{"title":"ПРОТИДІЯ ЗАБРУДНЕННЮ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ, ШЛЯХОМ АДАПТАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ACQUIS ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ","authors":"Дмитро Бойчук, Володимир Ковтун, В.С. Шевчук","doi":"10.32782/lst/2023-1-2","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проблематика збереження поверхневих вод в Україні, так і у світі, перебуває у фокусі уваги представників наукової спільноти як серед вчених природничого циклу, так і правників. На сьогоднішній день, після отримання статусу кандидата у члени Європейського Союзу, Україна взяла на себе міжнародно-правові зобо'язання у сфері адаптації вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Серед багатьох важливих змін, таких як проведення судової та антикорупційної реформи, ми взяли на себе зобов'язання адаптувати вітчизняне екологічне законодавство до норм Європейського Союзу. Увагу авторів привернула проблематика захисту поверхневих вод, щляхом внесення змін до нормативно-правових актів України у відповідності до стандартів Європейського Співтовариства. Метою дослідження є розробка пропозицій щодо внесення змін до вітчизняного законодавства у сфері охорони поверхневих вод для його відповідності acquis Європейського Союзу. Задля досягнення мети дослідження було проаналізовано директиви Європейського Союзу, судову практику Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ, Страсбурзький Суд). Під час дослідження було використано наступні методи. Метод аналізу та синтезу був використаний під час аналізу законодавства та практики судів для формулювання висновків та постановки проблематики дослідження. Діалектичний метод став у нагоді під час комплексного розгляду охорони поверхневих вод, у формі в її системному зв’язку з правозастосовною практикою, значенням згаданої неправомірної дії дій в контексті європейської інтеграції для суспільства в цілому. Новизна наукової роботи полягає в комплексному аналізі проблематики збереження та охорони поверхневих вод саме крізь призму адаптації вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Під час дослідження було зроблено наступні висновки. Авторами було зроблено висновки про необхідність внесення змін до певних законодавчих актів, а саме КК України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Щодо перспективи подальших досліджень зауважимо, що залишається не досліджено проблематика інституційної компетентності органів державної влади у сфері охорони поверхневих вод, процесуальні аспекти захисту відповідних прав.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Law. State. Technology","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-1-2","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Проблематика збереження поверхневих вод в Україні, так і у світі, перебуває у фокусі уваги представників наукової спільноти як серед вчених природничого циклу, так і правників. На сьогоднішній день, після отримання статусу кандидата у члени Європейського Союзу, Україна взяла на себе міжнародно-правові зобо'язання у сфері адаптації вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Серед багатьох важливих змін, таких як проведення судової та антикорупційної реформи, ми взяли на себе зобов'язання адаптувати вітчизняне екологічне законодавство до норм Європейського Союзу. Увагу авторів привернула проблематика захисту поверхневих вод, щляхом внесення змін до нормативно-правових актів України у відповідності до стандартів Європейського Співтовариства. Метою дослідження є розробка пропозицій щодо внесення змін до вітчизняного законодавства у сфері охорони поверхневих вод для його відповідності acquis Європейського Союзу. Задля досягнення мети дослідження було проаналізовано директиви Європейського Союзу, судову практику Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ, Страсбурзький Суд). Під час дослідження було використано наступні методи. Метод аналізу та синтезу був використаний під час аналізу законодавства та практики судів для формулювання висновків та постановки проблематики дослідження. Діалектичний метод став у нагоді під час комплексного розгляду охорони поверхневих вод, у формі в її системному зв’язку з правозастосовною практикою, значенням згаданої неправомірної дії дій в контексті європейської інтеграції для суспільства в цілому. Новизна наукової роботи полягає в комплексному аналізі проблематики збереження та охорони поверхневих вод саме крізь призму адаптації вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Під час дослідження було зроблено наступні висновки. Авторами було зроблено висновки про необхідність внесення змін до певних законодавчих актів, а саме КК України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Щодо перспективи подальших досліджень зауважимо, що залишається не досліджено проблематика інституційної компетентності органів державної влади у сфері охорони поверхневих вод, процесуальні аспекти захисту відповідних прав.