МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ

Анотація. У зв’язку з прийняттям Закону України «Про медіацію» від 16 грудня 2021 року актуально розглянути міжнародну практику впровадження інституту медіації задля розуміння цього явища, його подальшого розвитку та вдосконалення у нашій державі. Для досягнення цієї мети використовувались загальнонаукові методи дослідження міжнародно-правових актів (аналіз, аналогія), порівняння досвіду міжнародної спільноти у впровадженні медіації у розгляді спорів (США, ЄС, Японія та ін.). Медіація є поширеним та ефективним способом вирішення різноманітних спорів/конфліктів по всьому світу, а інтелектуальна власність є важливим нематеріальним активом компанії. Найчастіше суперечки щодо прав об’єктів інтелектуальної праці виникають у фармацевтиці, медицині, IT-бізнесі, видавничій справі, культурній сфері. Конфлікти можуть виникати щодо договорів про розпорядження об’єктами інтелектуальної власності (ліцензійні договори та договори про відчуження прав), авторства, спільного створення та використання результатів інтелектуальної праці, бездоговірного використання. Медіація, як позасудовий спосіб вирішення конфліктів, проводиться на умовах конфіденційності за участю нейтрального посередника, який допомагає сторонам дійти примирення. В даному випадку це не тільки можливість уникнути суттєвих фінансових витрат, які зазвичай виникають у зв’язку з судовим розглядом, але й можливість заощадити свій час. У світі практика застосування процедури медіації для вирішення спорів щодо об’єктів інтелектуальної власності має досить давню історію та є популярною. А міжнародний досвід у цій галузі стане корисним для вдосконалення українського законодавства, наближення нашої держави до міжнародних стандартів якості інституту медіації, а з ним і міжнародних стандартів якості регулювання прав інтелектуальної власності загалом.