{"title":"ТЕПЛОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГОЛОВОК КАПУСТИ ЦВІТНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ","authors":"L. M. Pusik, L. O. Gaevaya","doi":"10.32717/0131-0062-2018-64-60-67","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Дослідити теплофізичні властивості головок капусти цвітної залежно від умов вегетаційного періоду та від особливостей гібрида. Методи. Загальнонаукові: 1. метод гіпотез – складання схем дослідів; 2. метод експерименту – схеми польових і лабораторних дослідів; 3. метод аналізу та синтезу – формування висновків і узагальнень, розрахунково-аналітичні. Результати. Встановлено, що особливість гібрида капусти цвітної ранньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 8‑15 %, умови вегетаційного періоду – на 76‑87 %, сумісна дія факторів становить 1‑3 %, інших факторів – 2‑6 %. Особливість гібрида капусти цвітної пізньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 30–75 %. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1. За ентальпією ранньостиглі гібриди капусти цвітної неістотно відрізнялися один від одного. Упродовж років досліджень цей показник був на рівні 89,28–106,74 кДж/кг, в середньому за роки досліджень – 96,48–96,93 кДж/кг залежно від гібрида. Ентальпія головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної упродовж 2015–2017 рр. була в межах 53,65–83,09 кДж/кг залежно від гібрида. Різниця між гібридами була істотною. Висновки. Питома теплоємність ранньостиглих гібридів капусти цвітної становила 3,74–3,95 кДж/кг.оС, теплопровідність – 1,75 Вт/м.оС, температуропровідність – 4,38–4,44.10-4 м2/с. Питома теплоємність головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної коливалася в межах 3,77–3,95 кДж/кг.оС. Гібриди істотно різнилися між собою за теплопровідністю, у середньому за роки досліджень вона становила 1,74‑1,77 Вт/м.оС. Температуропровідність маси продукції гібрида Скайвокер F1 істотно перевищувала показники інших гібридів і становила 4,48.10-4 м2/с. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Vegetable and Melon Growing","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-60-67","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Дослідити теплофізичні властивості головок капусти цвітної залежно від умов вегетаційного періоду та від особливостей гібрида. Методи. Загальнонаукові: 1. метод гіпотез – складання схем дослідів; 2. метод експерименту – схеми польових і лабораторних дослідів; 3. метод аналізу та синтезу – формування висновків і узагальнень, розрахунково-аналітичні. Результати. Встановлено, що особливість гібрида капусти цвітної ранньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 8‑15 %, умови вегетаційного періоду – на 76‑87 %, сумісна дія факторів становить 1‑3 %, інших факторів – 2‑6 %. Особливість гібрида капусти цвітної пізньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 30–75 %. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1. За ентальпією ранньостиглі гібриди капусти цвітної неістотно відрізнялися один від одного. Упродовж років досліджень цей показник був на рівні 89,28–106,74 кДж/кг, в середньому за роки досліджень – 96,48–96,93 кДж/кг залежно від гібрида. Ентальпія головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної упродовж 2015–2017 рр. була в межах 53,65–83,09 кДж/кг залежно від гібрида. Різниця між гібридами була істотною. Висновки. Питома теплоємність ранньостиглих гібридів капусти цвітної становила 3,74–3,95 кДж/кг.оС, теплопровідність – 1,75 Вт/м.оС, температуропровідність – 4,38–4,44.10-4 м2/с. Питома теплоємність головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної коливалася в межах 3,77–3,95 кДж/кг.оС. Гібриди істотно різнилися між собою за теплопровідністю, у середньому за роки досліджень вона становила 1,74‑1,77 Вт/м.оС. Температуропровідність маси продукції гібрида Скайвокер F1 істотно перевищувала показники інших гібридів і становила 4,48.10-4 м2/с. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1