ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ

Abstract

Кримінальна протиправність неповнолітніх залишається непоборною силою протягом декількох століть, а наприкінці минулого ХХ століття відмічено її зростання. Кримінально-правові заходи протидії кримінальній протиправності неповнолітніх не є основними. Не можна не враховувати, що зростання кримінальної протиправності неповнолітніх відбувається в умовах інтенсивного соціального розшарування суспільства, суттєвого зниження життєвого рівня значної частини населення, несприятливого розвитку сімейно-шлюбних відносин, росту різних проявів жорстокого поводження з неповнолітніми. В такій обстановці першочергове значення мають соціальні, економічні та профілактичні заходи. Однак, коли кримінальне правопорушення вже вчинене, виникає питання про кримінальну відповідальність неповнолітнього. У кримінально-правових доктринах різних країн тривають пошуки оптимальних відповідей на питання про: особливості призначення та межі кримінальної відповідальності для різних вікових груп; вплив особливостей психіки дітей, її патологічних відхилень на призначення покарання; базові та спеціальні критерії обрання окремих видів покарання до неповнолітніх у законодавстві та правозастосовчій практиці; співвідношення призначення покарання із заходами ювенальної юстиції. Окремою проблемою є питання про те, на якому віковому етапі та рівні розвитку інтелекту і волі особа стає суб’єктом кримінально-правових відносин і може нести відповідальність за кримінальне правопорушення. У даній статті зроблено спробу проаналізувати особливості застосування покарань щодо неповнолітніх, окремі аспекти щодо фактів, які впливають на призначення покарання. Проведено аналіз Розділу XV Кримінального кодексу України та особливості його застосування на практиці. Зроблено висновок при застосуванні покарання до неповнолітнього суду слід застосовувати і норми Розділу XV Кримінального кодексу України.