Psikhologichni perspektivi最新文献

{"title":"ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ФАХІВЦІВ СИЛОВИХ СТРУКТУР: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ","authors":"Наталія Бондаренко, Петро Скаленко","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-bon","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-bon","url":null,"abstract":"Мета статті – презентувати результати теоретичного дослідження проблеми професіоналізму фахівців силових структур. \u0000Методи. Теоретичні: теоретико-методологічний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми; систематизація та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження. \u0000Результати. Будучи якісною характеристикою суб'єкта праці, професіоналізм має відображати високу професійну кваліфікацію і компетентність, різноманітність ефективних професійних навичок і умінь, у тім числі заснованих на творчих рішеннях, володіння сучасними алгоритмами і способами вирішення професійних задач, що дозволяє здійснювати діяльність з високою і стабільною продуктивністю. Специфіка оперативно-розшукової діяльності висуває високі вимоги як до професійної майстерності, так і до особистих якостей правоохоронців. Справжній професіонал має володіти високими показниками професіоналізму особистості, мати високий професійний і соціальний статус, систему особистісної і діяльнісної нормативної регуляції, що динамічно розвивається, постійно націлену на саморозвиток і самовдосконалення, особистісні і професійні досягнення, що мають соціально-позитивне значення. Презентовано трикомпонентну структуру професіоналізму фахівців силових структур. Когнітивний компонент виражається системою засвоєних особистістю знань про сутність професіоналізму та їх усвідомленням; знанням норм та правил, що регулюють професійну діяльність фахівця правоохоронних органів; розуміння змісту професійних завдань та обов’язків (професійна свідомість). Мотиваційно-афективний компонент характеризується індивідуальною системою мотивів і смислів соціально-відповідальної поведінки; емоційними переживаннями, які регулюють професійну діяльність (професійна мораль та етика; сформована система цінностей); професійно-важливими якостями фахівця (професійна відповідальність, інтернальність локус-контролю) та їх усвідомленням. Діяльнісно-поведінковий компонент виявляється у виборі та реалізації певної поведінки та вчинків у професійних ситуаціях (уміння своєчасно та ефективно вирішувати типові професійні завдання; здатність проявляти творчість, вміння прогнозувати, знаходити оптимальні рішення в нестандартних ситуаціях; поважне та плідне спілкування з учасниками професійної діяльності). \u0000Висновки. В результаті здійсненого теоретичного дослідження визначено структуру та змістовне наповнення професіоналізму фахівців силових структур. Здійснений аналіз також дозволяє розробити визначення поняття «професіоналізм фахівців силових структур» як інтегративної динамічної характеристики суб'єкта діяльності, що включає когнітивний, мотиваційно-афективний та діяльнісно-поведінковий компоненти, що диктуються специфікою предмета й цілей професійної діяльності фахівця.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45255516","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НІЯКОВІННЯ ЖІНОК ЧЕРЕЗ СВОЄ ТІЛО ПІД ЧАС ІНТИМНОЇ БЛИЗКОСТІ З ПАРТНЕРОМ (BISC-UA): УКРАЇНОМОВНА АДАПТАЦІЯ ШКАЛИ","authors":"Тетяна Завада, Анастасія Широка","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-zav","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zav","url":null,"abstract":"Мета. Ніяковіння жінок через своє тіло під час інтимної близькості з партнером – важливий аспект сексуальності, пов'язаний зі здатністю жінки отримувати сексуальне задоволення від близькості з партнером. Це один з ключових показників гармонійних сексуальних стосунків, які можна оцінити за допомогою психодіагностичних інструментів, проте, в українській психології немає валідних методик для його оцінки. Відтак, метою цього дослідження стали переклад та адаптація українською мовою Шкали ніяковіння жінок через своє тіло під час інтимної близькості з партнером BISC-UA М. Відермана, а саме, визначення розподілу відповідей за кожним твердженням шкали, її факторної структури, а також показників внутрішньої узгодженості тверджень, тест-ретестової надійності та конвергентної валідності.\u0000Методи. Адаптація проводилася на жінках (N=731) віком 18-47 років, 37 з яких взяли участь у процедурі тест-ретестової надійності у проміжку п’яти тижнів. Для оцінки конвергентної  валідності шкали BISC-UA були використані Шкала задоволеності зонами тіла, Опитувальник образу тіла та Багатовимірний опитувальник сексуальності.\u0000Результати. За показниками асиметрії та ексцесу більшість тверджень  шкали мають нормальний розподіл з помітною лівосторонньою асиметрією. Результати експлораторного та конфірматорного факторного аналізів підтверджують, що шкала BISC-UA є однофакторним інструментом, який складається з 15 тверджень (RMSEA=0.00, RMR = 0.086, GFI= 0.996, NFI=0.994, CFI=1.00, N=731). Шкала BISC-UA володіє високими показниками внутрішньої узгодженості тверджень (Альфа Кронбаха 0,95, Омега МакДональда 0,96). Шкала демонструє значимий рівень тест-ретестової надійності (r=0,72) та конвергентної валідності при порівнянні з конструктами задоволення своїм тілом та психологічними тенденціями у сексуальних стосунках.\u0000Висновки. Україномовна Шкала ніяковіння жінок через своє тіло під час інтимної близькості з партнером (BISC-UA) володіє значимими психометричними показниками і може бути рекомендована для використання у наукових дослідженнях якості сексуального життя жінок. ","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46997689","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ НАСЕЛЕННЯ В ПЕРІОД ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ МЕТОДОМ СИМВОЛДРАМИ (ІМАГІНАТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ) В РОБОТІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА","authors":"Оксана Кихтюк","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-kyh","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-kyh","url":null,"abstract":"Мета статті – теоретичний аналіз наукових джерел з ефективності застосування методу символдрами у практичній роботі психологів практиків; емпірично дослідити використання цього методу у роботі клінічного психолога по стабілізації емоційного стану, саморегуляції та зниженні тривожності, активізації ресурсного потенціалу особистості в умовах військових дій. \u0000Методи. В результаті нашої роботи було використано теоретичні методи: аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел по використанню та опису сучасних аспектів практичної роботи в методі символдрами; методика особистісної тривожності Спілберга -Ханіна. \u0000Результати. Теоретично проаналізовано особливості виникнення та встановлення методу символдрами. У статті представлено опис останніх наукових пошуків та досліджень в рамках психотерапевтичного впливу символдрами на особистість. Теоретичний аналіз літератури засвідчив ефективність використання цього методу по подоланню негативних емоційних переживань, зниженню  агресивних проявів у підлітків, подоланню наслідків травматичних подій. Проведення психотерапевтичних сеансів із експериментальною групою, засвідчило позитивну групову динаміку. Було визначено ефективність використання даної психотерапії по наданню психологічної підтримки та допомоги у роботі клінічного психолога. Використання стандартних мотивів символдрами «Луг»; «Потік», «Квітка», «Гора», «Дерево» сприяли розвитку креативності, творчості, візуалізації та розумінню символіки, уявних образів. Впровадження мотиву «Ділянка землі» у психотерапевтичні сеанси відобразило можливості відновлення планування, звернення до внутрішніх ресурсів, знаходження відчуття безпеки. Проведене емпіричне дослідження, опитування та бесіда з учасниками експериментальної групи засвідчили позитивну динаміку розвитку та встановлення адаптивних механізмів у саморегуляції тривожності, подоланні стресу, віднаходження ресурсів. \u0000Висновки. Використання кататимно-імагінативної психотерапії (символдрами) в роботі клінічного психолога є ефективним методом психологічної підтримки та допомоги людям по подоланню емоційних розладів, зниженню тривожності, виробленню адаптивних механізмів психіки по відновленню, активізації внутрішніх ресурсів особистості. Проведене емпіричне дослідження, що базувалось з використанням методу символдрами засвідчило високі показники зниження особистісної тривожності в учасників експерименту. Перспективу прийдешніх наукових теоретичних та наукових розробок ми вбачаємо у впровадженні та розробці нових мотивів символдрами для надання психологічної підтримки, допомоги людям.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42497539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НЕНОРМАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ У МІЖОСОБИСНІСНІЙ КОМУНІКАЦІЇ","authors":"Олена Диса, Артем Чумак","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-dus","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-dus","url":null,"abstract":"Мета. У статті розглянуто проблему застосування ненормативної лексики у сучасному суспільстві, висвітлено соціально-психологічні фактори, що сприяють порушенню нормативності мовлення. Зазначено, що неконтрольований потік нецензурної лексики може «активізуватися» в епоху глобальних історичних потрясінь та соціальної нестабільності. Під час російсько-української війни спостерігається лінгвопсихологічний дисбаланс між нормативною та ненормативною лексикою в країні (військових конфліктів, революцій, загрози розпаду держави, економічної кризи тощо). Підкреслено неоднорідність та багатофункціональність досліджуваної проблеми, яка на сучасному етапі є  актуальною та складною в аналізі. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей застосування ненормативної лексики студентами закладів вищої освіти. \u0000Методи. Використано методи анкетування, психодіагностики. Для встановлення відмінностей між групами було використано  критерій U-Манна-Уітні, для знаходження взаємозв’язків - кореляційний аналіз за допомогою коефіцієнта кореляції ρ-Спірмена. \u0000Результати. Встановлено психологічні чинники, які детермінують схильність до застосування нецензурних слів у міжособистісному спілкуванні. Показано, що певний рівень комунікативних здібностей, агресії, рефлексії, соціального самоконтролю, гнучкості, мовленнєвої тривожності та міжособистісний емоційний інтелект по-різному впливають на можливість застосування ненормативної лексики студентами у процесі міжособистісної комунікації. Встановлено взаємозв’язки між показниками вербальної агресії та показниками гнучкості, самостійності і міжособистісного емоційного інтелекту. \u0000Висновки. Специфіка міжособистісної комунікації не є монолітною структурою, вона має багатофункціональний та динамічний характер. Ненормативна лексика виступає психологічним інструментом, який активно використовується у міжособистісній комунікації, але не кожною людиною, і у більшості випадків обумовлюється ситуацією та індивідуально-психологічними особливостями особистості. Ненормативні мовленнєві конструкти, які застосовуються в міжособистісній комунікації, в залежності від контексту та ситуації можуть сприйматися по-різному, і необов’язково характеризуватимуть мовця, як неосвічену та некультурну особистість. Отримані нами результати  значно розширюють і доповнюють існуючі дослідження стосовно нормативності та культури мовлення, яка передбачає дотримання нормативності мови, граматичних та стилістичних правил, доречного застосування мовленнєвих конструкцій тощо.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47492696","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРОС-КУЛЬТУРНА АДАПТАЦІЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ШКАЛИ СИМПТОМІВ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ","authors":"Лариса Засєкіна, Марія Анатоліївна Козігора","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-zas","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas","url":null,"abstract":"Мета. У статті розглянуто результати культурної адаптації та стандартизації шкали симптомів моральної травми (МТ) цивільного населення під час війни. Мета нашого дослідження – перекласти, адаптувати та на емпіричному рівні дослідити психометричні властивості шкали симптомів МТ у цивільного населення під час війни. \u0000Методи. У дослідженні взяли учать студенти та викладачі педагогічного коледжу, а також вчителі загальноосвітніх шкіл Волинської області,  які відвідували цикл тренінгів «Психологічна підтримка вчителів шкіл», організованого Управлінням Державної служби якості освіти у Волинській області» у період 26 квітня-15 травня 2022 (n=111), середній вік досліджуваних 21,93±8.58, мешканці Волинської, Рівненської та Львівської областей. Процедура перекладу та культурної адаптації здійснювалася відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо перекладу психодіагностичного інструментарію та містила чотири етапи, зокрема прямий переклад (3 перекладача, які обізнані з психологічною термінологією); група експертів для зворотного перекладу (2 особи), претестування та когнітивне інтерв’ю; остаточна версія. \u0000Результати. Надійність шкали  визначалася через показники внутрішньої узгодженості за допомогою альфи Кронбаха для вибірки (n=111), що становить 0,7, та тест-ретестової надійності (n=32) з розривом у 8 днів, що становить r=0,67, p≤0,01. Дискримінантна валідність визначалася через показники кореляції MISS-M-SF та PCL-5 (r=0,04, p≥0,05) і MISS-M-SF  та GAD (r=0,07, p≥0,05). Конвергентна валідність виражена кореляцією між показниками, отриманими за шкалою MISS-M-SF та іншим опитувальником для діагностики емоційного дистресу, зокрема PQH (r=0,28, p≤0,05). Конструктна валідність представлена показниками кореляції загального показника симптомів МТ за стислою шкалою та усіма пунктами  і знаходиться в діапазоні 0,45-0,71. Описова статистика застосовувалися, щоб описати середні значення, медіану, стандартні відхилення і діапазони сумарного показника за шкалою та окремих пунктів. Статистична обробка даних здійснювалася з допомогою IBM SPSS Statistics, версія 22. \u0000Висновки. Результати дослідження свідчать, що шкала MISS-M-SF може використовуватися для визначення симптомів МТ серед цивільного населення під час війни.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46013481","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"BASIC HOPE AND EXISTENTIAL ANXIETY AMONG ADULTHOOD GENERATIONS","authors":"B. Gawda","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-gaw","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-gaw","url":null,"abstract":"Purpose. This study attempts to show the level of basic hope and existential anxiety among younger adults/emerging adulthood and middle adult generations. Basic hope is seen as a positive feeling playing a fundamental motivational role in the regulation of human behavior. It has been pointed out that hope is a prospective emotion that, contrary to fear/anxiety, is directed toward the future. Existential anxiety is thought to be inversely related with hope which means that existential anxiety is associated with unresolved intra-psychic conflicts. \u0000Methods. A sample of 139 younger and adult participants from the general population was examined. They represented three stages of adulthood: emerging adulthood (59), early adulthood (28), middle adulthood (52). They completed two self-measure questionnaires focused on basic hope (Basic Hope Inventory – 12 by Trzebiński and Zięba) and existential anxiety (Existential Anxiety Questionnaire by Weems and associates).  \u0000Results. The results indicate that the younger generation/emerging adulthood displays a higher level of existential anxiety and lower level of basic hope than other adult generations. Young people who feel higher existential anxiety do not believe that their future will be positive. Adult women display a higher level of basic hope than men while the level of existential anxiety is similar in both women and men  \u0000Conclusions. The results document developmental characteristics of the stage named emerging adulthood. At this stage of development, people are particularly vulnerable, full of fear for their future, they have to make important decisions about their education, professional decisions, and close interpersonal relationships. As their hope is low and existential anxiety is high they do not perceive their future positively.  ","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43964239","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТУАЛІЗАЦІЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИХ СМИСЛІВ ЯК ФОРМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ В КРИЗОВІЙ ПСИХОЛОГІЇ","authors":"Тетяна Олександрівна Бородулькіна","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-bor","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-bor","url":null,"abstract":"Мета. Обґрунтування можливості застосування актуалізації екзистенціальних смислів в якості форми психологічної інтервенції в кризовій психології. \u0000Методи. Теоретичний аналіз проблеми актуалізації екзистенціальних смислів як форми психологічної інтервенції в кризовій психології; систематизація та класифікація практичного досвіду роботи зі смислами з використанням метафоричних асоціативних карт (МАК); метод аналізу одиничного випадку.   \u0000Результати. Орієнтування на внутрішнє буття людини, її Духовну складову та екзистенціальні смисли в психологічній практиці є важливим. Одним із шляхів до «Духовного Я» людини є актуалізація екзистенціальних смислів та самосвідомості; а свідома робота зі смислами є ресурсною для людини при переживанні нормативних та ненормативних криз. МАК розглянуто як один з ефективних інструментів в роботі з екзистенціальними смислами, серед розмаїття яких виділено конкретні набори, які більше підходять для роботи зі смисловою сферою людини та духовною складовою її самосвідомості. Обґрунтовано доцільність використання авторських МАК актуалізації екзистенціальних смислів «Руки Небесні або Земні» як майндфулнес-практики та форми психологічної інтервенції в кризовій психології. Спрямовуючу, актуалізуючу функцію при роботі з цими МАК виконують запитання екзистенціального змісту, що супроводжують зображення на кожній карті в МАК «Руки Небесні або Земні». Описано авторські техніки актуалізації екзистенціальних смислів з використанням МАК. Здійснено аналіз конкретних індивідуальних випадків на основі результатів виконання авторських технік з актуалізації екзистенціальних смислів, які доводять, що під час виконання запропонованих вправ увага учасника такої роботи спрямовується в Духовну площину. \u0000Висновки. Робота з екзистенціальними смислами є необхідною та доцільною на заключних етапах подолання людиною кризового стану. Перспективою подальших наукових пошуків є проведення емпіричного дослідження механізму актуалізації екзистенціальних смислів при роботі з МАК актуалізації екзистенціальних смислів «Руки Небесні або Земні».","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42915069","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ВИПАДКУ У МЕЖАХ ПСИХОАНАЛІТИЧНОГО НАПРЯМКУ","authors":"Олена Журавльова, Олександр Анатолійович Журавльов","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-zhu","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zhu","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено визначенню та аналізу особливостей концептуалізації психологом особистісного випадку клієнта у межах психоаналітичної парадигми. Встановлено, що актуальність наукової розвідки обумовлена посиленням вимог до оптимізації та підвищення ефективності роботи спеціаліста-клініциста в умовах стрімких змін соціальної реальності та перманентного пришвидшення темпу життя людини. \u0000Методи. Для уточнення сутності досліджуваного феномену було застосовано теоретичні методи, зокрема, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукових джерел й результатів емпіричного вивчення проблеми концептуалізації особистісного випадку. \u0000Результати. У результаті аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури охарактеризовано основні періоди становлення ідеї формулювання випадку клієнта. Визначено ключові функції вказаного етапу психотерапевтичного процесу, серед яких виявлення специфічного для пацієнта способу організації знань, емоцій і поведінки, чітке прояснення центральних проблем особистості та їх диференціація від другорядних запитів, створення підґрунтя для розробки ефективного плану лікування. Висвітлено сутність динамічності та нешаблонності як основних рис процесу опрацювання особистісної події у межах психоаналітичної парадигми. Встановлено специфічні характеристики концептуалізації випадку залежно від обраного спеціалістом напрямку психоаналізу: структурної концепції психічної діяльності особистості, теорії об’єктних відносин чи селф-психології. Окреслено погляди науковців на структуру вказаного початкового етапу роботи спеціаліста з клієнтом. \u0000Висновки. Формулювання особистісного випадку відповідно до положень психоаналітичної теорії передбачає пошук детермінант проблеми особистості поза межею її свідомості. Процес концептуалізації не є чітко структурованим, адже потребує одночасного врахування широкого спектру чинників, які швидко трансформуються та розміщені на різних рівнях психічної діяльності. Відтак, вказаний етап роботи з клієнтом набуває форми нарації.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42430364","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ІНДИКАТОРИ ЕМОЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ БАТЬКІВ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ","authors":"Оксана Іванашко, Жанна Вірна, Л. О. Сіпко","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-iva","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-iva","url":null,"abstract":"Мета. Стаття присвячена теоретичному та емпіричному обґрунтуванню психологічних індикаторів емоційної безпеки батьків дітей з особливими потребами. Метою презентованого матеріалу є теоретико-емпіричне обґрунтування відмінностей між емоційними станами батьків дітей з особливими освітніми потребами та батьків, які котрі мають дітей з типовим розвитком та окреслення межі необхідності запровадження психокорекційних заходів щодо емоційної безпеки батьків дітей з особливими потребами. \u0000Методи. В основу покладено теоретичні, емпіричні та методи статистичної обробки даних. Теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація наукової літератури); емпіричні (методика «Агресивна поведінка» (Є. Ільїн та П. Ковальов); методика «Діагностика ставлення до хвороби дитини» (ДСХД) (В. Каган і І. Журавльова); методика «Самооцінка емоційного стану» (А. Уесман та Д. Рікс); методика «Шкала депресії Зунга» (адаптація Р. Балашової); статистичноїобробкиданих: метод визначення середньої величини; t-критерій Стьюдента. Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерного забезпечення Statistika 10. \u0000Результати. Теоретичне обґрунтування проблеми стосується необхідності вивчення емоційної безпеки батьків дітей з особливими потребами в силу обов'язкового супроводу корекційної роботи з дітьми адекватними проявами емоційних станів дорослих.Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів статистичної обробки результатів дослідження дає змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних психологічних фактів: психологічними індикаторами емоційної безпеки батьків дітей з особливими потребами є показники нозогнозії, контролю активності, загальної напруженості та загального рівня депресії. \u0000Висновки. Запропоновано рекомендації щодо корекції емоційних станів батьків дітей з особливими освітніми потребами, де зазначено, що їх комплексний соціально-психологічний зміст може змінюватися залежно від психологічного запиту. У висновках зазначено про необхідність подальших досліджень з обґрунтування специфіки емоційних станів батьків дітей з особливими потребами за диференціацією дитячих психофізичних порушень.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46324274","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ЗМІН КОМПОНЕНТІВ ІНТЕРНАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ","authors":"Тетяна Кетлер-Митницька","doi":"10.29038/2227-1376-2022-39-ket","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-ket","url":null,"abstract":"Мета. У статті описано результати експериментального дослідження, спрямованого на оцінку стійкості змін компонентів інтернальності студентів-психологів через 3 роки після впровадження авторської програми. \u0000Методи. З метою оцінки сформованості компонентів інтернальності використано опитувальники «Локус контролю» (у модифікації О. Ксенофонтової), «Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії» (за М. Фетискіним, В. Козловим, Г. Мануйловим), «Здатність до прогнозування» (Л. Регуш), «Тест атрибутивних стилів» (Л. Рудіна), «Шкала контролю за дією» (Ю. Куль в адаптації С. Шапкіна), «Стиль саморегуляції поведінки – ССП-98» (В. Моросанова). Для порівняння отриманих результатів застосовано t-критерій Стьюдента. \u0000Результати. За даними зіставлення трьох замірів (до впровадження, після впровадження та через 3 роки після впровадження авторської програми), в експериментальній групі найбільшою мірою підвищився усереднений показник регулятивного компоненту інтернальності. Проте його зростання, дуже інтенсивне у період впровадження програми, в подальшому уповільнилося. Позитивні зміни когнітивного компоненту були менш вираженими, але більш рівномірними. Показник особистісного компоненту зріс за час формувального експерименту, але за наступні 3 роки незначно знизився порівняно з рівнем другого заміру. В цілому, за всіма компонентами інтернальності членів експериментальної групи усереднений показник, отриманий в результаті остаточної діагностики, перевищував результати першого заміру. Застосування t-критерія Стьюдента довело статистичну значущість виявлених позитивних змін. В контрольній групі зміни усереднених показників компонентів інтернальності є незначними та не мають статистичної значущості. \u0000Висновки. Отримані дані дозволяють дати позитивну оцінку стійкості змін компонентів інтернальності майбутніх психологів в результаті впровадження авторської програми «Формування інтернальності майбутніх психологів як чинника готовності до особистісно-професійного саморозвитку». На відміну від членів контрольної групи, ті студенти, з якими було проведено розвивальні заняття, протягом трьох років після впровадження програми посилили інтернальні прояви.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45369445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}