БУФЕРНІ КРИВІ ТА ПОКАЗНИКИ КИСЛОТНО-ОСНОВНОЇ БУФЕРНОСТІ БУРОЗЕМНО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТІВ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ПІД РІЗНИМИ УГІДДЯМИ

Подано показники кислотно-основної буферної здатності буроземно-підзолистого  ґрунту Передкарпаття під різними видами угідь, визначеними за буферними кривими потенціометричного титрування. Встановлено характер буферних кривих та параметри показників кислотно-основної буферності буроземно-підзолистих ґрунтів Передкарпаття під лісом, пасовищем та ріллею. Простежено відмінності у параметрах та профільному розподілі нейтралізувальної й поглинальної здатності ґрунту щодо кислоти (інтервал від  до рН 3,0) та щодо лугу (інтервал від  до рН 8,0), показника нейтралізації, а також градієнта рН суспензії за максимального кислотного та лужного навантаження. Обґрунтовано недоцільність розрахунку показника буферності ґрунту в зазначених кислотному та лужному інтервалах діленням величини нейтралізувальної та поглинальної здатності ґрунту в мг-екв. /100 г на градієнт рН відносно початкової точки титрування () при максимальному введенні кислоти чи лугу. Встановлено, що градієнт рН за максимального кислотного та лужного навантаження від початкової точки титрування не забезпечує об’єктивність відображення кислотно-основної буферної здатності буроземно-підзолистого ґрунту та не узгоджується з його нейтралізувальною та поглинальною здатністю як у кислотному, так і в лужному інтервалах. Виявлено аналогічний характер профільного розподілу величин та показника нейтралізації незалежно від виду угіддя. Для характеристики кислотно-основної буферної здатності ґрунту в кислотному та лужному інтервалах, близьких до початкової точки буферної кривої, запропоновано визначати градієнт рН при введенні кислоти та лугу мінімальної концентрації, який свідчить про здатність ґрунту протистояти зрушенню реакції середовища в бік підкислення чи підлуговування внаслідок вступу в реакцію найбільш розчинних сполук ґрунту.