ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Abstract

З метою оптимізації системи удобрення озимої пшениці були проведені польові дослідження на темно-сірому опідзоленому ґрунті в умовах Західного Лісостепу України. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений легкосуглинковий з вмістом гумусу 2,5–2,6 %. Погодні умови в роки досліджень були досить контрастними і відрізнялися від середньобагаторічних даних як за сумою опадів, так і за рівнем температури. За рік у 2018 році випало 760 мм, у 2019 році – 818 мм, у 2020 році 710 мм за середньобагаторічного показника 615 мм. Кількість опадів у червні 2018 р. та у травні 2019 р. створювали умови надмірного зволоження, що призвело до зниження врожайності. Температура повітря в роки досліджень не була обмежувальним чинником росту врожайності. У 2018 році середньомісячна температура становила 8,8 С, у 2019 році 9,1 С, у 2020 році 9,4 С, за середньобагаторічного показника 7,8 С. Вивчали вплив азотних (N180), фосфорних (P60), калійних (K90), сірчаних (S30), магнієвих (Mg20) добрив та листкове внесення мікродобрива Інтермаг зернові (2 л/га). Під впливом добрив змінилися показники структури врожаю, зокрема кількість колосів зросла з 480 шт./м2 на контролі до 642 шт./м2 за найвищої норми добрив, маса зерна з колоса, відповідно, з 0,78 г до 1,48 г. Урожайність зерна озимої пшениці сорту Кубус зросла з 3,64 т/га у варіанті без добрив до 9,14 т/га за внесення N180P60K90S30Mg20 + Мікродобриво Інтермаг, тобто на 5,50 т/га, або на 151,1 %. Найбільший приріст зерна забезпечили азотні добрива – 2,94 т/га (80,8 %). Фосфорні добрива забезпечили передусім кращий розвиток кореневої системи та збільшили кількість зерен у колосі, внаслідок цього урожайність зросла до 7,41 т/га, або на 0,83 т/га. Приріст урожайності на 0,64 т/га під впливом калійних добрив відбувся також за рахунок кращої озерненості колоса. Від внесення калію, фосфору, сірки, магнію та мікродобрива урожайність зросла на 2,56 т/га (70,3 %).