Psikhologichni perspektivi最新文献

{"title":"ПСИХОСЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО СУБ’ЄКТА ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СТРУКТУРІ СУБ’ЄКТИВНОГО ДОСВІДУ","authors":"Геннадій Коваль","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-kov","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-kov","url":null,"abstract":"Мета. Стаття присвячена теоретичному та емпіричному обґрунтуванню концептуальних засад дослідження «критерію» як специфічного психічного утворення в контексті розробки питання щодо варіативності соціально-психологічних форм психічного. \u0000Методи. Дослідження було реалізовано шляхом заповнення індивідуального бланку питальника волонтера. Для виконання мети та завдань даного дослідження було використано такі методики: «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда; «Тест смисло-життєвих орієнтацій» (СЖО) Д. Леонтьєва, «Портретний опитувальник цінностей» (PVQ) Ш. Шварца в адаптації І. Семків; «Модифікований опитувальник цінностей Інґлегарта» (МТЦ) Хабибулина й Дейнеки. Вибірку дослідження склали 302 волонтери віком від 17 до 80 років з понад 15-ти міст України. \u0000Результати. Показано наявність специфіки обумовлення взаємозв’язку між різними предметними областями оцінки. Зокрема, з’ясовано особливості взаємозв’язку між оцінкою осмисленості волонтерської діяльності та оцінкою значущості певної ціннісно-мотиваційної тенденції. А саме, спостерігається існування осердя взаємозв’язку, яке наочно зосереджено у високій щільності позитивної кореляції «смислових» шкал з цінностями «самостійність» й «стимуляція» та поступовому спаді щільності відносно інших ціннісно-мотиваційних тенденцій. У той самий раз, для взаємозв’язку між оцінкою значущості ціннісно-мотиваційної тенденції та семантичною оцінкою образу волонтерської спільноти характерним є полярне протиставлення. А саме, опозиція у розподілі показників семантичних шкал спостерігається на осі блоку «збереження» (консерватизм) відносно індивідуальної цінності «самостійність». Окрім того, з’ясовано наявність специфіки взаємозв’язку між оцінкою суб’єктності волонтерської спільноти  та оцінкою джерел осмисленості. А саме, спостерігається їх поєднаний вплив на оцінку значущості ціннісно-мотиваційних тенденцій. \u0000Висновки. У цілому, отримані дані дозволяють дійти висновку щодо наявності цілісного підґрунтя, яке проявляє себе в обумовлені специфіки взаємозв’язку різних предметних областей оцінки. Указані області оцінки виступають як взаємодоповнюючі при психосемантичній репрезентації конструювання колективної суб’єктності суб’єктом психічної самоорганізації. Виявлене цілісне підґрунтя також дозволяє обґрунтувати припущення щодо існування критерію завдання значимості як особливого семантичного об’єкту в структурі суб’єктивного досвіду. В свою чергу, з критерієм завдання значимості пов’язана реалізація семантичної функції особистості в репрезентації колективної суб’єктності в межах суб’єктивного досвіду.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46940295","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ У ОСІБ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З CUSTODY RECORDS","authors":"Ганна Стояцька","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-sto","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-sto","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено вивченню окремих психологічних рис осіб, які працюють з системою custody records та особливостям їх реагування на ситуації невизначеності. Зокрема, наведено результати емпіричного дослідження, проведеного впродовж літа та осені 2021 року серед працівників Національної поліції, дотичних до виконання функцій конвоювання та службових обов’язків офіцерів з прав людини. Сustody records як інноваційний електронний інструмент відеообліку та спостереження, вимагає від співробітників підвищеної уваги до власних професійних дій, що може спричиняти напругу та інтолерантність до роботи в умовах новизни та невизначеності. Концептуальною гіпотезою дослідження стало припущення про існування суттєвих відмінностей між позитивною, негативною або нейтральною оцінкою необхідності працювати в умовах запровадження custody records та індивідуальними схильностями респондентів розглядати і оцінювати невизначені ситуації як бажані або, у випадку прояву інтолерантності до невизначеності, як небажані чи загрозливі. \u0000Методи. Основним методом дослідження було обрано дискримінантний аналіз. Зважаючи на специфіку вибірки, психодіагностична методика, що застосовувалась у дослідженні мала відповідати методичним рекомендаціям щодо використання в системі МВС України. Нею став «Опитувальник толерантності до невизначеності» (Intolerance of Ambiguity Scale, IAS) Стенлі Баднера (україномовна адаптація Барко В. І., Остаповича В. П.). \u0000Результати. До основних результатів дослідження можна віднести встановлення високого рівня зв’язку між ставленням до професійних обов’язків в умовах функціонування custody records та такою характерологічною рисою особистості як «джерело інтелерантності складність». \u0000Висновки. Зробивши крок для подальшого вивчення проблеми толерантності до невизначеності, це дослідження підкреслює необхідність розуміння того, як правоохоронці ставляться до професійної діяльності в умовах необхідності враховувати наявність зовнішнього незалежного контролю за процесами, які відбуваються у закритій спеціальній установі.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44966165","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ","authors":"Ольга Логвись","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-log","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-log","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у аналізі основних зарубіжних та вітчизняних поглядів до розуміння феномену саморегуляції особистості в психологічній науці та емпіричному дослідженні показників загальної саморегуляції поведінки та гнучкості у майбутніх педагогів. \u0000Методи. В основу наукової розвідки покладено теоретичний розгляд теми: аналіз та узагальнення психологічних підходів вивчення теми саморегуляції. Емпіричну частину статті представлено у дослідженні загального рівня саморегуляції та гнучкості у майбутніх педагогів. Задля отримання результатів обрано методику «Стиль саморегуляції поведінки» (В. Моросанової). Реалізація дослідження відбувалося з використанням google-forms в онлайн-форматі. Відповідно до мети нашого дослідження проаналізовано два показники: гнучкість та загальний рівень саморегуляції. \u0000Результати. Аналіз теоретичних джерел дозволив припустити, що саморегуляція поведінки особистості є важливою складовою діяльності педагога. Опрацьовані результати емпіричного дослідження показали, що майбутнім педагогам притаманний середній і низький рівні саморегуляції та відповідно регуляторної гнучкості. \u0000Висновки. Здійснене дослідження дало можливість проаналізувати різні аспекти та погляди на розуміння феномену саморегуляції поведінки та емпірично виявити рівень розвитку його сформованості у майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки. \u0000Перспективу майбутньої наукової розвідки вбачаємо у розробці рекомендацій та психологічного тренінгу розвитку психоемоційної саморегуляції, як складової професійної підготовки вчителя у закладі вищої освіти.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48143652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ У КОВІДНОМУ І ВОЄННОМУ КОНТЕКСТАХ","authors":"Наталія Савелюк","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-sav","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-sav","url":null,"abstract":"Мета. Опис результатів теоретичного аналізу та порівняльного емпіричного дослідження переживання українською студентською молоддю психологічного благополуччя в умовах ковідної пандемії та в ситуації воєнного стану. \u0000Методи. Емпіричний: питальник «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф, в Україні перекладений та адаптований С. Карскановою. Математично-статистичні: обрахування загальних середніх показників, статистичний критерій однорідності Колмогорова-Смірнова, факторний аналіз методом головних компонент. Порівнювалися дві підгрупи студентів, досліджені: перша – у лютому та березні 2021 року, друга – у березні та квітні 2022 року. \u0000Результати. Згідно з порівняльним аналізом даних двох емпіричних зрізів, проведених на різних вибірках студентської молоді в розпал «епохи ковіду» та на початку війни в Україні, виявлено окремі статистично значущі зміни – як позитивні, так і негативні – в переживанні психологічного благополуччя респондентами. Узагальнено визначено, що позитивні трансформації відповідних переживань найбільшою мірою стосуються «Автономії», а негативні – «Управління середовищем». \u0000Також встановлено, що в ситуації війни досліджена українська молодь продемонструвала істотно вищу когнітивну складність при осмисленні власного психологічного стану, порівняно з умовами ковідної пандемії, оскільки за результатами факторного аналізу в другій субвибірці виокремлено 22 факторні структури супроти 11 у першій. При цьому як яскраво домінантну категоріально-смислову структуру переживання психологічного благополуччя студентами першої підгрупи виокремлено біполярний фактор «Мої життєві плани та їх реалізація як особиста гордість / Відсутність уміння планувати життя як джерело моїх особистих розчарувань»; другої – теж біполярний, але менш вагомий фактор «Осмислене та приємне самовдосконалення в соціумі / Заздрісна і безглузда самотність». \u0000Висновки. Назагал встановлено, що, незважаючи на статистично значущі відмінності між оцінками окремих пунктів за «Шкалою» К. Ріфф, ієрархії основних факторів психологічного благополуччя, визначені в обох випадках за усередненими показниками міри переживання студентською молоддю, істотно не відрізняються. А саме: найбільш вираженим і в умовах ковідної пандемії, і в ситуації війни ресурсом залишається «Особистісне зростання».","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49613726","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГОТОВНІСТЬ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ ЯК ЧИННИК ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я АДВОКАТА У ЙОГО ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Нігора Хазратова, Людмила Малімон, Олександр Миколайович Терентьєв, А. В. Олійник","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-haz","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-haz","url":null,"abstract":"Мета. У статті представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку копінг-стратегій у конфлікті, що використовуються адвокатами, з опосередкованими показниками їх психічного здоров’я та професійної успішності; а також порівняння цих показників у адвокатів з різними стажем, інтенсивністю роботи та професійною успішністю. Метою статті був аналіз психологічної готовності адвоката до розв’язання конфліктів, що мають місце в його професійній діяльності, як чинника його психічного здоров’я на робочому місці. \u0000Методи. Для збору первинних даних були застосовані анкетування та психодіагностичні тестові методики: Н.Холла «Емоційний інтелект»; Дж. Роттера «Локус контролю»; М. Лазаруса – на виявлення копінг-стратегій особистості в конфлікті та К. Томаса – на виявлення домінуючої стратегії поведінки в конфлікті. \u0000Результати. Виявлено взаємозв’язок між показниками професійної успішності адвокатів та інтернальності у сферах професійних досягнень та здоров’я, а також емоційного інтелекту. Зі збільшенням стажу роботи і успішності адвоката підвищується емоційна обізнаність та здатність регулювати власні емоції, що запобігає емоційному та професійному вигоранню. Відсутність значимих кореляцій між успішністю адвоката і його копінг-стратегіями засвідчує: стратегії успішних адвокатів є гнучкими і можуть змінюватися. Збільшення досвіду роботи не спонукає адвоката до вибору якоїсь однієї копінг-стратегії. Статистичне порівняння показало динаміку такої копінг-стратегії, як «прийняття на себе відповідальності». Зі збільшенням стажу професійної діяльності до 15 років питома вага цієї стратегії знижується. У адвокатів зі стажем роботи більше 15 років її представленість знову зростає. Порівняння адвокатів з високим і низьким рівнем професійної успішності показало, що ця стратегія  використовується успішними адвокатами, але з певними обмеженнями. \u0000Висновки. Збільшення стажу та успішності професійної діяльності адвоката супроводжується підвищенням емоційної обізнаності,  саморегуляції, інтернальності у сферах професійної діяльності та власного здоров’я. Копінг-стратегія «Прийняття на себе відповідальності» (потенційно стресогенна) найчастіше застосовується адвокатами-новачками (неуспішно, бо зумовлює поступову відмову від неї) і зрілими професіоналами (в комплексі з іншими стратегіями).     ","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41860270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЕКСПРЕСИВНОСТІ РОДИЧІВ СТОСОВНО ОСІБ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ШЛУНКОВО-КИШКОВИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ","authors":"Тетяна Володимирівна Пастрик","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-pas","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-pas","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями на основі провідних сучасних теоретичних моделей у галузі психології здоров’я. \u0000Методи. У праці застосовано інструменти теоретичного вивчення літератури: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація даних з досліджуваної проблеми. \u0000Результати. Результати теоретичного аналізу літератури свідчать про те, що біопсихосоціальна модель, модель одужання та модель емоційного дистресу слугують методологічними засадами для вивчення емоційної експресивності з боку родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Біопсихосоціальна модель ураховує недоліки біомедичної моделі, розмежовуючи недугу й захворювання як результат взаємодії систем на клітинному, тканинному, тілесному, внутрішньоособистісному та соціальному рівнях. Емоційна експресивність родичів стосовно особи з шлунково-кишковими захворюваннями розглядається як мікросистема, яка належить до ширших субсистем: мезосистеми (залучення особи з шлунково-кишковими захворюваннями до інших середовищ: місця роботи, місцевої громади і т.ін.), екзосистеми (зміни, пов’язані з пандемією, які зумовили необхідність адаптації осіб із хронічними захворюваннями) та макросистеми (існування соціо-культурних норм, зокрема стигм, пов’язаних із хронічними захворюваннями). Модель емоційного дистресу за своїми характеристиками дає змогу вивчати прояви емоційного дистресу осіб із шлунково-кишковими захворюваннями та його динаміку відповідно до рівня емоційної експресивності родини стосовно до цих осіб. Модель одужання впроваджує  цілісний, особистісно-орієнтований підхід щодо підтримки фізичного і психічнго здоров’я. \u0000Висновки. Розглянуті моделі дали змогу віднайти оптимальні підходи до вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Отже існує доцільність використання цих теоретичних моделей, які скеровують добір психодіагностичного інструментарію для здійснення комплексного вивчення конструкту емоційної експресивності. Перспективним є використання біопсихосоціальної моделі, моделі одужання та моделі емоційного дистресу для покращення якості життя та психологічного благополуччя осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48101494","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ЯК ЧИННИК МЕДІАРЕЛІГІЙНОСТІ ОСОБИСТОСТІ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ","authors":"Наталія Коструба","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-kos","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-kos","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження спрямоване на емпіричне обґрунтування про цінності як чинник медіарелігійності особистості. \u0000Методи. Для досягнення мети були використані два опитувальника: методика Шварца та особливості медіарелігійності особистості (Н.С. Коструба). Для статистичної обробки будо застосовано методи кореляції Пірсона, лінійного регресійного аналізу та для порівняння різних груп вираховували Н-критерій Крускала-Уоллеса. \u0000Результати. Здійснений аналіз ієрархії цінностей досліджуваних продемонстрував домінування цінностей збереження (безпека, конформність), що передбачає захист порядку, стабільності та соціальної гармонії. Провідні позиції у ієрархії мають цінності, які виражають інтереси групи (доброзичливість, конформність). Тоді як цінності, що спрямовані виключно на інтереси особистості (влада та стимуляція) зайняли останні місця за рівнем значущості у респондентів. Здійснений аналіз взаємозв’язку домінуючих цінностей та сформованості медіарелігійності особистості дозволи виявити, що усі компоненти досліджуваного явища пов’язані із домінуванням цінностей традиційності та безпеки. Крім уже зазначених, домінування цінностей конформності, доброзичливості, універсалізму та досягнень пов’язані із високим рівнем медіарелігійності опитаних. Значущі відмінності між групами опитаних із різним рівнем медіарелігійності особистості зафіксовано у ціннісних орієнтаціях конформності, традиції, універсалізму, добра, гедонізму та безпеки. Не дивлячись на виявлені кореляційні зв’язки інших цінностей із рівнем медіарелігійності, такі цінності як влада, досягнення, самостійність і стимуляція не мають суттєвих відмінностей у досліджуваних групах. \u0000Висновки. Достовірними чинниками для прогнозування диференціації досліджуваних на групи залежно від рівня схильності до медіарелігійної активності визначено критерії домінування таких ціннісних орієнтацій як повага до традицій, доброзичливе ставлення, прагнення до задоволення, а також бажання стабільності і гармонії.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46873367","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ","authors":"Наталія Дмитріюк","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-dmt","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-dmt","url":null,"abstract":"Мета. У запропонованій статті здійснено теоретичний аналіз та емпірична верифікація положення про те, що емоційні переживання є важливим  чинником цілісного психічного розвитку молодшого школяра. \u0000Методи. Теоретичний психологічний аналіз феномену зв’язку емоційних переживань  щодо їх значення в питанні цілісного та гармонійного розвитку  особистості. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень, яка реалізовувалась через проективні методи. \u0000Результати. Здійснений теоретичний огляд предмету дослідження в науковій літературі дозволив виявити, що переживання можна розглядати як особистісний, індивідуальний феномен, що виникає з появою процесу розуміння та визначається свідомістю особистості та здійснює вагомий вплив на її психічний  розвиток. На думку дослідників, період молодшого шкільного віку  є важливим у житті зростаючої особистості, адже усі події проектуються через траєкторію емоційних переживань та здійснюють вирішальний вплив на психічний розвиток особистості. Здійснене емпіричне дослідження дало можливість підтвердити думку науковців про те, що до основних чинників, які визначають рівень психічного розвитку особистості молодшого школяра відносять інтерес та специфіку емоційних переживань  школярів у процесі включення їх в навчальну  діяльність. Відтак в учнів з високим  рівнем або індексом  прояву емоційних переживань більш виражені негативні емоції, тривожність, погане самопочуття, їм важко управляти своїм емоційним станом. Це призводить часто до емоційної дезадаптації, конфліктності з однолітками та дорослими. \u0000Висновки. В роботі проаналізовано, що емоційні переживання забезпечують процес становлення, перетворення та розвитку особистості через значущі об’єкти, явища, інших суб’єктів. Доведено, що зниження динаміки негативних емоційних переживань, досягнення певного рівня впевненості позитивно впливає не лише на процес засвоєння знань, умінь та навичок, але й на  особистісний розвиток молодшого школяра.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48053834","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРИВОЖНОСТІ Й САНОГЕННОСТІ ДЕПРИВОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Дарія Тарасівна Гошовська, Ярослав Олександрович Гошовський","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-hos","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-hos","url":null,"abstract":"Мета. Встановити психологічні особливості тривожності та висвітлити необхідність саногенності особистості, яка зазнає негативного й обмежувального впливу різновидової депривації. Методи. Для реалізації мети дослідження нами залучено  науково-теоретичні методи : аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, що дало змогу вибудувати концептуально-логічну послідовність між ключовими поняттями й констатувати – депривована особистість зазвичай переживає різновидову і різномодальну тривожність, тому завдяки набуттю компетенцій саногенного мислення вона спроможна досягнути ревіталізаційного ефекту і налагодити  гармонійніше життя. Результати. Аналіз науково-психологічної джерелознавчої бази дав підстави констатувати, що різновидова депривація негативно впливає на психо- і соціогенезу особистості, зокрема на підвищення її полімодальної тривожності, а це нагально потребує  залучення саногенних ревіталізаційних підходів. Депривація сповільнює та ускладнює особистісний розвиток, зумовлює розбалансування афективності, негативно впливає на статусно-рольову ідентифікацію. У депривованої особистості різновидова тривожність тривога корелює зі стійким (явним або латентним) почуттям провини та стимулює гіпертрофований самоаналіз, самокартання тощо. Перебування у стані депривації лише посилює особистісну тривожність, тому постає нагальна необхідність у застосуванні саногенного мислення, що передбачає активацію рефлексії як механізму, спрямованого на зниження численних дискомфортів і страждань від впливу негативних емоцій та інших психостанів. Висновки. Депривована особистість, переживаючи відчуття знехтуваності, занедбаності і меншовартості, перебуває зазвичай у стані підвищеної тривожності, що негативно впливає на її спілкування та життєдіяльність. Результативним виходом зі стану деприваційної тривожності є саногенні мислення і рефлексія, що дозволяють досягнути сприятливого ревіталізаційного ефекту.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41753349","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА СОЦІАЛЬНІ НАВИЧКИ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ: ДІАГНОСТИЧНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ АСПЕКТ","authors":"Тамара Іванівна Дучимінська, Михайло Коць, А П Кульчицька","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-duc","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-duc","url":null,"abstract":"Мета. Стаття присвячена дослідженню особливостей прояву соціальних навичок та рівня розвитку емоційного інтелекту у дітей, що мають особливі освітні потреби. Теоретичний аналіз, систематизація наукових джерел дозволила констатувати наступне: емоційна сфера, емоційний інтелект дітей з особливими потребами має свої особливості - зниження можливостей довільної регуляції поведінки, підвищена збудливість, або навпаки загальмованість; до структури емоційного інтелекту входять самосвідомість, самоконтроль, мотивація та соціальні навички; соціальні навички – це сукупність орієнтирів і сформованих дій, що дозволяють дитині успішно соціалізуватися (прояв почуттів та емоцій, навички міжособистісної взаємодії, ситуативне регулювання емоцій, тощо). \u0000Методи. Емпірична частина дослідження ґрунтувалася методиках: «Діагностика емоційного інтелекту» Н. Холла; «Опитувальник ЕмІн» Д. Люсіна та «Опитувальник соціальних навичок» А. Гольштейна. \u0000Результати. У результаті дослідження розвитку емоційного інтелекту та соціальних навичок дітей з особливими освітніми потребами вдалося встановити наступне. Інтегративний показник емоційного інтелекту дітей з особливими освітніми потребами має переважно низький рівень сформованості. Досліджуваним притаманні низький рівень самоконтролю емоцій та усвідомленні емоцій. Показники внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту демонструють, що в більшості вибірки дослідження переважає середній рівень розвитку, що характеризується розумінням власних емоцій та здатністю управління ними. Респонденти мають певні здібності до контролю експресії, здатності контролювати зовнішні прояви своїх емоцій. Дослідження міжособистісного емоційного інтелекту дозволило констатувати низький рівень розвитку цього показника. Досліджувані мають складності у розумінні почуттів і намірів інших людей. Дослідження соціальних навичок опитаних продемонструвало високий рівень розвитку цього показника, який характеризується початковими навичками, навичками реакції на думку іншої людини, навичками планування майбутніх дій, навичками альтернатив агресивної поведінки. Водночас, навички самовираження у спілкуванні у досліджуваних мають показники низького рівня розвитку. \u0000Висновки. Здійснене дослідження дало можливість визначити особливості емоційного інтелекту та соціальних навичкок у дітей з особливими освітніми потребами. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні динаміки змін структурних компонентів емоційного інтелекту та у розробленні психокорекційних програм, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту та соціальних навичок.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45742150","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}