Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy最新文献

{"title":"THE INFLUENCE OF THE BIOLOGICAL ACTIVATOR NUTRILIFE ON THE YIELD AND QUALITY OF ONIONS","authors":"R. Rosa, J. Franczuk, А. Zaniewicz-Bajkowska, K. Remiszewski, O. Dydiv, A. Andrejiová","doi":"10.31734/agronomy2022.26.087","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.087","url":null,"abstract":"Belonging to the Alliaceae family, onion (Allium cepa L.) is one of the most important and popular vegetable and spice crops grown all over the world. Onions are demanding on soil fertility. It is especially demanding to the increased concentration of mineral salts in the soil. At the beginning of the growing season, onion plants must be supplied with nitrogen. A high yield of onions is obtained on light fertile sandy and loamy soils with a pH of 6-7. Correct provision of plants with macro- and microelements can have a beneficial effect on the growth and yield of turnip onions, which is extremely important on poor soils. At the time when environmental protection is becoming an important concern, new friendly methods of stimulating plant growth are being investigated, among others, by applying macroelements, microelements and various growth stimulants to the leaves. One of the new products is Nutrilife, a biological activator. It is a combination of macro- and microelements (EDTA), humic and fulvic acids, enzymes and amino acids. The field experiment was carried out in east-central Poland, 85 km east of Warsaw, on Luvisol soil. The aim of the studies was to determine the effect of Nutrilife applied to leaves during the BBCH 19 stage, with the simultaneous reduction of nitrogen or phosphorus soil doses by half, on the yield and the content of dry matter and sugars in onion. The Nutrilife activator allowed half reducing mineral nitrogen or phosphorus doses, while the yield was the same as in the case of full NPK treatment. The effect of Nutrilife on onion dry matter content was dependent on the weather conditions in the years of research and the applied mineral fertilizer treatment. There was no significant effect of the activator on the total sugar content.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"32 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131479966","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОДУКТИВНІСТЬ АМАРАНТУ ЗЕРНОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА РІВНІВ УДОБРЕННЯ","authors":"М. Тирусь","doi":"10.31734/agronomy2022.26.077","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.077","url":null,"abstract":"Забезпечення населення продовольчими продуктами сьогодні має надважливе стратегічне значення. Вирішення браку білка можливе за рахунок ефективного використання рослинних ресурсів. Серед таких культур є амарант, зерно якого містить до 20 % білка та до 16 % олії. Унікальністю та цінністю амарантової олії є сквален, вміст якого близько 8 %. Для розширення посівних площ амаранту в Західному регіоні Україні необхідно дослідити та встановити найбільш урожайні сорти для вирощування в умовах достатнього зволоження Лісостепу Західного за доцільного рівня удобрення. \u0000За результатами досліджень на врожайність зерна сортів амаранту впливали гідротермічні умови років досліджень. Унаслідок надмірної кількості опадів у поєднанні з низькими температурами у першій половині вегетації, 2020 року, отримали найнижчу врожайність, від 8,2 ц/га до 36,7 ц/га залежно від рівня удобрення та досліджуваного сорту. Встановлено, що застосування мінеральних добрив забезпечувало приріст урожайності. У середньому за роки досліджень у контрольному варіанті врожайність у сорту Ультра становила 8,7 ц/га, тоді як за внесення мінеральних добрив у нормі N120Р80К120 врожайність зерна зросла на 11 ц/га. Залежно від рівня удобрення рівень урожаю в сорту Студентський був вищим на 3,4–4,8 ц/га відносно стандарту. Найкращі показники врожайності забезпечив сорт Харківський 1: у контрольному варіанті – 23,1 ц/га, за норми N120Р80К120 – 40,4 ц/га, або на 165,5 % та 105,1 % більше за стандарт. \u0000В умовах достатнього зволоження Лісостепу західного на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті найвищу врожайність зерна серед досліджуваних сортів амаранту отримано в сорту Харківський 1: у контрольному варіанті – 23,1 ц/га та за норми добрив N120Р80К120 – 40,4 ц/га, що на 165,5 та 105,1 % більше за сорт Ультра (стандарт).","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"131 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131028269","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД РОЗРАХУНКОВИХ НОРМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ПІД ЗАПРОГРАМОВАНУ ВРОЖАЙНІСТЬ НА ТЕМНО-СІРИХ ОПІДЗОЛЕНИХ ҐРУНТАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"Б. Пархуць","doi":"10.31734/agronomy2022.26.193","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.193","url":null,"abstract":"Представлено результати вивчення впливу рівня мінерального удобрення на запрограмовану врожайність 5,0, 5,5 і 6,0 т/га ячменю озимого сорту Монро на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу України. До закладки досліду вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію в темно-сірому опідзоленому ґрунті такий: легкогідролізованого азоту за Тюріним-Кононової ‒ 9,2 мг, рухомого фосфору ‒ 10,7 мг, і обмінного калію за Чириковим ‒ 11,6 мг на 100 г ґрунту. Схема досліду передбачає такі варіанти: контроль – без добрив; рекомендована норма для заданої зони ‒ N60P60K60 (1,00 : 1,00 : 1,00); розрахункова норма добрив ‒ N77,7P82,2K79,1 (1,00 : 1,06 : 1,02) під запрограмовану врожайність 5,0 т/га; розрахункова норма добрив ‒ N95,9P98,5K97,0 (1,00 : 1,03 : 1,01) під запрограмовану врожайність 5,5 т/га; розрахункова норма добрив N114,0P114,7K114,8 (1,00 : 1,01 : 1,01) під запрограмовану врожайність ‒ 6,0 т/га. \u0000Для розрахунків використовували такі коефіцієнти: коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту ‒ N ‒ 30, P2О5 ‒ 10, K2О ‒ 20; коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив ‒ N ‒ 80, P2О5 ‒ 40, K2О ‒ 70. \u0000Найбільшу врожайність 5,81 т/га при запрограмованій урожайності 6,0 т/га, у середньому за роки досліджень, одержали за внесення розрахункових мінеральних добрив у нормі N114,0P114,7K114,8. Приріст урожайності в цьому варіанті становив 2,85 т/га, або 96,3 %, а до рекомендованої норми N60P60K60 ‒ 1,30 т/га. Рекомендована норма N60P60K60 забезпечила урожайність 4,51 т/га, що дало приріст урожайності до контролю 1,55 т/га, або 52,4 %. Найнижча урожайність ячменю озимого – 2,96 т/га – була у контрольному варіанті досліду – без внесення добрив. \u0000Найвищий вміст білка 10,9 % і його загальний вихід 0,63 т/га одержали за внесення розрахункової норми у варіанті за N114,0P114,7K114,8 на запрограмовану врожайність 6,0 т/га. В інших варіантах вміст білка був дещо нижчий, а на контролі ‒ найнижчим і становив 9,3 % при загальному виході 0,27 т/га. \u0000За внесення розрахункової норми N114,0P114,7K114,8 одержали найвищий чистий прибуток 16498 грн/га та рівень рентабельності 82,6 %.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"109 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124866923","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ БІЛОЇ ПЛЯМИСТОСТІ СУНИЦІ САДОВОЇ В УМОВАХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"В. Туренко, А. Синявін","doi":"10.31734/agronomy2022.26.137","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.137","url":null,"abstract":"Подано результати дослідження з вивчення біоекологічних особливостей розвитку білої плямистості суниці садової Ramularia tulasnei Sacc. Максимальний розвиток хвороби виявлено в липні. Площа некротичних плям на листкових пластинках рослин залежно від ступеня ураженості становила від 5,7 до 27,8 %. \u0000Це призводило до загального ослаблення кущів та зниження врожайності в поточному і наступних роках та погіршення якості ягід, що зумовлювало відмирання 25–28 % асимілюючої поверхні листя суниці та зниження врожаю до 22–25 %. Установлено, що наприкінці квітня – на початку травня з’являлися характерні для хвороби плями від 0,7 до 8,2 мм у діаметрі, на яких через 7–10 діб утворювався білий або злегка бурий наліт конідіального спороношення. Інкубаційний період тривав від 8–14 діб. Оптимальними температурами для розвитку хвороби були +20 – +24 С та середньодобова вологість повітря 75–80 %. У період вегетації патоген поширювався конідіями. Знання біоекологічних особливостей розвитку хвороби дає змогу для планування та ефективного проведення захисних заходів з обмеження поширеності та розвитку білої плямистості суниці садової. Для захисту високосприйнятливих до хвороби сортів суниці садової необхідно застосовувати селекційно-генетичні, агротехнічні заходи та використовувати біофунгіциди: фітоспорін з нормою витрати 1 кг/га і фітодоктор 2 кг/га. \u0000Для промислових та приватних господарств східної частини Лісостепу України доцільно використовувати сорти Роксана і Присвята з підвищеною стійкістю до плямистостей суниці садової та новітні фунгіциди: Топаз 10% к.е. (0,3 л/га); Хорус 75% в.г. (0,7 кг/га). Перше обприскування у фазу відростання молодих листків, друге у фазу висування квітконосів.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128836819","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"В. Лихочвор, Г. Косилович, Олександр Андрушко","doi":"10.31734/agronomy2022.26.051","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.051","url":null,"abstract":"З метою оптимізації системи удобрення озимої пшениці були проведені польові дослідження на темно-сірому опідзоленому ґрунті в умовах Західного Лісостепу України. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений легкосуглинковий з вмістом гумусу 2,5–2,6 %. Погодні умови в роки досліджень були досить контрастними і відрізнялися від середньобагаторічних даних як за сумою опадів, так і за рівнем температури. За рік у 2018 році випало 760 мм, у 2019 році – 818 мм, у 2020 році 710 мм за середньобагаторічного показника 615 мм. Кількість опадів у червні 2018 р. та у травні 2019 р. створювали умови надмірного зволоження, що призвело до зниження врожайності. Температура повітря в роки досліджень не була обмежувальним чинником росту врожайності. У 2018 році середньомісячна температура становила 8,8 С, у 2019 році 9,1 С, у 2020 році 9,4 С, за середньобагаторічного показника 7,8 С. Вивчали вплив азотних (N180), фосфорних (P60), калійних (K90), сірчаних (S30), магнієвих (Mg20) добрив та листкове внесення мікродобрива Інтермаг зернові (2 л/га). \u0000Під впливом добрив змінилися показники структури врожаю, зокрема кількість колосів зросла з 480 шт./м2 на контролі до 642 шт./м2 за найвищої норми добрив, маса зерна з колоса, відповідно, з 0,78 г до 1,48 г. Урожайність зерна озимої пшениці сорту Кубус зросла з 3,64 т/га у варіанті без добрив до 9,14 т/га за внесення N180P60K90S30Mg20 + Мікродобриво Інтермаг, тобто на 5,50 т/га, або на 151,1 %. Найбільший приріст зерна забезпечили азотні добрива – 2,94 т/га (80,8 %). Фосфорні добрива забезпечили передусім кращий розвиток кореневої системи та збільшили кількість зерен у колосі, внаслідок цього урожайність зросла до 7,41 т/га, або на 0,83 т/га. Приріст урожайності на 0,64 т/га під впливом калійних добрив відбувся також за рахунок кращої озерненості колоса. Від внесення калію, фосфору, сірки, магнію та мікродобрива урожайність зросла на 2,56 т/га (70,3 %).","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129345209","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"HEAT SHOCK PROTEINS AS BIOMARKERS OF FISH POLLUTION","authors":"М. Оnyskovets, N. Panas, N. Lopotych, M. Ivankiv, I. Salamakha","doi":"10.31734/agronomy2022.26.045","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.045","url":null,"abstract":"Нeat Shock Proteins (HSP) belong to the natural biomarkers, which are important indicators for animal diseases diagnostics and / or instrument of analyzing the effects on organism of the habitat deteriorating factors. The contamination of water by heavy metals has adverse effect on fish organism. Even in a small quantity, such heavy metal as lead is very dangerous. The analysis of toxic effects of the lead ions on the level of expression of such heat shock proteins as HSP60, HSP70 and HSC70 family in leukocytes, liver, brain and gills of the scaly carp was the main goal of our investigation. \u0000During 96 hours the fish were kept in the aqueous environment of a tank which additionally was supplemented with Pb (CH3COO)2. The control group of fish was maintained for the similar period of time under the same conditions, without lead acetate supplementation. \u0000Concentration of HSP60, HSP70 was determinated by the dot-blot-analysis due to application of monoclonal antibodies against heat shock proteins SAB4501464 (Sigma, USA), [5A5] (ab2787) (Abcam, USA) and [1B5] (ab19136) (Abcam, USA). Detection of immune complexes was performed by using the commercial substrate solution for alkaline phosphatase - CDP-Star (Tropix, UK). Visualization was done by using X-ray film ECL HyperFilm (Amersham, USA) and a kit for films developing (Kodak). The images were processed using the software package GelPro (Version 3.1, USA). \u0000The significant dose-depended increase (p<0,001) in all experimental groups of HSP60 and HSP70 concentrations in leukocytes, liver, gill and brain has been detected, applying dot-blot analysis. At the same time, significant changes in expression of HSC70 protein have not been established. It is the evidence that stress-proteins are the sensitive markers of toxic effects of excessive concentration of lead.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"9 6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124530333","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ТА ЇХНІЙ СТАН НА ТЕРИТОРІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА РАВА-РУСЬКА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"Н. Панас, Г. Лисак, М.-Д. Фірсанов, М. Онисковець, Н. Я. Лопотич","doi":"10.31734/agronomy2022.26.031","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.031","url":null,"abstract":"Оцінено стан поводження з відходами на території територіа­льної громади м. Рави-Руської Львівської області. Виокремлено першочергові дії керівництва територіальної громади щодо практичного бачення рішення управління відходами, які збільшилися внаслідок перебування переселенців, біженців, осіб, які перетинають кордон. Проаналізовано масштаби й тенденції утворення твердих побутових відходів на території Рава-Руської територіальної громади, з’ясовано їхній склад та властивості для подальшого екологічно безпечного поводження з ними. Узагальнено досвід щодо ме­тодів та способів поводження з твердими побутовими відходами на території Рава-Руської територіальної громади, зокрема збір, транспортування, захоронення. Досліджено процеси утворення, збору, транспортування, утилізації та знешкодження твердих побуто­вих відхо­дів на території Рава-Руської територіальної громади. Предме­том дослідження стало теоретичне підґрунтя удосконалення взаємозалежної сукупності відносин, що виникають у процесі утворення, збору, транспортування, утилізації та знешко­дження твердих побутових відходів на місцевому рівні. \u0000Представлене практичне бачення рішень щодо управління відходами. Розроблено концептуальні підходи щодо реалізації еколого-безпечної моделі поводження з відходами в межах ТГ та запропоновано етапи запровадження «Дорожньої карти поводження з відходами на території Рава-Руської територіальної громади Львівської області» з урахуванням територіальних особливостей у контексті регіональної екологічної безпеки.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"149 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122687989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА РІЧКИ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ","authors":"В. Снітинський, П. Хірівський, О. Зеліско, М. Іванків, І. Гнатів","doi":"10.31734/agronomy2022.26.022","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.022","url":null,"abstract":"Антропогенне навантаження на водні об’єкти постійно збільшується, що зумовлено зростанням кількості населення та характерними для нашого часу процесами урбанізації. Значні техногенні впливи на водні об’єкти − об’єктивна обставина, адже основою світового господарства зараз є технології, які використовують велику кількість води, а скиди після виробництва дуже забруднені. Значне забруднення водних екосистем біогенними елементами, стоком із сільськогосподарських угідь призвели до евтрофікації не лише озер та водосховищ, а й багатьох водотоків. Істотними чинниками антропогенної евтрофікації водойм є скорочення водообміну, утворення застійних зон, будівництво гребель і теплове забруднення води. Оцінено вплив урбанізації території Західного регіону Українських Карпат на екологічний стан річок та процеси природного самоочищення. \u0000Дослідження впливу урбанізації території західного регіону Українських Карпат на екологічний стан річок показали незадовільні гідрохімічні показники деяких малих річок регіону. Встановлено перевищення нормованих значень для вод рибогосподарського призначення за показниками заліза загального (у 2,4 раза), марганцю (5 разів) та завислих речовин – у 1,54 раза. Антропогенна діяльність, пов’язана із сільськогосподарським виробництвом, водо- та лісогосподарською діяльністю, розорюванням і вирубуванням території, призводить до істотної зміни умов формування річкового стоку. Зокрема основні обсяги забруднення річкової води спричинюють недостатнє очищення стоків на очисних спорудах, дощові стоки з території промислових площ, які не очищаються, змив з водозбірних територій внесених у ґрунт добрив та отрутохімікатів, стихійні звалища побутових відходів у руслі річок, а також несанкціоновані кар’єрні розробки, що погіршують гідрологічний режим і процеси природного очищення води.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126541517","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МАРКЕТИНГОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ","authors":"В. Снітинський, Р. Хірівський, П. Хірівський, Ю. Корінець","doi":"10.31734/agronomy2022.26.005","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.005","url":null,"abstract":"Вивчено ефективність застосування маркетингового підходу до управління регіональним розвитком туризму. Проведено комплексне дослідження понять «зелений маркетинг», «сталий маркетинг» та «екологічний маркетинг». Враховано відмінність підходів до цих понять з боку вітчизняних та закордонних науковців. Вказано, які саме особливості сфери зеленого туризму сприяють зростанню його привабливості на ринку туристичних послуг. Розглянуто суть та елементи маркетингового планування у процесі створення і розвитку агроосель. Подано найбільш перспективні варіанти просування туристичних послуг. Схематично описано маркетингові стратегії розвитку агрооселі та її продукції у сфері зеленого туризму. Подана трихетапна маркетингова модель розвитку агроосель сприятиме еволюції їхнього позиціонування на ринку в напрямі становлення традиційних агроосель із повним переліком супутніх послуг для довготермінового проживання усіх категорій туристів. \u0000Розглянуто ключові передумови відносно розвитку зеленого туризму у досліджуваному регіоні – Львівській області. Аналіз статистичних даних щодо розподілу внутрішніх туристів, обслугованих туроператорами та турагентами, за метою поїздки та регіонами демонструє лідерські позиції області, особливо у сфері лікувально-оздоровчого туризму. \u0000Зауважено, що в межах області зелений туризм розвивається нерівномірно. Відповідно до наявності рекреаційних ресурсів, які є невід’ємною складовою розвитку цього виду туризму, понад 95 % агроосель розташовано у південній та південно-східній частині області. У результаті проведеного SWOT-аналізу зеленого туризму у Львівській області виявлено потенційні можливості та загрозливі фактори його розвитку. На основі здійсненої оцінки розвитку сільського зеленого туризму за допомогою факторів різного впливу запропоновано комплекс заходів, призначених для вдосконалення галузі.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125652656","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ (HELIANTHUS ANNUUS) ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ","authors":"В. Лихочвор, М. Гусак","doi":"10.31734/agronomy2022.26.057","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.057","url":null,"abstract":"Дослідження із строків сівби соняшнику в умовах достатнього зволоження Західного Лісостепу України майже не проводили. Для встановлення оптимальних строків сівби гібридів соняшнику Суміко і Фаусто вивчали п’ять строків: 10 квітня, 20 квітня, 30 квітня, 10 травня, 20 травня. Ґрунт дослідної ділянки сірий опідзолений легкосуглинковий з умістом гумусу 1,8 %. Вміст легкогідролізованого азоту – 72 мг, рухомих форм фосфору і калію (за методикою Чирикова) – відповідно 84 мг і 87 мг на 1 кг ґрунту. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, рН сольової витяжки – 6,0. Гідротермічні умови були типовими для зони, проте у квітні температура ґрунту була нижчою від середньобагаторічних даних. \u0000Результати досліджень показали, що за ранніх строків сівби 10 і 20 квітня сходи соняшнику, внаслідок низької температури ґрунту, з’являлись лише через 20–25 днів, а за сівби у травні – удвічі швидше – через 10–13 днів. Польова схожість насіння гібридів  соняшнику в дослідженнях була високою (80,9–92,6 %), зменшувалась за ранніх строків сівби у квітні (80,9–86,8 %) і зростала за пізньої сівби у травні (89,7–92,6 %) в умовах вищої температури ґрунту. Польова схожість не змінювалась під впливом вологи, оскільки її запасів було достатньо в усі строки сівби. \u0000Зауважено, що найвища врожайність соняшнику формувалась за сівби 30 квітня, у гібрида Суміко вона становила 3,74 т/га, у гібрида Фаусто 3,58 т/га. Доцільна також сівба цих гібридів 20 квітня, різниця в урожайності з 30 квітня є в межах помилки у дослідженнях. За ранніх строків сівби найвищу врожайність формує гібрид Суміко. За сівби 10 квітня урожайність у гібрида Суміко становила 3,32 т/га, у гібрида Фаусто – 2,95 т/га, що менше порівняно зі строком сівби 30 квітня відповідно на 0,42 т/га та 0,63 т/га. Це можна пояснити пізнім настанням весни, низькими температурами в цей період, збільшенням періоду сівба – сходи та іншими несприятливими умовами. В умовах ранньої весни цілком імовірна врожайність за ранніх строків сівби може бути вищою. \u0000Виявлено, що травневі строки сівби призводять до значного зниження врожайності соняшнику внаслідок скорочення тривалості вегетаційного періоду. Найменшу врожайність (2,83–3,12 т/га) в обох гібридів соняшнику одержано за пізніх строків сівби – 10 та 20 травня. За сівби у травні скорочувалась тривалість вегетаційного періоду, сім’янки формувалися в умовах спеки, що призводило до зменшення врожайності.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"162 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122783540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}