ПСИХОСЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО СУБ’ЄКТА ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СТРУКТУРІ СУБ’ЄКТИВНОГО ДОСВІДУ

Мета. Стаття присвячена теоретичному та емпіричному обґрунтуванню концептуальних засад дослідження «критерію» як специфічного психічного утворення в контексті розробки питання щодо варіативності соціально-психологічних форм психічного. Методи. Дослідження було реалізовано шляхом заповнення індивідуального бланку питальника волонтера. Для виконання мети та завдань даного дослідження було використано такі методики: «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда; «Тест смисло-життєвих орієнтацій» (СЖО) Д. Леонтьєва, «Портретний опитувальник цінностей» (PVQ) Ш. Шварца в адаптації І. Семків; «Модифікований опитувальник цінностей Інґлегарта» (МТЦ) Хабибулина й Дейнеки. Вибірку дослідження склали 302 волонтери віком від 17 до 80 років з понад 15-ти міст України. Результати. Показано наявність специфіки обумовлення взаємозв’язку між різними предметними областями оцінки. Зокрема, з’ясовано особливості взаємозв’язку між оцінкою осмисленості волонтерської діяльності та оцінкою значущості певної ціннісно-мотиваційної тенденції. А саме, спостерігається існування осердя взаємозв’язку, яке наочно зосереджено у високій щільності позитивної кореляції «смислових» шкал з цінностями «самостійність» й «стимуляція» та поступовому спаді щільності відносно інших ціннісно-мотиваційних тенденцій. У той самий раз, для взаємозв’язку між оцінкою значущості ціннісно-мотиваційної тенденції та семантичною оцінкою образу волонтерської спільноти характерним є полярне протиставлення. А саме, опозиція у розподілі показників семантичних шкал спостерігається на осі блоку «збереження» (консерватизм) відносно індивідуальної цінності «самостійність». Окрім того, з’ясовано наявність специфіки взаємозв’язку між оцінкою суб’єктності волонтерської спільноти  та оцінкою джерел осмисленості. А саме, спостерігається їх поєднаний вплив на оцінку значущості ціннісно-мотиваційних тенденцій. Висновки. У цілому, отримані дані дозволяють дійти висновку щодо наявності цілісного підґрунтя, яке проявляє себе в обумовлені специфіки взаємозв’язку різних предметних областей оцінки. Указані області оцінки виступають як взаємодоповнюючі при психосемантичній репрезентації конструювання колективної суб’єктності суб’єктом психічної самоорганізації. Виявлене цілісне підґрунтя також дозволяє обґрунтувати припущення щодо існування критерію завдання значимості як особливого семантичного об’єкту в структурі суб’єктивного досвіду. В свою чергу, з критерієм завдання значимості пов’язана реалізація семантичної функції особистості в репрезентації колективної суб’єктності в межах суб’єктивного досвіду.