Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences最新文献

{"title":"ЩОДО СУДОВОЇ ПРАКТИКИ НЕДОПУСТИМОСТІ ОТРИМАНИХ ДОКАЗІВ ВНАСЛІДОК ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ","authors":"С. В. Стародубов, М. О. Д’ячкова, В. В. Сидорчук","doi":"10.32782/2616-7611-2023-13-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2616-7611-2023-13-10","url":null,"abstract":"У статті було розглянуто наявні в судовій практиці позиції Верховного Суду, щодо особливостей проведення такої слідчої (розшукової) дії як слідчий експеримент, не дотримання яких призводить до визнання доказів отриманих внаслідок його проведення недопустимими: під час проведення слідчого експерименту наявна можливість, а не обов’язок залучення підозрюваного і його захисника. Окрім формальних вимог до проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, є і змістовні. Так, незважаючи на необов’язковість участі підозрюваного у проведенні слідчого експерименту, якщо його проведення пов’язане із наявністю певних зовнішніх умов, обставин (погода, період доби, кількість освітлення) вчинення кримінального правопорушення, які безпосередньо впливали на можливість підозрюваного аналізувати, приймати рішення і діяти – то він має обов’язково приймати участь у проведенні слідчого експерименту; не кожне порушення кримінальних процесуальних норм є підставою для визнання отриманих доказів недопустимими; кримінальний процесуальний закон встановлює чітку кримінальну процесуальну форму, в тому числі, і стосовно проведення слідчих (розшукових) дій, недотримання якої тягне за собою визнання доказів, отриманих внаслідок її проведення недопустимими; відтворення механізму вчинення кримінального правопорушення, яке не пов’язано із зовнішньою/оточуючою обстановкою та умовами – може проводитись у зручному для розслідування місці; ознакою яка відрізняє слідчий експеримент від допиту є здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, якими є відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, спрямованих на перевірку й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; суди в своїй діяльності з оцінки доказів, мають досліджувати і вирішувати скарги, які надходять від сторони кримінального провадження, і які ставлять під сумнів відповідність проведених слідчих (розшукових) дій діючому законодавству, в тому числі, і в контексті дотримання конституційних прав, свобод та інтересів.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124489921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМПЛЕКСНІСТЬ СКЛАДУ ДОБРОЧЕСНОСТІ СУДДІВ В КОНТЕКСТІ НОВІТНІХ ТЕНДЕНЦІЙ ПРАВОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ","authors":"Р. І. Матвіїв","doi":"10.32782/2616-7611-2023-13-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2616-7611-2023-13-04","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу основних елементів доброчесності судді в сучасних умовах трансформації правової реальності. Доведено, що трансформація суспільних відносин шляхом посиленого використання засобів інформаційно-технологічного прогресу, глобалізаційні та пандемічні загрози спричинили зміну ціннісно-світоглядних поглядів, що є основою правового регулювання та прямо впливають на зміну сфери правосуддя. Глобальні трансформаційні явища змінюють правову реальність, в тому числі надають нового прагматичного та методологічного підходу судовій гілці влади. Вказано, що дистанційне правосуддя вимагає додаткових оновлених правил щодо учасників судового процесу, ролі та поведінки судді. Зі зростанням значення інформаційних технологій й у подальшому важливим є унормування визначеного питання. Акцентовано на тенденціях використання штучного інтелекту у здійсненні правосуддя в типових справах. Вказане дисонує з концепцією справедливого правосуддя, що прагне застосовувати послідовні принципи та готове відкинути загальні моделі на користь унікальних обставин. Особливістю в контексті трансформації доброчесності судової системи є те, що новітні технології не тільки змінять механізми судового розгляду, але вони також впливатимуть на судові цінності, якими володіють наділені суб’єкти здійснення правосуддя, а також трансформують підхід до правосуддя в цілому. Виокремлено наступні елементи доброчесності суддів у сучаснопу суспільстві перехідної моделі: справедливість судових рішень; уникнення дискримінації, нетолерантного ставлення чи нерівності при здійсненні правосуддя; толерантності комунікації в судовому та позасудовому процесі; розумне використання повноважень у сфері дискреційності судового рішення; відповідність поведінки судді загальним морально-етичні ціннісним детермінантам, що панують у суспільній реальності.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127790283","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАУКОВІ ДИСПУТИ СТОСОВНО ТАКТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ЩОДО ЗБИРАННЯ ПОЧАТКОВИХ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ОБСТАВИНИ ПОДІЇ ТА ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК ШАХРАЙСТВА У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ","authors":"А. Е. Жилін","doi":"10.32782/2616-7611-2023-13-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2616-7611-2023-13-09","url":null,"abstract":"Наукова стаття присвячена деяким аспектам розслідування шахрайства у сфері використання банківських електронних платежів. Зазначено, що на часі в криміналістиці існує така наукова категорія як «тактичні операції». З іншого боку, в загальній теорії методики розслідування кримінальних правопорушень вказаний інструмент майже не зустрічається. В свою чергу, ми вважаємо його найбільш оптимальним для кримінальних проваджень щодо випадків вчинення шахрайства у сфері використання банківських електронних платежів. Адже шахраї в досліджуваній категорії кримінальних проваджень мають високий інтелектуальний розвиток та комп’ютерну грамотність. Тому будь-яке зволікання в процесі реалізації вказаних дій може призвести до знищення важливої доказової інформації (віртуальної, матеріальної чи ідеальної). В той час, як реалізація відповідних тактичних операцій максимально убезпечить працівників правоохоронних органів від зазначених негативних наслідків. Визначено, що тактична операція – це сукупність слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів, що вирішують конкретне тактичне завдання, яке має безпосереднє значення для ефективного здійснення певного кримінального провадження. Сформульовано завдання, які необхідно вирішити в ході реалізації тактичних операцій стосовно збирання початкових відомостей про обставини події та виявлення ознак шахрайства у сфері використання банківських електронних платежів, зокрема: 1) умови, які передували вчиненню шахрайських дій; 2) конкретна електронно-обчислювальна техніка, за допомогою якої реалізувалися шахрайські дії; 3) кількість фактів протиправної діяльності; 4) час вчинення шахрайства, а також тривалість вказаних дій; 5) кількість потерпілих, які постраждали внаслідок дій шахраїв; 6) способи шахрайських дій (фішинг, кардинг, сніферинг); 7) учасники вчинення шахрайства, їх кількість та роль кожного; 8) особи, які можуть надати криміналістично-значиму інформацію про обставин вчинення шахрайства та осіб, які до цього причетні; 9) збір інших даних стосовно події та джерел криміналістично значимої інформації.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121103962","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОТИДІЯ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ В ПОЛІТИЧНІЙ РЕКЛАМІ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ","authors":"В. А. Різник","doi":"10.32782/2616-7611-2023-13-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2616-7611-2023-13-07","url":null,"abstract":"Дослідження фокусується на дезінформації, інформаційному хаосі, соціальних медіа та їхньому місці в політичній рекламі. У статті розглядаються визначення, які складають основу української політики щодо дезінформації, аналізується національне законодавство, яке стосується визначень дезінформації. Акцент зроблено на регулювання дезінформації, що подається через цифрові платформи й наразі знаходиться на роздоріжжі. Також в статті показано, що соціальні медіа стали переважним джерелом інформації для багатьох громадян, які беруть участь у виборах. Небезпека цього явища пояснюється вивченням нещодавніх політичних процесів в Україні та інших демократичних країнах світу. Також продемонстровано весь негативний вплив дезінформації на виборчий процес. У статті йдеться про те, що дезінформація досягла масштабів кризи. Також представлені різні концепції дезінформації як шкідливої інформації, неточної інформації. Основна мета статті полягає в тому, щоб визначити дезінформацію як сучасне явище, викликане використанням соціальних медіа, що має ключове значення для оцінки її поточного впливу і розуміння її поточної структури. Встановлено, що більш широкий погляд на місце дезінформації в політичній рекламі дає можливість захистити людей від негативного впливу, який можуть здійснити інші країни. У статті пропонується почати науковий діалог, який охопить усі дотичні сфери. Зроблено висновок, що дослідження на цю тему розвивалися нерівномірно. Розглянуто загальні теоретичні підходи до визначення інформаційної кампанії. Підсумовуючи слід зазначити, що влада залишається головною рушійною силою в процесі забезпечення інформаційної безпеки. Стаття чітко показує, що всі наукові дослідження визначають найбільшу динаміку активності, яка відбувається саме в інтернеті і глобальна мережа є основним полем битви.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124918504","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПТ БАЛАНСУ У ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОМУ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ","authors":"Оксана Дуфенюк","doi":"10.32782/2616-7611-2023-13-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2616-7611-2023-13-01","url":null,"abstract":"Статтю присвячено з’ясуванню доктринальних підходів до визначення змісту концепту балансу у теоретико-правовій та кримінально-процесуальній науці. Ці підходи складатимуть методологічну основу для подальшого формування концептуальної моделі рівноваги у кримінальному провадженні. Пропонується зміщення фокусу уваги від окремих вибіркових компонентів до системи загалом. Зміст дослідження структуровано на кілька блоків. У першій частині йдеться про витоки ідеї балансу в історико-правовому континуумі. Звісно, обмежених обсяг статті не дозволив окреслити повною мірою багатоманітність інтерпретацій правового балансу, проте узагальнення, зроблене авторкою, підтверджує, що ідея рівноваги, узгодженості, пропорційності обговорювалася тільки фрагментарно і під впливом домінуючої парадигми. Друга частина статті показує епоху стрімкого зростання уваги до процесу балансування в американській юриспруденції. У цьому контексті авторка апелює до напрацювань Т. А. Алейнікова та П. Макфадена, які показують не тільки переваги тесту балансування в праві, але й вади цієї теорії. Третя частина статті демонструє позиціонування концепту балансу в українському правовому дискурсі. Тут робиться акцент на балансуванні інтересів в юридичному процесі, хоча балансування має стосунок і до функцій диспозитивного методу регулювання, і до чинників диференціації кримінально-процесуальної форми, і до пропорційності застосування розсуду і т.д. Завершальна частина презентує авторську концептуальну трирівневу модель балансу. У висновках підкреслено, що баланс у кримінальному провадженні є невід’ємним атрибутом правової, демократичної держави. Про якісний баланс на рівні інституційному дбає держава, а критерієм цієї якості є те, що на рівні правозастосовному ця держава стає у таку ж \"чергу за справедливістю\", в якій очікує на справедливе рішення звичайна людина.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122103554","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА В СУЧАСНОМУ ТРАНЗИТИВНОМУ СУСПІЛЬСТВІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ТА ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ","authors":"І. М. Жаровська","doi":"10.32782/2616-7611-2023-13-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2616-7611-2023-13-02","url":null,"abstract":"Автором статті проведено аналіз філософсько-правових та теоретико-правових аспектів агресивної поведінки суб’єктів права в транзитивному суспільстві сучасної правової реальності. В дослідженні загалом доводиться, що загрози глобалізаційного, пандемічного, трансформаційно-транзитивного характеру зумовлюють нові додаткові засоби суб’єктам з агресивною поведінкою для реалізації неправомірної поведінки. Постмодерністський соціум та інформаційні чинники також є додатковими факторами для трансформації філософсько-правового розуміння природи агресивної поведінки. Вказується, що формування природи агресії в індивідуальному прояві зводиться до сфери дитинства. Поведінкові та емоційні проблеми є поширеними в дитинстві, мають тенденцію бути стабільними і пов’язані з широким спектром негативних результатів протягом життя, включаючи злочинну поведінку. Виокремлено два фактори впливу сучасних суспільних відносин на агресивну поведінку: вплив засобів масової інформації та соціальних мереж (в час невизначеності та невідомості саме вони несуть суттєву відповідальність за суспільні настрої, оскільки ці інституції наділені потенціалом посилення стресу, але також до певного рівня плутанини через неоднозначність інформації щодо оцінки ризику та запобіжних заходів); правова політика щодо контролю за поширенням пандемії супроводжувалася обмеженням прав та свобод людини, їх законних інтересів, особливо ізоляційного характеру, що призвело до поширення проявів агресії щодо рідних та близьких осіб, спровокувало різке зростання домашнього насильства. Акцентовано, що правовий статус соціальних мереж в епоху інформаційно-комунікаційних трансформацій та оновленої суспільної реальності знаходяться поза межами чіткого правового впливу та унормування, отож інформація яка надходить цими каналами може містити, суттєві агресивні прояви, прояви нетерпимості та формує нетолерантне суспільство загалом.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132085999","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ","authors":"Б. А. Скибіцький, М. М. Олашин, М. І. Голинська","doi":"10.36477/2616-7611-2022-12-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.36477/2616-7611-2022-12-07","url":null,"abstract":"Кримінальна протиправність неповнолітніх залишається непоборною силою протягом декількох століть, а наприкінці минулого ХХ століття відмічено її зростання. Кримінально-правові заходи протидії кримінальній протиправності неповнолітніх не є основними. Не можна не враховувати, що зростання кримінальної протиправності неповнолітніх відбувається в умовах інтенсивного соціального розшарування суспільства, суттєвого зниження життєвого рівня значної частини населення, несприятливого розвитку сімейно-шлюбних відносин, росту різних проявів жорстокого поводження з неповнолітніми. В такій обстановці першочергове значення мають соціальні, економічні та профілактичні заходи. Однак, коли кримінальне правопорушення вже вчинене, виникає питання про кримінальну відповідальність неповнолітнього. У кримінально-правових доктринах різних країн тривають пошуки оптимальних відповідей на питання про: особливості призначення та межі кримінальної відповідальності для різних вікових груп; вплив особливостей психіки дітей, її патологічних відхилень на призначення покарання; базові та спеціальні критерії обрання окремих видів покарання до неповнолітніх у законодавстві та правозастосовчій практиці; співвідношення призначення покарання із заходами ювенальної юстиції. Окремою проблемою є питання про те, на якому віковому етапі та рівні розвитку інтелекту і волі особа стає суб’єктом кримінально-правових відносин і може нести відповідальність за кримінальне правопорушення. У даній статті зроблено спробу проаналізувати особливості застосування покарань щодо неповнолітніх, окремі аспекти щодо фактів, які впливають на призначення покарання. Проведено аналіз Розділу XV Кримінального кодексу України та особливості його застосування на практиці. Зроблено висновок при застосуванні покарання до неповнолітнього суду слід застосовувати і норми Розділу XV Кримінального кодексу України.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124343244","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ","authors":"В. В. Мішустін","doi":"10.36477/2616-7611-2022-12-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.36477/2616-7611-2022-12-06","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано положення криміналістичної характеристики злочинів, зокрема криміналістичної характеристики масових заворушень. Криміналістична характеристика є підґрунтям для формування методики розслідування, так як охоплює типові ознаки і властивості окремих видів кримінальних правопорушень. Криміналістична характеристика як складова методики розслідування надає детальну характеристику злочину. Вивчення ознак масових заворушень в межах криміналістичної характеристики, викликана необхідністю розроблення теоретичного та методичного матеріалу щодо особливостей цих злочинів, їх виявлення та припинення, а також криміналістичного забезпечення розслідування та проведення слідчих (розшукових) дій. Криміналістична характеристика масових заворушень є детальним описом основних типових ознак і характеристик масових заворушень, який розроблено в результаті вивчення наукових положень, аналізу слідчої та судової практики розслідування вказаних злочинів, що має значення як для побудови окремої методики розслідування масових заворушень, так і визначення напрямку їх розслідування. Дослідження криміналістичної характеристики масових заворушень сприяє розробленню обґрунтованих методичних рекомендацій щодо розслідування цих злочинів, зокрема положень початкового та наступного етапів розслідування, визначення типових слідчих ситуацій та версій, обставин, що підлягають доказуванню, особливостей тактики проведення слідчих (розшукових) дій та призначення судових експертиз. Це сприяє вчасній протидії та припиненню масових заворушень, підвищенню ефективності досудового розслідування, мінімізації часу слідчих та оперативних працівників у ході проведення слідчих (розшукових) дій та оперативних заходів. Визначено зміст та особливості елементів криміналістичної характеристики масових заворушень. До структури криміналістичної характеристики масових заворушень віднесено такі елементи: а) спосіб вчинення злочину; б) предмет безпосереднього посягання; в) особа правопорушника; г) особа потерпілого; ґ) обстановка вчинення злочину; д) типові сліди злочину.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122348060","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ ДЕЯКИХ ПРАВОВИХ АКТІВ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"С. О. Фіцик, О. Ю. Фонарюк","doi":"10.36477/2616-7611-2022-12-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.36477/2616-7611-2022-12-09","url":null,"abstract":"Відповідно до статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках – на приватних виконавців. Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) також регламентовано Законом України «Про виконавче провадження». Розглянуто умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у довоєнний час. Встановлено доцільність внесених змін до законодавства, щодо процедури виконання деяких правових актів у виконавчому провадженні під час воєнного стану. Визначено інформацію щодо зміни місцезнаходження органів державної виконавчої служби або про визначення органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України. Аргументовано заборону відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій. Встановлено процедуру переривання строків у виконавчому провадженні та їх відновлення після завершення воєнного стану. Зроблено висновок щодо необхідності припинення звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121638786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕПУТАЦІЯ СУДДІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ ЛЕГІТИМІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ","authors":"Р. І. Матвіїв","doi":"10.36477/2616-7611-2022-12-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.36477/2616-7611-2022-12-03","url":null,"abstract":"У статті проведено юридико-правовий аналіз тлумачення та позиціонування репутації судді як передумови формування легітимізації судової влади. Вмотивовано, що судова влада є тригером демократичності суспільства, тому в контексті легітимації вагомим чинником є забезпечення репутації судді та позитивного морального іміджу судової влади загалом. Доступ до суду є основним правом людини, більше того, це унікальне право, оскільки виступає механізмом забезпечення всіх інших основних прав людини визнаних цивілізованими народами. Тому репутація справедливого арбітра суб’єкта реалізації права на доступ до суду є ключовим для суспільства. Через судову владу як правозастосовного органу від імені держави здійснюється захист прав та законних інтересів громадян, реалізація норм права. І особливістю є те, що вказаний аналіз належить не до інституції окремо, чи судді як представника судової системи. Доведено, що репутація є явищем соціальної реальності, що тісно пов’язана з доброчесністю судді. Аксіологічна цінність полягає в тому, люди обумовлюють свою поведінку моральною репутацією, котра в свою чергу ґрунтується на культурних нормах. Моральна оцінка судової системи, моральні судження про суддю має вагоме значення в контексті забезпечення конституціоналізму та ліберальної демократії в державі, створення системи належного правосуддя, та забезпечення принципу доступу до суду відповідно до європейських цінностей. Тут вагомо забезпечити належну моральну репутацію кожному представнику судової влади, що як наслідок сприятиме легітимації судової системи з боку громадськості. Акцентовано, що загалом репутація є вагомим правовим та соціально-політичним інститутом конгломератного типу. Її можна розділити на індивідуальні та колективні компоненти. Колективна репутація визначає статус судової влади, але індивідуальна репутація впливає на відносне сприйняття суддів колегами, учасниками судового процесу, громадськістю.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"387 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132544891","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}