{"title":"ХВОРОБИ ЛЮЦЕРНИ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПІ УКРАЇНИ","authors":"В. Туренко, В. Горяінова, Л. Жукова","doi":"10.31734/agronomy2022.26.132","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень щодо вивчення поширеності, шкідливості, біологічних особливостей збудників грибних хвороб люцерни у Східному Лісостепу України. Моніторинг хвороб люцерни показав, що найбільш шкідливими були бура плямистість (збудник Pseudopeziza medicaginis (Lib Sace.)), пероноспороз (збудник – Рeronospora aestivalis Syа.), аскохітоз (збудник Ascochyta imperfecta Peck.) та жовта плямистість (збудник Pseudopeziza yonesii Nann.). Встановлено достовірний зв’язок між показниками максимальної поширеності й розвитку хвороб і метеорологічними чинниками впродовж вегетації культури. Проведений скринінг стійкості перспективних сортів люцерни до хвороб показав, що сорти Власта і Унітра характерні груповою стійкістю до грибних хвороб. Установлено високу ефективність використання літніх широкорядних посівів у стабілізації фітосанітарного стану, що забезпечує зниження поширеності основних хвороб люцерни на 11,8–17,5 % порівняно з рядовими посівами. Доведено необхідність проведення ранньовесняного вичісування стерні, що сприяє зниженню запасу інфекції в посівах, зменшенню поширеності хвороб у період вегетації люцерни на 1,2–2,4 %, їх розвитку на 1,6–2,8 % порівняно з контролем. Розроблено рівняння для прогнозування максимальної поширеності аскохітозу люцерни: У1= 0,034×9,651, і його максимального розвитку: У2=0,025х+3,9. Використання даних розробленого нами короткострокового прогнозу розвитку хвороб люцерни дає підстави для своєчасного обприскування люцерни у фазі бутонізації 25 % к.е. Тілту з розрахунку 0,5 л/га та сірчанокислого цинку 0,02 кг/га. Поширеність грибних хвороб при цьому знизилася на 3,6 %, розвиток хвороб на 13 % порівняно зі звичайною технологією вирощування люцерни.","PeriodicalId":426488,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31734/agronomy2022.26.132","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Наведено результати досліджень щодо вивчення поширеності, шкідливості, біологічних особливостей збудників грибних хвороб люцерни у Східному Лісостепу України. Моніторинг хвороб люцерни показав, що найбільш шкідливими були бура плямистість (збудник Pseudopeziza medicaginis (Lib Sace.)), пероноспороз (збудник – Рeronospora aestivalis Syа.), аскохітоз (збудник Ascochyta imperfecta Peck.) та жовта плямистість (збудник Pseudopeziza yonesii Nann.). Встановлено достовірний зв’язок між показниками максимальної поширеності й розвитку хвороб і метеорологічними чинниками впродовж вегетації культури. Проведений скринінг стійкості перспективних сортів люцерни до хвороб показав, що сорти Власта і Унітра характерні груповою стійкістю до грибних хвороб. Установлено високу ефективність використання літніх широкорядних посівів у стабілізації фітосанітарного стану, що забезпечує зниження поширеності основних хвороб люцерни на 11,8–17,5 % порівняно з рядовими посівами. Доведено необхідність проведення ранньовесняного вичісування стерні, що сприяє зниженню запасу інфекції в посівах, зменшенню поширеності хвороб у період вегетації люцерни на 1,2–2,4 %, їх розвитку на 1,6–2,8 % порівняно з контролем. Розроблено рівняння для прогнозування максимальної поширеності аскохітозу люцерни: У1= 0,034×9,651, і його максимального розвитку: У2=0,025х+3,9. Використання даних розробленого нами короткострокового прогнозу розвитку хвороб люцерни дає підстави для своєчасного обприскування люцерни у фазі бутонізації 25 % к.е. Тілту з розрахунку 0,5 л/га та сірчанокислого цинку 0,02 кг/га. Поширеність грибних хвороб при цьому знизилася на 3,6 %, розвиток хвороб на 13 % порівняно зі звичайною технологією вирощування люцерни.