Vegetable and Melon Growing最新文献

{"title":"ДІЯ БІОФУНГІЦИДУ МІКОХЕЛП НА ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ОВОЧЕВИХ РОСЛИН","authors":"O. Kuts, Ye. O. Dukhin, Yu. A. Rudym, N. S. Yarokhno, M. O. Shapko, S. H. Korsun, I. I. Bilivets, N. Voloshchuk","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-67-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-67-75","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити дію біологічного фунгіциду Мікохелп на посівні якості насіння основних овочевих рослин. Методи. Лабораторні дослідження. Результати. Наведено результати впливу різних доз біофунгіциду Мікохелп (комплекс сапрофітних грибів-антагоністів роду Trichoderma, живих клітин бактерій Bacillus subtilis, Azotobacter, Enterobacter, Enterococcus, біологічно-активних продуктів життєдіяльності мікроорганізмів-продуцентів) на посівні якості насіння основних овочевих рослин (огірок, помідор, перець солодкий, капуста білоголова, цибуля ріпчаста). Обробка насіння огірка, помідора та цибулі ріпчастої з дозуванням 20–100 мл/кг не викликає негативної дії на проростки огірка (енергія проростання коливалася в межах 80–88 %, лабораторна схожість – 84–90 %) та зумовлює стимулюючу дію на довжину проростків огірка (1,85–2,24 см). Використання Мікохелп з дозуванням 20-40 мл/кг забезпечує збільшення енергії проростання насіння перцю солодкого на 9,5–17,6 %. Для насіння перцю солодкого та капусти білоголової фітотоксичність відмічається вже за дозування препарату 100 мл/кг: для насіння перцю солодкого зазначається зниження енергії проростання на 29,7 %, але лабораторна схожість зменшувалася не істотно, для насіння капусти білоголової – зниження енергії проростання та лабораторної схожості з 99 % на контролі до рівня 88 %. За використання дози 200 мл/кг зазначається повне пригнічення проростання насіння капусти білоголової (енергія проростання та лабораторна схожість становила 2%). Висновки. Використання для обробки насіння огірка, помідора та цибулі ріпчастої біофунгіциду Мікохелп можна проводити з дозуванням від 20 до 100 мл/кг насіння, для перцю солодкого та капусти білоголової – з дозуванням 29-40 мл/кг насіння, що не зумовлює негативного впливу на енергію проростання та лабораторну схожість насіння зазначених овочевих культур. Істотне підвищення енергії проростання насіння цибулі ріпчастої забезпечує обробка Мікохелп з дозуванням 20-100 мл/кг (на 31,7–46,3 % відносно абсолютних значень на контрольному варіанті). Використання для обробки насіння дозування препарату Мікохелп 200 мл/кг та 100 мл/кг для перцю солодкого та капусти білоголової зумовлює істотне зниження показників енергії проростання та лабораторної схожості на 8,2–98,0 % відносно контролю.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"12 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132238313","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЯКІСТЬ БУРЯКА СТОЛОВОГО З ЦИЛІНДРИЧНОЮ ФОРМОЮ КОРЕНЕПЛОДУ ЗАЛЕЖНО ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ СОРТУ В БОГАРНИХ УМОВАХ","authors":"L. M. Pusik, V. Bondarenko","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-59-66","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-59-66","url":null,"abstract":"Мета. Вивчити вплив особливостей сорту на якісні показники коренеплодів буряка столового циліндричної форми за вирощування без зрошення. Методи: польовий, лабораторний, метод математичної статистики. Результати. Сортові особливості обумовлюють здатність формувати товарну продукцію: товарність буряка столового була на рівні 66–75 %. Дисперсійним аналізом встановлено, що така здатність досліджуваних сортів є природною, оскільки не виходить за межі норми реакції. Більш товарну продукцію формували сорти Ріваль і Атоман, а найменшу – Карілон. Необхідно зазначити, що більш однорідні коренеплоди формували сорти Опольський, Ріваль і Карілон, які на 97–99 % належали до першого товарного сорту. Маса коренеплоду була в межах 101–305 г залежно від сортових особливостей. За хімічним складом серед досліджуваних сортів буряка столового циліндричної форми не можна виділити найкращий за всіма компонентами, що визначалися у коренеплодах. Їх вміст коливався залежно від сорту: сухих речовин – 13,6–19,8 %, сухих розчинних речовин – 9,2–13,7 %, загальний вміст цукрів –4,49–6,03 %, моносахаридів – 0,36–0,60 %. Проте буряк столовий є унікальним овочем за вмістом бетаніну. У коренеплодах досліджуваних сортів його вміст коливався від 179,68 до 654,78 мг/100 г. Найбільшим вмістом бетаніну характеризувалися коренеплоди сорту Атоман, а найменшим – Карілон. Різниця між цими двома сортами за вмістом бетаніну сягала 73 %. Дисперсійним аналізом встановлено, що ступінь варіювання вмісту бетаніну по сортах є значним. Тому це дає можливість виробникам шляхом добору відповідних сортів або гібридів забезпечити населення продукцією, а також харчову промисловість сировиною, що має високий вміст бетаніну. Висновки. Вивчено вплив сортових особливостей буряка столового циліндричної форми на формування якісних коренеплодів за вирощування без зрошення.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134609144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ БУРЯКА СТОЛОВОГО ЗА РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ","authors":"D. Ivanin, O. D. Vitanov, T. Paramonova, N. V. Chefonova","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-40-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-40-48","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити ефективність систем вирощування (інтенсивна, адаптивна) різних сортів буряка столового у сівозмінах різного типу. Методи. Польовий, біохімічний, статистичний. Результати. Проаналізовано вплив двох систем вирощування різних сортів буряку столового на біометричні параметри рослин, урожайність та якісний склад коренеплодів. За інтенсивної системи вирощування буряк столовий вирощували в овочевих сівозмінах зі 100 % насиченістю просапними рослинами, використання рекомендованих норм мінеральних добрив, класичних способів обробітку ґрунту (оранка) та хімічного захисту рослин від шкідливих організмів. За адаптивної системи вирощування впроваджено біологізовану овочеву сівозміну з полями багаторічних бобових трав, проміжними сидеральними та ґрунтопокривними культурами (злаково-бобові суміші), застосування оранки тільки на 50 % сівозмінної площі, локального внесення мінеральних добрив (50 % норми від рекомендованої) в поєднанні з використанням перегною та інтегрованого захисту рослин (біологічні та малотоксичні хімічніпрепарати). Висновки. За показниками росту та розвитку рослини буряка столового, вирощені заадаптивної системи, не поступаються рослинам, вирощеним за інтенсивної системи. Оптимальним сортом для вирощування за адаптивної системи є сорт Вітал (71,0 т/га з товарністю 94,4%), а сорт Дій та гібрид Рицар F1 (60,9–62,7 т/га) краще вирощувати за інтенсивної системи. В коренеплодах сорту Дій найбільше містилося загального цукру, не залежно від систем вирощування – 9,88–10,04 % та вітаміну С – до 12,36 мг/100 г. Найбільший вміст бетаніну виявлено в коренеплодах гібрида Рицар F1 – 316–356 мг/100 г. Вміст нітратів у коренеплодах не залежав від сорту та систем вирощування і був у межах норми (МР=1400 мг/кг).","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115004067","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА НОВИХ ПАРТЕНОКАРПІЧНИХ ГІБРИДНИХ КОМБІНАЦІЙ F1 ОГІРКА ЗА ЦІННИМИ СЕЛЕКЦІЙНИМИ ОЗНАКАМИ ТА ЇХ МІНЛИВІСТЮ В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ГРУНТУ","authors":"O. V. Serhiienko, O. M. Shabetia, T. V. Ivchenko, T. M. Harbovska, L. D. Solodovnyk, L. Radchenko","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-25-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-25-32","url":null,"abstract":"Мета – оцінка перспективних партенокарпічних гетерозисних гібридних комбінацій F1 огірка призначених для вирощування у плівковій теплиці весняно-літньої культурозміни за цінними селекційними ознаками. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Дослідження проводили в Інституті овочівництва і баштанництва НААН в умовах захищеного ґрунту. Результати. За результатами досліджень встановлено, що досліджувані гібридні комбінації F1 віднесено до групи середньоранніх (47–50 діб) та середньостиглих (51 доба). Відмічено високу мінливість тривалості періоду плодоношення, яка в середньому становить від 52 до 58 діб (СV = 26,80 %). Найвищою загальною та товарною урожайністю характеризувалися гібриди F1: Anus / № 11 (24,5 кг/м2 і 23,1 кг/м2) та Кузя / ЛД (25,5 кг/м2 і 23,8 кг/м2), що суттєво перевищили стандарт Кріспіна (St1) і Надія (St2) (НІР05 (2019-2020 рр.) = 1,27–1,68 і 1,01–1,36). Досліджувані гібриди мали високу товарність продукції від 92 % у гібриду Надія F1 (St2) до 95 % у гібриду F1 Anus / № 11. Аналіз хімічного складу плодів огірка показав, що вміст сухої речовини становив 3,90–8,50 %, загального цукру 2,20–2,87 % та вітаміну С – 6,25–11,61 мг/100 г. Висновки. У результаті випробування нових гібридних комбінацій огірка першого покоління в умовах захищеного ґрунту виділено кращі гібриди F1: Anus / № 11 та Кузя / ЛД за загальною (24,5–25,5 кг/м2), товарною (23,1–23,8 кг/м2) урожайністю товарністю (95–94 %), продуктивністю (7,5–8,4 кг/росл.), якісними показниками плодів та стабільним їх проявом. Дані генотипи рекомендуються до використання у подальшій селекційній роботі та залучення у селекційні програми зі створення ранньостиглих, високоврожайних з високими якісними показниками та смаком конкурентоздатних партенокарпічних гібридів F1 огірка корнішонного типу.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121258599","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ ПІДЩЕП ДЛЯ КАВУНА ГІБРИДА ЮКОН F1 В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"A. O. Galaguria","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-33-39","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-33-39","url":null,"abstract":"Мета. Вивчення росту, розвитку і продуктивності гібрида кавуна Юкон F1 в залежності від підщепи в умовах Лівобережного Лісостепу України. Методи. Польовий – визначення урожаю; фенологічні спостереження та біометричні вимірювання; математично-статистичний – статистична обробка результатів досліду. Результати. За результатами проведених досліджень у 2019-2020 рр. кавуна гібрида Юкон F1 залежно від підщепи формував різні біометричні показники рослин, які змінювались залежно від підщепи та здійснювали вплив на врожайність. Біометричні вимірювання за два роки спостережень дозволили встановити відчутну різницю між щепленими та не щепленими рослинами кавуна. Щеплені рослини забезпечили більшу вегетативну масу рослин - кількість листків на підщепі Кобальт на 169 штук більше, а на підщепі Пелопс на 149 штук, ніж на контрольних рослинах. Довжина головного стебла у щеплених рослин кавуна на підщепу Кобальт на 70,5 см довше, а щеплених на підщепу Пелопс на 62,0 см довше ніж у контрольних, не щеплених рослин гібрида кавуна Юкон F1. Пагонів першого та другого порядку було найбільше у щеплених рослин на підщепі Кобальт, на 17 штук більше, ніж у контролі. За два роки випробувань щеплені кавуни отримали вищу урожайність, так щеплений на підщепу Кобальт на 17,7 т/га вище ніж контроль, а на підщепі Пелопс на 14,5 т/га відповідно. Висновки. Проведені дослідження свідчать про доцільність використання різних підщеп для кавуна в умовах Лівобережного Лісостепу України. Щеплені рослини кавуна формували більш потужну кореневу систему та вегетативну масу, при щепленні на підщепу Кобальт на 78% більше ніж на контролі, та на 68% більше на підщепі Пелопс, відповідно. Щеплення забезпечує суттєве зростання урожайності відносно контролю як при отриманні ранньої продукції на 24-32%, так і загального врожаю на 25-30%. Доведена доцільність використання щеплених рослин в сучасних умовах вирощування. Запропоновані шляхи підвищення врожаю за рахунок використання щеплених рослин кавуна на різні підщепи.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"121 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123699213","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВАЖЛИВІ КОРЕЛЯЦІЙНІ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ КОМПЛЕКСОМ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК ГІБРИДІВ F1 КАБАЧКА В АСПЕКТІ ЇХ АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ","authors":"S. Kondratenko, Yu. M. Lancaster","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-6-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-6-15","url":null,"abstract":"Мета. Визначити ступінь кореляційних зв’язків між цінними для проведення екологічної селекції кількісними ознаками гібридів F1 кабачка: величинами гідротермічного коефіцієнту (ГТК) за роками досліджень та ознаками гібридів F1, що є структурними компонентами урожайності; показником “Ступінь розвитку хвороби”, який належить до вірусу жовтої мозаїки кабачка (ZYMV) та аналогічними показниками, які належать до ступеня розвитку борошнистої роси, бактеріозу та інших вірусних інфекцій, якими уражувалися гібриди F1 кабачка у польових умовах. Методи. Польові, лабораторні, аналітично-вимірювальні. Результати. Селекційну роботу проводили з 18 гібридами F1 кабачка іноземного походження. Проведено кореляційний аналіз між реакцією гібридних зразків на ураження вірусом ZYMV у лабораторних умовах та проявом інших хвороб, які зустрічалися у польових умовах. Встановлено, що найвищий рівень кореляційного зв’язку простежується у випадку порівняння ступеня розвитку польових вірусних хвороб та симптомів ураження вірусом жовтої мозаїки (15 статистично підтверджених значень коефіцієнта парної кореляції або 80,33 %). Виділися 8 гібридів F1 кабачка, у яких за всіма парами ознак відмічені статистично достовірні кореляційні зв’язки. Серед них, Alfresco F1, Rimini F1, Eight Ball F1, Firenze F1, Tuscany F1, Parador F1, Gold Rush F1, Cronos F1 (-0,50 < rp < 0,95). Низьку залежність від гідротермічних умов вирощування продемонстрували три гібриди – Mikinos F1, Jaguar F1 і Best of British F1. Перші два гібриди по суті не мали лінійного кореляційного зв’язку з ГТК (rp < 0,1) за проявом 3 кількісних ознак: “Загальна урожайність”, “Товарна урожайність” та “Загальна продуктивність однієї рослини”. У гібрида Best of British F1 спостерігалися слабкі кореляційні зв’язки (0,1 < rp < 0,3) між ГТК та трьома ознаками “Загальна урожайність”, “Загальна продуктивність однієї рослини” та “Середня маса товарного плоду”. Інші гібриди F1 мали високу залежність від гідротермічних умов вирощування, оскільки за проявом більшості кількісних ознак, що є структурними компонентами урожайності відзначилися помірними, сильними або дуже сильними кореляційними зв’язками p ГТК (0,5 < rp < 0,99). Висновки. Проведений аналіз кореляційних зв’язків виявив досить складну генетичну організацію кількісних ознак та їх взаємодію з біотичними й абіотичними факторами навколишнього середовища. Одержані дані дозволять у подальшій селекційній роботі значно полегшити роботу з прогнозу адаптивного потенціалу за проаналізованим комплексом кількісних ознак у проміжних форм кабачка, створених на основі вивчених гібридних генотипів,які виявили стабільну фенотипову реакцію на застосовані умови вирощування.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132015036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РІВЕНЬ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ОЗНАКАМИ КОЛЕКЦІЙНИХ СОРТОЗРАЗКІВ КАВУНА","authors":"O. V. Serhiienko, Z. P. Linnik","doi":"10.32717/0131-0062-2022-71-16-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-16-24","url":null,"abstract":"Мета. Встановити взаємозв’язок між основними цінними селекційними ознаками (тривалості вегетаційного періоду, продуктивними показниками, стійкості до хвороб та якості продукції) для подальшого обрання стратегії селекційного поліпшення генотипів. Об’єкт – 101 колекційний сортозразок кавуна. Методи. Загальнонаукові, вимірювально-вагові, розрахункові, хімічні, статистичні. Результати. Проведено вивчення принципів формування кореляційних плеяд у колекційних сортозразків кавуна за трьома роками досліджень. Так у 2018 році граф кореляцій розподілився на дві групи ознак, які утворили скупчення-групи: кореляційна плеяда взаємозалежності складових урожайності, стійкості до хвороб та вмісту сухої розчинної речовини колекційних сортозразків кавуна та кореляційна плеяда взаємозалежності тривалості міжфазних періодів розвитку рослин, колекційних сортозразків кавуна. У 2019 році спостерігалась дещо інша картина прояву кореляцій у колекційних сортозразків кавуна. Всі кореляції також розподілились на дві групи, але чіткого відокремлення складових вегетаційного періоду від складових урожайності не спостерігалось. У 2020 році граф сформований також із двох кореляційних плеяд, перша з яких сформована із більшості ознак і має у своєму складі всі ознаки складових вегетаційного періоду (1-10), товарність (15), вміст сухої розчинної речовини (19) та відокремлені ознаки стійкості до хвороб. Слід зазначити дрейфування ознаки „товарність” із плеяди складових урожайності (2018 та 2019 рр.) до плеяди складових вегетаційного періоду у 2020 році. В той самий час стійкість до хвороб знаходиться відокремлено за усіма роками досліджень як і вміст сухої розчинної речовини у плодах. Друга плеяда була сформована лише із п’яти ознак складових урожайності (11-14 та 16). Висновки. Встановлено, що ознаки складових вегетаційного періоду, зазвичай, формують скупчення, групу з невеликими винятками у залежності від умов року. Так само й ознаки складових урожайності формують окреме скупчення-групу з невеликими винятками у залежності від умов року. Ознаки стійкості до хвороб розташовуються відокремлено від інших зі слабким зв’язком до ознак – 8 (цвітіння жіночих квіток – зав’язування плодів), 15 (товарність) та 13 (загальна продуктивність) із сильним взаємозв’язком одна з одною впродовж усіх років досліджень. Ознака «вміст сухої розчинної речовини» (19) також була відокремленою від інших зі слабким зв’язком до ознак – 1 (утворення стебла), 5 (утворення стебла – цвітіння жіночих квіток), 15 (товарність). Отже, за результатами досліджень встановлено рівень прояву взаємозв’язків між селекційними ознаками, наявне групування їх за групами та встановлено рівень залежності напряму їх прояву від умов культивування, що дозволить більш ефективно розробляти стратегію селекційного поліпшення колекційних сортозразків кавуна для подальшого створення вихідних форм в тому числі й для гетерозисної селекції.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"261 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128632442","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МАРКЕТИНГОВИЙ ОГЛЯД РИНКУ ЗЕЛЕННИХ КУЛЬТУР","authors":"L. Terokhina, V. P. Rud, O. F. Mozgovskiy, Y. M. Ilyinova, L. L. Leus, V. V. Sidora","doi":"10.32717/0131-0062-2021-70-111-124","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-111-124","url":null,"abstract":"Мета. Здійснити маркетинговий огляд ринку зеленних культур в Україні, проаналізувати канали продажу цього виду продукції, експертно-імпортні операції, встановити основні проблеми та визначити напрями підвищення ефективності у перспективі. Результати. Проведено маркетинговий аналіз ринку зеленних культур, проаналізовано експертно-імпортні операції та канали продажу цього виду продукції, ранжування і групування основних видів овочевих і баштанних культур в Україні запоказником валового виробництва. Наукова новизна полягає у тому, що для вивчення ставлення споживачів до зеленної овочевої продукції проведено соціологічне опитування та здійснено аналіз основних факторів, що впливають на купівлю цього виду продукції. З’ясовано, що при виборі торговельної точки великий вплив на споживчу поведінку мають такі фактори, як місце розташування, сервіс, якість обслуговування в місцях купівлі зеленної продукції, асортимент, кваліфікація персоналу та ін. Проаналізовано переваги і недоліки окремих каналів збуту зелені. До переваг слід віднести: зручність, територіальну близькість, широкий асортимент, гнучкість цін, якість продукції, її свіжість та ін. До недоліків відносять: відсутність сертифікатів на продук цію, звужений асортимент та незадовільні санітарні умови торгових місць. У статті встановлено основні проблеми та визначено пріоритетні напрями розвитку ринку зеленних культур на перспективу. Висновки. Маркетинговий огляд ринку зеленних культур показав, що даний сегмент овочевого ринку поки що знаходиться в зародковому стані. Вивчення споживацьких уподобань зеленної овочевої продукції дозволило встановити, що до найбільш важливих факторів впливу на купівлю зелені слід віднести наступні: якість, ціна, виробники, упаковка та ін. Повноцінне формування та функціонування зеленного овочевого ринку гальмується відсутністю маркетингової складової в системі обміну та потребує кардинальних перетворень. Крім того, необхідно змінювати підходи у свідомості громадян щодо стилю харчування шляхом проведення інформаційно-освітньої роботи та орієнтації українців на споживання зеленних овочевих культур та мікрогріну як невичерпного джерела фітонутрієнтів та антиоксидантів, особливо в умовах пандемічних загроз. Крім того, подальший розвиток ринку зелені в Україні необхідно направити по шляху організації високоінтенсивного виробництва на основі впровадження сучасних технологій, нових високопродуктивних сортів і гібридів. При цьому в перспективі необхідним є технічне переоснащення галузі овочівництва, розвиток систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу й подальший розвиток інфраструктури ринку.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115509812","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МАРКЕТИНГОВІ ЗАСАДИ ПРОСУВАННЯ СОРТІВ БАШТАННИХ КУЛЬТУР ВІТЧИЗНЯНОЇ СЕЛЕКЦІЇ В УКРАЇНІ","authors":"O. S. Shablya, O. G. Kholodnyak","doi":"10.32717/0131-0062-2021-70-125-135","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-125-135","url":null,"abstract":"Мета. Проаналізувати кількість і частку сортів вітчизняної та іноземної селекції баштанних культур у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, розглянути причини та опрацювати маркетингові засади просування сортів баштанних культур вітчизняної селекції на внутрішньому ринку України. Методи. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу наукових праць учених щодо проблематики організаційно-економічного механізму; статистико-економічний при вивченні динаміки просування; графічний і табличний – для наочного відображення результатів наукового дослідження. Результати. Визначено частку сортів вітчизняної та іноземної селекції групи баштанних культур у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні. На основі офіційних даних про обсяги виробництва насіння баштанних культур визначено частку сортів і гібридів під урожай 2021 р. Досліджено, що сільськогосподарські товаровиробники, які вирощують баштанні культури для споживання у свіжому вигляді на основі сортів, а не гібридів, використовують для сівби насіння власного виробництва, а сортооновлення або сортозаміну здійснюють один раз на три – п’ять років. Встановлено, для того щоб конкурувати з іноземними фірмами та компаніями вітчизняним виробникам насіння необхідно впровадити новітні маркетингові стратегії просування насіння сортів вітчизняної селекції на внутрішньому ринку України. Висновки. Маркетингова орієнтація науково-дослідних установ з селекції баштанних культур має бути спрямована на вдосконалення ринкової інфраструктури, прискорення її розвитку, збільшення виробництва високоякісного насіння сортів і гібридів з урахуванням запитів і потреб споживачів, сприяння освоєнню нових ринків збуту, включаючи й зовнішній, підвищення ефективності й прибутковості вітчизняного насінництва. З’ясовано, що сучасний формат функціонування ринку насіння вимагає від насіннєвих компаній широкого спектра інструментів маркетингу. Доведено, що сучасна стратегія просування інноваційної продукції, насіння сортів і гібридів баштанних культур має враховувати класичні методи маркетингу, рівень новизни й комерційної привабливості селекційних інновацій та можливі наявні й нові ринки їх збуту. Встановлено, що досконалий організаційно-маркетинговий механізм просування сортів баштанних культур вітчизняної селекції є одним з голов них елементів адаптації наукової установи до сучасних умов економічного середовища, що забезпечить її успішне функціонування та сталий розвиток у період недостатнього фінансування з боку держави.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114144139","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОТОЧНИЙ СТАН ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИХ ОБРОБОК ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЯКОСТІ І СКОРОЧЕННЯ ВТРАТ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ","authors":"L. M. Pusik, V. K. Pusik","doi":"10.32717/0131-0062-2021-70-97-110","DOIUrl":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-97-110","url":null,"abstract":"Мета. Здійснити аналіз сучасного стану післязбиральної обробки плодів та овочів з метою зменшення втрат під час зберігання. Результати. Аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної наукової та патентної літератури свідчить про те, що для збереження якості свіжої продукції з високою поживною цінністю і відповідністю стандартам безпеки свіжих овочів та плодів можуть застосовуватися різні післязбиральні фізичні, хімічні та газові обробки. Ці післязбиральні обробки, зазвичай, поєднуються з належним регулюванням температури зберігання. У цій статті розглянуто поточний стан післязбиральних обробок і нових технологій, які можна використовувати для підтримки якості й скорочення втрат свіжої продукції. Термічна обробка є альтернативою фунгіцидів. Сприятливі ефекти термічних обробок є пов’язаними через зміни у фізіологічних процесах, таких як зменшення переохолодження й уповільнення процесів дозрівання за рахунок теплової інактивації деградаційних ферментів. Нанесення їстівних покриттів на свіжі овочів та фрукти забезпечує частковий бар’єр для руху вологи по поверхні свіжих продуктів, тим самим зводячи до мінімуму втрату вологи під час післязбирального зберігання. Опромінення пригнічує розмноження клітин, опромінення може нейтралізувати шкідників і проблеми безпеки харчових продуктів. Розчини на основі органічної кислоти, аскорбінової кислоти і кальцію були застосовані, в основному, для уповільнення ферментативного і неферментативного потемніння, погіршення текстури і зростання мікробів у свіжих продуктах. Технологія SO2 також була протестована для контролю за гниттям після збору врожаю інших фруктів, таких як лічі, інжир, банан, лимон або яблуко. обробка етиленом грає ключову роль щодо підтримання післязбирального періоду життя і якості плодоовочевої продукції як в клімактеричних, так і в неклімактеричних умовах. Висновки. Конкретні способи обробки можуть бути застосовані тільки до певних типів овочів та плодів і видів псування. Необхідно оцінити ефективність існуючих обробок щодо виникаючих проблем з якістю. Післязбиральні обробки в поєднанні з належним контролем температури є основою для збереження фізичних, харчових і сенсорних властивостей, а також знижують ймовірність гниття. не можуть бути доповнені хлором, SO2, опроміненням, обробкою гарячою водою, гарячим повітрям, протимікробними агентами і харчовими покриттям залежно від конкретного продукту. До нових технологій належать післязбиральні технології, засновані на окисленні етилену, інгібіторної дії етилену і модулятори дозрівання, такі як NO.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121753496","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}