ВПЛИВ НОРМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ГУСТОТУ, ТРИВАЛІСТЬ ВЕГЕТАЦІЇ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГРЕЧКИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Гречка – важлива круп’яна культура з високим вмістом білків, жирів, вуглеводів, заліза, кальцію, фосфору тощо. До її складу входить рутин, який відіграє важливу роль у фізіологічній діяльності людського організму. Важливе агротехнічне значення гречки як хорошого попередника для озимих та ярих зернових. Культура гречки як медоносної рослини сприяє розвитку бджільництва в Україні. Гречку можна вирощувати у пожнивних (повторних) посівах. Здійснено короткий аналіз досліджень та публікацій, на підставі якого можна стверджувати про актуальність заданої проблематики не тільки в Україні, а й за кордоном. Подано результати трирічних досліджень впливу норм мінеральних добрив на густоту, тривалість вегетації, елементи структури та врожайність гречки, які є частиною двофакторного досліду, закладеного на дослідних полях кафедри технологій у рослинництві Львівського національного університету природокористування. Дослід передбачав такі норми добрив: N20P20K20, P20K20 + N20 (підживлення), N40P40K40, P40K40 + N40 (підживлення), N60P60K60, P60K60 + N60 (підживлення). Установлено, що найбільшу густоту рослин на час збирання – 236,6 шт./м2 – та найдовший період вегетації – 104 доби – забезпечує варіант внесення добрив за норми P60K60 + N60 (підживлення). Внесення азотних добрив у передпосівну культивацію спричиняє зниження показника польової схожості на 1–2 % залежно від норми внесення. Застосування азоту в передпосівну культивацію зумовлює зростання кількості гілок першого порядку (шт/рослину), кількості (шт) суцвіть та квіток. Збільшення норм мінеральних добрив та внесення азоту у підживлення за фази цвітіння сприяє зростанню таких показників елементів структури як: кількість (шт.) та маса (г) повноцінних зерен, маса 1000 зерен (г). Найбільші значення цих показників – у варіанті P60K60 + N60 (підживлення), відповідно 41,23; 1,15; 28,00. Таке поєднання елементів структури врожаю забезпечило найвищий рівень урожаю в середньому за три роки досліджень у розмірі 2,49 т/га.