ОКРЕМІ ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРВЕНЦІЇ ДЕРЖАВИ У СФЕРУ ВИРОБНИЦТВА МАЙНОВИХ БЛАГ І ЇЇ ВПЛИВУ НА СВОБОДУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ (ВІД АНТИЧНОСТІ ДО РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ)
{"title":"ОКРЕМІ ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРВЕНЦІЇ ДЕРЖАВИ У СФЕРУ ВИРОБНИЦТВА МАЙНОВИХ БЛАГ І ЇЇ ВПЛИВУ НА СВОБОДУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ (ВІД АНТИЧНОСТІ ДО РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ)","authors":"Ю. М. Моісеєнко","doi":"10.32782/klj/2023.3.6","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. Стаття присвячена визначенню окремих особливостей впливу інтервенції держави у сферу виробництва майнових благ на обсяг свободи підприємницької діяльності приватних товаровиробників у історичних рамках від античності до раннього нового часу. Автором розглядаються історичні аспекти інтервенції Римської держави у сферу видобутку корисних копалин, зокрема золота; аналізується характер відносин між державою і бізнесом і впливу держави, ураховуючи її обмежену участь у процесах виробництва майнових благ, на свободу підприємницької діяльності приватних товаровиробників. Встановлюється, що у стародавні часи держава переважно воліла придбавати майно у виробників, а також замовляти роботи і послуги, у осіб, які спеціалізувались на їх виконанні та наданні відповідно, за кошти, набуті в якості податків, а також як військової здобичі у ході війн, аніж виробляти відповідні блага самостійно у необхідному обсязі. Формується висновок, що характер участі Римської держави в економічних процесах виступає прямим свідченням того, що у відповідний історичний період держава переважно підтримувала той рівень свободи підприємницької діяльності приватних товаровиробників, який був визначений ними самим у ході самоорганізаційного розвитку бізнесу. Тобто держава переважно покладалась на бізнес і фактично створювала умови для його розширення, крім деяких випадків обмежень торгівлі, пов’язаних з міждержавними відносинами. Своєю чергою приклад діяльності Британської Ост-Індської компанії у цьому сенсі виступає яскравим свідченням того як держава не лише не обмежувала свободу підприємницької діяльності, а навпаки значно розширювала її і навіть делегувала юридичним особам приватної форми власності свої функції. При цьому це ж виступило прикладом того, як широка свобода підприємницької діяльності однієї юридичної особи, міцно інтегрованої в економіку держави, стало становити загрозу публічним інтересам.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"33 30","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Kyiv Law Journal","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.6","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація. Стаття присвячена визначенню окремих особливостей впливу інтервенції держави у сферу виробництва майнових благ на обсяг свободи підприємницької діяльності приватних товаровиробників у історичних рамках від античності до раннього нового часу. Автором розглядаються історичні аспекти інтервенції Римської держави у сферу видобутку корисних копалин, зокрема золота; аналізується характер відносин між державою і бізнесом і впливу держави, ураховуючи її обмежену участь у процесах виробництва майнових благ, на свободу підприємницької діяльності приватних товаровиробників. Встановлюється, що у стародавні часи держава переважно воліла придбавати майно у виробників, а також замовляти роботи і послуги, у осіб, які спеціалізувались на їх виконанні та наданні відповідно, за кошти, набуті в якості податків, а також як військової здобичі у ході війн, аніж виробляти відповідні блага самостійно у необхідному обсязі. Формується висновок, що характер участі Римської держави в економічних процесах виступає прямим свідченням того, що у відповідний історичний період держава переважно підтримувала той рівень свободи підприємницької діяльності приватних товаровиробників, який був визначений ними самим у ході самоорганізаційного розвитку бізнесу. Тобто держава переважно покладалась на бізнес і фактично створювала умови для його розширення, крім деяких випадків обмежень торгівлі, пов’язаних з міждержавними відносинами. Своєю чергою приклад діяльності Британської Ост-Індської компанії у цьому сенсі виступає яскравим свідченням того як держава не лише не обмежувала свободу підприємницької діяльності, а навпаки значно розширювала її і навіть делегувала юридичним особам приватної форми власності свої функції. При цьому це ж виступило прикладом того, як широка свобода підприємницької діяльності однієї юридичної особи, міцно інтегрованої в економіку держави, стало становити загрозу публічним інтересам.