Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy最新文献

{"title":"АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ","authors":"Н. Вега","doi":"10.31734/agronomy2022.26.197","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.197","url":null,"abstract":"Представлено результати досліджень впливу різних норм мінеральних добрив та позакореневого застосування добрива мікроелементного складу на зміну показників урожайності ячменю ярого на темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу. Дослідження супроводжувалися закладанням двофакторного польового досліду. Фактор А передбачав внесення різних норм мінеральних добрив: 1) без добрив (контроль); 2) N30P30K30; 3) N45P45K45; 4) N60P60K60. Відповідно до схеми досліду Фактор В передбачав варіанти позакореневого підживлення посівів: 1) обприскування водою; 2) Вітазим, 1,0 л/га. Мінеральні добрива вносили у формі нітроамофоски під культивацію. Позакореневе внесення добрива Вітазим проводили у фазу кущіння ячменю ярого. \u0000Встановлено високу ефективність застосування мінеральних добрив та листкового підживлення мікроелементним добривом Вітазим у підвищенні врожайності ячменю ярого. На фоні внесення мінеральних добрив у нормі N30P30K30 і N45P45K45 та обприскування водою отримано врожайність зерна на рівні, відповідно 4,54 і 5,09 т/га. Перевищення неудобреного варіанта становило 0,41 і 0,96 т/га. У варіанті застосування вищої норми мінеральних добрив N60P60K60 показник був вищим і становив 5,39 т/га. \u0000Позакореневе підживлення посівів ячменю ярого добривом Вітазим на фоні мінеральних добрив у нормі N30P30K30 забезпечило приріст урожайності відносно варіанта самих мінеральних добрив 0,13 т/га, N45P45K45 – 0,21 т/га. Рівень урожайності становив відповідно 4,68 та 5,30 т/га. Найвищий показник отримано за проведення підживлення на фоні удобрення у нормі N60P60K60, де становив 5,62 т/га, що перевищувало варіант без підживлення на 0,23 т/га. \u0000У результаті проведення регресійного аналізу встановлено тісний кореляційний зв’язок між урожайністю ячменю ярого та нормами застосування мінеральних добрив на темно-сірому опідзоленому ґрунті. Коефіцієнт детермінації R2 становить 0,96. \u0000Встановлено істотну залежність приростів урожайності ячменю ярого за позакореневого підживлення посівів мікроелементним добривом Вітазим на мінеральному фоні від норм мінеральних добрив. Коефіцієнт детермінації, який характеризує тісноту зв’язку, був на рівні 0,92, тобто зв’язок між ознаками тісний.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"224 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123308450","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ НОРМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ГУСТОТУ, ТРИВАЛІСТЬ ВЕГЕТАЦІЇ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГРЕЧКИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО","authors":"Олег Дикий","doi":"10.31734/agronomy2022.26.081","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.081","url":null,"abstract":"Гречка – важлива круп’яна культура з високим вмістом білків, жирів, вуглеводів, заліза, кальцію, фосфору тощо. До її складу входить рутин, який відіграє важливу роль у фізіологічній діяльності людського організму. Важливе агротехнічне значення гречки як хорошого попередника для озимих та ярих зернових. Культура гречки як медоносної рослини сприяє розвитку бджільництва в Україні. Гречку можна вирощувати у пожнивних (повторних) посівах. \u0000Здійснено короткий аналіз досліджень та публікацій, на підставі якого можна стверджувати про актуальність заданої проблематики не тільки в Україні, а й за кордоном. \u0000Подано результати трирічних досліджень впливу норм мінеральних добрив на густоту, тривалість вегетації, елементи структури та врожайність гречки, які є частиною двофакторного досліду, закладеного на дослідних полях кафедри технологій у рослинництві Львівського національного університету природокористування. Дослід передбачав такі норми добрив: N20P20K20, P20K20 + N20 (підживлення), N40P40K40, P40K40 + N40 (підживлення), N60P60K60, P60K60 + N60 (підживлення). \u0000Установлено, що найбільшу густоту рослин на час збирання – 236,6 шт./м2 – та найдовший період вегетації – 104 доби – забезпечує варіант внесення добрив за норми P60K60 + N60 (підживлення). Внесення азотних добрив у передпосівну культивацію спричиняє зниження показника польової схожості на 1–2 % залежно від норми внесення. \u0000Застосування азоту в передпосівну культивацію зумовлює зростання кількості гілок першого порядку (шт/рослину), кількості (шт) суцвіть та квіток. \u0000Збільшення норм мінеральних добрив та внесення азоту у підживлення за фази цвітіння сприяє зростанню таких показників елементів структури як: кількість (шт.) та маса (г) повноцінних зерен, маса 1000 зерен (г). Найбільші значення цих показників – у варіанті P60K60 + N60 (підживлення), відповідно 41,23; 1,15; 28,00. Таке поєднання елементів структури врожаю забезпечило найвищий рівень урожаю в середньому за три роки досліджень у розмірі 2,49 т/га.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127738400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ВИХІДНИХ КОМПОНЕНТІВ СХРЕЩУВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ СЕЛЕКЦІЙНО-ЦІННИХ ОЗНАК У ГІБРИДНИХ НАЩАДКІВ КАРТОПЛІ","authors":"П. Завірюха","doi":"10.31734/agronomy2022.26.121","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.121","url":null,"abstract":"Проведено низку схрещувань картоплі сортів Західна, Воля, Ліщина селекції Львівського НУП та іноземних сортів Невська, Краса, як між собою, так і з перспективними гібридами. У результаті отримано гібридне насіння F1 19 комбінацій схрещувань. \u0000З отриманого насіння гібрида F1 у 2020–2021 рр. вирощено сіянці картоплі першого року. У розсаднику сіянців проведено оцінку 19 гібридних популяцій та відібрано найкращі форми. Так, найбільшу кількість селекційно цінних форм виділено з комбінації Гібрид 99/9-13 × Західна – 12 шт. При цьому межі продуктивності коливалися від 683 до 2028 г/кущ за досить високої середньої популяції 1152 г/кущ для виділених форм. \u0000У селекції картоплі на підвищену та високу крохмалистість бульб перспективним є схрещування Гібрид 02/12-18 × Західна. Вміст крохмалю в бульбах селекційної розсади цієї гібридної популяції сягав 20,5 % за середнього значення 16,4 %. Підвищений вміст крохмалю в бульбах (19,5 %) виявлено також у відбірних сіянців F1 комбінації схрещування Гібрид 99/9-13 × Західна. \u0000Проведеними дослідженнями встановлено, що сорт Воля є хорошим виробником високопродуктивного потомства, завдяки використанню його при схрещуванні як материнської, так і батьківської форм. Зокрема найвищу продуктивність мало потомство популяції Воля × Гібрид 00/11-3: максимальне значення ознаки сягало 2286 г/кущ проти середньопопуляційного 1460 г/кущ для восьми виділених форм. \u0000Слід зауважити, що відібрані гібридні розсади F1 цієї популяції поєднували високу продуктивність із підвищеним і високим вмістом крохмалю в бульбах та їхнім достатнім розміром. Зокрема межі вмісту крохмалю в бульбах становили 14,9–20,5 % за середнього значення 17,0 %, а середня маса однієї бульби – 73–225 г за середнього значення 12 г. \u0000Встановлено, що залучаючи до схрещування ранньостиглих зарубіжних сортів картоплі Краса (Чехія) і Невська (Російська Федерація), можна отримати високоякісні гібридні саджанці картоплі F1, особливо при запиленні зазначених сортів Гібридом 00/35-7. Так, із гібридної комбінації Невська × Н.00/35-7 виділено 10 гібридів, межі продуктивності яких коливалися від 875 до 1822 г/кущ із високим середнім значенням 1235 г/кущ. При цьому мінливість вмісту крохмалю була в межах 11,4–16,4 % за середнього значення 14,2 %. Деякі з відібраних саджанців цієї комбінації вирізнялися високим розміром бульб – вага однієї бульби сягала 160 г. \u0000У комбінації схрещування Краса × Н.00/35-7 частота виділення селекційно цінних форм була дещо вищою порівняно з попередньою гібридною комбінацією і становила 17 гібридних сіянців. При цьому врожайність окремих добірних форм сягала 1800 г/кущ, вміст крохмалю – 20,1 %, середня маса однієї бульби – 138 г, кількість їх під кущем – до 22 шт. \u0000У процесі прикладної селекційної роботи з картоплею встановлено селекційну цінність 17 гібридних популяцій, отриманих за участю сортів Львівського НЕУ Західна, Воля, Ліщина, іноземних сортів Невська, Краса та гібридів. Встановлено комплексне міжсортове походження як компонентів гібридизації","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134159362","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ КОРОВАМ НАСІННЯ РІПАКУ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ, ЯКІСТЬ І ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОЛОКА Й МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ","authors":"С. Павкович, Світлана Вовк, В. Бальковський, Н. Огородник, І. Дудар, М. Іванків","doi":"10.31734/agronomy2022.26.201","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.201","url":null,"abstract":"Подано результати досліджень впливу згодовування коровам у першу фазу лактації подрібненого насіння ріпаку на молочну продуктивність, органолептичні та фізико-хімічні показники молока, йогурту та сиру кисломолочного. \u0000У першу фазу лактації у корів спостерігали негативний енергетичний баланс. Це призводить до інтенсивного використання поживних речовин організму для синтезу молока, що супроводжується різким зниженням вгодованості тварин, зменшенням молочної продуктивності, порушенням репродуктивних функцій та може бути причиною розвитку кетозу, ацидозу, жирового переродження печінки. Забезпечення корів у вказаний період необхідною кількістю метаболічної енергії, джерелом якої для жуйних є вуглеводи, часто неможливе. Тому потребу корів у енергії частково поповнюють за рахунок жировмісних кормів, що дає змогу підвищити його енергетичну цінність, не змінюючи при цьому співвідношення грубих і концентрованих кормів. \u0000Досліди проводили на коровах української чорно-рябої молочної породи першої фази лактації у зимово-стійловий період. Тварини були розділені на дві групи за принципом аналогів. Тварини першої групи отримували типовий раціон. До раціону корів другої групи замість частини зернової суміші вводили подрібнене насіння безерукового і низькоглюкозинолатного сорту ріпаку. Раціони обох груп тварин були збалансовані за енергією та окремими речовинами. \u0000Використання у складі раціону корів насіння ріпаку збільшило надій молока, вміст білка і лактози в молоці та вихід молочного жиру, білка і молочного цукру за період досліду. \u0000Згодовування тваринам ріпакового насіння не позначилося негативно на органолептичних показниках молока та виготовлених із нього йогурту і сиру кисломолочного. \u0000Йогурт, виготовлений із молока корів, до складу раціону яких вводили насіння ріпаку, мав більш густу консистенцію та менше виділяв сироватку під час зберігання. \u0000Сир кисломолочний, виготовлений із молока корів, яким згодовували насіння ріпаку за фізико-хімічними показниками, відповідав вимогам Держстандарту.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"2016 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127413023","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УРОЖАЙНІСТЬ СОНЯШНИКУ (HELIANTHUS ANNUUS) ЗАЛЕЖНО ВІД ГІБРИДА В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"Т. Багай, В. Лихочвор","doi":"10.31734/agronomy2022.26.067","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.067","url":null,"abstract":"З метою вивчення урожайності гібридів соняшнику у 2019–2021 рр. на дослідному полі Львівського національного університету природокористування проводили польові дослідження. Ґрунт дослідної ділянки – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий з умістом гумусу 2,4 %. Вивчено шість гібридів різних груп стиглості: H4X302E, X4219, N4H470, HXK12M010, H4LM409, Камаро 2 фірми Nuseed. \u0000Встановлено, що в умовах достатнього зволоження Західного Лісостепу України за основними елементами структури урожайності гібриди соняшника (H4X302E, X4219, N4H470, HXK12M010) мало відрізнялись між собою. Висота рослин у них становила 175–178 см, діаметр кошика 16,0–16,3 см, маса 1000 насінин 44,1–44,7 г, кількість насінин у кошику 1769–1780 шт. У гібрида H4LM409 діаметр кошика зріс до 17,0 см, маса 1000 насінин – до 45,7 г, кількість насінин у кошику – до 1791 шт. Значно вищі показники елементів структури мали гібрид Камаро 2, висота рослин у якого зросла до 183 см, діаметр кошика – до 18 см, маса 1000 насінин – до 46,2 г, кількість насінин у кошику – до 1800 шт. \u0000Відносно невисоку врожайність соняшника (2,40–2,91 т/га) можна пояснити надмірним зволоженням у роки проведення досліджень і зменшенням унаслідок цього маси 1000 насінин. У 2019 році урожайність (2,34–2,79 т/га) зменшилася внаслідок перезволоження у травні, коли випало 161 мм, що більше від середньобагаторічних даних на 92 мм. Найменша врожайність (2,28–2,72 т/га) у 2020 році спричинена надмірним зволоженням ґрунту – впродовж двох місяців: у травні випало 138 мм (+69 мм до норми), у червні – 140 мм (+56 мм). Найсприятливіші гідротермічні умови для формування врожайності (2,58–3,22 т/га) гібридів соняшнику були у 2021 році. \u0000Гібрид соняшнику Камаро 2 формував найвищу врожайність насіння на рівні 2,91 т/га, що на 0,41–0,51 т/га вище порівняно з іншими гібридами. Групи стиглості не впливали на рівень урожайності.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"97 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132069773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТВОРЕННЯ Й АПРОБАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ АГРОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ","authors":"П. С. Гнатів, О. Литвин, В. Іванюк, Н. Лагуш, В. Шестак, Б. Коцюба","doi":"10.31734/agronomy2022.26.157","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.157","url":null,"abstract":"Існує широкий вибір математичних моделей статистики для агрономічних досліджень, які добре описані в літературі. Вони універсальні, проте досліднику раціональніше мати готову до застосування, зручну і швидку щодо отримання результату методику. Найпоширенішим є дисперсійний аналіз, який включений до пакетів Statistics Calculators чи Functions of Excel. Проте його використання у цих пакетах потребує додаткових кропітких розрахунків для отримання остаточного результату. Тому для оперативного застосування в математичному моделюванні вірогідності результатів експерименту реалізовано алгоритм дисперсійного аналізу однофакторного експерименту інтерпретованою об’єктно-орієнтованою мовою програмування високого рівня з чіткою динамічною типізацією – Python 3, із використанням середовища програмування PyCharm Community Edition. Для розроблення функціонального й інтерактивного інтерфейсу обрано бібліотеку PyQt6 в комбінації з програмою для проєктування і дизайну інтерфейсів Qt Designer v 5.9.6. Для обчислення за математичними формулами використано бібліотеку numpy. Для роботи з табличними формами, переведенням у текстову форму, а також у формат Excel.xlsx, обрано бібліотеки pandas та tabulate. Так була створена робоча програма – Dispersion.exe. У ході апробації після занесення у програму вхідних показників урожаю за 2020–2021 роки вона їх опрацьовула і формалізувала у підсумкову статистичну модель вірогідності припущення в експерименті у формі таблиці в середовищі Microsoft Excel. Таблиця містить усі кінцеві показники вірогідності результату експерименту з вивчення впливу добрив на врожайність озимого ячменю, розраховані на підставі відхилення нульової гіпотези варіації спостережень.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121648967","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ РІДКИХ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ (РКД 3: 18:18) НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ КАПУСТИ ПЕКІНСЬКОЇ","authors":"О. Дидів","doi":"10.31734/agronomy2022.26.105","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.105","url":null,"abstract":"Капуста пекінська вимоглива до родючості ґрунту, а також забезпечення макро- та мікроелементами. Високий урожай капусти пекінської одержують на родючих, суглинкових ґрунтах, pH ‒ близьке до нейтрального. За порушення балансу мінеральних речовин у ґрунті та браку вологи рослини відстають у рості. \u0000Одним із ефективних мінеральних добрив в екологічному аспекті є рідкі комплексні добрива (РКД 3:18:18), які легко засвоюються рослинами. В умовах Західного Лісостепу України на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах проведені дослідження з вивчення впливу різних норм рідких комплексних добрив (РКД 3:18:18) на врожайність та біохімічний склад капусти пекінської. \u0000Предметом дослідження був гібрид капусти пекінської Ендуро F1. Схема досліду передбачала такі варіанти: 1) Контроль (без добрив); 2) РКД – 40 л/га; 3) РКД – 80 л/га; 4) РКД – 120 л/га; 5) РКД – 160 л/га; 6) РКД – 200 л/га. \u0000У середньому за три роки досліджень великі головки (довжина – 27 і 30 см, ширина – 12 і 14 см) масою 1000 і 1100 г, щільністю 9 і 8 балів, одержали у варіантах: РКД – 160 л/га та РКД – 200 л/га, тоді як на контролі (без добрив) ці показники були найменші та становили відповідно: довжина ‒ 19 см, ширина – 9 см, вага ‒ 600 г. \u0000За безрозсадного способу вирощування капусти пекінської із використанням рідких комплексних добрив (РКД) у нормі 120 л/га та 160 л/га одержали високий урожай товарних головок (74,2 та 84,6 т/га), що перевищує контроль (без добрив ‒ 49,4 т/га) відповідно на 24,8 і 35,4 т/га. Встановлено, що підвищені норми рідких комплексних мінеральних добрив (200 л/га) не сприяють суттєвому збільшенню врожайності. \u0000Рідкі комплексні добрива підвищували якість головок капусти пекінської, зокрема найвищий вміст сухої речовини (8,56 %), загального цукру (2,72 %), вітаміну «С» (32,8 мг/%), білка (1,84 %), одержали у варіанті за внесення РКД у нормі 120 л/га. \u0000Уміст нітратного азоту в усіх варіантах досліду не перевищував гранично допустиму концентрацію. Для одержання високого врожаю (84,6 т/га) з доброю якістю продукції капусти пекінської гібрида Ендуро F1 за безрозсадного способу вирощування на темно-сірих опідзолених ґрунтах в умовах Західного Лісостепу України доцільно вносити рідке комплексне мінеральне добриво (РКД 3:18:18) в нормі 160 л/га. \u0000Встановлено, що підвищені норми рідких комплексних добрив (200 л/га) не сприяють суттєвому зростанню врожайності.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121815956","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БУФЕРНІ КРИВІ ТА ПОКАЗНИКИ КИСЛОТНО-ОСНОВНОЇ БУФЕРНОСТІ БУРОЗЕМНО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТІВ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ПІД РІЗНИМИ УГІДДЯМИ","authors":"І. Смага, І. Казімір","doi":"10.31734/agronomy2022.26.163","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.163","url":null,"abstract":"Подано показники кислотно-основної буферної здатності буроземно-підзолистого  ґрунту Передкарпаття під різними видами угідь, визначеними за буферними кривими потенціометричного титрування. \u0000Встановлено характер буферних кривих та параметри показників кислотно-основної буферності буроземно-підзолистих ґрунтів Передкарпаття під лісом, пасовищем та ріллею. Простежено відмінності у параметрах та профільному розподілі нейтралізувальної й поглинальної здатності ґрунту щодо кислоти (інтервал від  до рН 3,0) та щодо лугу (інтервал від  до рН 8,0), показника нейтралізації, а також градієнта рН суспензії за максимального кислотного та лужного навантаження. Обґрунтовано недоцільність розрахунку показника буферності ґрунту в зазначених кислотному та лужному інтервалах діленням величини нейтралізувальної та поглинальної здатності ґрунту в мг-екв. /100 г на градієнт рН відносно початкової точки титрування () при максимальному введенні кислоти чи лугу. Встановлено, що градієнт рН за максимального кислотного та лужного навантаження від початкової точки титрування не забезпечує об’єктивність відображення кислотно-основної буферної здатності буроземно-підзолистого ґрунту та не узгоджується з його нейтралізувальною та поглинальною здатністю як у кислотному, так і в лужному інтервалах. Виявлено аналогічний характер профільного розподілу величин та показника нейтралізації незалежно від виду угіддя. \u0000Для характеристики кислотно-основної буферної здатності ґрунту в кислотному та лужному інтервалах, близьких до початкової точки буферної кривої, запропоновано визначати градієнт рН при введенні кислоти та лугу мінімальної концентрації, який свідчить про здатність ґрунту протистояти зрушенню реакції середовища в бік підкислення чи підлуговування внаслідок вступу в реакцію найбільш розчинних сполук ґрунту.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134541515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕАЛІЗАЦІЯ СОРТОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ FRAGARIA ANANASSA DUCH ПІД ВПЛИВОМ ВІТЧИЗНЯНИХ ПРЕПАРАТІВ: ЗЗР, БІОЖИВЛЕННЯ, МІКРОДОБРИВ","authors":"І.С. Рожко, І.М. Рожко","doi":"10.31734/agronomy2022.26.099","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.099","url":null,"abstract":"Подано результати порівняльної оцінки впливу на структурні компоненти продуктивності та, відповідно, реалізації сортової продуктивності Fragaria ananassa Duch вітчизняних препаратів, зокрема біопрепаратів: Фітоцид-р®, Мікохелп®, Гуміфренд®, Органік – баланс® та мікродобрива Авангард Р Плодово-ягідні й сумісних з ним фунгіцидів Страж та Джек Пот. Дослідження проводили в насадженні двох сортів суниць ананасових: ‘Florence’ та ‘Elsanta’. На кожному із досліджуваних сортів було шість варіантів. Контролем слугував варіант – без жодних обробок, на фоні природного інфекційного зараження збудниками основних грибних хвороб: борошнистої роси, сірої гнилі та плямистостей листя. \u0000Досліджувані сорти по-різному реагували на застосовувані препарати. Найвищий ефект обмеження розвитку фітопатогенів на обох досліджуваних сортах суниць ананасових виявлено у варіантах зі застосуванням мікродобрива Авангард Р Плодово-ягідні + фунгіцид та Фітоцид-р®: стан рослин був відмінний – листя здорове, рослини потужні, ознак ураження Oidium fragariae Harz. та Ramularia Tulasnei Sacc не було, а ураження Botrуtis cinerea Pers на рівні 2–4 % порівняно з 8–16 % на контролі. Сорт ‘Elsanta’ добре зреагував на застосування препарату Мікохелп®: ознак ураження Oidium fragariae Harz. та Ramularia Tulasnei Sacc не було, а ураження Botrуtis cinerea Pers на рівні 4 % порівняно з 16 % на контролі. Найвищий рівень реалізації сортової продуктивності виявлено у варіантах із застосуванням мікродобрива Авангард Р Плодово-ягідні + фунгіцид та препарату Фітоцид-р®. В обох випадках тільки дотримання рекомендованих доз, термінів та способів обробки сертифікованими вітчизняними препаратами дозволяє вести відповідальне ягідництво, метою якого є отримання безпечного вітамінного продукту.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128704632","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ХВОРОБИ ЛЮЦЕРНИ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПІ УКРАЇНИ","authors":"В. Туренко, В. Горяінова, Л. Жукова","doi":"10.31734/agronomy2022.26.132","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.132","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень щодо вивчення поширеності, шкідливості, біологічних особливостей збудників грибних хвороб люцерни у Східному Лісостепу України. Моніторинг хвороб люцерни показав, що найбільш шкідливими були бура плямистість (збудник Pseudopeziza medicaginis (Lib Sace.)), пероноспороз (збудник – Рeronospora aestivalis Syа.), аскохітоз (збудник Ascochyta imperfecta Peck.) та жовта плямистість (збудник Pseudopeziza yonesii Nann.). Встановлено достовірний зв’язок між показниками максимальної поширеності й розвитку хвороб і метеорологічними чинниками впродовж вегетації культури. Проведений скринінг стійкості перспективних сортів люцерни до хвороб показав, що сорти Власта і Унітра характерні груповою стійкістю до грибних хвороб. Установлено високу ефективність використання літніх широкорядних посівів у стабілізації фітосанітарного стану, що забезпечує зниження поширеності основних хвороб люцерни на 11,8–17,5 % порівняно з рядовими посівами. Доведено необхідність проведення ранньовесняного вичісування стерні, що сприяє зниженню запасу інфекції в посівах, зменшенню поширеності хвороб у період вегетації люцерни на 1,2–2,4 %, їх розвитку на 1,6–2,8 % порівняно з контролем. Розроблено рівняння для прогнозування максимальної поширеності аскохітозу люцерни: У1= 0,034×9,651, і його максимального розвитку: У2=0,025х+3,9. Використання даних розробленого нами короткострокового прогнозу розвитку хвороб люцерни дає підстави для своєчасного обприскування люцерни у фазі бутонізації 25 % к.е. Тілту з розрахунку 0,5 л/га та сірчанокислого цинку 0,02 кг/га. Поширеність грибних хвороб при цьому знизилася на 3,6 %, розвиток хвороб на 13 % порівняно зі звичайною технологією вирощування люцерни.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121698860","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}