ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ БУРЯКА СТОЛОВОГО ЗА РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

Abstract

Мета. Дослідити ефективність систем вирощування (інтенсивна, адаптивна) різних сортів буряка столового у сівозмінах різного типу. Методи. Польовий, біохімічний, статистичний. Результати. Проаналізовано вплив двох систем вирощування різних сортів буряку столового на біометричні параметри рослин, урожайність та якісний склад коренеплодів. За інтенсивної системи вирощування буряк столовий вирощували в овочевих сівозмінах зі 100 % насиченістю просапними рослинами, використання рекомендованих норм мінеральних добрив, класичних способів обробітку ґрунту (оранка) та хімічного захисту рослин від шкідливих організмів. За адаптивної системи вирощування впроваджено біологізовану овочеву сівозміну з полями багаторічних бобових трав, проміжними сидеральними та ґрунтопокривними культурами (злаково-бобові суміші), застосування оранки тільки на 50 % сівозмінної площі, локального внесення мінеральних добрив (50 % норми від рекомендованої) в поєднанні з використанням перегною та інтегрованого захисту рослин (біологічні та малотоксичні хімічніпрепарати). Висновки. За показниками росту та розвитку рослини буряка столового, вирощені заадаптивної системи, не поступаються рослинам, вирощеним за інтенсивної системи. Оптимальним сортом для вирощування за адаптивної системи є сорт Вітал (71,0 т/га з товарністю 94,4%), а сорт Дій та гібрид Рицар F1 (60,9–62,7 т/га) краще вирощувати за інтенсивної системи. В коренеплодах сорту Дій найбільше містилося загального цукру, не залежно від систем вирощування – 9,88–10,04 % та вітаміну С – до 12,36 мг/100 г. Найбільший вміст бетаніну виявлено в коренеплодах гібрида Рицар F1 – 316–356 мг/100 г. Вміст нітратів у коренеплодах не залежав від сорту та систем вирощування і був у межах норми (МР=1400 мг/кг).