Pain, Anaesthesia and Intensive Care最新文献

{"title":"DIAPHRAGM-PROTECTIVE MECHANICAL VENTILATION IN CHILDREN","authors":"О. В. Філик, Я. М. Підгірний","doi":"10.25284/2519-2078.2(91).2020.205602","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(91).2020.205602","url":null,"abstract":"Background . Mechanical ventilation can lead to diaphragm injury. The aim of the study was to investigate thickness of diaphragm, it thicknening fraction and to compare the results of treatment in group of patients with lung-protective mechanical ventilation and in group where we used the combination of lung-protective and diaphragm-protective mechanical ventilation. Materials and methods. We conduct prospective, randomized, non-interventional, single-center controlled trial among patients 1 month to 18 years old. In the data analysis 31 patients of control group (lung-protective mechanical ventilation) and 27 patients of study group (lung-protective and diaphragm-protective mechanical ventilation) were included in data analysis. The primary outcome was the 28-day mortality rate. Secondary outcomes were duration of weaning from mechanical ventilation, frequency of complications (reintubation, tracheostomy), dynamics of thicknening fraction of diaphragm. Results . It was tendency to decreasing the fraction of thickening of right hemidiaphragm from 31.1% to 28.6% during the d1 - d3 stages of study in control group, while in study group this fraction increased from 25% to 32.65%. Fraction of thickening of left hemidiaphragm in control group at stage d1 was 22.5 [16.7; 35]; at stage d3 increased up to 24.55 [10.8; 53.33], and at stage d5 - up to 39.3 [24.73; 52,98]. In study group of patients it was 19 [11; 41,45] at stage d1 (p = 0,311 for control and study groups); increased up to 27.3 [14.3; 38.7] (p = 0.329) at stage d3; and exceeded the recommended by diaphragm-protective strategy of mechanical ventilation values at stage d5 and was 64 [36; 78,9] (p = 0.049), what we can be interpreted as a marker of diaphragm overload. The duration of weaning from mechanical ventilation in control group was 8 days [4 days; 19.5 days], in study group - 9 days [5.5 days; 19.75 days], (p = 0.77). Conclusion . The 28-day mortality rate was higher in control group in comparison with study group (9.7% and 3.7%, respectively, p = 0.29). The incidence of complications in control group of patients was lower in comparison with study group (7.1% and 26.9%, respectively, p = 0.06). There were no significant differences in the duration of mechanical ventilation in both groups. Trial registration : ISRCTN registry. Identifier: ISRCTN84734652.","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132147322","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"NUTRITIVE THERAPY OF PATIENTS WITH COVID-19. REVIEW OF RECOMMENDATIONS","authors":"С. О. Дубров, Г. Б. Славута, О. О. Гавриленко, П. Л. Понятовський","doi":"10.25284/2519-2078.2(91).2020.205595","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(91).2020.205595","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117337972","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"COMPARATIVE STUDY ON THE USING OF THE ORIGINAL VS GENERIC BALANCED COX-1,2 INHIBITORS IN THYROID SURGERY","authors":"С. О. Тарасенко, М. В. Кащенко, О. С. Крейдич, I. I. Кузьменко, І. О. Куліш, О. О. Єфімова, М. В. Кунатовський, В. О. Паламарчук, В. В. Войтенко, Т. І. Дашук, І. А. Цимбал, В. А. Мазніченко, П. О. Ліщинський, В. Л. Руденко, Д. О. Квітка, В. А. Смоляр","doi":"10.25284/2519-2078.2(91).2020.205596","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(91).2020.205596","url":null,"abstract":"Background. Recently balanced analgesia (BA) has become the standard for postoperative (post-op) pain management. One of the most effective painkillers are ketoprofen and its derivatives, including dexketoprofen. Discussions on the clinical efficacy of generic drugs over the original molecules continue quite lively, especially, over cheaper generic drugs. But no direct clinical studies to compare original vs generic dexketoprofen molecules in clinical practice were found.The Goal of Study. To investigate the therapeutic efficacy and safety of the use of original vs generic dexketoprofen in the complex of BA in patients with thyroidectomy. To assess a pharmacoeconomic comparison of the use of different dexketoprofen molecules.Materials and Methods. 440 patients with thyrotoxicosis syndrome were examined and then thyroidectomy was performed. 56 patients, who met the including/excluding criteria, were included in double-blinded study. By the method of adaptive randomization, patients were split on two groups: group D (n=27), who received original dexketoprofen (Dexalgin inject) and group S (n=29), who received generic dexketoprofen (Sertofen) from EU country. Complex BA included IV bolus dexketoprofen (DEX) 50 mg, IV lidocaine 1 mg/kg, IV dexamethasone 8 mg and bilateral blockade of superficial cervical plexus (BBSCP) by 0,5% bupivacaine 75-100 mg was used as pre-emptive analgesia 30 minutes before surgery in both groups. Maintenance anaesthesia was done by sevoflurane. According to study design in post-op preventive analgesia was done by DEX 50 mg every 8 hours (h) together with paracetamol (PAR) 1 g IV in the first 6h and following by oral 500 mg every 8 h. 100 mm NRS score was used for pain control. The laboratory markers of post-op stress (LMPOS), such as cortisol (CORT), prostaglandin E2 (PG E2), glucose (GLU) with NRS also were measured.Results and Discussion. Gender distribution: women were 21 (88,9%) and 25 (86,2 %) respectively in group D and group S (not statistically differences, NS). Average age was 48,7±2,3 in group D and 49,6±2,5 in group S (NS). No differences were found between both groups according to ASA physical status score. Duration of surgery and anesthesia were 63,6±3,4 min and 84,7±3,7 min in group D, in group S these indicators were 62,9±3,9 min and 83,5±4,1 min respectively. Pain level according to NRS after 3h, 6h, 12h, 24 h was 18,9 ± 1,4 mm, 23,1 ± 1,7 mm, 24,1 ± 1,8 mm і 20,2 ± 1,2 mm respectively and was assessed as weak in group D. In group S according to NRS after 3h, 6h, 12h, 24 h pain level was 19,1 ± 1,6 mm, 23,1 ± 1,7 mm, 23,9 ± 1,9 mm і 20,3 ± 1,4 mm. Statistically difference (p<0,05, Wilcoxon test) was noted between all check-points in comparison with previous pain level by NRS, however no difference found between groups. Nobody needed more PAR doses or an addition of morphine. Dynamics of LMPOS were as follows: an increase in the GLU was noted at the end of operation in 6,2% (group D) and 7,3% (group S) (diffe","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121578130","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Analysis of non-surgical complications in patients with implanted mechanical support devices for the left ventricle","authors":"аналіз неХірУргічниХ, УсКладнень У паЦієнтів, з імплантОваними, пристрОями меХанічнОї підтримКи, лівОгО ШлУнОчКа, мазуренко О.п, надзякевич п, лоскутов О.а, згржебловська л.в","doi":"10.25284/2519-2078.4(89).2019.187827","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(89).2019.187827","url":null,"abstract":"The work was performed within the framework of a bilateral agreement on scientific cooperation between the NMAPE named P.L. Shupyk (Department of Anesthesiology & Intensive Care) and the Silesian Center for Heart Disease (Poland).Resume. The work is devoted to the study of infectious, nephrotic, neurological, pulmonary aortic, right ventricle and other complications in the early postoperative period in ten patients with implanted left ventricle assist devices (LVAD). The most common non-surgical complications include infections, ischemic-hemorrhagic lesions of the brain that arise in the postoperative period of acute renal failure. Conducting optimal antithrombotic therapy in such patients is an important method of treatment, especially in the early postoperative period. Most of the infectious complications develop in the exit places of the power cable of the implanted devices. An individual approach to preventive strategies is critical to improving patient outcomes. This article presents an analysis of complications that developed in the early postoperative period in ten patients with LVAD implanted devices in the Silesian Center for Heart Disease (SCCS), Poland. Patients were divided into two groups in the control group receiving classical anticoagulant targeted therapy (ATT), which included heparin, varfarin and aspirin and the subjects receiving an alternative ATT, that consisted of cropidogrel, thrombin inhibitors in combination with classical anticoagulant target therapy.","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114501023","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"LATERAL POSITION IN CHILDREN DURING HEAD MRI UNDER GENERAL ANESTHESIA FOR PREVENTION OF UPPER AIRWAY COMPLICATIONS","authors":"А. А. Альбокрінов, У. А. Фесенко, В. М. Перова-Шаронова, С. І. Степанишин","doi":"10.25284/2519-2078.4(89).2019.187801","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(89).2019.187801","url":null,"abstract":"Магнітно-резонансна томографія (МРТ) є важливим методом діагностики уражень центральної нервової системи. Закритий простір та інтенсивний шум в середині апарату МРТ можуть викликати відчуття страху у дітей, тому загальною практикою у даної категорії пацієнтів є проведення седації або загальної анестезії. З метою безпеки при проведенні загальної анестезії рекомендується використовувати ендотрахеальну інтубацію або встановлення ларингеальної маски. Проте не всі кабінети МРТ забезпечені сумісним з МРТ обладнанням, тому часто загальна анестезія проводиться на спонтанному диханні та без захисту дихальних шляхів. В медицині невідкладних станів положення пацієнта на боці дозволяє запобігти ускладнень з верхніх дихальних шляхів таких як обструкція, аспірація, кашель та ларингоспазм. Метою дослідження було порівняти частоту виникнення ускладнень з верхніх дихальних шляхів під час проведення МРТ голови під загальною анестезією у дітей в положенні на спині та на боці. Матеріали та методи . Діти, яким проводилась планова МРТ голови під загальною анестезією, були рандомізовані на 2 групи: «Положення на спині» та «Положення на боці». Загальна анестезія проводилась із збереженням спонтанного дихання на спині або в положенні на правом боці з незначним розгинанням голови та шиї. Моніторинг пацієнта включав ЕКГ, SpO2, вимірювання артеріального тиску та капнографію. Реєструвались епізоди десатурації, обструкції, апное, потреби в маніпуляціях на дихальних шляхах (встановлення повітроводу або ларингеальної маски), відсмоктування секрету та вентиляції мішком. Результати . Частота розвитку ускладнень з верхніх дихальних шляхів та потреба в маніпуляціях на верхніх дихальних шляхах були значно нижчими в групі «Положення на боці». Кількість пацієнтів без ускладнень була значно більшою в групі «Положення на боці». Середнє число всіх ускладнень на одного пацієнта в групах «Положення на боці» та «Положення на спині» складало 0.1 та 2.4 відповідно. NNT латерального положення для запобігання всіх ускладнень склало 1.3, а зниження ризику мати будь-яке ускладнення склало 75.8%. Висновок . Положення на боці є простим маневром, який дозволяє знизити кількість ускладнень з верхніх дихальних шляхів, кількість маніпуляцій на верхніх дихальних шляхах та підвищити безпеку дітей, яким проводиться МРТ голови під загальною анестезією на спонтанному диханні.","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123666165","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE INFLUENCE OF ANESTHETIC TECHNIQUE IN THE PROCESS OF CURETTAGE OF UTERINE CAVITY ON THE INTENSITY AND TIME RESPONSE CHARACTERISTICS OF POSTSURGICAL PAIN SYNDROME","authors":"М. А. Георгіянц, О. В. Висоцька, Г. М. Страшненко, О. М. Юрченко","doi":"10.25284/2519-2078.3(88).2019.177377","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(88).2019.177377","url":null,"abstract":"Сьогодні існує багато способів боротьби з післяопераційним больовим синдромом. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку медичної галузі, за даними науковців 30-75% хворих страждає від післяопераційного болю середньої та вираженої інтенсивності. Завдяки малій вартості, швидкості виконання та високій клінічній ефективності, вітчизняні і світові гінекологи віддають перевагу малоінвазивним оперативним втручанням, серед яких найпоширенішим є вишкрібання порожнини матки (ВПМ). Однак питання післяопераційного болю, спричиненого ним, досі лишається недостатньо вивченим. Невідома інтенсивність больового синдрому, який виникає у післяопераційному періоді ВПМ, часові характеристики його розвитку, вплив використаного метода анестезії. Мета : дослідити вплив різних комбінацій та дозувань препаратів, які використовуються для забезпечення анестезіологічного супроводу ВПМ, на інтенсивність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому. Матеріали і методи : у досліджені прийняли участь 128 жінок, яким з діагностичною або лікувальною метою в амбулаторних умовах було проведено ВПМ. Анестезіологічне забезпечення проводили із використанням різних медикаментозних комбінацій та їх дозувань. Інтенсивність післяопераційного больового синдрому реєструвалася за допомогою вимірювання та аналізу показників вітальних функцій, визначення рівнів кортизолу, інсуліну та глюкози сироватки крові пацієнток, математичного розрахунку кортизол-інсулінового індексу, оцінки рівня болю за ВАШ та опитувальниками якості життя, які містили питання щодо інтенсивності больових відчуттів, проводилась статистична обробка отриманих даних. Результати : виявлено, що при проведенні вишкрібання порожнини матки в умовах класичної внутрішньовенної анестезії та з додатковим знеболенням нестероїдним протизапальним засобом (НПВЗ) розвиток больового синдрому має прогресивний вектор впродовж 3 годин після закінчення оперативного втручання. Зменшення дозувань препаратів для неінгаляційного наркозу подовжує регресивний етап перебігу післяопераційного больового синдрому. Виконання інтраопераційної аплікаційної анестезії розчином бупівакаїну має значний превентивний аналгетичний ефект та скорочує час розвитку больового синдрому максимум до 1 години. Такий вид аналгезії післяопераційного періоду ВПМ надає позитивний психо-емоційний та соціальний ефект для пацієнтів відділень амбулаторної гінекології. Виявлено існування психологічного фактору, пов’язаного з майбутнім інвазивним втручанням та можливими больовими відчуттями, який зникає впродовж першої години післяопераційного періоду ВПМ.","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123866069","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"MULTIDISCIPLINARY APPROACH TO TREATMENT OF PROTEIN MALNUTRITION SYNDROME (CLINICAL CASE)","authors":"О. В. Перехрестенко, Ю. Б. Лісун, О. О. Калашніков, Ю. М. Зуб, Ю. І. Кішенко, Р. П. Бак","doi":"10.25284/2519-2078.3(88).2019.177398","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(88).2019.177398","url":null,"abstract":"With the development of bariatric surgery in Ukraine, the number of operated patients is increasing. The causes of decompensation of a patient’s condition during a remote postoperative period are, among others, a systematic violation of the diet and recommendations for the administration of drugs to maintain vitamin, micro and macroelements status, the absence of prolonged multidisciplinary monitoring of the patient’s condition The article deals with the clinical case of treatment of malnutrition syndrome in a patient after biliopancreatic diversion, demonstrates the strategy of patient management aimed at compensation of condition, preparation for reconstructive surgery and postoperative rehabilitation.","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116079741","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Hemorrhagic and thromboembolic complications in patients with implanted left ventricular assist devices in early postoperative period","authors":"O. Mazurenko, P. Nadzyakevich, O. Loskutov, L. Zgrzeblovska","doi":"10.25284/2519-2078.3(88).2019.177395","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(88).2019.177395","url":null,"abstract":"The work is devoted to study hemorrhagic and thromboembolic complications in early postoperative period after implantation of left ventricular assist devices (LVAD). We performed retrospective analysis of 10 patients, males aged 55±13.5 years, with a BMI of 30.8±8.3, with a left ventricular ejection fraction ranging from 9% to 28%, which in the period from 11.03.2016 to 22.11.2017 year, in the Silesian center of the Heart Disease (Poland), in conditions of artificial blood circulation, LVAD was implanted. In the early postoperative period, patients received daily anticoagulant target therapy (ACCT), consisting of the following drugs: heparin (6-11 U/kg/h), aspirin (75-150 mg), Clopidogrel (75-150 mg), warfarin (1.5-7 mg), Nadroparinum Ca (0.3-0.6 ml/twice on day), Fondaparinux Na (2.5-5 mg/twice on day). Two patients received mono-heparin therapy, one patient received monotherapy with warfarin for 14 days. Other patients during the same period received combined heparin therapy in the first three days with a subsequent transition to warfarin, aspirin, Clopidogrel, Fraxiparin, or thrombin blocker. The mechanical support of the left ventricle was carried out essentially by two different implantable systems, performing one function of support of the left ventricle: POLVAD – programmed controlled pneumatic membrane mechanical circulation of blood to two patients, and LVAD program-controlled electro-centrifugal circulation for eight patients. The duration of support by POLVAD system was from 102 to 156 days. Length of support – LVAD ranged from 20 to 78 days. A comparison of the analyzed results led to the conclusion that anticoagulant mono-therapy with heparin or warfarin leads to an increase in the percentage of complications and mortality compared with the alternative combination anticoagulant targeted therapy consisting of the following drugs: heparin (6-11 U/kg/h), aspirin 75-150 mg), Clopidogrel (75-150 mg), warfarin (1.5-7 mg), Nadroparinum Ca (0.3-0.6 ml/ twice on day), Fondaparinux Na (2.5-5 mg/ twice on day), Where survival rates were significantly higher by 60%.","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115267134","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Comparative analysis of the volemic state in different regimen of infusion therapy in patients with moderate surgical risk of acute abdominal pathology","authors":"О. В. Кравець","doi":"10.25284/2519-2078.2(87).2019.171011","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(87).2019.171011","url":null,"abstract":"Одним з провідних процесів, що мають розвиток при гострій абдомінальній патології є об’ємне виснаження. Мета спостереження - порівняльний аналіз ефективності ліберального та рестриктивного режимів інфузійної терапії об’ємного виснаження у хворих середнього хірургічного ризику з гострою абдомінальною патологією. Материалы и методы . Обстежено 100 хворих, прооперированих ургентно в обсязі лапаратомія. Периопераційна інфузійна терапія проводилась в рестриктивному (n=50) та ліберальному (n=50) режимах збалансованими кристаллоїдними розчинами. Ми вивчали показники водного обміну: добовий та кумулятивний водяні баланси, відсоток надлишкової ридини. Методом неінвазивної біоэлектричної реографії ми визначали показники водних секторів організму. Результати та обговорення . Нами встановлено, що корекція об’ємного виснаження ліберальним режимом інфузійної терапії у хворих середнього хірургічного ризику з гострою абдомінальною патологією формує внутрішньосудинний дефіцит, надлишок позаклітинного простору за рахунок інтерстиціального набряку та поєднується з позитивним добовим та кумулятивним балансами, весь період спостереження. Критичне збільшення відсотка надлишкової рідини співпадає з 5 добою післяопераційного періоду. Рестриктивний режим поповнює об’ємне виснаження за рахунок відновлення внутрішньосудинного простору з 1 доби, внутрішньоклітинного простору - з 5 доби післяопераційного періоду. Висновки : Ліберальний режим інфузійної терапії не дозволяє надати якісної корекції об’ємного виснаження у хворих середнього хірургічного ризику з гострою невідкладною та підтримує патологічний перерозподіл рідини у водних секторах організму. Рестриктивний режим дозволяє надати ефективну інфузійну терапію об’ємного виснаження та нормалізувати рідиний баланс водних секторів.","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"88 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126011441","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методичні рекомендації ESPEN щодо клінічного харчування у відділенні інтенсивної терапії","authors":"Pierre Singer, Annika Reintam Blaser, Mette M. Berger, Waleed Alhazzani, Philip C. Calder, Michael P. Casaer, M. Hiesmayr, Konstantin Mayer, J. C. Montejo, Claude Pichard, Jean-Charles Preiser, Arthur R. H. van Zanten, Simon Oczkowski, Wojciech Szczeklik, Stephan C. Bischoff","doi":"10.25284/2519-2078.2(87).2019.171009","DOIUrl":"https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(87).2019.171009","url":null,"abstract":"Згідно з новими стандартними операційними процедурами ESPEN були оновлені попередні рекомендації щодо забезпечення найкращого медичного нутритивного забезпечення для критично хворих пацієнтів. Дані рекомендації визначають, хто є пацієнтами в групі ризику, як оцінити нутритивний статус пацієнта ВІТ, як визначити кількість енергії, яку необхідно забезпечити, який обрати шлях для нутритивного забезпечення та як адаптувати пацієнта у відповідності до різних клінічних умов. Також описано, коли слід розпочати і як просуватися в управлінні процесом адекватного забезпечення поживними речовинами. Запропоновано найкраще визначення кількості та походження вуглеводів, жирів і білків. Особлива увага приділяється глутаміну і омега-3 жирним кислотам. Обговорюються конкретні стани, що часто спостерігаються в інтенсивній терапії, такі як пацієнти з дисфагією, виснажені пацієнти, пацієнти з множинними травмами, абдомінальна хірургія, сепсис і ожиріння, з метою ознайомлення практикуючого лікаря з найкращою доказовою терапією. Моніторинг цієї нутритивної терапії обговорюється в окремому документі.","PeriodicalId":355172,"journal":{"name":"Pain, Anaesthesia and Intensive Care","volume":"57 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126646266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}