ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ЗМІН КОМПОНЕНТІВ ІНТЕРНАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ

Мета. У статті описано результати експериментального дослідження, спрямованого на оцінку стійкості змін компонентів інтернальності студентів-психологів через 3 роки після впровадження авторської програми. Методи. З метою оцінки сформованості компонентів інтернальності використано опитувальники «Локус контролю» (у модифікації О. Ксенофонтової), «Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії» (за М. Фетискіним, В. Козловим, Г. Мануйловим), «Здатність до прогнозування» (Л. Регуш), «Тест атрибутивних стилів» (Л. Рудіна), «Шкала контролю за дією» (Ю. Куль в адаптації С. Шапкіна), «Стиль саморегуляції поведінки – ССП-98» (В. Моросанова). Для порівняння отриманих результатів застосовано t-критерій Стьюдента. Результати. За даними зіставлення трьох замірів (до впровадження, після впровадження та через 3 роки після впровадження авторської програми), в експериментальній групі найбільшою мірою підвищився усереднений показник регулятивного компоненту інтернальності. Проте його зростання, дуже інтенсивне у період впровадження програми, в подальшому уповільнилося. Позитивні зміни когнітивного компоненту були менш вираженими, але більш рівномірними. Показник особистісного компоненту зріс за час формувального експерименту, але за наступні 3 роки незначно знизився порівняно з рівнем другого заміру. В цілому, за всіма компонентами інтернальності членів експериментальної групи усереднений показник, отриманий в результаті остаточної діагностики, перевищував результати першого заміру. Застосування t-критерія Стьюдента довело статистичну значущість виявлених позитивних змін. В контрольній групі зміни усереднених показників компонентів інтернальності є незначними та не мають статистичної значущості. Висновки. Отримані дані дозволяють дати позитивну оцінку стійкості змін компонентів інтернальності майбутніх психологів в результаті впровадження авторської програми «Формування інтернальності майбутніх психологів як чинника готовності до особистісно-професійного саморозвитку». На відміну від членів контрольної групи, ті студенти, з якими було проведено розвивальні заняття, протягом трьох років після впровадження програми посилили інтернальні прояви.