Vegetable and Melon Growing最新文献

{"title":"ВИРОЩУВАННЯ БУРЯКА СТОЛОВОГО ЗА РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"S. Vdovenko","doi":"10.32717/0131-0062-2019-65-23-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-23-31","url":null,"abstract":"Метою досліджень було порівняння ефективності комплексного використання біопрепаратів та їх дозування за вирощування столового буряка в умовах відкритого ґрунту до існуючої інтенсивної тех-нології вирощування. Методи. До схеми досліду входили варіанти, де застосовували рекомендовану та подвійну дозу біопрепаратів компанії БТУ-центр (Україна). За контроль взято технологію вирощування столового буряка за інтенсивної технології, яка є рекомендованою для даного району Насіння двох сортів столового буряка Червона куля та Носівський плоский висівали в І декаді травня за рядкової схеми висіву 45 см. Під час ведення досліду використовували загальноприйняті методи, а саме: польовий і лабораторно-польовий. Їх використовували для спостереження за процесами росту, розвитку і формування продукції; метод синтезу для формування висновків, статистичний аналіз – встановлення ефективності технології вирощування. Результати. Використання органічної технології вирощування столового буряка і застосування рекомендованої дози біопрепаратів подовжує вегетаційний період на 2–3 доби по сортах Червона куля та Носівський плоский. Застосування такої технології у відкритому ґрунті впливає позитивно на біометричні показники рослини, де кількість листків збільшується від рекомендованої дози препаратів до 25 шт./рослині, а за подвійної дози – до 26 шт./рослині. Одночасно, рекомендована доза біопрепаратів збільшує довжину листка до 17 см, під час вирощування сорту Червона куля ширина листка збільшується на 12–25 %, а за вирощування сорту Носівський плоский на 11 %. Також, рекомендована або подвійна доза біопрепаратів компанії БТУ- центр збільшує масу коренеплоду до 212,9–220,8 г та позитивно впливає на довжину коренеплоду сорту Червона куля. Органічне вирощування столового буряка, на основі рекомендованої дози біопрепаратів, збільшує діаметр коренеплоду до 8,1–8,4 см по сортах Носівський плоский та Червона куля. Висновки. З метою отримання високих і сталих врожаїв коренеплодів столового буряка під час вирощування сортів Червона куля і Носівський плос-кий слід застосовувати органічну технологію вирощування із використанням біопрепаратів компанії БТУ-центр. Бактерії, які входять до складу препаратів своєчасно забезпечують рослину елементами живлення, впливають на процеси росту та формування стандартного коренеплоду, зменшують кількість патогенної мікрофлори та шкідників . Рекомендована доза і кількість бактерій або подвійне їх збільшення сприяють у формуванні технічної стиглості продуктового органу, накопиченні поживних елементів і формуванні високої врожайності. Вирощування столового буряка за органічної технології та використанні рекомендованих доз біопрепаратів сприяє в підвищенні врожайності до 40,1 т/га по сорту Носівський плоский та до 42,2 т/га по сорту Червона куля, а застосування подвійної дози біопрепаратів сприяє в підвищенні врожайності до 38,0–39,4 т/га, що збільшує врожайність коренеплодів столового буряка лише на 10–13 %.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134500327","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ДОДАТКОВОГО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ НА ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОЗСАДИ ПОМІДОРА І ОГІРКА","authors":"H. Popovich, A. Malinina, I. I. Aksenyuk, R. Hrytsak","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-44-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-44-49","url":null,"abstract":"Мета. Вивчення впливу додаткового штучного освітлення на початкові етапи росту та розвитку розсади огірка і помідора в умовах закритого ґрунту. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи дослідження. Результати. Встановлено, що відмінності у швидкості росту гібридів помідора й огірка проявилися вже на ранніх етапах. Найбільш різкі відмінності спостерігали у помідора. У варіанті з досвічуванням вже на п’ятий день відмічали добре розвинені сім’ядольні листки, висота гіпокотиля при цьому становила в середньому 3,6 см, площа листкової поверхні першого справжнього листка – 3,08 см2. У той самий час у контролі рослини перебували на стадії розгортання сім’ядольних листків. У фазі двох – чотирьох справжніх листків як за висотою стебла, так і за площею листкової поверхні виділялася розсада варіанту з досвічуванням. Встановлено, що рослини при досвічуванні були більш вирівняні за висотою, мали міцне, сильно опушене, більшого діаметру стебло, сира маса рослин у середньому на 19% перевищувала варіант із природним освітленням. За фенологічними спостереженнями рослини огірка розвивалися майже однаково, за морфометричними даними рослини, які додатково досвічували, перевищували контроль. У фазі розгорнених сім’ядольних листків висота гіпокотиля в середньому на 23% перевищувала контроль. На цей період рослини обох варіантів досліду перебували на початковій стадії формування першого справжнього листка. У подальшому спостерігали значне прискорення росту в рослин, які додатково досвічували. У фазі двох справжніх листків висота рослин у досліді на 45% перевищувала контроль, а площа листкової поверхні – на 30%, товщина стебла при цьому у контролі на 7,9% була меншою. Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування світлодіодних фотоламп 30 Вт у весняний період для вирощування розсади в умовах закритого ґрунту. Протягом усього досліду у варіанті з додатковим досвічуванням у рослин помідора й огірка спостерігали прискорений ріст, більші висоту, площу поверхні листків та масу надземної частини. Крім того, при досвічуванні у рослин помідора одного віку спостерігали суттєві відмінності за темпами розвитку справжніх листків.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"113 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127576837","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕПЛОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГОЛОВОК КАПУСТИ ЦВІТНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ","authors":"L. M. Pusik, L. O. Gaevaya","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-60-67","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-60-67","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити теплофізичні властивості головок капусти цвітної залежно від умов вегетаційного періоду та від особливостей гібрида. Методи. Загальнонаукові: 1. метод гіпотез – складання схем дослідів; 2. метод експерименту – схеми польових і лабораторних дослідів; 3. метод аналізу та синтезу – формування висновків і узагальнень, розрахунково-аналітичні. Результати. Встановлено, що особливість гібрида капусти цвітної ранньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 8‑15 %, умови вегетаційного періоду – на 76‑87 %, сумісна дія факторів становить 1‑3 %, інших факторів – 2‑6 %. Особливість гібрида капусти цвітної пізньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 30–75 %. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1. За ентальпією ранньостиглі гібриди капусти цвітної неістотно відрізнялися один від одного. Упродовж років досліджень цей показник був на рівні 89,28–106,74 кДж/кг, в середньому за роки досліджень – 96,48–96,93 кДж/кг залежно від гібрида. Ентальпія головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної упродовж 2015–2017 рр. була в межах 53,65–83,09 кДж/кг залежно від гібрида. Різниця між гібридами була істотною. Висновки. Питома теплоємність ранньостиглих гібридів капусти цвітної становила 3,74–3,95 кДж/кг.оС, теплопровідність – 1,75 Вт/м.оС, температуропровідність – 4,38–4,44.10-4 м2/с. Питома теплоємність головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної коливалася в межах 3,77–3,95 кДж/кг.оС. Гібриди істотно різнилися між собою за теплопровідністю, у середньому за роки досліджень вона становила 1,74‑1,77 Вт/м.оС. Температуропровідність маси продукції гібрида Скайвокер F1 істотно перевищувала показники інших гібридів і становила 4,48.10-4 м2/с. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121446469","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГРУНТООБРОБНА УСТАНОВКА З ВИКОРИСТАННЯМ ГНУЧКОГО РОБОЧОГО ОРГАНУ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РОСТУ БУР’ЯНІВ","authors":"V. Pashchenko, Y. N. Syromyatnikov, N. S. Khramov","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-33-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-33-43","url":null,"abstract":"Мета. Провести дослідження в польових умовах робочого органу у вигляді троса на роторній ґрунтообробній розрихлювально-сепаруючій установці, що підвищує якість обробітку ґрунту та дозволяє контролювати ріст бур’янів. Методи. Визначення коефіцієнта структурності ґрунту, гербологічного моніторинигу бур’янів. Результати. У польових умовах експериментально визначено, що використання гнучкого робочого органу сприяє підрізанню пласта ґрунту, його кришінню в залежності від стану і різновиду. Встановлено, що при зміні швидкості руху установки в нижньому шарі ґрунту спостерігаються незначні середні зміни коефіцієнта структурності ґрунту в порівнянні з контролем. Збільшення швидкості руху експериментальної установки призводить до зменшення коефіцієнта структурності в верхньому і нижньому шарах. Зниження коефіцієнта структурності зі збільшенням глибини обробітку при роботі машини з гнучким елементом пояснюється тим, що при глибині обробітку 0,03 м відбувається вирівнювання поверхні поля, що сприяє збільшенню коефіцієнта структурності. Дослідження впливу використання експериментальної ґрунтообробної установки на засміченість посівів буряку столового показало, зниження загальної засміченості посівів за дворазового обробітку з повтором через 35 днів з використанням гнучкого елементу, яка досягла перед збиранням 95,7%, що на 29% перевищує даний показник, досягнутий без застосування гнучкого робочого органу. Загибель дводольних бур’янів становила 98,5% перед збиранням, що на 13% перевищує результат, отриманий без використання гнучкого робочого органу Висновки. Наявність гнучкого елемента у вигляді троса у складі робочих органів експериментальної установки позитивно впливає на якісні показники обробітку ґрунту. Експериментально доведено, що наявність гнучкого робочого органу у вигляді троса в експериментальній установці забезпечує більш раціональний перерозподіл агрономічно цінних грудочок ґрунту за глибиною оброблюваного шару в порівнянні з контролем. Використання гнучкого елемента у вигляді троса в складі робочих органів роторної ґрунтообробної розрихлювально-сепаруючої установки, дозволяє ефективно контролювати ріст бур’янів без застосування гербіцидів.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132490085","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ ХВОРОБ ОГІРКА В УМОВАХ ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЬ ЗА ВЕСНЯНО-ЛІТНЬОЇ КУЛЬТУРОЗМІНИ","authors":"O. I. Onyshcenko, O. O. Chaiuk","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-68-74","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-68-74","url":null,"abstract":"Мета. Уточнити видовий склад та особливості патогенезу основних хвороб огірка в теплицях із плівковим укриттям за беззмінного використання тепличних ґрунтів у весняно-літній культурозміні. Методи. Фітосанітарний стан посівів огірка оцінювали впродовж усього вегетаційного періоду рослин (квітень – початок серпня). При цьому визначали поширеність та інтенсивність розвитку хвороб. Ідентифікацію збудників хвороб грибної етіології проводили використовуючи методи вологої камери та чистих культур із послідуючим мікроскопіюванням; хвороби бактеріальної та вірусної етіології визначали за візуальним аналізом симптомів. Результати. Встановлено, що рослини огірка в умовах плівкових теплиць із беззмінним використанням ґрунтів значною мірою уражуються грибними, бактеріальними та вірусними хворобами. Зафіксовано ураження рослин огірка у фазах онтогенезу: 3–4 справжніх листки, початок цвітіння, масове плодоношення. Фітопатологічний аналіз уражених рослин засвідчив, що на ранніх етапах онтогенезу рослин огірка домінуючу роль у патогенезі хвороб займають  збудники кореневих гнилей – гриби з роду Fusarium. У фазу початку цвітіння, щорічно відмічається ураження рослин  бактеріальними і вірусними хворобами, проте аналіз динаміки їх розвитку засвідчив, що в умовах плівкових теплиць вони не мають економічного значення. У фазу масового плодоношення найбільш економічно значущою  є несправжня борошниста роса, інтенсивність розвитку якої становила 82–88 %, що свідчить про епіфітотійний характер розвитку хвороби в умовах плівкових теплиць. Висновки. Моніторинг видового складу збудників хвороб засвідчив, що рослини огірка в умовах плівкових теплиць лівобережного Лісостепу України уражують хвороби: грибної етіології (кореневі гнилі, фузаріозне в’янення, біла гниль, несправжня борошниста роса, борошниста роса) бактеріальної (кутаста бактеріальна плямистість) та вірусної етіології. Визначені особливості патогенезу цих хвороб за роками залежно від фаз онтогенезу. Установлено специфічні симптоми їх прояву. Домінуючу частку в патокомплексі огірка в умовах плівкових теплиць становлять хвороби грибної  етіології","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122261504","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА МАЛОПОШИРЕНИХ ВИДІВ ОВОЧЕВИХ РОСЛИН В УКРАЇНІ","authors":"O. M. Mogilnayа, V. P. Rud, O. V. Khareba, T. Horova, O. Kuts, L. Terokhina, V. V. Sydora","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-75-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-75-88","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у вивченні стану виробництва малопоширених видів овочів,  обґрунтуванні сучасних проблем та шляхів ефективного розвитку цього сегменту ринку овочів на перспективу. Результати. Розглянуто сучасний стан виробництва малопоширених і зеленних овочевих культур в Україні. Установлено частку кожної культури у загальних посівних площах і валовому виробництві. Наведено дані щодо розміщення виробництва малопоширених і пряносмакових культур за категоріями господарств. Представлено рекомендовані норми споживання малопоширених видів овочів за їх основними групами на душу населення. Визначено причини, що стримують ефективний розвиток цього сегменту овочевого ринку, до яких належать: високі ціни на природний газ та електроенергію, застосування застарілих технологій та відсутність інновацій, відсутність необхідних потужностей для доробки і зберігання, відсутність професійного брендингу та ефективної інфраструктури, низький розвиток агрологістики, невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам. Викладено загальну стратегію і пріоритетні напрямки наукового забезпечення виробництва малопоширених видів овочів на перспективу. Висновки. З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються загальні стандарти, зокрема структура продовольчого кошика. Дослідження соціологів і дієтологів доводять, що за цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру, й натомість збільшується частка овочів, особливо малопоширених та пряно-смакових культур. Цим орієнтиром, поряд з доцільністю максимального використання наявного природно-економічного потенціалу для виробництва малопоширених видів, й потрібно керуватися, обґрунтовуючи розвиток галузі овочівництва в Україні на перспективу","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"148 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124589084","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ БІОГУМУСУ НА РІСТ, УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧАСНИКУ (ALLIUM SATIVUM L.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"O. I. Ulianych, V. Yatsenko","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-50-59","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-50-59","url":null,"abstract":"Аннотація. Характерною ознакою сучасного землеробства є погіршення родючості ґрунтів через їх інтенсивне використання, дефіцит водних ресурсів і, як наслідок, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва. Дані фактори визначають необхідність відновлення й підвищення родючості ґрунтів шляхом застосування у технології вирощування сільськогосподарських культур вермикомпосту (біогумусу), який є ефективним засобом відновлення родючості ґрунту, підвищення врожайності овочів та отримання органічної продукції. Мета – встановлення оптимальної норми внесення біогумусу та його вплив на продуктивність і товарність часнику озимого. Методи. Польові, статистичні, розрахунково-аналітичні. Досліджували удобрення сортів часнику озимого Софіївський та Прометей біогумусом у нормах 1; 3; 5 т/га, який вносили локально у рядки перед висаджуванням порівняно з 30 т/га перегною, внесеного врозкид та варіанта без удобрення. Результати. Дослідження показали, що реакція сортів на біогумус є дещо різною, але в цілому вона є позитивною. За внесення вермикомпосту асиміляційна площа однієї рослини збільшувалася в період інтенсивного росту до 100 %, а з початком визрівання рослин – до 12,2 %, залежно від сорту. Установлено, що за внесення біогумусу інтенсивність росту рослин збільшувалася від 1,3 до 18,2 %. Доведено, що за застосування біогумусу рослина збільшує загальну кількість коренів на 1,0–44,0 %, при цьому зменшуючи їх середню довжину на 1,6–10,6 %. Дослідження показали, що збільшення маси цибулини прямопропорційне до збільшення норми біогумусу. Так, за застосування біогумусу даний показник зростав на 9,9–25,1 % у сорту Софіївський, та на 6,7–16,0 % у сорту Прометей. Найбільш ефективним виявилося внесення біогумусу з розрахунку 3 та 5 т/га, у цих варіантах приріст врожайності часнику сягав 2,4–3,6 т/га та 4,0–5,1 т/га відповідно до сортів часнику озимого Софіївський та Прометей. Дослідженням встановлено позитивну динаміку зміни структури врожаю. Для сорту часнику озимого Софіївський оптимальною нормою внесення біогумусу була 3 т/га, де загальна кількість зубків зменшилася та зросла частка великої фракції, зі збільшенням норми до 5 т/га паралельно зросла загальна кількість зубків з 10 шт. у контролі до 10,8 шт. у дослідному варіанті. Сорт Прометей мав кращу реакцію на збільшення норми біогумусу. У дослідних варіантах загальна кількість зубків знаходилася на одному рівні, проте, фракційний склад зубків суттєво різнився. Так, зі збільшенням норми біогумусу збільшилася частка великої фракції та зменшилася частка середньої й дрібної, а за внесення 5 т/га добрива дрібна фракція майже повністю зникла зі структури врожаю. Порівняння основного біохімічного складу часнику дослідних варіантів з контрольним показує суттєве поліпшення показників в обох сортів. Вміст абсолютно сухої речовини за застосування біогумусу збільшився на 3–5,8 %, сума цукрів зростала на 3,8–11,5 %. Відсоток аскорбінової кислоти перевищував контроль на 5,5–10,9 %, а вміст нітратів у зубках часнику","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126735357","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ ТА ВІКУ РОЗСАДИ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФІЗАЛІСУ МЕКСИКАНСЬКОГО В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"S. Vdovenko, O. O. Polutin","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-24-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-24-32","url":null,"abstract":"Мета. Визначити оптимальні строки висаджування розсади фізалісу мексиканського у відкритий ґрунт на продуктивність рослини до умов  Правобережного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторно-польовий, статистичний. Результати. Під час висаджування рослин у різні строки з різним віком розсади врожайність фізалісу мексиканського носила змінний характер і коливалася від 27,7 т/га до 33,4 т/га. У процесі досліджень встановлено збільшення врожайності по сорту Ліхтарик за висаджування розсади у І декаді травня із віком розсади 60 діб. Вказаний сорт забезпечив врожайність на рівні 33,4 т/га, що перевищувало врожайність контролю на 5,7 т/га. Збільшення врожайності плодів на вказаному сорті встановлено також за висаджування рослин у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб – 32,3 т/га, однак прибавка до контролю складала 4,6 т/га. Коефіцієнт стабільності Левіса коливався від 1,4 до 1,9. Нижчим він був по сорту Ліхтарик у І декаді травня за використання 60-добової розсади – 1,4. Проаналізувавши залежність маси плода до врожайності сортів фізалісу мексиканського, встановлено, що коефіцієнт кореляції становив r = 0,70–0,99. Висновки. За вирощування сорту Ананасовий та висаджування рослин у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб висота рослини може збільшуватися до 112,6 см. Більшою площею листка (96,6 тис. м2/га) характеризується сорт фізалісу мексиканського Ліхтарик за висаджування розсади у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб, однак найбільшим вмістом сухої речовини в листках характеризується сорт Ананасовий за висаджування рослин у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб. Найбільшу кількість плодів формують рослини сорту Ліхтарик, які висаджували в І декаді травня. Сорт Ананасовий характеризується більшою масою та діаметром плода, його маса може збільшуватися до 8,5 г, а діаметр – до 3,1 см за висаджування розсади у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб. Більшою загальною врожайністю характеризується сорт Ліхтарик за висаджування розсади віком у 60 діб у І декаді травня – 33,4 т/га, та високою товарністю – 84,1 %. Застосування віку розсади 40–50 діб для рослин фізалісу мексиканського не сприяє забезпеченню високої продуктивності рослини.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121747353","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ БАТЬКІВСЬКИХ ЛІНІЙ КАВУНА (CITRULLUS LANATUS (THUNB.) MATSUM. ET NAKAI) ПРИ СТВОРЕННІ КОНКУРЕНТНОДАТНИХ ВИСОКОГЕТЕРОЗИСНИХ ГІБРИДНИХ КОМБІНАЦІЙ ПЕРШОГО ПОКОЛІННЯ","authors":"O. Sergienko","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-14-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-14-23","url":null,"abstract":"Мета. Виділити нові ефективні батьківські форми з високою комбінаційною здатністю та рядом цінних господарських ознак, залучити їх до селекційного процесу зі створення нових гібридних комбінацій F1, виділити кращі гетерозисні комбінації першого покоління за цінними господарськими ознаками та рівнем прояву гетерозису. Методи. Методи синтетичної селекції з застосуванням індивідуального та масового доборів на всіх етапах селекційного процесу, гібридизації, відповідно до методичних підходів з селекції гетерозисних гібридів кавуна; польової оцінки; розрахунково-аналітичні. Статистичний обробіток отриманих результатів здійснювали за методикою Б.О. Доспєхова. Матеріалом слугували селекційні лінії та гібриди Fl власної селекції. Результати. Висвітлено результати – створення нових материнських і батьківських ліній кавуна. Проведено оцінку та наведено їх характеристику за цінними господарськими ознаками. Визначено їх комбінаційну здатність. Виділено 24 материнських і 25 батьківських ліній зі значним позитивним ефектом загальної комбінаційної здатності за ознакою «урожайність» (gi = 0,18–22,51; gj = 0,09–47,08) та за ознакою «товарність» (gi = 0,06–23,11; gj = 0,03–57,13). Створено 63 нових гібридних комбінацій першого покоління. Виділено 30, які істотно перевищили стандарт за врожайністю (42,7–69,3 т/га, перевищення склало відповідно від 39,0 до 104,0 %), а також були відмічені високі показники товарності (79–100 %), стійкості проти хвороб (7–9 балів) та якості плодів. Визначено ступінь домінантності та ефект гетерозису нових гібридних комбінацій першого покоління. Виділено 14 гібридних комбінацій зі стабільно високим рівнем прояву гетерозису за цінними господарськими ознаками (Х = 95,5–148,0 % за ознакою «урожайність»; Х = 97,5–105,5 % за ознакою «товарність»). Висновки. Нові лінії мають незаперечні переваги для створення нових гетерозисних гібридів кавуна, які будуть відповідати вимогам ринку: високоврожайних, ранньостиглих та середньоранніх з високою якістю плодів, стійких до біотичних та абіотичних чинників довкілля. Моноеційність материнських ліній та наявність маркерних ознак у материнських і батьківських компонентів дозволить спростити отримання гібридного насіння і підвищить його гібридність. Синтезовано 63 нових гібридних комбінацій першого покоління. З них 30 виділено за комплексом цінних господарських ознак, 14 – за рівнем прояву гетерозису. Отже, доведено доцільність використання нових ліній для гетерозисної селекції кавуна.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125056505","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ПІСЛЯДІЇ МУТАГЕННИХ ЧИННИКІВ НА МІНЛИВІСТЬ ЯКІСНИХ ОЗНАК, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ФЕНОТИП ЛИСТКОВОЇ ПЛАСТИНКИ МУТАНТНИХ РОСЛИН САЛАТУ ЛИСТКОВОГО","authors":"S. Kondratenko","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-06-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-06-13","url":null,"abstract":"Мета. Визначити дію мутагенних чинників на формування якісних ознак, які визначають фенотип листкової пластинки та провести порівняльний кореляційний аналіз між проявом якісних і кількісних ознак генотипів салату листкового мутантного походження. Методи. Непараметричної статистики, польової оцінки, розрахунково–аналітичні. Результати. Встановлено особливості дії фізичного і хімічного мутагенезу на фенотиповий прояв якісних ознак, що визначають морфологію листкової пластинки салату листкового. Визначено ступінь розбіжності прояву якісних ознак залежно від дії мутагенного чинника між вихідними формами і похідними від них мутантними генотипами. На основі кореляційного аналізу встановлено важливі для селекційного процесу зв’язки між якісними і кількісними ознаками у досліджених генотипів. Встановлено, що за проявом асоціації ознак, які визначають фенотип листкової пластинки найбільш контрастними порівняно із вихідною формою виявилися 2 мутантні зразки – [Сніжинка (ДМС, 6 год.), мф-1] (К-7392(1)) (rs = 0,43) та [Сніжинка (7 кР)] (К-7402) (rs = 0,31). Висновки. Досліджені кореляційні зв’язки дають можливість проводити добір високопродуктивних генотипів салату листкового на ранніх етапах онтогенезу рослин за асоціацією якісних ознак, що визначають фенотип листкової пластинки. Особливо корисним є встановлений, статистично достовірний кореляційний зв’язок, між інтегральним показником для сукупності якісних ознак “середній індекс для вибірки” та рівнем кількісних ознак “найбільша довжина листка” і “урожайність ” (rs = -0,51…0,49), що є важливим для відбору оцінки високопродуктивних генотипів салату листкового. На основі мутантних зразків салату листкового створено новий високопродуктивний сорт Мажор, який перевищив сорт-стандарт Сніжинка за комплексом цінних кількісних ознак. Урожайність нового сорту становить 10,0 т/га при 6,14 т/га у стандарту. Період від масових сходів до товарної стиглості у нового сорту становить 17 діб, у сорту-стандарту Сніжинка до 23 діб.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"134 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116045181","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}