Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy最新文献

{"title":"COMPETITIVE ABILITY OF INVASIVE WEED SPECIES AND THEIR INFLUENCE ON PHYTOCENOSE BIODIVERSITY","authors":"I. Shuvar, H. Korpita, I. Dudar, H. Lipińska","doi":"10.31734/agronomy2022.26.063","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.063","url":null,"abstract":"The global threat from the spread of invasive plant species leads to an imbalance of plant living conditions in the agrocenosis and depletion / destruction of biodiversity. Ukrainian scientists are conducting a research on the impact of alien species of flora in the context of environmental threats to phytoinvasions. Invasive plants are especially dangerous both for the integrity of natural ecosystems and for various areas of economic activity. Invasive plant species cause significant damage to agriculture, forestry and water management, nature reserve areas. \u0000Less common invasive plant species create one of the biggest environmental problems in the world. This is a scientifically proven fact, which is legally reflected both in international conventions and in the legislation of individual countries. \u0000The foundation of an ecosystem is made by its flora. Therefore, invasive plant species are a blow to its foundation. If climatic conditions are suitable for invasive plants, they have a huge competitive advantage over native species, as they have no or limited natural enemies/consumers and diseases in the local ecosystem that could deter their spread. Therefore, they simply squeeze out local species from the territories, dooming them to extinction. \u0000The extinction of native plant species leads to extinction of native species of animals, fungi and many microorganisms that have built ties with the aboriginal flora for thousands or millions of years. They are directly dependent on it and are organically interconnected. That is why the invasion of an alien species does not increase the number and activity of local biodiversity, but, on the contrary, leads to the death of a significant number of species of flora and fauna dominated by only one or more species of invasive plants. \u0000In Ukraine, the impact of non-native plants on the environment is growing every year. In terms of Adventist flora, Ukraine ranks first among other flora in the world. The spontaneous fraction of adventive flora of Ukraine has 830 species of vascular plants (including 18 % – archeophytes and 82 % – kenophytes), which is about 14 % of the total flora of the country, which has more than 6,000 species of vascular plants (including all aboriginal and adventitious species), as well as the main cultivated and wild plants.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"109 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129335582","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ЗАБРУДНЕННЯ ПЕСТИЦИДАМИ РУДЕРАЛЬНИХ І КУЛЬТУРНИХ БІОГЕОЦЕНОЗІВ","authors":"М. Іванків, Н. Качмар, Т. Дацко, А. Дидів, С. Павкович, В. Бальковський","doi":"10.31734/agronomy2022.26.038","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.038","url":null,"abstract":"Наголошено, що важливим завданням захисту довкілля сьогодні є попередження загрози екоризиків на першому етапі мінімізації можливих негативних наслідків. Доведено актуальність завдання щодо антропогенного забруднення токсикантами територій, прилеглих до складів агрохімікатів, спричиненого локалізацією і транслокацією залишків пестицидів у компонентах агробіогеоценозів. Проаналізовано екологічні аспекти оцінювання ризику небезпеки на наукових засадах, що дозволить виявити наслідки антропогенного навантаження на навколишнє середовище на локальному рівні. Залишки пестицидів – стійкі екотоксиканти у природних середовищах, здатні мігрувати у харчових ланцюгах набагато швидше, ніж важкі метали. Тому наслідки їх потрапляння в біогеоценози небезпечні, оскільки багато з них є стійкими і лабільними. \u0000Зауважено, що, незважаючи на отримані невисокі значення коефіцієнтів транслокації, багаторічні рослини здатні рости в умовах фітотоксичності ґрунту і накопичувати ДДТ та його метаболіти у значних кількостях у тканинах коренів. Отримані результати підтверджують наявність певного фізіологічного бар’єру щодо накопичення рослинами екотоксикантів з ґрунту та залежність такого накопичення від видових особливостей рослин. Найнижчі показники вмісту пестицидів отримано для деревію звичайного, де мінімальні концентрації ДДТ знайдено в надземних органах – 18,1 мкг/кг, а у кореневій системі – 404,6 мкг/кг, а високі кількості досліджено у полині звичайному, який при вмісті ДДТ у ґрунті ризосфери становив 1642,8 мкг/кг (16,4 ГДК), накопичував пестицид у надземних органах рослин у концентрації 1898,4 мкг/кг у перерахунку на суху масу рослин, а його коренева система – 1846,2 мкг/кг. \u0000Досліджено процеси транслокації і трансформації хлорорганічних пестицидів та встановлено закономірності розподілу пестицидів у вегетативних органах ячменю ярого. Дослідженнями на темно-сірому опідзоленому ґрунті в умовах Західного Лісостепу України визначено, що біотичне накопичення залишків ДДТ у вегетативній масі рослин ячменю ярого залежить не тільки від біологічних особливостей культури, а й від вихідної концентрації у ризосферному ґрунті.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128799346","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ АНТРОПОГЕННО-ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ ЛЬВІВСЬКОГО ПОЛІГОНУ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ","authors":"В. Снітинський, О. Зеліско, П. Хірівський, О. Мазурак, Б. Кректун, Ю. Корінець","doi":"10.31734/agronomy2022.26.0","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.0","url":null,"abstract":"Проведено моніторингові екологічні дослідження стану ґрунтово-рослинного покриву антропогенно-порушених земель території експлуатації Львівського міського звалища твердих побутових відходів та прилеглих до нього територій.  \u0000Морфологічний аналіз ґрунтів показав, що на території, прилеглій до звалища, поширені дернові ґрунти, які з глибини 30–40 см підтоплюються підґрунтовими водами, тож є оглеєними. \u0000В усіх проаналізованих зразках ґрунтів було виявлено перевищення вмісту важких металів від середніх значень та санітарних норм. Найбільше перевищення над середнім вмістом у кадмію і миш’яку – у 4 рази, свинцю – у 2 рази, молібдену, кобальту і срібла – відповідно у 23,7; 12,3; і 49 разів. \u0000Найвищі концентрації важких металів тяжіють до периферійних ділянок сміттєзвалища. Поблизу звалища виявлено аномальні концентрації майже всіх окреслених елементів. Далі від об’єкта забруднення важкими металами зменшується, але їхні концентрації залишаються вищими за норму. З глибиною за генетичними горизонтами концентрації цих елементів наближаються до норми. \u0000Значну неоднорідність виявлено у розподілі концентрацій елементів за площею випробуваної ділянки. Аномальний вміст більшості елементів проявляється у ґрунтах ділянки власне долини яру до 350 метрів від сміттєзвалища, хоч і далі також зберігаються досить високі їх концентрації. Аномальні концентрації металів характерні також для північно-східної частини долини, що прилягає до потічка стоків з полігону. Очевидно, з цього потоку певною мірою відбувається інфільтрація забруднювачів у ґрунти. Забруднення ґрунтів важкими металами, практично всіма елементами, спостерігаємо в межах санітарно-захисної зони полігону, а саме в місцях розташування гудронових озер і, особливо, в місцях виходу рідкої фази гудронів на земну поверхню. \u0000Встановлено, що Львівський полігон твердих побутових відходів і штучно створені сховища гудронів організовані та споруджені без дотримання основних вимог захисту навколишнього середовища, зокрема не створений геохімічний бар’єр захисту геологічного та гідрогеологічного середовища від проникнення забруднювачів.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130550036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДВИЩЕННЯ БАР’ЄРНИХ ФУНКЦІЙ ҐРУНТУ ЗА НЕБЕЗПЕКИ ЗАБРУДНЕННЯ КАДМІЄМ З МЕТОЮ ОДЕРЖАННЯ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ","authors":"В. Снітинський, А. Дидів, Н. Качмар, М. Іванків, Т. Дацко","doi":"10.31734/agronomy2022.26.014","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.014","url":null,"abstract":"Ґрунт – специфічний компонент біогеосфери. Він здатен акумулювати забруднювачі та є їхнім природним буфером, проміжною або кінцевою ланкою транслокації хімічних елементів і різних сполук у циклі: атмосфера – гідросфера – жива речовина – літосфера. Близько 90 % важких металів (ВМ), що потрапили у довкілля, акумулюються ґрунтами, забруднюючи суміжні середовища та біоту, або зазнають седиментації (фіксації у твердій фазі). Надходження таких важких металів як Cd, Pb, Zn, Ni, Hg в агроекосистеми значно переважає їх природній винос та включення в біогеохімічний кругообіг. Усі основні цикли природної міграції важких металів у біогеосфері (водні, атмосферні, біотичні) починаються з літосфери. Антропогенне забруднення ґрунтів доповнює ці цикли, і якщо ґрунти не «справляються» з їх седиментацією, або слабо «працюють» як буфери, потрібні додаткові агротехнічні заходи з метою запобігання забрудненню агропродукції важкими металами. Саме тут відбуваються їх мобілізація і утворення різних міграційних форм та токсичних фонів. Більшість важких металів, які потрапили на поверхню ґрунту, затримуються органічними компонентами (закріплюються у верхніх гумусових горизонтах) або фіксуються його мінеральною складовою і зазнають седиментації. \u0000Для підвищення бар’єрних функцій ґрунту, забрудненого важкими металами, з метою одержання екологічно безпечної агропродукції вносять органічні та бактеріальні добрива, використовують сидерати, правильно чергують культури у сівозміні, раціонально застосовують комплексні мінеральні добрива та кальцієві меліоранти, що допомагають підтримувати сприятливі фізико-хімічні властивості ґрунту та підвищувати його родючість. Ці та інші заходи збільшують буферність та седиментаційний потенціал ґрунтів стосовно рухомих форм важких металів та інших ксенобіотиків. \u0000Дослідженнями встановлено, що застосування органічної та органо-мінеральної систем удобрення у поєднанні з вапнуванням ґрунту у нормі Біогумус 8 т/га + СаСО3 5 т/га та N64P64K64+ Біогумус 4 т/га + СаСО3 5 т/га сприяло активізації бар’єрних функцій ґрунту, що проявлялося у зниженні рухомості йонів Cd2+ у ґрунті та зменшенні їх транслокації в рослини капусти білоголової на всіх рівнях змодельованого забруднення ґрунту кадмієм. \u0000З’ясовано, що на контрольному фоні у зазначених варіантах досліду були: найменша концентрація рухомих форм кадмію у ґрунті – 0,051 та 0,063 мг/кг, найнижчий перехід елемента з валової форми у рухому 3,30 та 4,67 % за коефіцієнта небезпеки 0,07 та 0,09. Відповідно у цих варіантах коефіцієнти небезпеки концентрації елемента в головках капусти також були найменшими (0,13 та 0,21), що свідчить про екобезпечність продукції капусти білоголової та доцільність застосування методів хімічної меліорації ґрунтів, забруднених важкими металами. Виявлено сильний кореляційний зв’язок (r = 0,96) між концентрацією рухомих форм Cd2+ у ґрунті та концентрацією елемента в рослинах капусти білоголової.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128814954","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}