Vegetable and Melon Growing最新文献

{"title":"ВПЛИВ БІОЛОГІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОГО КУЩА НА УРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ БУРЯКУ СТОЛОВОГО СОРТУ БАГРЯНИЙ","authors":"O. Kuts, E. O. Dukhin, N. G. Dukhina, Yu. A. Rudym, N. S. Yarokhno, L. A. Shcherbak, G. Y. Ilyushenko, O. V. Zavertaliuk","doi":"10.32717/0131-0062-2022-72-71-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-71-78","url":null,"abstract":"Мета. Встановити вплив біологізованої системи удобрення та формування насіннєвого куща наурожайність насіння буряку столового сорту Багряний в ґрунтово-кліматичних умовах Лівобережного Лісостепу України Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Представлено результати щодо біометричних параметрів насінників, урожайності насіння, його кондиційних показників в залежності від біологізованої системи удобрення та пінцирування насіннєвого куща. На контрольному варіанті насіннєві рослини формуються в основному за ІІ та ІІІ типом галуження (40 та 35 % рослин відповідно) й лише 25 % за ІV типом. Схожа тенденція спостерігається від застосування біологізованої системи удобрення відповідно 37, 36 та 27 % рослин відповідно. Використання пінцирування центрального квітконосу стимулювання утворення бокових бруньок, що дозволило збільшити відсоток ІІІ типу галуження до 50 %, ІV – до 40 % та зменшити кількість рослин ІІ типу галуження до 10 %. Маса 1000 насінин на контрольному варіанті складає 25,4 г, схожість 90 % та відсоток одноросткового насіння 34 %, пінцирування насіннєвого куща на початку відростання стимулює утворення додаткових бокових квітконосів які формують більшу кількість одноросткового насіння на рівні 49 %, яке має меншу масу 1000 насінин – 19,2 г, не зменшуючи показника схожості 90 %. Під час застосування біологізованої системи удобрення відмічається найвища схожість насінин по досліду – 92 %, кількість одноросткових насінин була на рівні контролю – 33%, але насіння формує найбільшу масу 1000 насінин 28,6 г. Висновки. Формування на насінниках під впливом біологізованої системи удобрення насіння з найбільшою масою 1000 насінин (28,6 г) дозволяє отримати урожайність насіння на рівні 1427,0 кг/га (приріст відносно не удобреного варіанту складає 87,3 кг/га), рівень рентабельності 376 %. Механічне формування квітконоса методом пінцирування на початку відростання квітконоса дозволило стимулювати утворення бокових пагонів, що збільшило відсоток ІІІ типу галуження до 50-52 %, та ІV – до 40-36 % та зменшити кількість рослин ІІ типу галуження до 10-12 %, отримане насіння максимальний відсоток одноросткового насіння (49 %) та відповідало ДСТУ 7160:2010 за кондиційністю.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122895659","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОМІДОРУ","authors":"O. Kuts, V. I. Mykhailyn, T. Paramonova, A. Rozhkov, O. I. Onyshchenko, I. I. Semenenko, T. M. Hapon, O. S. Zhernova","doi":"10.32717/0131-0062-2022-72-61-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-61-70","url":null,"abstract":"Мета досліджень – визначити вплив різних систем удобрення на ріст та розвиток, насіннєву продуктивність рослин помідору за його вирощування на чорноземних ґрунтах зрошуваної овочекормової сівозміни Лісостепу України. Методи: польовий, лабораторний, статистичний аналіз. Отримані результати: Використання мінеральних добрив (врозкид, локально, по післядії органічних добрив) забезпечує суттєве збільшення висоти рослини (на 10,1–19,0 %), кількості китиць (на 1,71–3,23 шт./ рослину), маси рослини (на 61,2–109,1 %), а також зростання вмісту в листках хлорофілів А та В (до рівня 12,89–14,55 мг/кг), знижує активність пероксидази (58,4–71,8 ммоль/г за сек) і зумовлює підвищення урожайності насіння на 86,8–123,6 кг/га. Сидеральні системи удобрення (як в комплексі з післядією органічних добрив, так і з використанням мікробних препаратів) мають набагато менший вплив на ростові процеси рослин помідору, при цьому урожайність насіння зростає на 55 кг/га або 63,0 %. Найбільш високий рівень насіннєвої продуктивності помідору зазначено за використання мінеральних систем удобрення (врозкид N120P120K90 або N260P180K130 + позакореневі підживлення «Нутрівант плюс універсальний»), які забезпечують приріст урожайності насіння 86,8–123,6 кг/га та за органо-мінеральної системи удобрення (післядія 86 т/га гною + локально N60P60K45) з приростом урожайності насіння 120,7 кг/га (100–142 % відносно до контролю. Незалежно від систем удобрення, якість насіння помідору, за показниками схожості і маси 1000 насінин, відповідає вимогам ДСТУ 7160:2020. Висновки: Оптимальною системою удобрення помідору в овоче-кормовій зрошуваній сівозміні за сукупністю позитивного впливу на урожайність насіння та економію добрив є використання органо-мінеральної системи удобрення: N60P60K45 локально навесні по післядії 14 т/га гною сівозмінної площі, що забезпечує зростання урожайності насіння помідору на 120 кг/га або на 139%.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114636036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ПІЗНЬОСТИГЛОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ВИРОЩУВАННЯ","authors":"D. Ivanin, N. V. Chefonova, O. D. Vitanov","doi":"10.32717/0131-0062-2022-72-53-60","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-53-60","url":null,"abstract":"Мета. Визначити ефективність систем вирощування (інтенсивна, адаптивна) на сортах капусти білоголової пізньостиглої у сівозмінах різного типу. Методи. Польовий, хімічний, статистичний. Результати. В середньому за 2014–2016 рр. за результатами біометричних вимірів встановлено, що рослини капусти сортозразка Сelsa Х Молдаванка краще розвивалися, а саме за висотою рослини (39,5 см), кількістю листків (13 шт) та масою головки (1,22 кг) за адаптивної системи. Найбільш оптимальним сортом для вирощування за адаптивної системи є сортозразок Сelsa Х Молдаванка (38,1 т/га ) з товарністю 86 %, а сортозразок Столична Х Ladena (Слобожаночка) та сорт Харківська супер (36,0–36,4 т/га) краще вирощувати за інтенсивної системи. В середньому за роки досліджень якість продукції капусти сорту Харківська супер та сортозразків Сelsa Х Молдаванка, Столична Х Ladena (Слобожаночка) краща за адаптивної системи вирощування. Висновки. За показниками росту та розвитку рослини капусти білоголової пізньостиглої, вирощені за адаптивної системи, не поступаються рослинам, вирощеним за інтенсивної системи. Доведено, що за адаптивної системи найкраще вирощувати сортозразок Сelsa Х Молдаванка, який забезпечує рівень урожайності головок капусти 38,1 т/га. Капуста білоголова пізньостигла сортозразків вітчизняної селекції при вирощуванні за адаптивної системи має конкурентоспроможність на рівні продукції з інтенсивної.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126683041","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАЛІЗ БЕККРОСНИХ ПОТОМСТВ БАКЛАЖАНА МІЖВИДОВОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА КОМПЛЕКСОМ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК","authors":"S. Kondratenko, O. P. Samovol, O. Sergienko, A. O. Marusiak, Y. M. Ilyinova","doi":"10.32717/0131-0062-2022-72-15-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-15-22","url":null,"abstract":"Мета – покращення генофонду культурної форми бакалажана (Solanum melongena L.) за рахунок міжвидової гібридизації з видом Solanum aethiopicum L., аналіз ліній міжвидового походження за комплексом кількісних господарсько-цінних ознак. Методи. Загальнонаукові, вимірювальні, зважувально-вагові, варіаційної статистики. Результати. За результатами проведеного аналізу досліджених кількісних ознак баклажану встановлені особливості їх прояву у експериментальних відборів залежно від рівня беккросних схрещувань із сортом-стандартом Алмаз. Зокрема, відмічена стала тенденція у збільшенні рівня прояву у таких ознак як “Індекс форми плоду” (Xmed = 1,2…1,8), “Середня маса плоду” (Xmed = 173,8…291,7 г), “Продуктивність однієї рослини” (Xmed = 702,3…1111,7 г/росл.). У той же час у всіх експериментальних відборів фенологічна фаза розвитку рослин, яка визначає тривалість періоду від появи масових сходів до технічної стиглості плодів була коротшою, ніж у сортів-стандартів (102–105 діб проти 114–115 діб у сортів-стандартів). Висновки. У підсумку, відбір [((F5 (Павлотас-20 / с. Алмаз (оригінал 403 г)) / с. Алмаз) / с. Алмаз] відзначився кращими показниками як за фенологічною фазою розвитку рослин, так і за кількісними показниками, які визначають структуру врожайності. Даний відбір передано до генетичного банку овочевих рослин, як перспективну для селекційних досліджень вирівняну лінію баклажана міжвидового походження з наступними господарсько-цінними ознаками: ранньостигла, з періодом від появи масових сходів до настання технічної стиглості плодів 100–105 діб; продуктивністю однієї рослини на рівні 1100–1400 г/росл., що вище за сорт-стандарт Алмаз на 28–56 %; довжиною плоду 12–14 см, діаметром 6–7 см, масою 290–340 г. Форма плоду циліндрична, світло фіолетового забарвлення, м'якуш щільний без гіркоти. ","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"54 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120908154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОЛЕКЦІЇ ГІБРИДІВ F1 КАВУНА ЗА ПРОДУКТИВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ","authors":"O. Sergienko, Z. Linnik","doi":"10.32717/0131-0062-2022-72-32-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-32-40","url":null,"abstract":"Мета. Виділити високо адаптивній вихідний матеріал кавуна за основними продуктивними показниками (урожайністю, середньою масою товарного плоду) для подальшого використання у селекційному процесі. Об’єкт. Колекція з 17 гібридів F1кавуна з восьми країн світу (України, Данії, Франції, США, Росії, Китаю, Кореї та Нідерланди). Методи. Загальнонаукові, вимірювально-вагові, розрахункові, статистичні. Результати. Проведено вивчення адаптивного потенціалу колекції гібридів F1 кавуна за ознаками: загальна і товарна урожайність та середня маса товарного плоду. Визначено: Vi - загальну адаптивну здатність (ЗАЗ), у 2САСi – специфічну адаптивну здатність (САЗ), Sgi – стабільність генотипу, bi - коефіцієнт регресії реакції генотипу на зміну умов (пластичність), СЦГі - селекційну цінність генотипів у колекції гібридів F1 кавуна. Встановлено амплітуду та розмах варіювання ознак продуктивності. За ознакою загальна урожайність виділено зразки з високою загальною адаптивною здатністю, 4 гібриди, як найбільш стабільні, з низьким значенням показника специфічної адаптивної здатності (один з яких зі стабільно високим рівнем урожайності) та з високою пристосованістю генотипу до різноманітних умов вирощування. За ознакою «загальна урожайність» виділено 2 гібриди з високою селекційною цінністю. Аналіз результатів досліджень за ознакою «товарна урожайність” дозволив визначити 3 зразка з високою адаптивною здатністю та 2 зразка з високими показниками стабільності (стабільно середнім рівнем урожайності). За селекційною цінністю генотипу за ознакою «товарна урожайність» високі показники, вищі стандарту мали 3 гібриди. Для селекційної роботи на ознаку «маса товарного плоду» за загальною адаптивною здатністю виділено 2 гібриди. За стабільністю ознаки «середня маса товарного плоду» виділено 2 гібридів. За селекційною цінністю генотипу за ознакою «маса товарного плоду» високі показники мали 4 гібриди. Середня тривалість вегетаційного періоду за генотипами у 2018 р. склала – 82 доби, у 2019 році – 74 доби та у 2020 році – 87 діб, у середньому за 3 роки – 81 доба. Для селекційної роботи на ранньостиглість представляють цінність стабільні зразки, у яких тривалість періоду «сходи – достигання» у середньому за 3 роки не перевищила 75 діб. За селекційною цінністю генотипу за ознакою тривалість періоду «сходи – достигання» високі показники мали 3 гібриди. Висновки. Визначено адаптивну здатність колекції гібридів F1 кавуна. Для селекційної роботи на різні ознаки практичну цінність становлять зразки з високою загальною адаптивною здатністю (ЗАЗ), так виділено 3 гібриди (за загальною урожайністю), 3 (за товарною урожайністю), 2 (за середньою масою товарного плоду). За показниками стабільності виділено 1 гібрид із стабільно високою загальною урожайністю; 2 гібриди з стабільно середньою товарною урожайністю; 2 гібриди з стабільно середньою масою товарного плоду. За коефіцієнтом регресії гібриди кавуна за ознаками було розподілено на низько-, середньо- та високо- екологічно пластичні. Визначен","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114699975","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДАПТИВНА ЗДАТНІСТЬ ТА СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТЬ КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ СОЇ ОВОЧЕВОЇ","authors":"V. Yatsenko","doi":"10.32717/0131-0062-2022-72-41-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-41-52","url":null,"abstract":"Анотація. Вирощування адаптивних сортів овочевих культур є основним принципом екологічно чистого землеробства, що дозволяє знизити вплив негативних антропічних факторів на навколишнє середовище і забезпечити населення екологічно безпечною продукцією. Метою досліджень передбачалося виявити ступінь мінливості параметрів індивідуальної продуктивності та адаптивний потенціал рослин сої овочевої. Методи. Дослідження проводили в умовах навчальновиробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020–2022 рр., використовували колекційні сорти різного еколого-географічного походження. У дослідженні використано польовий та генетико-статистичний методи. Результати. За кількістю пагонів рослини значно варіювали (CV= 6–53 %). За показником кількості бобів на рослині істотно переважали сорт Романтика, сорти Fiskeby V–E5 і Астра – 53,00 і 44,33 шт./росл, що більше на 70,1 і 42,2 %. Варіювання даної ознаки було сильним – CV = 31 %. Кількість насінин стручку була середньоваріабельною – 13 %, а зразки розділилися на дві групи: з двонасінними стручками (Романтика st, Karikachi, ‘Fiskeby V–Е5’, Л 380–2–13) та тринасінними бобами (Fiskeby V, Веста, СибНИИСОХ 6, Sac). Оцінка за масою зелених бобів з однієї рослини виявила низьку спадковість даної ознаки h2 = 0,07), а високою масою бобів характеризувалися зразки Sac, Веста, Fiskeby V, Fiskeby V–E5. За врожайністю бобів едамаме та адаптивністю виділилися зразки Л 380–2–13, Веста, Sac, Fiskeby V, Fiskeby V–E5. Виявлено стресостійкі зразки Sac та Karikachi. Високу врожайність насіння, вищу від стандарту, отримано у зразків Л 380–2–13 (1,75 т/га), Sac (1,95 т/га), Веста (1,79 т/га), Fiskeby V (2,22 т/га), Fiskeby V–E5 (2,46 т/га), які переважали стандарт на 8,0–64,8%. Висновки. Оцінювання колекційних сортів сої овочевого напряму використання за варіабельністю морфологічних ознак та продуктивністю дозволило виділити серед інтродукованих колекційних сортів за комплексом цінних ознак для використання у селекційному процесі сорт Sac для створення нових сортів сої овочевого напряму.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133575014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ МОРКВИ (DAUCUS CAROTA L.) ЗА ПРОЯВОМ ОЗНАК \"ЗАГАЛЬНА УРОЖАЙНІСТЬ КОРЕНЕПЛОДІВ\" ТА \"ВМІСТ β-КАРОТИНУ\"","authors":"І. М. Pidlubenko, O. P. Ovchinnikova, O. M. Bilenka, L. Y. Shtepa, V. A. Novichenko","doi":"10.32717/0131-0062-2022-72-24-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-24-31","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Виявити потенційні адаптивні особливості селекційного матеріалу моркви (Daucus carota L.) за показниками «загальна урожайність коренеплодів» та «вміст β-каротину». Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. За результатами досліджень у 2018–2020 рр. для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України проведено комплексне дослідження параметрів адаптивної здатності зразків моркви Daucus carota L. та визначено перспективні сорти: цінні генетичні джерела для адаптивного відбору. Серед проаналізованих зразків вирізнявся сорт Яскрава, який мав найкращий показник загальної врожайності коренеплодів та адаптивної здатності за цим же показником (X мед=24,33 т/га, СЦГі =15,10). За вмістом β-каротину в коренеплодах для подальших досліджень виділявся зразок Marchew Jadalna, який за роки досліджень показав стабільно високий вміст цієї цінної біохімічної речовини, що знайшло відображення у високій селекційній цінності генотипу СЦГі = 6,47). Ідентифіковано два зразки Kuroda SX і Shantane Red Cord, які показали низьку залежність від умов середовища (bi <1) і є цінними генетичними джерелами для адаптивного відбору. За показником «вміст β-каротину» в коренеплодах моркви за роки досліджень виділено 4 зразки, які мали стабільно високий рівень прояву цієї ознаки: сорт-стандарт Шантане Сквирське (Хмед=8,54/100 г), Marchew Jadalna. (Xmed = 8,49 мг / 100 г), Kuroda SX (Xmed = 7,40 мг / 100 г), Kuroda (Xmed = 7,05 мг / 100 г). Стабільним джерелом прояву ознаки «вміст β-каротину» в коренеплодах став зразок Катрін з bi = 0,64 (bi <1). Висновки. Проведені дослідження дали змогу проаналізувати адаптивний потенціал вихідного селекційного матеріалу моркви (Daucus carota L.) за показниками «врожайність коренеплодів» та «вміст β-каротину». Проведений дисперсійний аналіз польових даних дав змогу виявити екологічно стійкі джерела з високою загальною та питомою адаптивною здатністю за обома досліджуваними показниками. ","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125765281","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОБІР IN VITRO МІЖВИДОВИХ ГІБРИДІВ F1 ПОМІДОРА, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ЯКОСТІ ПІДЩЕП","authors":"T. V. Ivchenko, T. M. Miroshnichenko, N. O. Bashtan, А. V. Mozgovska, R. Krutko, O. M. Shabetya","doi":"10.32717/0131-0062-2022-72-6-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-72-6-14","url":null,"abstract":"Мета – дослідити вплив селективних середовищ в культурі in vitro на життєздатність і показники росту і розвитку рослин-регенератів міжвидових гібридів помідора F1 і виділити перспективні генотипи для використання у якості підщеп. Методи. Загальнонаукові, вимірювальні, лабораторні, статистичні. Результати. Визначено вплив додавання у поживні середовища у якості селективних факторів 50% ФКР Alternaria solani (некротрофний патоген), 10г/л NaCl (засолення) та 0,1 г/л гідроксипроліну (посуха), а також підвищеного у 1,5 раза вмісту основних поживних речовин за прописом MS (середовище ІІ) на життєздатність та розвиток вегетативної маси і кореневої системи пробіркових рослин 8 міжвидових гібридів помідора F1. ФКР A. solani, NaCl та гідроксипролін спричиняли істотне зниження життєздатності рослин-регенерантів досліджених зразків та пригнічення їх росту і розвитку. Найбільш виражену селективну дію чинив гідроксипролін. Середовище ІІ істотно не впливало на досліджувані параметри рослин, тому не може бути використане для оцінки і добору зразків в культурі in vitro. Висновки. Використаний підхід дозволяє оцінювати і добирати серед міжвидових гібридів F1 в культурі in vitro стійкі до комплексу біо- та абіотичних факторів, сильнорослі підщепи помідора з розвиненою кореневою системою. За комплексом ознак в умовах ізольованої культури виділено гібриди F1 БК-88 і БК-91 – Т-5 / S. habrochaites, БК-96 – К-7311 / S. habrochaites і БК-156 –S. pimpinellifolium / S. lycopersicum var. cerasiforme, які є перспективними для використання у якості підщеп помідора.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130151692","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ АЛЕЛОПАТИЧНОГО ВПЛИВУ НА РОСЛИНИ БАТАТУ ОСНОВНИХ БУР’ЯНІВ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН","authors":"O. Kuts, A. V. Yakovchenko, S. V. Semenenko, I. I. Semenenko, O. I. Yakovchenko, V. V. Kokoyko, N. V. Hulyak, V. M. Suchkova","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-49-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-49-58","url":null,"abstract":"Мета. Метою дослідження було встановлення алелопатичного впливу на рослини батату супутніх сільськогосподарських рослин та основних видів бур’янів для умов Лівобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. в Інституті овочівництва і баштанництва НААН шляхом закладки вегетаційних дослідів в піщаній культурі. В дослідженнях для виготовлення змивів та екстрактів використано основні види бур’янів (Schiritsa ordinaria, Setaria viridis, Galinsoga parva-flora, Ragweed pauci-floris, Hortus portulaca, Absinthium slide, Absinthium austrian) та основні види сільськогосподарських рослин, що можуть бути використані для формування полікультурних агроценозів з бататом (Solanum lycopersicum, Brassica oleracea var. capitata, Allium cepa, Mentha, Helianthus annuus, Medicago sativa). Результати. Більшість бур’янів овочевих агроценозів Лівобережного Лісостепу України (портулак городній, щириця звичайна, мишій зелений, галінсога дрібноквіткова, полин австрійський, полин гіркий), за виключенням амброзії полинолистої є алелопатично активними стосовно рослин батату. Обробка змивами даних бур’янів зумовлює зниження загальної маси рослин батату в 1,34–4,38 раза (маси листків знижувалась в 1,3–2,61 раза, маси стебел – в 1,37–6,36 раза, маси коренів – в 1,41–6,6 раза), зменшення висоти рослин на 7–47 % та кількості міжвузлів на 5–57 % відносно контролю. Обробка екстрактами даних бур’янів зумовлює зниження маси рослин в 1,31–3,7 рази, зменшення висоти рослин на 23–55 % та кількості міжвузлів на 17–52 %. Високим рівнем негативної алелопатичної дії характеризуються змиви помідора та люцерни посівної, екстракти капусти білоголової, помідора та люцерни посівної, зумовлюючи зниження маси рослин в 1,7–5,92 раза, зменшення висоти рослин на 22,2–57,2 % та кількості міжвузлів на 16,4–56,1 %. Змиви шавлію та соняшнику зумовлюють ефект, що стимулює ріст батату та формування додаткових міжвузлів.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":" 38","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114087905","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НАСІННИЦТВА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ","authors":"O. M. Mohylna, V. P. Rud, L. Terokhina, Y. M. Ilyinova, O. P. Stovbir, L. L. Leus, V. V. Sidora","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-76-85","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-76-85","url":null,"abstract":"Мета - здійснити огляд ринку насіння овочевих і баштанних культур, встановити основні проблеми його розвитку в сучасних умовах; визначити напрями стабілізації та підвищення ефективності функціонування насіннєвого підкомплексу та розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо розв’язання проблем розвитку та забезпечення ефективності виробництва насіння в Україні. Методи. У процесі дослідження використано такі методи: діалектичний (пізнання процесів і явищ); монографічний (аналіз сучасного стану та перспективи розвитку виробництва насіння); порівняльного аналізу (аналіз проблем розвитку галузі); абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків). Результати. У статті розглянуто ринок насіння овочевих та баштанних культур, визначено основні проблеми його розвитку в сучасних умовах; визначено напрями стабілізації та підвищення ефективності функціонування насінницького підкомплексу та розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо вирішення проблем розвитку та забезпечення ефективності виробництва насіння в Україні. Проведено аналіз сучасного стану та перспектив насінництва в Україні, визначення потенціалу виробництва сортового насіння та садивного матеріалу та наявності таких сільськогосподарських виробників, підходи до оцінки ефективності насінництва овочевих і баштанних культур. Окреслено перспективні шляхи прискорення розвитку організації ринку насіння та садивного матеріалу в Україні. Практичне значення. Теоретико-методичні положення щодо розвитку насінництва в Україні отримали подальший розвиток, що прискорить міжнародне співробітництво для виробництва нових високоврожайних та якісних сортів вітчизняної селекції та підвищить ефективність насінництва. Висновки. В умовах всебічного врахування сучасних засад ринкової економіки, вступу України до ЄС, докорінно змінюються основні підходи щодо перспективи розвитку вітчизняного насінництва. Гостро назріло питання перерозподілу ринку насіння овочево-баштанних культур та овочевої продукції для збереження вітчизняного генофонду. Тому в умовах військової загрози, як ніколи, постало питання про гарантію продовольчої безпеки, збереження в повному обсязі насіннєвого фонду для забезпечення повноцінної діяльності компанії в Україні. Також, виходячи з того, що весь сектор, включно із виробниками та державними органами, працює над розробкою нових моделей процесу створення додаткової вартості, формування системи сплати роялті - питання щодо порядку денного не лише галузі насінництва в Україні, а й для українського АПК. Ефективне вирішення проблем овочівництва можливо лише у зменшенні його ресурсо- та енергоємності, впровадження перспективних сортів і гібридів овочевих та баштанних рослин інтенсивного типу, технологій, сучасної техніки, поєднання інтересів науки й практики через потребу ринку. Вирішення цих проблем дасть можливість налагодити міжнародне співробітництво України із закордонними країнами у виробництві насіння та садивного матеріалу, сприятиме залученню додаткових інвестиційних коштів для пі","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121064628","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}