Kyiv Law Journal最新文献

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТНИХ ПРАВОВІДНОСИН ПРИ ЗДІЙСНЕНІ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ","authors":"А. А. Пальченко, О. В. Кузніченко","doi":"10.32782/klj/2023.3.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.14","url":null,"abstract":"Анотація. В даній науковій статті розглядаються питання, що стосується суспільних відносин, що виникають між транспортними підприємствами і споживачами у зв’язку із наданням послуг з використання транспортних засобів для здійснення процесу перевезення. Проводиться дослідження правової природи транспортних послуг та особливостей транспортних правовідносин при здійснені транспортних послуг в Україні. В статті наведені ознаки транспортних послуг як об’єкта цивільних прав. Визначено особливість змісту транспортного правовідношення та фактори які впливають на якість транспортної послуги. Особливість транспортних послуг в тому, що вони передбачають насамперед, досягнення певного результату, а саме перевезення вантажу певним видом транспорту у визначений строк в певний пункт призначення. При цьому правовий режим транспортної послуги визначається змістом послуги, порядком та процедурою її надання, особливостями суб’єктивного складу виконавців надання транспортних послуг. Транспортні послуги це об’єктивна правова категорія, яка характеризується низкою ознак. Характеризуються транспортні послуги строком виконання, суб’єктом виконання, змістом послуги та способом виконання. У формуванні змісту послуги приймають участь обидва учасники правових відносин, то при умовах погодження істотних послуг її надання вона виступає як об’єкт цивільних правовідносин. У публічних договорах транспортні послуги виступають об’єктом цивільних прав, так як їх носіями є спеціальні суб’єкти, які мають спеціальний дозвіл на їх надання. Для транспортних правовідносин характерним є те, що вони завжди складаються на основі правових норм, його учасники наділяються взаємними правами та обов’язками, мають свідомо вольовий характер, гарантуються і охороняються в передбачених випадках силою державного примусу. Особливість транспортних послуг в тому, що вони передбачають насамперед, досягнення певного результату, а саме перевезення вантажу певним видом транспорту у визначений строк в певний пункт призначення.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА РАХУНОК МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ","authors":"О. В. Кузьменко, В. Г. Чорна, С. О. Островський","doi":"10.32782/klj/2023.3.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.12","url":null,"abstract":"Анотація. В мовах децентралізації влади, одним з вагомих суб’єктів публічної адміністрації, який наділений правами та обов’язками щодо відновлення та охорони навколишнього природнього середовища є місцеві ради. Саме вони мають забезпечити передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи й повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. На територіях, на яких введено воєнний стан, також можуть утворюватися тимчасові державні органи, а саме військові адміністрації, задля забезпечення дії Конституції та законів України, функціонування зазначених тимчасових державних органів не припиняє діяльність органів місцевого самоврядування. Фінансується діяльність місцевих рад завдяки місцевим бюджетам. Основними надходженнями до місцевих бюджетів є податки, трансферти та доходи з власних джерел, що передбачено Бюджетним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». В умовах воєнного стану низка територій зазнала втрат та значних пошкоджень у зв’язку з тим, що є прифронтовими, на цій території зменшилась кількість підприємств, або зникли взагалі, саме тому ці місцеві громади потребують значної кількості коштів на відновлення як територій, так і інфраструктури. Тобто сьогодні місцеві ради мають різне фінансове забезпечення, стан територій наявність існування бізнесу, який сплачує податки до місцевого бюджету. Одним з обов’язків місцевих рад є охорона навколишнього природнього середовища в межах власних територій. Треба зазначити, що сьогодні від військових дій постраждало 812 природоохоронних зон, загальна площа яких становить майже мільйон гектарів або 20% від загальної площі всіх заповідних територій України. Найбільше зазнали шкоди території, які знаходяться під окупацією та ті, на яких проходили бойові дії. Під загрозою знищення опинились 16 Рамсарських об’єктів (водно-болотні угіддя міжнародного значення), близько 160 територій Смарагдової мережі (мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні) та два біосферні заповідники[1]. Частина національних природних парків знаходиться на межі гуманітарної катастрофи. Зазначені пошкодження повинні бути відновлені державою за допомогою місцевого самоврядування за допомогою державного фінансування та коштів місцевих бюджетів.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"35 9","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОКТРИНА І ПРАКТИКА В ПИТАННЯХ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ","authors":"М. Р. Чебишев","doi":"10.32782/klj/2023.3.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.8","url":null,"abstract":"Анотація. Стаття присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів захисту прав та законних інтересів учасників земельних правовідносин в цивільному судочинстві України. Автор звертає увагу на правовий аналіз та правову природу земельної ділянки як спеціального об’єкта захисту, наводячи його характеристику з точки зору об’єкта цивільного обороту. В статті розкривається зміст права власності на земельні ділянку, яке в сучасних умовах має фундаментальний характер і з цих підстав потребує забезпечення державою ефективних механізмів його охорони і захисту. При цьому, зміст такого захисту обумовлюється двома складовими: економіко-майновою та земельно-правовою природою права власності на земельну ділянку. При цьому, автор зазначає, що дані складові є нероздільними, оскільки економіко-майнова суть спору завжди буде формувати предмет права власності, а його захисту завжди буде пов’язаний із правовою регламентацією, яка ґрунтується на законі чи договорі і яку в результаті досліджує суд при вирішенні цивільного спору. В статті розкривається обсяг права користування власника земельної ділянки з урахуванням правової природи земельної ділянки як нерухомої речі. На основі аналізу норм водного, земельного, цивільного законодавства і законодавства, що регламентує використання надр, автором зроблено висновок про те, що земельна ділянка за своєю правовою природою є неспоживною, подільною та складною річчю, оскільки: а) вона призначена для неодноразового використання і зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу; б) площу земельної ділянки можна поділити без втрати її цільового призначення та утворенням двох окремих об’єктів нерухомості; в) право власності щодо земельної ділянки охоплює як наземну її частину (поверхню), що характеризується своєю площею, так і підземні складові (корисні копалини), які індивідуалізуються видом та об’ємом. Окремо, у статті проаналізовано правову природу корисних копалин як складової частини земельної ділянки та обґрунтовано думку, що вони мають окремий правовий режим, відмінний від правого режиму земельної ділянки і можуть бути відокремлені від неї. Автор наголошує на важливості правильного термінологічного тлумачення при вирішенні земельно- правових спорів, звертаючись до судової практики суду касаційної інстанції. При цьому, у статті проаналізовано постанови Великої Палати Верховного Суду, в яких вирішуються процесуальні питання цивільного судочинства щодо доказів і доказування та визначення юрисдикції спорів щодо захисту прав та законних інтересів учасників земельних правовідносин в цивільному судочинстві України. Автором зроблено висновок про те, що за своєю правовою природою судовий захист прав землевласників та землекористувачів є комплексною міжгалузевою категорією, а його здійснення у порядку цивільного судочинства вимагає врахування судом норм цивільного, земельного, екологічного, водного законодавства.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"8 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ МОРСЬКОГО ПРОСТОРУ: НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕГЛЯДУ ЗАКОНОДАВЧОГО ПІДХОДУ","authors":"І. В. Леусенко","doi":"10.32782/klj/2023.3.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.13","url":null,"abstract":"Анотація. У статті визначено, що проблема забруднення світового океану та морського простору є актуальною проблемою сучасності. Підкреслено, що антропогенна та урбоекологічна діяльність людини призводить до щоденного забруднення довкілля, і в тому числі водного простору. Акцентовано, що здійснення пошуку напрямів забезпечення ефективності заходів відповідальності за забруднення довкілля є необхідною вимогою сучасного світу, без дотримання якої є неможливим подальше функціонування людства. Наголошено, що в Україні проблема захисту водного простору на рівні науково-практичних розробок залишається дослідженою фрагментарно та характеризується відсутністю комплексності підходів. Метою статті визначено здійснення характеристики суб’єктного складу адміністративних правопорушень у сфері охорони морського простору. Визначено, що однією із тенденцій нормативного закріплення змісту суб’єктного складу механізму адміністративної відповідальності стало застосування професійних характеристик при здійсненні такої характеристики. Підкреслено, що в межах наявних теоретико-правових досліджень спостерігається домінування підходів, зміст яких полягає у доцільності застосування до суб’єктів забруднення морського простору форм кратної відповідальності, що корелюється із існуючими міжнародними правовими стандартами. Зроблено висновок, що запровадження перегляду законодавчого змісту до встановлення розширеного розуміння кола суб’єктного складу адміністративних правопорушень у сфері забруднення морського простору, що вимагає внесення змін до адміністративно-деліктного законодавства, відповідає вимогам Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. № 1629-ІV. Обґрунтовано, що задля забезпечення ефективності виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» є необхідним розширене тлумачення кола суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері охорони морських вод України, відходу від пріоритетності застосування таких санкцій виключно до службових осіб органів державного влади.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"64 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928411","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ","authors":"М. В. Співак","doi":"10.32782/klj/2023.3.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.19","url":null,"abstract":"Анотація. Метою статті є наукове осмислення поняття та системи адміністративно-правових гарантій забезпечення безпеки поліцейського. Актуальність дослідження зумовлена реальними проблемами професійної безпеки поліцейського, яка на сучасному етапі розвитку суспільства характеризується гострими взаємопов’язаними суперечностями – між вимогами щодо забезпечення безпеки професійного середовища як чинника соціально-політичної та національної безпеки і реальним станом функціонування професійної сфери, що не забезпечує такої безпеки. Розглянуто і проаналізовано підхід до особистої безпеки поліцейського у основних нормативно-правових актах. Визначені правові проблеми гарантії особистої безпеки. Наведена статистика та конкретні функції безпеки: аналіз, прогнозування, з’ясування причин, попередження, зниження, послаблення, нейтралізація, припинення, локалізація, протидія усунення загроз, що виникають у процесі здійснення службової діяльності поліцейського. Сфокусовано увагу на множинності визначень поняття «безпека поліцейського» у працях вчених і його відсутність у нормативній площині. Визначено, що право поліцейського на безпеку – це право на такі умови життєдіяльності, при яких існує дієва система гарантій, що забезпечує практичну можливість реалізації прав, виконання обов’язків та задоволення потреб. Встановлено, що метою забезпечення безпеки поліцейського у службовій діяльності є комплексний і системний вплив на потенційні та реальні загрози, що дасть можливість поліцейському успішно функціонувати в нестабільних зовнішніх та внутрішніх умовах, а також зниження та нейтралізація ризик-факторів, що безпосередньо впливають на службово-професійну підготовку. Зроблені висновки про доцільність нормативного закріплення поняття «особиста безпека поліцейського» та системи заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки в законах та підзаконних актах, а також зміни словесних конструкцій, у частині доповнення їх словом «поліцейський» таким чином нормативно закріпивши право останнього на безпеку в усих випадках передбачених законодавцем.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928558","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ПОШКОДЖЕНЕ АБО ЗНИЩЕНЕ МАЙНО ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ: ЧАСТИНА ПЕРША","authors":"С. В. Семіног","doi":"10.32782/klj/2023.3.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.16","url":null,"abstract":"Анотація. Метою статті є аналіз законодавчого інструментарію щодо компенсації за пошкоджене або знищене майно внаслідок збройної агресії РФ проти України (далі – механізм компенсації) та його застосування у праксеологічному вимірі. Механізм компенсації умовно можна поділити на два етапи. Перший етап передбачає збір, підготовку та подання документів – доказів про пошкоджене або знищене майно. Другий етап окреслює порядок розрахунку розміру компенсації, черговість, способи та джерела її отримання тощо. Тому дослідженню окресленого питання авторкою підготовлено цикл статей. У контексті цієї статті (частина перша) сформульовано два підходи до визначення складових механізму правового регулювання. Один з них відображає правовий вплив на суспільні відносин, який полягає у комплексі правових засобів та юридичних способів. Другий спрямований на реалізацію норм права і передбачає впровадження всіх необхідних елементів правової системи суспільства через певні дії, що реалізується людиною, задля досягнення відповідного результату. З’ясовано, що така складова механізму правового регулювання як реалізація норм права відображає принципи праксеології. Визначено, що спільним для праксеології і правореалізації є встановлені норми, види діяльності та правила практики як способи ефективного досягнення запланованої мети. Доведено, що сутність праксеологічного погляду на механізм компенсації, як методологічний інструмент, характеризується трьома ознаками: сукупністю правових норм; системою практичної раціональної діяльності, що реалізується людиною, і приводить до дієвого результату; інтенціональністю. У статі проаналізовано перший етап механізму компенсації, що стосується підготовки та подання документів. Незавершеність вітчизняного регулювання зазначених відносин виявляється у відсутності цілісного правового механізму, який би визначав послідовний порядок дій з боку отримувачів компенсації. Натомість законодавець надає суб’єктам права значну кількість нормативних актів, які регулюють зазначені питання, та державних і недержавних органів, які мають публічну компетенцію та повноваження щодо ведення інформації про суб’єктів та їх об’єкти пошкодженого або знищеного майна. З праксеологічного погляду існуючий механізм компенсації недостатньо відображає принцип правомірних (легітимних) очікувань (legitimate expectations), значно ускладнює процес правореалізації з боку отримувачів компенсації і потребує довершеності.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"136 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135929859","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ACQUIS ЄС) В СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ ТА ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ У ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ","authors":"А. О. Кичинська","doi":"10.32782/klj/2023.3.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.11","url":null,"abstract":"Анотація. Наукова стаття присвячена дослідженню впливу актів права Європейського Союзу (ACQUIS ЄС) на сферу публічних фінансів в Україні та процесу їх впровадження (імплементації) у національне законодавство. У статті розглянуто структуру та склад актів права ЄС, визначено процес адаптації та імплементації актів права ЄС у національне законодавство України, здійснено оцінку впливу актів права ЄС на функціонування та розвиток публічних фінансів в Україні. Результати дослідження сприятимуть кращому розумінню впливу європейського досвіду на українську систему публічних фінансів, а також визначенню можливих шляхів подальшого розвитку та гармонізації національного законодавства в цій сфері з вимогами Європейського Союзу. Визначено, що мета актів права ЄС полягає в створенні єдиної регуляторної та юридичної системи для країн-членів ЄС, а головні цілі включають: 1. Забезпечення єдності внутрішнього ринку, так як акти права ЄС сприяють вільному руху товарів, послуг, капіталу та осіб всередині єдиного європейського ринку. Це сприяє створенню сприятливого середовища для підприємств і споживачів. 2. Зміцнення прав людини, враховуючи те, що ЄС встановлює норми та стандарти, спрямовані на захист прав людини та громадянських свобод в усіх країнах-членах. 3. Підтримка екологічної сталості, яка реалізується в тому, що акти ЄС включають в себе правила та норми, спрямовані на захист навколишнього середовища та збереження природних ресурсів. 4. Регулювання економічних відносин, адже ЄС регулює фінансовий сектор, конкуренцію, торгівлю, інвестиції і інші економічні аспекти з метою забезпечення стабільності та зростання. 5. Зміцнення політичної та соціальної співпраці, так як ЄС сприяє співпраці між країнами-членами у сферах міжнародних відносин, безпеки, освіти, культури та інших суспільних аспектах. Акти права ЄС служать як інструмент для досягнення цих стратегічних цілей та забезпечення єдності та співпраці між країнами-членами Європейського Союзу, а тому їх імплементація країною-перетендентом на вступ має вкрай велике значення.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"29 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928697","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ ПОЛОЖЕНЬ ТА ПРАКТИКИ У СФЕРІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА","authors":"М. С. Булкат","doi":"10.32782/klj/2023.3.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.10","url":null,"abstract":"Анотація. Статтю присвячено актуальним тенденціям розвитку наукових положень та практики у сфері адміністративної юстиції та адміністративного процесуального права. Вказано, що методологічними положеннями становлення адміністративної юстиції та адміністративного процесуального права є співвідношення держави та громадянського суспільства, їх дослідження не втрачає актуальності. Визначено, що тримають інтерес питання щодо розуміння адміністративної юстиції у західноєвропейській доктрині. Традиційний попит зберігають питання європеїзації адміністративної юстиції. Надзвичайного значення набуває тенденція розвитку доктрини адміністративного права у форматі розуміння співвідношення вітчизняної адміністративної юстиції (судочинства) та судового права. А також адміністративного процесуального права і перспектив формування адміністративного процедурного права. Актуальність зберігають дослідження поняття «адміністративна юстиція». Визначено, що в практичній площині розуміння адміністративної юстиції в Україні розвивалось у напрямі адміністративного судочинства, значна кількість наукових досліджень у вітчизняній доктрині традиційно була звернена до вивчення поточних питань чинного законодавства. Важливим спрямування наукових пошуків залишається вивчення місця адміністративної юстиції в системі органів судової влади в концепті судової реформи. Не втрачає актуальності обговорення новел кожного етапу судової реформи, хоча науковці вказують на «агресивний динамізм» українського законодавства. На сучасному етапі розвитку адміністративного права розроблено значну кількість навчальної літератури з адміністративного судочинства та адміністративного процесуального права. У вищих школах запроваджені навчальні дисципліни «Адміністративне судочинство», «Адміністративне процесуальне право», «Адміністративний процес». Значний пласт прикладних питань досліджується в адміністративно-процесуальній сфері. На вістрі обговорення залишається розмежування судової юрисдикції. Не втрачають актуальності дослідження електронного судочинства. У цьому контексті набувають актуальності кроссекторальні дослідження щодо безпеки даних. Тенденція вивчення практичних питань діджиталізації судочинства набирає обертів. Традиційно вона отримала крайні позиції обговорення, як і електронне урядування. Науковці обговорюють питання про можливість розуміння електронного судочинства не як форми, а як «нового суб’єкта» здійснення правосуддя. В Україні показав ефективність інститут «зразкових справ», його вивчення продовжується. Окремим блоком актуальних питань залишається медіація. На вістрі обговорення перебуває судочинство, зокрема і адміністративне, під час війни. Новели та процесуальні питання активно вивчаються професійною спільнотою.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928858","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ МВС УКРАЇНИ","authors":"М. М. Руденко","doi":"10.32782/klj/2023.3.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.15","url":null,"abstract":"Анотація. В статті розкрито юридичну природу об’єкту адміністративно-правових відносин забезпечення організації та діяльності МВС України. Зясовано, що об’єкт правових відносин є складною філософсько-правовою категорію, яка описується гештальтом форми та конфігурації, як цілісного сприйняття філософсько-наукових понять у просторі – системи природних закономірностей, зв’язків, відносин, які існують онтологічно. Об’єктом правовідносин, з урахуванням предметного запропоновано аналізу є матеріальні або нематеріальні блага, задля одержання, передавання або використання яких поліцейські, військовослужбовці Національної гвардії, Державної прикордонної служби, співробітники Служби цивільного захисту, інші посадові особи МВС України вступають у правовідносини. До основних видів об’єктів адміністративно-правових відносин забезпечення організації та діяльності МВС України відносяться все що служить здійсненню публічних інтересів у відповідності до законодавчо визначної компетенції, а саме охорона прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, надання поліцейських послуг, захист державного кордону та охорона суверенних прав України, цивільний захист населення і територій, адміністративно-правове регулювання міграції. В цілому зроблено висновок. що об’єкт адміністративно-правових відносин забезпечення організації та діяльності МВС України – це цілісна система природньо-правових зв’язків поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, Державної прикордонної служби, співробітники Служби цивільного захисту, інші посадові особи МВС України з приватними та публічними особами у відповідності до законодавчо визначеної компетенції, з метою забезпечення правозахисної та правоохоронної внутрішньої виконавчої функції правової демократичної держави – Україна.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"11 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928258","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ","authors":"А. М. Соцький","doi":"10.32782/klj/2023.3.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.18","url":null,"abstract":"Анотація. Стаття присвячена визначенню поняття та сутності публічного адміністрування боротьби з організованою злочинністю на основі вивчення підходів до розуміння таких юридичних термінів як «публічне адміністрування» та «публічне управління», які розглядались науковцями в площині адміністративно-правової діяльності правоохоронних органів. Вказано на небезпеку організованої злочинності для української державності та суспілства, особливо в сучасних умовах. Визначено, сучасні тенденції публічного адміністрування тісно пов’язані із роллю суспільства у впорядкуванні управлінських відносин. Запропоновано розглядати публічне адміністрування боротьби із організованою злочинністю як регламентовану законами та іншими нормативно-правовими актами діяльність відповідних суб’єктів, спрямовану на прийняття та практичну реалізацію адміністративних рішень відповідно до законів та інших нормативно-правових актів з метою сприяння встановлення контролю над організованою злочинністю, її профілактикою, а також над усуненням причин і умов її існування. Доведено, що поняття «публічне адміністрування протидії організованій злочинності» не варто ототожнювати із «публічним управлінням протидії організованій злочинності», тому що перше – це видання положень, регламентів та інших нормативних актів для виконання законів, а останнє – процес реалізації концептуальних ідей та стратегій всіма ключовими учасниками владних повноважень у сфері боротьби із організованою злочинністю. Вказано на необхідність удосконалення законодавчого регулювання адміністративно-правової термінології у сфері боротьби з організованою злочинністю, яке значно підвищить ефективність реалізації покладених завдань перед суб’єктами публічної адміністрації.","PeriodicalId":488995,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"85 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135928419","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}