Psikhologichni perspektivi最新文献

{"title":"ДЕВІАНТНА СПЕЦИФІКА САМОСВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ З ХАРЧОВОЮ АДИКЦІЄЮ: ТЕОРЕТИЧНИЙ РАКУРС ПРОБЛЕМИ","authors":"Дарія Тарасівна Гошовська, Ярослав Олександрович Гошовський","doi":"10.29038/2227-1376-2022-40-hosh","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-hosh","url":null,"abstract":"Мета. У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних особливостей  самосвідомості особистості з харчовою адикцією, зокрема в ракурсі девіантності. \u0000Методи. Для реалізації мети дослідження було задіяно методи наукового теоретичного вивчення : аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення. \u0000Результати. Огляд науково-психологічної джерелознавчої бази дав змогу констатувати, що проблема адиктивної харчової поведінки особистості дуже ускладнено впливає на її самоусвідомлення і тісно поєднана з девіантністю. Людина з харчовою адикцією піддається негативній стереотипізації, кепкуванню, гандикапізму, сегрегації та іншим принизливим ставленням. Це може накладати на неї травмогенну стигму і спонукати до усамітнення, самовтечі або й девіантних моделей поведінки. Харчова адикція корелює з харчовою депривацією та супроводжується численними особистісними комплексами і проявами, нервово-психічною анорексією, булімією, компульсивним переїданням тощо. Розлади харчової поведінки співмірні з патогенністю, зумовлюють виникнення амбівалентності, когнітивно-афективної розбалансованості, що загалом негативно впливає на якість самоусвідомлення та самореалізації в мікро- і макросоціумі. \u0000Висновки. У контексті вивчення девіантної поведінки людини окреме вагоме місце займають Харчові адикції істотно ускладнюють особистісну психо- і соціогенезу людини. Самоусвідомлення особистості з харчовими розладами відбувається дуже специфічно і проблемно, оскільки заторкується базовий людський інстинкт до їжі, тому типовими є перепади самооцінки, хисткість самоакцептації, дифузність самототожнення тощо. У стимулюванні девіантно-адиктивного вектору споживання, ідентифікації та самореалізації особистості досить часто маніпулятивну роль відіграє реклама харчових продуктів. Харчові адикції блокують повноцінне самоусвідомлення, зокрема позитивне самоосмислення та самоприйняття особистістю своєї тілесності, та зазвичай негативно впливають на її психофізичне здоров’я.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47457868","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕМОЦІЙНА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ У КОНТЕКСТІ МОДЕЛІ РИС ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТЬ","authors":"Тетяна Володимирівна Пастрик","doi":"10.29038/2227-1376-2022-40-pas","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-pas","url":null,"abstract":"Мета дослідження полягає  в теоретико-емпіричному обґрунтуванні моделі рис особистості як методологічної основи дослідження та встановлення взаємозв’язку емоційної експресивності (ЕЕ) з темпераментними рисами родичів осіб із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ). \u0000Методи. У дослідженні використовувалися теоретичні методи вивчення проблеми та психометричні методики: шкала ставлення родини (Family Attitude Scale, FAS), методика для діагностики рівня ЕЕ (Level of Expressed Emotion, LEE), опитувальник для діагностики темпераменту (коротка версія) (The Temperament Evaluation – Short Version (TEMPS-A). \u0000Результати дослідження свідчать про те, що існують помірні позитивні кореляційні зв’язки між показниками ЕЕ родичів, які на емпіричному рівні вивчалися з допомогою шкали FAS, та циклотимічним типом (r=.394, p<.01); депресивним типом (r=.334, p<.01) дратівливим типом (r=.374, p<.01). Водночас спостерігаємо помірний негативний кореляційній зв'язок між  FAS та гіпертимним типом (r=-.340, p<.01). На рівні p<.05 встановлено значущі відмінності лише між показниками сприйнятої підтримки особами із хронічними захворюваннями ШКТ відповідно до статі. Так, чоловіки мають вищий рівень сприйнятої підтримки порівняно із жінками. Результати  кореляційного аналізу показників сприйнятої ЕЕ й її окремих субшкал, загального самопочуття,  віку та тривалості хвороби засвідчують відсутність значущих кореляційних зв’язків між цими змінними. \u0000Висновки. ЕЕ – важливий конструкт, який характеризує взаємодію між особою із захворюванням та її родичами, та пов’язаний як з темпераментними рисами родичів, так і характеристиками самих користувачів медичних послуг.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44259478","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ФАХІВЦІВ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ ДО РОБОТИ З ДІТЬМИ З РОЗЛАДОМ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ (РАС)","authors":"Неоніла Провальна","doi":"10.29038/2227-1376-2022-40-pro","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-pro","url":null,"abstract":"Мета. Здійснити теоретико-методичний аналіз освітніх труднощів дітей з розладом аутистичного спектру (РАС) та методів їх психолого-педагогічного супроводу як важливих знань для формування психологічної готовності фахівців інклюзивної освіти до роботи з такими дітьми. \u0000Методи. Теоретичний аналіз спеціальної літератури; нормативних документів інклюзивної освіти; порівняння поглядів дослідників; нестандартизоване спостереження за діяльністю успішних фахівців та аналіз методів їх впливу; спостереження за проявами фахівців інклюзивної освіти в ситуаціях супервізій; опитування їх у формі бесіди щодо найбільших труднощів у роботі з дітьми з ООП. \u0000Результати. Проаналізовано залежність психологічної готовності фахівців інклюзивної освіти (психолог, вчитель,  асистент, логопед, корекційний педагог, реабілітолог) до роботи з дітьми, які мають розлад аутистичного спектру (РАС) від знань і розуміння особливостей розвитку, потреб, поведінки та методів роботи з такими дітьми. Описано симптоматику розвитку та феноменологію труднощів у дітей з розладами аутистичного спектру (РАС). Визначено специфіку особливих освітніх потреб у дітей з аутичними рисами та запропоновано принципи й стратегії роботи з ними, якими повинен володіти кожен фахівець інклюзивної освіти. \u0000Висновки. Психологічна готовність до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) є передумовою формування інклюзивної компетентності фахівця інклюзивної освіти. Психологічна готовність фахівців інклюзивної освіти до роботи з дітьми, які мають розлад аутистичного спектру (РАС), великою мірою залежить від їх обізнаності щодо специфіки розвитку цих дітей та методів впливу на їх поведінку.  Основними особливостями розвитку дитини з РАС є порушена комунікація, соціальна взаємодія та стереотипії – нав’язливі та стійкі конкретні поведінкові прояви.  Психолого-педагогічний супровід дитини з розладом аутистичного спектру (РАС) передбачає структуровану, візуально підкріплену організацію простору, часу та діяльності; спеціальне тренування моделей навчальної поведінки та своєчасне попередження «поведінкових зривів». вирішувати проблеми психопаталогічних порушень поведінки силами лише фахівців закладу освіти неможливо і не потрібно, важлива консолідація сім’ї, медичних спеціалістів та фахівців інклюзивної освіти.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44985111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД ДУХОВНОЇ ПІДТРИМКИ ПАЦІЄНТІВ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ","authors":"Ольга Лазорко, Тетяна Федотова","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-laz","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-laz","url":null,"abstract":"Мета. У статті визначається місце духовної підтримки пацієнтів методами арт-терапії в системі професійної допомоги в клінічних умовах. Важливими завданнями є аналіз останніх досліджень щодо духовної підтримки пацієнтів в клінічній практиці; узагальнення та систематизація основних методологічних підходів та огляд прикладних досліджень із заявленої проблематики; експлікація категоріального апарату; обґрунтування контепоральних моделей духовної підтримки пацієнтів в арт-терапевтичній взаємодії; визначення психотерапевтичних мішеней духовної підтримки пацієнтів в арт-терапевтичному процесі. \u0000Методи. Дана стаття має характер теоретико-методологічної розвідки. Основні методи дослідження – аналіз останніх досліджень щодо духовної підтримки пацієнтів в клінічній практиці за допомогою інструментів арт-терапії; синтез, узагальнення та систематизація основних методологічних підходів та прикладних досліджень; експлікація категоріального апарату; теоретико-методологічне моделювання. \u0000 Результати. Огляд зарубіжних та вітчизняних наукових публікацій дає можливість зробити висновки про те, що духовна підтримка пацієнтів в період одужання в умовах клініки є фундаментальною умовою швидкого одужання пацієнтів незалежно від діагнозу та перебігу захворювань. Арт-терапія як метод духовної підтримки пацієнтів у клінічних умовах має високий потенціал застосування та вимагає подальшого вивчення, апробування та впровадження в умови стаціонару. \u0000Висновки. Ми визначили духовну підтримку як терапевтичну допомогу пацієнтам знайти смисли, надію та цілісність у їх житті та стосунках, відчути свій зв’язок з собою, іншими та Всесвітом, а також дати їм відчуття турботи, співчутливої присутності та безумовного прийняття, готовності бути разом у складні часи, вислухати та поважати їх індивідуальні духовні переконання та вірування. Ми виокремили психотерапевтичні мішені, для яких духовно орієнтована арт-терапія є ефективною: самореалізація та саморозвиток, самопізнання, прийняття реальності, пошук сенсу і мети існування та усвідомлення самоцінності. \u0000Проведений мета аналіз наукових джерел дозволив визначити основні моделі сучасної арт-терапії заснованої на духовній підтримці: Модель континууму експресивної терапії; Модель відновлення; Модель тіла і розуму в арт-терапії. Важливим завданням сьогодні є віднайдення ефективних інструментів арт-терапевтичної роботи та створення програм духовної підтримки пацієнтів, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44865843","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ ТИПУ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ В СПРИЙМАННІ РОМАНТИЧНИХ ВЗАЄМИН ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК","authors":"Зореслава Крижановська, Костянтин Бабак","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-kry","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-kry","url":null,"abstract":"Мета. У запропонованій статті здійснено теоретичний аналіз та емпірична верифікація положення про те, що тип прив’язаності чоловіка та жінки має значення в сприймані їхніх романтичних взаємин. \u0000Методи. Теоретична частина роботи будувалася на основі порівняльного аналізу західних науково-теоретичних досліджень щодо проблеми близьких міжособистісних відносин, включаючи сучасні. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень, яка реалізовувалась через метод опитування. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науково-методологічною обґрунтованістю дослідження, використанням адекватних поставленим завданням методів, репрезентативністю вибірки, застосуванням апарату математичної статистики. \u0000Результати. В статті зроблена спроба інтеграції основних положень теорії прив’язаності Джона Боулбі та Мері Ейнсворт щодо значення спілкування з дорослим у ранньому дитинстві для подальшого розвитку особистості та близьких взаємин. Це дає можливість прослідкувати динаміку розвитку міжособистісних відносин людини в онтогенезі як узгоджений і взаємопов’язаний процес, в якому досвід попередніх відносин впливає на подальшу соціальну взаємодію особистості. Об’єкт нашого дослідження був визначений сферою романтичних взаємин. Вони характеризуються тісною інтенсивною взаємодією між протилежною статтю, яка базується на закоханості та характеризується почуттям довіри.  Варто відзначити, що швидше прив’язаність до матері, а ніж до батька постає як та сфера дитячо-батьківських відносин, яка має найбільш виражений зв’язок із типом прив’язаності в романтичних відносинах. Це відповідає результатам, отриманим іншими дослідниками, щодо переважаючого впливу прив’язаності до матері на побудову романтичних взаємин. Саме мати є головною фігурою прив’язаності для більшості дітей різної статі, тому відносини з нею більше пов’язані з подальшими відносинами в житті людини, ніж відносини з батьком. \u0000Висновки. В процесі емпіричного дослідження вдалося з’ясувати, що романтичні взаємини в сприйманні досліджуваних чоловіків та жінок можуть бути охарактеризовані з позиції типів прив’язаності, що лежать в їх основі та відрізняються за параметрами емоційної забарвленості взаємовідносин з романтичним партнером, наявністю довіри та спільної діяльності.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43038307","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА СУМІСНОСТІ І СПРАЦЬОВАНОСТІ В УПРАВЛІНСЬКИХ КОМАНДАХ","authors":"Андрій Черкаський","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-che","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-che","url":null,"abstract":"Мета. У статті викладено результати емпиричного дослідження сумісності і спрацьованності в управлінських командах. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз та провести  емпіричне дослідження  сумісності і спрацьованності в управлінських командах. \u0000Методи. В основу дослідження покладено наступні методи: теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури, систематизація та узагальнення одержаної інформації) та емпіричні – дослідження проводилося за допомогою наступних методик: 16-факторний особистісний опитувальник Р.Б.Кеттела (16PF-опитувальник), характерологічний опитувальник К. Леонгарда і Р. Шмішека, тести про оцінку особливостей командної поведінки та визначення бажаного стилю управління, розроблені проф. Ю. В. Синягиним, «Решітка бажаного підбору» (В. В. Калінін, Ю. В. Синягин). \u0000Результати.  У статті проведено  теоретичний аналіз понять «сумісність» і «спрацьованність», зроблено аналіз смислового поля, в якому використовується термін сумісності, синонімами якого часто стають наступні: психологічна сумісність, спрацьованість, згуртованість, спільність інтересів, безконфліктність, психологічний клімат.  Зазначено, що сумісність в основному пов'язана зі сферою міжособистісних стосунків, а поняття спрацьованості, яке часто вживається разом з сумісністю, на відміну від останньої, торкається узгодженості діяльнісних характеристик суб'єктів. Оскільки діяльність і міжособистісні стосунки є двома взаємопов'язаними  сторонами єдиного процесу взаємодії, іноді спрацьованість розглядається як синонім сумісності. Особливий акцент робиться на тому, що сумісність - відображає психологічну єдність суб'єктів в області стосунків і виражається в максимально високій позитивній оцінці один одного і стосунків, що склалися, за одній або декількома їх характеристиками. Сумісність-несумісність тісно пов'язана з типами відношення : симпатією, антипатією, байдужістю.Спрацьованість характеризується максимально можливою результативністю спільних дій (діяльності) суб'єктів в певній області при відносно низьких психофізіологічних витратах на виконання цих дій (діяльності). \u0000Висновки. У висновках зазначено, що в основі \" командної спрацьованості», перш за все, лежить наступне:  збіг основних психологічних характеристик або таке їх поєднання, яке забезпечує найкращу внутрішньокомандну взаємодію; однодумність і спільне бачення (перш за все, цілей діяльності команди, збіг: ієрархії орієнтацій на завдання діяльності, поглядів на прийнятний стиль управління і дистанцію як організаційну, так і психологічну);  збіг характерів орієнтацій на зовнішні і внутрішні цінності.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43359322","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"SUBJECTIVE ASSESSMENT OF CHANGES IN LIFE DURING COVID-19 PANDEMIC: COMPARISON OF POLISH AND UKRAINIAN ADULTS","authors":"E. Szepietowska, E. Zawadzka, Sara Filipiak","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-sze","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-sze","url":null,"abstract":"Purpose. The first stage of the COVID-19 pandemic was associated with the growing sense of massive trauma and loss. The current research suggests that the past two years of the pandemic are perceived in terms of both losses and gains. The study aimed to compare opinions expressed by adult Poles and Ukrainians, about changes in various spheres of life resulting from the two years of the pandemic. \u0000Methods. The survey was carried out online using COVID-19 Sense of Life Changes Questionnaire. Responses were provided by 270 Poles and 109 Ukrainians. The participants were expected to report whether and in what way (positive, negative or none) specific areas of their life changed during the pandemic. \u0000Results. Respondents from Poland and Ukraine noticed both negative and positive changes in various areas of life, resulting from the pandemic. Opinions related to many issues expressed by the two groups were similar, however respondents from Ukraine tended to assess the two-year period of the pandemic in more positive terms (as a time of minor negative changes or time that did not change much in their lives). \u0000Conclusions. Our findings reflect the fact that there is a change in emotional and knowledge-based evaluation of the two-year pandemic. Further research should look into social and cultural contexts which may explain psychological response to COVID-19 pandemic.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42003067","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗМІСТОВНІ СКЛАДОВІ ОСОБИСТІСНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВІДПОВІДНО ДО РІВНЯ ОСВІТИ","authors":"Валентин Мушкевич","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-muv","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-muv","url":null,"abstract":"Мета дослідження - перевірка гіпотези про значимі відмінності у рівні вираженості показників фрустрованості, агресивності і психоемоційного вигорання у досліджуваних різного освітнього рівня. \u0000Методи. Для дослідження якості характеристик досліджуваних, релевантних змістовим показникам їх фрустрованості, агресивності і психоемоційного вигорання було використано методику діагностики рівня соціальної фрустрованості Л. Васермана, методику вивчення фрустраційних реакцій С. Розенцвейга, методику діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка, методику вивчення показників і форм агресії А. Басса-А. Даркі, методику вивчення агресії Е. Вагнера, методику діагностики рівня емоційного вигорання В. Бойко. \u0000Результати. Встановлено, що достовірно вищий ступінь незадоволеності сферою медичного обслуговування, можливістю проводити відпустку, незадоволеності житлово-побутовими умовами, наявності показника «комунікація» при агресії демонструють ті досліджувані військовослужбовці, які мають вищу освіту. Достовірно вищий ступінь незадоволеності своїм положенням у суспільстві, незадоволеності власним способом життя в цілому, наявністю типу поведінки при фрустрації «екстрапунітивна реакція з фіксацією на самозахисті», прояву підозрілості, ворожості, вираженості показника емоційного вигорання «емоційна відчуженість», симптому емоційного вигорання «психосоматичні і психовегетативні порушення» демонструють досліджувані, які мають середню освіту. Достовірно найвищий ступінь незадоволеності рівнем власної освіченості, незадоволеності взаєминами з подружжям, прояву негативізму, синдрому емоційного вигорання «загнаність у кут», симптому емоційного вигорання «незадоволеність собою» демонструють досліджувані з неповною вищою освітою. Достовірно вищий ступінь незадоволеності способом проведення свого дозвілля, вищий ступінь прояву директивності, характеризуються типом фрустраційної реакції «імпунітивної реакції з фіксацією на самозахисті», «екстрапунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреби», «страх» при агресії, «опис» при агресії, прояв образи, показник «почуття провини», симптом емоційного вигорання «емоційний дефіцит», симптом емоційного вигорання «загальний рівень психоемоційного вигорання», такий симптом емоційного вигорання, як «емоційно-моральна дезорієнтація».  виявили ті досліджувані, які мають неповну середню освіту. Достовірно вищий показник типу фрустраційної поведінки «імпунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреби», симптом емоційного вигорання «переживання психотравмуючих обставин», демонструють випробувані із середньою спеціальною освітою. \u0000Висновки. Констатовано, що у цілому освітній рівень досліджуваних ніяк не пов’язаний з проявом у них тривожності, фрустрації, агресивності і ригідності.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44961031","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПСИХОЛОГІЇ СПОРТУ І ФІЗИЧНИХ ВПРАВ","authors":"Ольга Шевчук, Дмитро Петрович Власюк","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-she","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-she","url":null,"abstract":"Мета. У статті здійснено теоретичний аналіз організаційних і концептуальних змін які спостерігаються в сучасній психології спорту та фізичних вправ в США. \u0000Методи. Для реалізації мети дослідження нами використовувався аналіз публікацій в профільних наукових журналах, а також вивчення офіційних документів та інформаційних матеріалів професійних об’єднань спортивних психологів. \u0000Результати. Розвиток психології спорту в США демонструє більш швидкий поступальний рух починаючи з 90-х років. Спостерігається якісне зростання в галузі практик прикладної психології спорту. Відмічається затребуваність напрацювань психологів – практиків в сфері психології продуктивності. Проте в процесі розвитку виявились організаційні і методологічні проблеми розширення сфери прикладного застосування набутого досвіду, інтеграції з організаційними культурами спортивних організацій, професійної ідентифікації, навчання і сертифікації компетентностей. Провідні фахівці психології спорту рекомендують здійснювати більш послідовні кроки в напрямі визначення дисципліни, як підгалузі психології продуктивності, визначитись з місцем і функціями спортивних психологів в організаційній культурі спортивних організацій, формувати професійну ідентичність спортивних психологів, проводити розмежування на рівні професійних послуг і компетентностей з психологією фізичних вправ, продовжувати діяльність по вдосконаленню професійних етичних і кваліфікаційних стандартів відповідно до вимог часу. \u0000Висновки Проведене дослідження показало, що увагу експертів в найбільшій мірі привертають проблеми трансформації поля діяльності спортивних психологів, вивчення і поширення передових практик, місця спортивних психологів в організаційній культурі спортивних організацій, професійної ідентифікації спортивних психологів, навчальних програм по актуальними професійними компетентностями, вдосконалення нормативної бази сертифікації фахівців.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46639241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ СІМЕЙ","authors":"Мирослава Мушкевич","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-mus","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-mus","url":null,"abstract":"Мета. Обґрунтовано визначення сутності психологічного консультування сімей, яке трактується як система професійної діяльності психолога, як цілеспрямований процес, представлений використанням прийомів та методів, спрямованих на дослідження й інтерпретацію індивідуальних та міжособистісних особливостей членів сімей для створення оптимальних умов розвитку, адаптації та самореалізації кожної окремої особистості та сім’ї в цілому. \u0000Методи. Розроблено процедуру психологічного консультування сімей, загальна методологія якого ґрунтується на провідних ідеях системного підходу, в якому особливі акценти зосереджені на цілісності системи, у якій будь-які зміни, що відбуваються в одній із підсистем, обов’язково впливають на всі інші підсистеми та на систему загалом. Представлений алгоритм психоконсультативної процедури складається з двох етапів і процес розпочинається із психодіагностичного етапу - реалізується застосування проективної методики «Малюнок сім’ї». Другий етап – психоконсультативний - аналіз результатів та виділення і реалізація шляхів позитивних змін міжособистісних стосунків сімей. \u0000Результати. Представлено класифікацію гендерної диференціації вираження особистісних чинників членів сімей, доведено різницю особистісного та сімейного функціонування в представників із різним сімейним статусом, рівнем функціонування. Виявлено, що в результаті психоконсультативного впливу кількість членів сімей зі сформованою настановою на позитивне сприйняття та прийняття партнера або інших членів ядерної сім’ї, відрефлексованою позицією й готовністю до генерування конструктивного простору подружніх і сімейних взаємин, до культивування «здорових» сімейних цінностей і настанов, реалізації конструктивних рольових патернів сімейного функціонування збільшилася. \u0000Висновки. Виділено психологічне консультування як важливий компонент психологічної допомоги сім’ям із використанням системного підходу до сім’ї, спрямованого на розвиток позитивних змін щодо сімейних цінностей, сімейних ролей, установок, особливостей подружніх і міжособистісних стосунків і ставлення, прийняття партнера чи інших членів ядерної сім’ї.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48554900","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}