{"title":"ЩОДО СУДОВОЇ ПРАКТИКИ НЕДОПУСТИМОСТІ ОТРИМАНИХ ДОКАЗІВ ВНАСЛІДОК ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ","authors":"С. В. Стародубов, М. О. Д’ячкова, В. В. Сидорчук","doi":"10.32782/2616-7611-2023-13-10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті було розглянуто наявні в судовій практиці позиції Верховного Суду, щодо особливостей проведення такої слідчої (розшукової) дії як слідчий експеримент, не дотримання яких призводить до визнання доказів отриманих внаслідок його проведення недопустимими: під час проведення слідчого експерименту наявна можливість, а не обов’язок залучення підозрюваного і його захисника. Окрім формальних вимог до проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, є і змістовні. Так, незважаючи на необов’язковість участі підозрюваного у проведенні слідчого експерименту, якщо його проведення пов’язане із наявністю певних зовнішніх умов, обставин (погода, період доби, кількість освітлення) вчинення кримінального правопорушення, які безпосередньо впливали на можливість підозрюваного аналізувати, приймати рішення і діяти – то він має обов’язково приймати участь у проведенні слідчого експерименту; не кожне порушення кримінальних процесуальних норм є підставою для визнання отриманих доказів недопустимими; кримінальний процесуальний закон встановлює чітку кримінальну процесуальну форму, в тому числі, і стосовно проведення слідчих (розшукових) дій, недотримання якої тягне за собою визнання доказів, отриманих внаслідок її проведення недопустимими; відтворення механізму вчинення кримінального правопорушення, яке не пов’язано із зовнішньою/оточуючою обстановкою та умовами – може проводитись у зручному для розслідування місці; ознакою яка відрізняє слідчий експеримент від допиту є здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, якими є відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, спрямованих на перевірку й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; суди в своїй діяльності з оцінки доказів, мають досліджувати і вирішувати скарги, які надходять від сторони кримінального провадження, і які ставлять під сумнів відповідність проведених слідчих (розшукових) дій діючому законодавству, в тому числі, і в контексті дотримання конституційних прав, свобод та інтересів.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/2616-7611-2023-13-10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті було розглянуто наявні в судовій практиці позиції Верховного Суду, щодо особливостей проведення такої слідчої (розшукової) дії як слідчий експеримент, не дотримання яких призводить до визнання доказів отриманих внаслідок його проведення недопустимими: під час проведення слідчого експерименту наявна можливість, а не обов’язок залучення підозрюваного і його захисника. Окрім формальних вимог до проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, є і змістовні. Так, незважаючи на необов’язковість участі підозрюваного у проведенні слідчого експерименту, якщо його проведення пов’язане із наявністю певних зовнішніх умов, обставин (погода, період доби, кількість освітлення) вчинення кримінального правопорушення, які безпосередньо впливали на можливість підозрюваного аналізувати, приймати рішення і діяти – то він має обов’язково приймати участь у проведенні слідчого експерименту; не кожне порушення кримінальних процесуальних норм є підставою для визнання отриманих доказів недопустимими; кримінальний процесуальний закон встановлює чітку кримінальну процесуальну форму, в тому числі, і стосовно проведення слідчих (розшукових) дій, недотримання якої тягне за собою визнання доказів, отриманих внаслідок її проведення недопустимими; відтворення механізму вчинення кримінального правопорушення, яке не пов’язано із зовнішньою/оточуючою обстановкою та умовами – може проводитись у зручному для розслідування місці; ознакою яка відрізняє слідчий експеримент від допиту є здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, якими є відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, спрямованих на перевірку й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; суди в своїй діяльності з оцінки доказів, мають досліджувати і вирішувати скарги, які надходять від сторони кримінального провадження, і які ставлять під сумнів відповідність проведених слідчих (розшукових) дій діючому законодавству, в тому числі, і в контексті дотримання конституційних прав, свобод та інтересів.