Psikhologichni perspektivi最新文献

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОВНОЇ ГРИ ЯК ЗАСОБУ ВПЛИВУ НА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ","authors":"О. Хайрулін","doi":"10.29038/2227-1376-2021-37-256-269","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-256-269","url":null,"abstract":"Мета. Посилення ігрових, маніпулятивних аспектів сучасного комунікативного середовища, усього комплексу його впливів на особистість і соціальні процеси, актуалізує шерег ризиків і загроз, що пов’язані з можливим використанням інформаційного (медіа) простору для дестабілізації соціального благополуччя українського суспільства. Сучасні медіа-засоби і технології їх застосування дозволяють використовувати психологічні закономірності впливу інформації на свідомість, ціннісну, психоемоційну сфери та поведінку людини, наносити збиток її психологічному добробуту та безпеці. Тому наведене дослідження має на меті теоретично дослідити психологічні закономірності феномену мовної (мовленнєвої) гри як засобу впливу на свідомість людини, обґрунтувати семантико-психологічну детермінацію наслідків такого впливу. \u0000Методи. У дослідженні застосовано методи абдукції, феноменологічної редукції, метод аналізу і систематизації наукових положень та підходів до вивчення психологічних закономірностей феномену мовної (мовленнєвої) гри, метод теоретичної реконструкції (моделювання) семантико-психологічної детермінації впливу інформаційних засобів на свідомість людини. \u0000Результати. За результатами дослідження конкретизовано категоріально-понятійний зміст психологічних аспектів феномену мовної (мовленнєвої) гри у контексті використання її ефектів для впливу на психічну сферу людини. Актуалізовано атрибутивність наведених аспектів у процесах, що пов’язані з проблематикою інформаційно-психологічної безпеки особистості в сучасних умовах. Обґрунтовано семантико-психологічну детермінацію наслідків впливу інформаційних засобів, медіа на свідомість людини. Поглиблено наукові уявлення про характер впливу масової комунікації на психічну сферу людини через психологічні ефекти ігрової дії вербальної інформації. Встановлено, що психогенні ефекти медіа-впливу пов’язані передусім із перформативним характером інформаційних повідомлень та особливостями семантико-синтаксичної організації тексту. Наведені аспекти через механізми психічного системогенезу діють як пускові аферентації для мотиваційної активізації психіки адресата, його сприйняття та засвоєння інформації адресанта. Такі перформативні та семантико-синтаксичні властивості тексту представлені у ньому лексемами-носіями ефектів активного навіювання. \u0000Висновки. Результати дослідження дозволяють висновки про актуальність продовження психологічних та психолінгвістичних розвідок феномену мовної (мовленнєвої) гри як джерела і засобу маніпулятивного, індоктринального впливу на свідомість людини, а також про доцільність врахування психологічних особливостей явища мовної (мовленнєвої) гри в аналізі медіа-контенту, виявленні джерел інформаційно-психологічного (перформативного) впливу інформації на свідомість адресата та прогнозуванні наслідків такого впливу на особистість і соціальні процеси.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43567793","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОПИТУВАЛЬНИК СЦЕНІЧНОЇ ТРИВОГИ МУЗИКАНТІВ Д.КЕННІ (K-MPAI-R): КОНФІРМАТОРНИЙ ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРСІЇ","authors":"Олена Ксьондзик","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-144-158","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-144-158","url":null,"abstract":"Мета. Сценічна тривога є одною з центральних психологічних проблем у професійній діяльності музикантів. Однак в українській клінічній практиці та дослідженнях існує нестача валідних інструментів для її вимірювання. Ця публікація презентує результати психометричного аналізу україномовної версії К-МРАІ-R (переглянута версія опитувальника сценічної тривоги музикантів Д.Кенні). Базуючись на теорії тривожних розладів Д. Барлоу, даний опитувальник вимірює когнітивні, афективні, фізіологічні та поведінкові ознаки сценічної тривоги музикантів, а також її етіологічні аспекти. Метою даного дослідження було перевірити факторну структуру методики за допомогою конфірматорного факторного аналізу та визначити її надійність за критерієм альфа Кронбаха. \u0000Методи дослідження. В емпіричному дослідженні взяло участь 164 студенти вищих музичних навчальних закладів та 240 професійних музикантів (вік = 18-72; середній вік = 35.32, стандартне відхилення = 13.28; 63% жінок та 37% чоловіків) з різних регіонів України. \u0000Результати. Результати показали, що модифікований варіант україномовної версії К-МРАІ-R має високі психометричні показники, підтверджені за допомогою конфірматорного факторного аналізу. Дво-, три- та восьмифакторні моделі не досягли прийнятного рівня. Однак після виключення питань, що показали низькі факторні навантаження, модифікова шестифакторна модель продемонструвала задовільні індекси відповідності (χ²/df = 1.75; CFI = 0.940 і TLI = 0.931; RMSEA =0.047; SRMR = 0.048). \u0000 Надійність за внутрішньою узгодженістю шкал була підтверджена високим коефіцієнтом альфа Кронбаха (добрий рівень показників для підшкал «соматичні ознаки тривоги» (.864), «занепокоєння/страх (негативні думки)» (.818), «депресія/безнадія» (.742), «тривожне передчуття» (.839) та прийнятний – для підшкал «батьківська емпатія»(.645) і «міжпоколінна передача тривоги» (.658). \u0000Висновки. Українська версія К-МРАІ-R може використовуватися в якості валідного та надійного інструменту для діагностики та досліджень сценічної тривоги музикантів. Перспективами подальшого дослідження україномовної версії К-МРАІ-R є перевірка її конвергентної та дивергентної валідності, а також тест-ретестової надійності.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42580986","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНЕ РЕКОНСТРУЮВАННЯ ЖІНОЧОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ У ДІАПАЗОНІ ВІКОВОЇ КРИЗИ ПІЗНЬОЇ ЗРІЛОСТІ","authors":"Катерина Чижик","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-225-238","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-225-238","url":null,"abstract":"Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню жіночої самоідентичності у діапазоні вікової кризи пізньої зрілості. Метою презентованого матеріалу є теоретична експлікація специфіки жіночої самоідентичності у діапазоні вікової кризи пізньої зрілості засобом реконструювання «когнітивного простору» досліджуваного явища. \u0000Методи. В основу покладено метод психологічного реконструювання як теоретичне дослідження змістової і структурної архітектоніки феномену жіночої самоідентичності, що процедурно сприяє виокремленню формально-логічних ознак досліджуваного явища в межах вікової кризи пізньої зрілості жінки. \u0000Результати. До результатів належить теоретичний аналіз базових позицій вивчення діапазону вікової кризи пізньої зрілості жінки та специфічності становлення її самоідентичності як сформованого відчуття особистісної визначеності і самореалізованості. Еклектичний підхід до інтерпретації заявленої проблеми дав змогу об’єднати різноманітність «когнітивного простору» жіночої самоідентичності й переживання кризи пізньої зрілості у схемі психологічного реконструювання їх взаємозв’язку. Деталізовано біологічний та психосоціальний рівні жіночої ідентичності, які спричинені дією механізму конвергенції функціонування; визначено варіанти проходження кризи пізньої дорослості у формах фізичної емансипації та синергії «отримання себе», які функціонують під дією механізму конвергенції. \u0000Висновки. У висновках зазначено «когнітивну завершеність» психологічного реконструювання взаємозв’язку жіночої самоідентичності й переживання кризи пізньої зрілості, що може бути успішно зреалізовано у прикладних дослідженнях людини в інволюційний період її розвитку.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46410766","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ ДОМІНАНТНИХ СТРАХІВ У ДІТЕЙ З ОНКОЛОГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ЛІКУВАННЯ","authors":"Анастасія Скаковська","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-189-207","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-189-207","url":null,"abstract":"Мета. В статті наведені результати дослідження страхів у дітей молодшого шкільного віку, що хворіють на онкогематологічні захворювання. Здійснений порівняльний аналіз статевих відмінностей домінантних страхів у дітей з онкогематологічними захворюваннями, проведено порівняльний аналіз страхів в трьох вибірках онкологічних пацієнтів з відмінним досвідом хвороби на різних стадіях лікування. \u0000Методи. Для виконання завдань дослідження дитячих страхів застосовувалась методика О.І. Захарова, були використані такі методи опрацювання результатів як: порівняльний аналіз (t-test Стьюдента) та однофакторний дисперсійний аналіз (критерій Шеффе). \u0000Результати. За результатами проведеного дослідження онкохворі дівчатка характеризуються наявністю медичних страхів, страхів перед тваринами, страхів перед казковими героями, страхом власної смерті, страхом смерті батьків, страхом кошмарних снів та страхами пов’язаними з засинанням. Для досліджуваних хлопчиків з онкохворобами більш характерно боятись фізичних ушкоджень та просторових страхів. Встановлено відмінні домінантні страхи у дітей з онкологічними захворюваннями з різною тривалістю перебування на лікуванні за шкалами методики виявлення дитячих страхів, також відмінні домінантні страхи у дітей з онкологічними захворюваннями та у відносно здорових дітей з контрольної групи. Виявлено статистично значущі відмінності за шкалами методики дослідження дитячих страхів між досліджуваними дітьми з онкологічними захворюваннями, що пройшли трансплантацію та іншими хворими досліджуваної групи, між досліджуваними дітьми з онкологічними захворюваннями, які досягли ремісії з тими, хто не увійшов у ремісію. \u0000Висновки. За даними проведеного дослідження можна визначити, що діти з онкогематологічними захворюваннями та відносно здорові з контрольної групи характеризуються відмінними домінантними страхами. Також можна зробити наступні висновки, що домінантні страхи у дітей з онкологічними захворюваннями значно відрізняються на різних етапах лікування й тісно пов’язані з індивідуальним досвідом хвороби.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44176783","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ РЕЛІГІЙНИХ НОВИН ЯК ФОРМИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ","authors":"Natalia Kostruba","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-113-123","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-113-123","url":null,"abstract":"Мета. Стаття має на меті емпірично визначити основні психологічні маркери релігійних новин. \u0000Методи. Для реалізації мети дослідження ми використали комп’ютерне забезпечення Statistica 12 та Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC2015). Матеріалом для дослідження ми обрали новини найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Для аналізу були використані усі інформаційні повідомлення за період з 27.11.-03.12. 2020, які були розміщені на офіційних інтернет-сайтах. Загалом, було проаналізовано 43 інформаційних повідомлення. \u0000Результати. Серед усіх категорій стильових слів у опрацьованих повідомленнях домінують прийменники, сполучники і займенники. Аналіз змістовного наповнення релігійних новин продемонстрував, що найбільше текст стосується просторових зв'язків (7,03%), мотиваторів (drivers), які спонукають до дій (5,99%), когнітивних процесів (4,74%), соціуму та соціальних процесів (2,96%), приналежності (2,17%), релігійна термінологія (2,08%). Оцінка частотності використання слів у релігійних новинах виявила, що найбільше використовуються слова «українське», «церква», «храм». Змістовно новини часто стосуються відзначення знаменних дат чи вшанування пам’яті тощо. Це підтверджує часте використання слів «року» і «свят». Загалом, релігійні повідомлення закликають до єдності, постійно використовуючи слова «наш», «наше» і намагається згуртувати наш народ навколо української ідентичності. Також, часто у релігійних новинах використовують слова «орган» та «представник», тут мова йде про уповноважені органи влади. \u0000Висновки. Релігійні новини здійснюють просвітницьку діяльність і соціальну рекламу єдності і взаємо підтримки, не лише на основі спільної віри, але й однієї нації та подолання складних часи для усієї аудиторії (зокрема, пандемія Covid-19). Релігійні новини апелюють не лише до віри, але і до розуму своєї аудиторії про що свідчить когнітивна складність тексту. Повідомлення спрямовані на оцінку і обговорення сьогодення, без прогнозів на майбутнє. Наскрізною характеристикою усіх повідомлень є зверненням до церковної залученості, закликами до молитов і читання релігійної літератури. Сучасні релігійні новини часто згадують органи державної влади, наголошують на їхній авторитетності.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46204775","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕМПІРИЧНІ РЕФЕРЕНТИ ЕМОЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІОНАЛА","authors":"Ольга Лазорко, Тетяна Євгенівна Шевцова","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-159-173","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-159-173","url":null,"abstract":"Мета. У статті пропонується визначення місця емоційної безпеки в структурі професійної безпеки особистості, а також емпіричних референтів емоційної безпеки. Важливим завданням бачиться визначення зв’язків загального емоційного фону та схильності до стресу з самооцінкою та професійним вигоранням за трьома шкалами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень; ми припускаємо, що емоційна безпека особистості пов’язана із специфікою професійної діяльності: роботою з людьми або з документами, керівною діяльністю тощо. \u0000Методи. З метою вивчення психологічних особливостей прояву емоційної безпеки особистості, зокрема таких емпіричних референтів як схильність до стресу, емоційна виснаженість, деперсоналізація, редукція професійних досягнень, вираженість базових емоцій та рівень самооцінки, нами було використано наступні психодіагностичні методики: «Визначення ступеня схильності до стресу» (за Є. О. Тарасовим); «Професійне вигорання» (за К. Маслач, С. Джексон в адаптації Е. Водоп’янової); «Шкала диференціальних емоцій» (за К. Ізардом); «Визначення рівня своєї самооцінки» (за Г.М. Казанцевою). \u0000Результати. Емоційна безпека професіонала розглядається як почуття впевненості щодо володіння внутрішніми психологічними ресурсами для протистояння загрозам і небезпекам, пов’язаним з професійною діяльністю. З одного боку, емоційна безпека професіонала підтримується внутрішніми психологічним ресурсам, а з іншого боку, безпечним середовищем і довірливими стосунками в організації. Якщо розглянути ресурси емоційної безпеки через призму небезпеки, то схильність до стресу, емоційний фон, рівень професійного вигорання та рівень самооцінки гіпотетично можуть бути тими емпіричними референтами, які дозволять виявити наявність чи відсутність цих ресурсів. Представлено результати дослідження, метою якого було вивчення зв’язку схильності до стресу та загального емоційного фону з рівнем самооцінки та професійним вигоранням. Доведено, що стан емоційної безпеки пов’язаний не стільки з психологічними особливостями досліджуваних, скільки з специфікою провідної професійної діяльності: роботою з документами, роботою з людьми, змішана форма (люди та документи), а також керівною діяльністю. \u0000Висновки. Встановлено значимі статистичні взаємозв’язки між показниками базових емоцій та показниками професійного вигорання (емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція професійних досягнень) і рівнем самооцінки та між показниками професійного вигорання та стресостійкістю і рівнем самооцінки працівників комерційної організації. Подальше вивчення феномену емоційної безпеки особистості професіонала бачиться в контексті організаційного середовища та міжособистісної взаємодії персоналу організації. Важливим завданням та викликом для організаційних психологів сьогодні є віднайдення ефективних інструментів та програм забезпечення емоційної стабільності та безпеки персоналу на робочому місці, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42613206","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"METACOGNITIVE MONITORING ACCURACY AND LEARNING ACHIEVEMENT SUCCESS OF UNIVERSITY STUDENTS","authors":"Maria Avhustiuk","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-10-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-10-21","url":null,"abstract":"Purpose. The paper is focused on the theoretical analysis of some theoretical and methodological aspects of the relationship between metacognitive monitoring accuracy and learning achievement success of university students. In particular, we highlight some approaches to the relation between metacognitive monitoring accuracy and learning achievement success that is a quite common problem in the university learning activity.\u0000Methods. The theoretical and comparative methods of studying metacognitive monitoring accuracy and learning achievement success of university students have been used in the study. The necessity in studying some theoretical and methodological aspects of the notion has been caused by the impact of metacognitive monitoring accuracy on students’ learning activities.\u0000Results. The study aimed at revealing the role of metacognitive monitoring in the university learning activity, studying the extent to which changes in monitoring cause changes in the nature of the students’ control over their own cognitive activities, specifying the nature of relationship between levels of confidence and students successes in learning, etc. A noteworthy finding is that students are generally overconfident in their self-assessments and this overconfidence effect is greatest for students of poorer abilities as they are doubly cursed: they lack knowledge of the material, and lack the awareness of the knowledge that they do and do not possess. The erroneous belief that information is understood when it is not is regarded as the illusion of knowing or overconfidence in knowing; the notion can be a significant obstacle to the effectiveness of the learning activities.\u0000Conclusions. The results of the analysis found in the study can play an important role in the process of understanding the relationship between metacognitive monitoring accuracy and learning achievement success of university students.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45129443","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО ПРОСТОРУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З ОЗНАКАМИ ПТСР","authors":"Віктор Васильович Коширець, Катерина Іванівна Шкарлатюк","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-124-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-124-143","url":null,"abstract":"Мета. У статті розглянуто особливості організації особистісного простору військовослужбовців з ознаками посттравматичного стресового розладу. Визначено основні напрями та підходи до дослідження поняття психологічного простору, а також впливу психотравмуючих подій на організацію особистісного простору як компоненту структури життєвого простору. Здійснено теоретичне обґрунтування поняття особистісного простору військових та емпірично досліджено його психологічні особливості. \u0000Методи. Використано стандартизовані психодіагностичні методики «Суверенність психологічного простору» С. К. Нартова-Бочавер, опитувальник пацієнта про стан здоров’я Patient Health Questionnaire (PHQ) -9, опитувальник для скринінгу посттравматичного стресового розладу, шкала оцінки впливу травматичної події Impact of Event Scale (IES-R). \u0000Результати. Виявлено, що рівень суверенності простору, тіла, соціальних зв’язків, речей, цінностей пов’язаний із появою ознак ПТСР у військовослужбовців. Проведене дослідження дозволяє констатувати у військовослужбовців з ознаками ПТСР психологічні особливості, які негативно впливають на їх повсякденне життя, процеси адаптації, ресоціалізації та організацію їх особистісного простору. Низький рівень суверенності психологічного простору засвідчує ознаки депривації, яка проявляється в переживанні підпорядкованості, відчуженості, фрагментарності власного життя і характеризується труднощами в пошуку об’єктів середовища, з якими люди себе ідентифікують. \u0000Висновки. Дослідження показало, що у військових з низьким рівнем суверенності психологічного простору яскраво виражені показники схильності до посттравматичного стресового розладу. Тобто, низька суверенність простору, тіла, соціальних зв’язків, речей, цінностей впливає на вірогідність виникнення у військовослужбовців ознак ПТСР. Аналогічний взаємозв’язок виявлений між рівнем суверенності і наявністю тенденції до ПТСР: ті військовослужбовці, які мають високий рівень суверенності психологічного простору, не мають виражених ознак посттравматичного стресового розладу. Продемонстровано важливість вирішення завдань реабілітації, ранньої діагностики та психокорекції військових з метою забезпечення їх психічного здоров’я, а також для розвитку особистісної й професійної самореалізації.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44478538","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАРШОКЛАСНИКІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ","authors":"Світлана Могиляста","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-174-188","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-174-188","url":null,"abstract":"Мета. Розглядаючи емоційний інтелект як невід’ємну частину базових характеристик особистості, сьогодні важливою проблемою психологічної та педагогічної науки постає завдання пошуку засобів його розвитку. Мета статті – розглянути теоретичні підходи щодо пошуку психолого-педагогічних засобів розвитку емоційного інтелекту та можливості уроку англійської мови як засобу впливу на становлення, функціонування та розвиток емоційного інтелекту старшокласників. \u0000Методи. В статті використанні теоретичні та емпіричні методи дослідження з проблематики розвитку емоційного інтелекту старшокласників та експериментального впровадження в процес вивчення англійської мови елементів психологічних вправ. Розвиток емоційного інтелекту як інтегрованого конструкту передбачає єдність емоційних та когнітивних процесів у цілісній системі здібностей щодо розуміння, усвідомлення, управління власними емоціями, емоційними станами та розуміння, конструктивного впливу на емоції інших. Розглядаючи процес розвитку емоційного інтелекту в аспекті онтогенетичних змін щодо умінь розуміти, усвідомлювати та управляти емоціями так і цілеспрямованого впливу на розвиток окремих складових емоційного інтелекту, проблема пошуку засобів розвитку емоційного інтелекту старшокласників в процесі навчання та виховання актуалізується і як в напрямку форм організації пізнавальної діяльності учасників навчально-виховного процесу, так інтеграції елементів психологічних вправ в процес вивчення окремо взятого предмету на кшталт англійської мови. \u0000Результати. Як результат нами представлено теоретичний аналіз концептуальних основ проблеми визначення тезаурусу «засоби розвитку». Запропоновано практичне застосування елементів сугестії в контексті сучасного уроку англійської мови у відповідності до тематики ситуативного спілкування передбаченої Державною програмою вивчення іноземних мов. Розглянуто спектр можливостей психологічних вправ та методів в поєднанні з лінгво-дидактичним контентом та деталізовано в плані сучасного уроку англійської мови. \u0000Висновки. Зроблено узагальнення, яке обґрунтовує необхідність континууму в напрямку створення системи розвитку емоційного інтелекту старшокласників психолого-педагогічними засобами в рамках освітнього простору навчального закладу, що на основі детальної теоретичної та методологічної концепції розглядається перспективним.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49163392","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЛІКАРІВ","authors":"Л. Є. Бегеза","doi":"10.29038/2227-1376-2020-36-37-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-37-48","url":null,"abstract":"Мета. У статті представлено результати теоретичного та емпіричного вивчення синдрому емоційного вигорання лікарів. Визначено, що синдром емоційного вигорання розвивається на фоні впливу соціально-професійних чинників в умовах пандемії, характеризується збільшенням робочого навантаження й частотою комунікації та взаємодії з пацієнтами, обумовлюється фізичними та емоційними проявами/стражданнями пацієнтів; складністю і труднощами проблем пацієнта та можливістю/неможливістю їх вирішити; супроводжується хронічним професійним стресом, емоційним та фізичним виснаженням. \u0000Методи. Для діагностичного вивчення синдрому емоційного вигорання лікарів використано «Опитувальник вивчення рівня психічного вигорання (MBI) (К. Маслач і С. Джексон, адаптація Н.Е. Водопьянової). Вибірка дослідження (n = 593) складала: жінки – 71,3 %, чоловіки – 28,7 %, віком від 29 до 63 років зі стажем роботи від 5 до 32-37 років. \u0000Результати. За ознаками професійної спрямованості у діагностуванні взяли участь 5 груп лікарів: «професійно-віковий тип», «травматичний тип», «загальний тип», «інструментальний тип», «тяжкі стани». \u0000Встановлено, що рівень професійного вигорання загалом серед лікарів 5 груп – нерівномірний. У трьох компонентах за рівнями мають свої особливості і відмінності. Найвищі показники має компонент «емоційне виснаження», а компоненти «деперсонализація» та «редукция личных достижений», за наявних епідеміологічних умов, мали дещо нижчі показники. Виявлено рівень професійного вигорання за гендерною ознакою. У чоловіків так і у жінок ступінь професійного вигорання майже однаковий. Однак, лікарі жіночої статі схильні до більш вищого ступеню вигорання ніж лікарі чоловічої статі. За критерієм вік та стаж роботи лікарів результати виявилися різними за компонентами емоційного вигорання. Провідними ознаками емоційного вигорання в лікарів були відчуття емоційної виснаженості, тривога, зниження настрою, підвищення емоційного контролю, психоемоційна та особистісна напруженість. За компонентом «виснаження» у лікарів спостерігалися симптоми «емоційної економії», емоційної (дозування емоцій у професійній діяльності та у сімейному оточенні, відсутність хвилювання у робочому процесі та підвищена тривожність до членів власної родини) та особистісної відстороненості (повна чи часткова втрата інтересу до позапрофесійних сфер життя, відчуття обтяження при комунікації із суб’єктами непрофесійної сфери). \u0000Висновки. Відмінності у структурі складових емоційного вигорання серед 5 груп лікарів за професійною спрямованістю обумовлювалися специфікою професійної діяльності (виконання функціональних обов’язків, тривалість робочого дня, збільшення кількості звернень до лікаря, особливості пацієнтів).","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46513897","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}