Law. State. Technology最新文献

{"title":"КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ ВПО","authors":"Р. С. Титикало","doi":"10.32782/lst/2023-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-6","url":null,"abstract":"В даній статті розкрито компетенції ОМС щодо захисту ВПО. Акцентовано увагу щодо проблемах їх реалізації. Виокремлено, що до компетенції органів місцевого самоврядування щодо захисту прав ВПО належить: 1) забезпечення можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік ВПО; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено; 2) вживати всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із наданням комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу внутрішньо переміщеним особам у місцях їх компактного поселення, відповідно до законодавства; 3) здійснювати соціальний захист внутрішньо переміщених дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 4) інформують місцеві державні адміністрації про можливі місця і умови для тимчасового проживання/перебування ВПО; 5) надають у тимчасове безоплатне користування ВПО з комунальної власності житлові приміщення, придатні для проживання; 6) вирішують питання щодо набуття відповідно до законодавства ВПО за місцем їх фактичного перебування прав на земельну ділянку із земель комунальної власності; 7) сприяють за клопотанням ВПО у переміщенні її рухомого майна для повернення на залишене місце проживання; 8) забезпечують надання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я з урахуванням відомостей про внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають (перебувають) у відповідному населеному пункті; 9) забезпечують соціальний захист внутрішньо переміщених дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, сімей, в яких виховуються такі діти, соціальне супроводження таких сімей і дітей; 10) забезпечують зарахування внутрішньо переміщених дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як ВПО; 11) здійснюють у повному обсязі повноваження органу опіки та піклування стосовно зареєстрованих на їх території внутрішньо переміщених дітей, у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"90 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130959946","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМА КВАЛІФІКАЦІЇ ОКРЕМИХ СКЛАДІВ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ (Ч. 4 СТ. 111-1 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ)","authors":"Володимир Ковтун","doi":"10.32782/lst/2023-1-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-8","url":null,"abstract":"Питання кваліфікації злочинів проти основ національної безпеки України завжди перебувало у фокусі вітчизняних науковців. Трагічні події двадцять четвертого лютого дві тисячі двадцять другого року змусили ще більше приділити увагу правників до цього розділу Кримінального кодексу України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» № 2108-IX Кримінальний кодекс України було доповнено низькою норм, серед яких стаття 111-1 Кримінального кодексу України. Відповідна норма встановила кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність. Після прийняття згаданого закону серед науковців виникла палка та резонна дискусія: чи не є стаття 111-1 Кримінального кодексу України винятково спеціальною нормою по відношенню до статті 111 (державна зрада)? Було висловлено багато різноманітних та обґрунтованих позицій, однак правозастосовча практика все ж пішла шляхом визнання статті 111-1 не спеціальною нормою, а окремим складом кримінального правопорушення. Проте таке рішення не стало панацеєю, оскільки навпаки породила ще одне важливе питання: як правильно кваліфікувати та розмежувати склади кримінальних правопорушень державної зради та колабораційної діяльності? Отже, метою роботи є проведення комплексного аналізу правозастосовчої практики щодо питання кваліфікації діяння, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, визначення прогалин судової практики та запропонування власних методів розмежування кваліфікації. Новизна наукової статті полягає в змістовному вузько направленому дослідженні саме окремих частин статті 111-1 КК України, крізь призму судової практики, а не загального аналізу норми як такої. Під час дослідження було використано наступні методи. Метод аналізу та синтезу був використаний під час аналізу законодавства та практики судів для формулювання висновків та постановки проблематики дослідження. Діалектичний метод став у нагоді під час комплексного розгляду колабораційної діяльності, у формі, передбаченою ч.4 ст.111-1 КК України, в її системному зв’язку з правозастосовною практикою, значенням згаданої неправомірної дії дій в контексті європейської інтеграції для суспільства в цілому. Логіко-юридичний метод був використаний для аналізу практики судів перших та апеляційних інстанцій. Серед висновків варто виділити наступні. 1) Недосконалість визначення поняття «ведення господарської діяльності» 2) Помилка в розмежуванні понять «господарська діяльність» та «заняття посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій» Вироблено власні пропозиції щодо подолання відповідної кримінально-правової проблеми. Зроблено аналіз понять «взаємодія з державою-агресором» та висловлено власні думки щодо суб’єктного складу держави агресора.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125215898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ З ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ","authors":"Тетяна Плугатар, Сергій Лелет","doi":"10.32782/lst/2023-1-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-1","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз правового регулювання організації та здійснення взаємодії органів Національної поліції з органами місцевого самоврядування в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Наголошується, що запровадження в Україні воєнного стану вимагає не лише вирішення завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, оскільки у ході відсічі збройної агресії проти України органи поліції беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, здійснюють посилене патрулювання, супроводження відповідних вантажів, охорону майна постраждалих осіб, охорону місць руйнувань, доставлення правопорушників, обмеження руху транспорту на небезпечних напрямах, проведення навчань з представниками населення тощо. Висвітлюються основні проблеми, які виникають під час взаємодії органів Національної поліції з органами місцевого самоврядування на сучасному етапі в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, окреслюються шляхи їх вирішення, надаються пропозиції з удосконалення організації такої взаємодії, пропонується розробити нормативно-правовий акт щодо організації взаємодії органів поліції з органами місцевого самоврядування, в якому слід закріпити мету взаємодії, завдання, дати визначення окремих понять, визначити суб’єктів та керівників органів взаємодії, види та форми взаємодії, особливості взаємного інформування, канали передачі інформації, способи та строки перевірки результативності взаємодії, визначити принципи, а також напрями взаємодії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Робиться висновок, що під правовим регулюванням взаємодії органів Національної поліції з органами місцевого самоврядування в умовах правового режиму воєнного стану в Україні слід розуміти систему правових засобів (елементів), сукупність прийомів та способів правового впливу на суспільні відносини, що виникають під час такої взаємодії, за допомогою яких визначається комплекс організаційних та спеціальних заходів, спрямованих на захист від протиправних посягань, а також забезпечення особистої безпеки громадян, протидії правопорушенням.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123995073","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УЧАСТІ СИЛ НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ В ЗАХОДАХ ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ: ДОСВІД ЕСТОНІЇ","authors":"Михайло Александров","doi":"10.32782/lst/2023-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-3","url":null,"abstract":"Метою дослідження, проведеного в межах статті, є вивчення досвіду Естонської Республіки щодо правового регулювання участі сил національного спротиву в заходах військово-патріотичного виховання. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю удосконалення форм діяльності сил національного спротиву України та його участі в національно-патріотичному та військово-патріотичному вихованні. Увага в дослідженні приділена участі естонської організації «Спілка оборони Естонії» (Kaitseliit) та її структурних підрозділів у заходах військово-патріотичного виховання та підтримання готовності населення Естонії до оборони. Дослідження проводилося за допомогою емпіричних і теоретичних методів. Зокрема, для визначення особливостей правового регулювання участі структур національного спротиву Естонії в заходах військово-патріотичного виховання застосовувався метод правового аналізу. Практичні результати участі розглянутих у статті організацій в заходах патріотичного виховання визначені за допомогою методу спостереження. Визначення можливості впровадження естонського досвіду у діяльність вітчизняних складових національного спротиву проведено за допомогою методу порівняльно-правового аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні розуміння ролі сил національного спротиву Естонії у заходах військово-патріотичного виховання та визначенні можливості імплементації такого досвіду в Україні. У висновках визначено особливості правового регулювання участі сил національного спротиву Естонії в заходах військово-патріотичного виховання, до яких належать державна підтримка діяльності добровольчих територіальних організацій оборони та створення належної нормативно-правової бази щодо їх діяльності. Подальші дослідження можливі за напрямом розроблення правового механізму впровадження естонського досвіду в діяльність Сил територіальної оборони України та молодіжних організацій.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124971671","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НЕДОБРОСОВІСНЕ ВИКОРИСТAННЯ СВОЇХ ПРОЦЕСУAЛЬНИХ ПРAВ НA ПРИКЛAДІ ВИКОРИСТAННЯ «ПРAВA НA ЗЛО» ТA «VENIRE CONTRA FACTUM PROPRIUM» (ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ)","authors":"Ганна Піддубнa, Юлія Олександрівна Легеза, Олена Пушкіна","doi":"10.32782/lst/2023-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-5","url":null,"abstract":"Метою статті визначено встановлення змісту недобросовісного використaння своїх процесуaльних прaв нa приклaді використaння «прaвa нa зло» тa «venire contra factum proprium». Авторами встановлено, що дії боржника у зобовязанні характеризуються як недобросовісні та розуміються як зловживання правами за умови, що ініціювання спору спрямовується позивачем на недопущення звернення стягнення нa мaйно боржникa. На підставі аналізу судової практики авторами встановлено, що належним здійсненням процесуальних прав є здійснення прaв особою в умовах утримання від дій, які могли би порушити прaвa інших осіб, зaподіяти шкоду довкіллю aбо культурній спaдщині. Авторами підкреслено, що привaтно-прaвовий інструментaрій захисту суб’єктивних приватних прав не повинен використовувaтися учaсникaми цивільного обороту для уникнення сплaти боргу (коштів, збитків, шкоди) aбо виконaння судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що нaбрaло зaконної сили. Авторами встановлено, що зловживaнням прaвом та використaнням привaтно-прaвового інструментaрію захисту субєктивних прав особи всупереч його признaченню є: використання особою (особами) «прaва нa зло»; наявніст причинно-наслідкового звязку між зловживанням правом та негaтивними нaслідками. Отже, інші суб`єкти, чиї прaвa безпосередньо пов`язaні з прaвaми особи, якa зловживaє наданими їй процесуальними правами на захисту, ставить їх у такий стaн, що не здатен не лише задовольнити їх інтереси, але взагалі позбавляє можливості їх здійснити. Авторами наголошується, що зловживання процесуальними правами відбувається з усвідомленням змісту такої діяльності, та її результатів. Авторами зроблено висновок, що побудова національної судової практики в Україні характеризується зaстосувaнням доктрини «venire contra factum proprium» (зaборони суперечливої поведінки). Встановлено очевидну необхідність формувaння єдиної прaвозaстосовчої прaктики щодо зaстосувaння пункту 6 стaтті 3 ЦК Укрaїни тa доктрини «venire contra factum proprium» (зaборони суперечливої поведінки) у спорaх про недійсність договору, для зaбезпечення розумної передбaчувaності судових рішень, a тому спрaвa містить виключну прaвову проблему і її вирішення необхідне для зaбезпечення розвитку прaвa тa формувaння єдиної прaвозaстосовчої прaктики.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122134115","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОТРИМАННЯ КРИТЕРІЇВ НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ ЯК ОДИН ІЗ ІНСТРУМЕНТІВ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ","authors":"О.І. Царевич","doi":"10.32782/lst/2023-1-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-7","url":null,"abstract":"Наукова стаття присвячена висвітленню оцінюванню якостей надання публічних послуг як елемент запобігання корупції. Якість надання публічних послуг як елемент запобігання корупції має базуватися на критеріях, які повинні бути затвердженні на рівні законодавчого органу у вигляді стандартів, у разі порушення яких повинна наставати юридична відповідальність працівників органів публічної адміністрації. Встановлено, що до критеріїв оцінювання якості надання публічних послуг як елемент запобігання корупції належать: результативність, простота (або доступність), терміновість (або своєчасність, строковість, оперативність), зручність, відкритість, мінімальна (справедлива) вартість та доступність її оплати, професійність, повага до особи, рівність тощо. Акцентовано увагу, що одним із ключовим критерієм оцінювання якостей надання публічних послуг як елемент запобігання корупції є відкритість. Зокрема, критерій відкритості передбачає відкритість та доступність інформації, необхідної споживачам публічних послуг як елемент запобігання корупції (наприклад, які документи потрібно подати для отримання послуги, скільки буде тривати розгляд звернення особи, розмір та порядок оплати, хто є відповідальним за надання послуги тощо), а також можливість отримання консультативної допомоги, яку працівники органів публічної адміністрації повинні надавати у формі заповнення заяв, формулярів, роз’яснення порядку та процедури (адміністративний регламент) отримання публічної послуги, допомоги в підборі та оформленні документів тощо. Для цього необхідна для отримання послуги інформація, зразки заповнення документів, опис процедури надання послуги тощо має розміщуватись на інформаційних щитах у приміщенні органу, в брошурах та інших довідкових матеріалах про надання публічної послуги. При цьому важливо, щоб інформація була повною, актуальною та зрозумілою, з мінімальним використанням спеціальної термінології, а також легкодоступною (через телефонний зв’язок або Інтернет). Окрім того, доступність та зручність надання послуг може оцінюватись і за якістю та оперативністю спілкування надавачів публічних послуг як елемент запобігання корупції з їх споживачами.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131770002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОТИДІЯ ЗАБРУДНЕННЮ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ, ШЛЯХОМ АДАПТАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ACQUIS ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ","authors":"Дмитро Бойчук, Володимир Ковтун, В.С. Шевчук","doi":"10.32782/lst/2023-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-2","url":null,"abstract":"Проблематика збереження поверхневих вод в Україні, так і у світі, перебуває у фокусі уваги представників наукової спільноти як серед вчених природничого циклу, так і правників. На сьогоднішній день, після отримання статусу кандидата у члени Європейського Союзу, Україна взяла на себе міжнародно-правові зобо'язання у сфері адаптації вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Серед багатьох важливих змін, таких як проведення судової та антикорупційної реформи, ми взяли на себе зобов'язання адаптувати вітчизняне екологічне законодавство до норм Європейського Союзу. Увагу авторів привернула проблематика захисту поверхневих вод, щляхом внесення змін до нормативно-правових актів України у відповідності до стандартів Європейського Співтовариства. Метою дослідження є розробка пропозицій щодо внесення змін до вітчизняного законодавства у сфері охорони поверхневих вод для його відповідності acquis Європейського Союзу. Задля досягнення мети дослідження було проаналізовано директиви Європейського Союзу, судову практику Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ, Страсбурзький Суд). Під час дослідження було використано наступні методи. Метод аналізу та синтезу був використаний під час аналізу законодавства та практики судів для формулювання висновків та постановки проблематики дослідження. Діалектичний метод став у нагоді під час комплексного розгляду охорони поверхневих вод, у формі в її системному зв’язку з правозастосовною практикою, значенням згаданої неправомірної дії дій в контексті європейської інтеграції для суспільства в цілому. Новизна наукової роботи полягає в комплексному аналізі проблематики збереження та охорони поверхневих вод саме крізь призму адаптації вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Під час дослідження було зроблено наступні висновки. Авторами було зроблено висновки про необхідність внесення змін до певних законодавчих актів, а саме КК України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Щодо перспективи подальших досліджень зауважимо, що залишається не досліджено проблематика інституційної компетентності органів державної влади у сфері охорони поверхневих вод, процесуальні аспекти захисту відповідних прав.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127304330","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ДО ВИМОГ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ","authors":"Юлія Волкова","doi":"10.32782/lst/2023-1-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-4","url":null,"abstract":"У статті досліджено перспективи розвитку законодавства України щодо поводження з відходами в процесі адаптації до вимог Європейського Союзу. Вказано, що на сучасному етапі, розглядаючи проблемні аспекти стану природного середовища, доцільно вказати, що довкілля – це система, яка існує самостійно і водночас безпосередньо впливає на життєдіяльність людства. Зростання потреб людей в різноманітних предметах споживання впливає на зміну життєспроможності екосистем в цілому. Як показує історичний хід розвитку цивілізації, навіть уявляючи і розуміючи пагубний вплив від результатів своєї діяльності, людина не в змозі справитися зі спокусою власного збагачення і накопичення благ. Саме тому переважна більшість проблем у природному середовищі є наслідком діяльності людини. Зроблено висновок, що аналіз європейського та українського законодавства показує, що законодавство України частково відповідає вимогам Директиви 2008/98/EC (ступінь відповідності низький). З метою гармонізації з Директивою законодавство України в сфері поводження з відходами потребує суттєвої модифікації. Значним недоліком в цій сфері є неузгодженість та різноманітність визначень відходів. Дослідження трактування поняття «відходи» з різних точок зору дало змогу узагальнити їх характерні риси та недоліки. Уточнене поняття сприятиме кращому розумінню їх сутності, що в подальшому дасть змогу розробити та науково обґрунтувати класифікацію цих об’єктів з метою їх обліку та контролю. Зазначено, що окремої уваги потребують принципові підходи, визначені у Директиві 2008/98/EC щодо впровадження ієрархії у вирішенні питань поводження з відходами. Також, потребують закріплення в законодавстві про відходи та інших нормативно-правових актах України положення про визначення завершення статусу відходів. Щодо питання співвідношення українського законодавства з європейським, українське лише частково відповідає вимогам ЄС, воно потребує суттєвого перегляду і як обов’язковою передумовою якісної (не суперечливої) імплементації європейських норм виступає узгодження термінологічного апарату.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"101 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127511841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я","authors":"Владислав Пашковський, Юлія Волкова","doi":"10.32782/lst/2022-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-2-3","url":null,"abstract":"Авторами визначено, що відповідно до державної антикорупційної політики України на 2021–2025 роки розвиток системи охорони здоров’я має спрямовуватися на забезпечення ефективності реалізації прав та інтересів фізичних осіб, в тому числі шляхом створення електронних онлайн-сервісів, що включає і можливості розвитку телемедицини та консультування. Авторами підкреслено, що попри нормативне закріплення пріоритетності вжиття заходів із забезпечення ефективності у сфері охорони здоров’я і досі профільне законодавство містить ряд колізійних моментів у встановлення категоріального ряду, що знижує рівень задоволення прав та інтересів людини на фізичне буття. Авторами визначено, що метою статті є визначення нормативно-правове регулювання запобігання корупції у сфері охорони здоров’я в Україні. Встановлено, що категорія «охорони здоров’я» є міжгалузевою комплексною науково- практичною конструкцією. Визначено, що згідно із законодавством зарубіжних країн, зокрема, таких країн, як Угорська Республіка, Словацька Республіка, Чеська Республіка встановлюються адміністративно-правові засади функціонування системи охорони здоров’я. Встановлено, що у ряді зарубіжних країнах відсутніми є спеціальні норми, що закріплювали б цивільно-правове регулювання відносин у сфері охорони здоров’я, зокрема, у частині укладення цивільно-правових договорів, зокрема, договорів із надання медичного обслуговування, медичного страхування, що дозволяє зробити висновок про імперативність нормативно-правової регуляції такої сфери суспільних правовідносин. Визначено, що законодавчий підхід, запроваджений в більшості європейських країн, свідчить про надзвичайну цінність сфери охорони здоров’я для забезпечення реалізації функцій держави, що вимагає «виваженого» комплексного імперативного регулювання. Авторами зроблено висновок, що під сферою охорони здоров’я необхідно розуміти сукупність системи заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя, що має відповідати стандартам медичної етики (біоетики), що має бути відображено на законодавчому рівні.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121016519","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА З РЕГУЛЮВАННЯ ДОЗВІЛЬНИХ ВІДНОСИН В СФЕРІ КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ: СТАН ТА ПРОБЛЕМИ","authors":"Роман Станіславович Кірін, Андрій Євстігнєєв, Андрій Bипpицький","doi":"10.32782/lst/2022-2-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2022-2-2","url":null,"abstract":"У статті розглянуто стан та проблеми правового регулювання дозвільних відносин в сфері надрокористування. Метою цієї статті є аналіз законодавства, виявлення дискусійних питань та окреслення перспектив в сфері набуття права користування надрами в умовах повоєнного відновлення економіки України. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальноюридичні методи дослідження правових явищ та категорій. Зокрема, дослідження джерел права користування надрами, а також гірничого та господарського законодавства проведено з використанням методу системного аналізу та формальноюридичного методу. Проведено класифікацію видів користування надрами за критеріями дозвільних документів, виду діяльності (мети користування), строку користування, оцінки впливу на довкілля, участі в аукціоні, потреби у земельній ділянці, можливості відчуження права користування надрами. Встановлено загальну часову послідовність етапів діючої аукціонної процедури надання надр у користування. Аргументовано, що дозвільна система у сфері надрокористування має міжгалузеву природу, оскільки об’єднує і відносини адміністративних послуг і організаційно-господарські відносини. Визначено сучасну систему нормативно-правових актів, що забезпечують регулювання дозвільних відносин в сфері користування надрами. Обґрунтовано, що чинна дозвільна система у сфері користування надрами має кілька специфічних об’єктно-суб’єктних складів: – загальний, який охоплює відносини переважної більшості видів господарської діяльності та видів георесурсів; – особливий, що включає певні умови користування надрами; – окремий, представлений конкретними видами корисних копалин. Запропоновано для подальшої диференціації правових режимів користування надрами враховувати додатково й інші об’єктивні та суб’єктивні ознаки його складу та уніфікувати договори в цій сфері.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131643947","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}