну науку новими ідеями і теоріями. Встановлено, що на сьогоднішній день штучний інтелект все більше імплементується в усі сфери життєдіяльності людини і правова система не є виключенням. Особливо великих оборотів штучний інтелект набирає у зарубіжних країнах, у судових процесах. Проаналізовано, роль штучного інтелекту у судовому тлумаченні права. І запропоновано вважати, що електронний алгоритм може позитивно застосовуватись у судовому процесі, але не може виключити тлумачення норм права саме суддею-людиною. Наведено і проаналізовано як вітчизняну законодавчу базу, так і законодавство Європейського Союзу щодо застосування штучного інтелекту при тлумаченні норм права в цілому. На основі отриманих даних автором було встановлено та наведено перелік як позитивних, так і негативних моментів у процесі судового тлумачення права за допомогою штучного інтелекту. Зазначено, що Україна на сьогоднішній день активно та успішно застосовує електронні алгоритми як у правовій сфері, так й інших сферах життєдіяльності людини. Дійшли висновку, що тлумачення норм права в першу чергу повинно здійснюватись суддею-людиною, а штучний інтелект залучати до більш легких процесів.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"33 32","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136106036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА В УКРАЇНІ","authors":"А. О. Муртіщева","doi":"10.32782/klj/2023.3.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.3","url":null,"abstract":"Анотація. Стаття присвячена аналізу інституту адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування. Цей інститут покликаний забезпечити дотримання законності муніципальною владою, але поряд з цим – встановити чіткі межі втручання державної влади в діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, як гарантію автономії останнього. З цією метою засади адміністративного нагляду закріплені Європейською хартією місцевого самоврядування, як основним міжнародним стандартом країн-членів Ради Європи у відповідній сфері. Водночас практика реалізації муніципального законодавства як в Україні, так і в європейських країнах свідчить, що вибір пошук оптимальної моделі адміністративного нагляду є актуальною задачею для демократичних держав. У статті аналізуються засади нормативно-правового регулювання інституту адміністративного нагляду у таких європейських країнах як Бельгія Литва, Польща, Франція, та Україна. Визначена роль Європейської хартії місцевого самоврядування у регламентації таких засад, окреслені проблеми імплементації положень статті 8 хартії в національне законодавство досліджуваних країн. Зокрема, були охарактеризовані проблеми, виявлені завдяки діяльності моніторингових місій Конгресу місцевих та регіональних влади Ради Європи. У роботі проаналізовані конституційні засади адміністративного нагляду. Проведений аналіз історії становлення та сучасного стану інституту адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні. Попри те, що Україна вважається такою, що імплементувала та реалізовує на практиці стандарти адміністративного нагляду, встановлені Європейською хартією місцевого самоврядування, визначені недолік цього інституту в Україні. На підставі проведеного дослідження визначено, що Україна може обрати один із наведених шляхів розвитку інституту адміністративного нагляду: перегляд компетенції місцевих державних адміністрацій із перетворенням їх у контрольно-наглядові органи або запровадження інституту префекта на зразок деяких європейських держав. Попри те, що в умовах воєнного стану подібні трансформації неможливі, вже зараз є доцільним формування чіткого плану модернізації інституту адміністративного нагляду.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"33 28","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136105854","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ","authors":"О. О. Ізбаш","doi":"10.32782/klj/2023.3.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.5","url":null,"abstract":"Анотація. У зв’язку з прийняттям Закону України «Про медіацію» від 16 грудня 2021 року актуально розглянути міжнародну практику впровадження інституту медіації задля розуміння цього явища, його подальшого розвитку та вдосконалення у нашій державі. Для досягнення цієї мети використовувались загальнонаукові методи дослідження міжнародно-правових актів (аналіз, аналогія), порівняння досвіду міжнародної спільноти у впровадженні медіації у розгляді спорів (США, ЄС, Японія та ін.). Медіація є поширеним та ефективним способом вирішення різноманітних спорів/конфліктів по всьому світу, а інтелектуальна власність є важливим нематеріальним активом компанії. Найчастіше суперечки щодо прав об’єктів інтелектуальної праці виникають у фармацевтиці, медицині, IT-бізнесі, видавничій справі, культурній сфері. Конфлікти можуть виникати щодо договорів про розпорядження об’єктами інтелектуальної власності (ліцензійні договори та договори про відчуження прав), авторства, спільного створення та використання результатів інтелектуальної праці, бездоговірного використання. Медіація, як позасудовий спосіб вирішення конфліктів, проводиться на умовах конфіденційності за участю нейтрального посередника, який допомагає сторонам дійти примирення. В даному випадку це не тільки можливість уникнути суттєвих фінансових витрат, які зазвичай виникають у зв’язку з судовим розглядом, але й можливість заощадити свій час. У світі практика застосування процедури медіації для вирішення спорів щодо об’єктів інтелектуальної власності має досить давню історію та є популярною. А міжнародний досвід у цій галузі стане корисним для вдосконалення українського законодавства, наближення нашої держави до міжнародних стандартів якості інституту медіації, а з ним і міжнародних стандартів якості регулювання прав інтелектуальної власності загалом.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"33 25","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136105857","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ","authors":"Т. О. Пікуля","doi":"10.32782/klj/2023.3.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.4","url":null,"abstract":"Анотація. Суверенітет тривалий час вважали вищою ланкою розвитку державності й установлених міждержавних відносин. Разом з тим, державний суверенітет не відноситься до «статичних» (незмінних) ознак держави, якими є територія та народ, адже через певні внутрішні або зовнішні чинники та обставини державний суверенітет може бути послабленим, підірваним та навіть втраченим. Сьогодні суверенітет формально продовжує залишатись важливою основою для міжнародних відносин, але вже не відображає реального контролю над територією. Державний суверенітет поступово заміщує суверенізм, прикладом якого є частково визнані квазідержави. Переважно квазідержавні утворення (на пострадянському просторі всі) утворилися внаслідок сепаратизму та участі в цьому процесі сусідніх держав, зацікавлених в етнополітичній дезінтеграції та підтриманні етнополітичної нестабільності. Головну роль у дезінтеграційних процесах на пострадянському просторі відіграє Російська Федерація, яка визнає та підтримує невизнані республіки, надаючи їм інформаційну, політичну, фінансову, військову допомогу. Система злочинів, які посягають на державний суверенітет і територіальну цілісність України, об’єднується навколо єдиного видового об’єкту злочину, а саме суспільних відносин, які регулюють та забезпечують охорону державного суверенітету і територіальної цілісності України. Характерними ознаками цих злочинів є: 1) об’єктом суспільно небезпечного діяння виступає державний суверенітет і територіальна цілісність України; 2) діяння суб’єкта злочина, спрямоване на досягнення спеціальної мети – посягання на державний суверенітет України та руйнування її територіальної цілісності; 5) суб’єктивно сторона характеризується умислом. Світовий досвід протидії злочинам проти державного суверенітету і територіальної цілісності свідчить, що в таких сферах, як політика, міжнаціональні відносини та сфера державної безпеки, вплив лише силовими методами, не підкріпленими відповідною правовою базою і не поєднаними із соціально- економічними, соціально-психологічними, ідеологічними та іншими заходами, здатен викликати лише короткочасний, а часом і зворотний ефект.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"33 29","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136105853","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПЕЦІАЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ТРИБУНАЛ AD HOC ЩОДО ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ ЯК МЕХАНІЗМ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КРАЇНИ-АГРЕСОРА ЗА НАЙТЯЖЧИЙ МІЖНАРОДНИЙ ЗЛОЧИН МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ТА ЮРИСДИКЦІЙНІ АСПЕКТИ","authors":"М. І. Смирнов","doi":"10.32782/klj/2023.1.62","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.62","url":null,"abstract":"У статті розглядаються наявні міжнародно-правові механізми притягнення до відповідальності та покарання країни-агресора за найтяжчі міжнародні злочини. Окрема увага приділена питанню створення та діяльності спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України, як реального механізму притягнення до відповідальності країни-агресора. Проаналізовано основні причини затримки у ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду та звертається увага на непослідовну та суперечливу позицію України, яка не використовує передбачені Римським статутом Міжнародного кримінального суду механізми притягнення до кримінальної відповідальності за злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Розглянуто основні аспекти діяльності та питання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Звертається увага, що взаємовідносини України з Міжнародним кримінальним судом будуються на принципі комплементарності (доповнюваності) юрисдикцій. Досліджено сутність, значення та переваги співробітництва України з Міжнародним кримінальним судом, а також можливості притягнення до відповідальності країни-агресора за злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. За результатами такого дослідження зроблено висновок, що визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду (не лише спеціальної юрисдикції через п. 3 ст. 12 Римського статуту) для України є пріоритетною та неодмінною складовою її європейського шляху розвитку та реальною можливістю на міжнародному рівні притягнути до відповідальності топ посадовців країни-агресора за злочини, скоєні в Україні. Доводиться теза, що не слід розглядати Міжнародний кримінальний суд, як універсальний механізм вирішення проблеми притягнення до відповідальності країни-агресора. Україна має більш послідовно та наполегливо працювати над створенням спеціального механізму з притягнення до відповідальності країни-агресора за найтяжчий міжнародний злочин – злочин агресії. Такий шлях дозволить усунути прогалини у чинному міжнародному кримінальному законодавстві. Створення та діяльність спеціального міжнародного трибуналу має ґрунтуватися на засадах, стандартах та процедурах, передбачених Римським статутом для Міжнародного кримінального суду. Наголошується, що з метою притягнення до відповідальності та покарання вищого військового та політичного керівництва країни-агресора за найтяжчі міжнародні злочини скоєні в Україні необхідним є одночасна та паралельна реалізація двох механізмів: 1) механізм спеціального міжнародного трибуналу ad hoc для розслідування та притягнення до відповідальності за злочин агресії; 2) механізм Міжнародного кримінального суду для розслідування та притягнення до відповідальності за злочин геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"101 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135518944","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ В УМОВАХ ОСОБЛИВОГО РЕЖИМУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ","authors":"І. В. Хоменко","doi":"10.32782/klj/2022.4.29","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.29","url":null,"abstract":"Метою статті є визначити поняття та особливості реалізації системи правового регулювання проведення негласних слідчих розшукових дій в умовах особливого режиму досудового розслідування. У статті розглянуто та проаналізовано особливості правового забезпечення проведення негласних слідчих розшукових дій в умовах особливого режиму досудового розслідування. Зазначено, що нормативні акти, які регулюють проведення НСРД вирішують ряд завдань в умовах особливих правових режимів досудового розслідування, а саме: надають можливість Генеральному прокурору, керівнику обласної прокуратури, їх першим заступникам і заступникам своєю постановою доручати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування не лише у разі неефективності здійснення досудового розслідування, а також за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану; надають керівнику органу прокуратури в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану користуватися повноваженнями слідчого судді, передбаченими певними статтями КПК України, у випадку відсутності об’єктивної можливості їх виконання слідчим суддею; визначають вид та порядок оформлення процесуальних документів, які містять дозвіл на проведення НСРД в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану. Зроблено висновки, що нормативно-правове регулювання НСРД в умовах особливого режиму досудового розслідування – це процес прийняття, зміни або скасування правових норм, які регламентують підготовку та проведення НСРД під час воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, що характеризується рядом факторів дестабілізуючого характеру, які унеможливлюють ведення досудового розслідування в межах існуючого нормативно-правового регламентування.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136293051","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО ХАРАКТЕРУ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ФІНАНСОВО-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРИКО-ПРАВОВІ МОДЕЛІ ТА ПРАОБРАЗИ","authors":"Ільгар Вугар огли Гусейнов","doi":"10.32782/klj/2022.4.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.10","url":null,"abstract":"Наукова стаття присвячена дослідженню та комплексному аналізу юридичної відповідальності адміністративного характеру за порушення у сфері фінансово-податкової політики в Україні з позицій історико-правових моделей та праобразів. Аргументовано показано, що до початку ХХ століття наука адміністративного права відзначалась не досить численними науковими здобутками, але їх значення полягає у тому, що їх загальнотеоретичні засади використовують й сьогодні. Водночас, в цілому питання адміністративної відповідальності розглядались та впроваджувались досить слабко та мінливо, що було пов’язано із пріоритетом кримінально-правових методів правового регулювання та застосування його заходів і механізмів в умовах застосування інституту відповідальності. Яскравим підтвердженням зазначеної тези є той факт, що вперше кодифікований нормативно-правовий акт присвячений адміністративним правопорушенням та відповідальності з’явився лише у першій половині ХХ століття. Зроблено висновок, що до середини ХХ століття так і не було створено систематизованого законодавства присвяченого адміністративній відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування, а перші законодавчо-визначені адміністративні стягнення характеризувались чітким кримінально-репресивним характером. Зазначені обставини цілком справедливо можна пояснити тим, що наявність чітких правових норм обмежувало б владу у своїх правомочностях по відношенню до платників податків. Між тим, в процесі правозастосовчої практики і законодавчої діяльності, податкова відповідальність поступово розгалужувалась на кримінальну та адміністративну, при чому, остання містилась у різних інтерпретаціях у численних нормативно-правових та підзаконних актах, що не дозволяло її чітко розмежовувати. В цілому ж, протягом всього періоду становлення адміністративної відповідальності за порушення у сфері оподаткування, влада не квапилась обмежувати себе будь-якими рамками у каральній політиці по відношенню до головного суб’єкта наповнення державного бюджету – платників податків, а адміністративна преюдиція стала основоположним принципом адміністративного права та державної політики.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136293052","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}