Інновації в стоматології最新文献

{"title":"ВПЛИВ ОРТОДОНТИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ Й ТЕРАПІЇ НА СТАН ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ","authors":"О.А. Кобцева, С.О. Турчененко","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.16","url":null,"abstract":"Мета роботи. Проаналізувати дані наукової літератури щодо методів, які найчастіше використовують для діагностики ширини верхніх дихальних шляхів та впливу ортодонтичної патології й терапії на лінійні параметри глотки. Матеріали і методи. Проведено онлайн-пошук у інтернет-базі Medline-Pubmed опублікованих наукових досліджень щодо методів діагностики та змін лінійних розмірів верхніх дихальних шляхів при ортодонтичній патології та після проведення ортодонтичного лікування. Виклад основного матеріалу. Одним з найбільш відомих методів оцінки ширини дихальних шляхів є цефалометричний метод McNamara. Під’язикова кістка та її мускулатура відіграють ключову роль у регуляції дихальних шляхів глотки та у підтримці постави голови. Положення під’язикової кістки та язика можна вважати детермінантами величини простору дихальних шляхів. Дані наукових досліджень свідчать про залежність між типами росту черепа та шириною верхніх дихальних шляхів, а саме більша назофарингеальна ширина у брахіцефалів зі скелетним 1 класом та менша ширина глотки у осіб з гіпердивергентним ростом щелеп. Найменшими є розміри дихальних шляхів у дорослих з переднім положенням суглобових голівок нижньої щелепи. Дистальне положення нижньої щелепи супроводжується зменшенням орофарингеальних дихальних шляхів. Функціональне ортодонтичне лікування призводить до збільшення розмірів дихальних шляхів, причому знімні апарати є більш ефективними, ніж незнімні. Використання апарату RME для швидкого розширення верхньої щелепи зменшує закладеність носа, піднімає язик та розширює верхні дихальні шляхи. Проведення остеотомії нижньої щелепи викликає зменшення ширини дихальних шляхів, в той час як при хірургічному мезіальному зсуві нижньої щелепи має місце збільшення цього виміру. У дорослих пацієнтів з бімаксиллярною протрузією при проведенні лікування з видаленням чотирьох премолярів та максимальним анкоражем бічних зубів відзначається зменшення просвіту верхніх дихальних шляхів. Якщо при лікуванні має місце мезіальне переміщення бічних зубів, то це призводить до збільшення об’єму дихальних шляхів. Висновки. Синхронія ідеальної оклюзії та розвитку обличчя можлива при правильній поставі язика та носовому диханні. Тому ортодонтичні протоколи лікування повинні не тільки нормалізувати оклюзію та естетику обличчя, а й враховувати потребу в поліпшенні простору дихальних шляхів глотки.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"50 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141384001","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ ДЕФІЦИТУ ВІТАМІНУ D В РОЗВИТКУ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ","authors":"А.В. Пачевська, Ольга Игоревна Попова, Д.М. Касьяненко, І.Ю. Драчевська, М.В. Попов, І. В. Сімонова","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.17","url":null,"abstract":"Метою цього дослідження є наративний огляд запропонованих етіопатогенетичних механізмів, за яких дефіцит вітаміну D викликає карієс зубів у дітей. Матеріали і методи. Були проаналізовані польсько- та англомовні публікації за останні десять років, в яких розглядалося питання дефіциту вітаміну D та розвитку карієсу у дітей. Наукова новизна. Якщо раніше вже було відомо, що карієс зубів є багатофакторним захворюванням і є однією з найпоширеніших проблем зі здоров’ям у дитячому віці, то недавній метааналіз за участю дітей з п’яти континентів показав, що світова поширеність карієсу молочних зубів становила 46,2%, а світова поширеність карієсу постійних зубів становила 53,8%. Традиційно карієс зубів розглядався як інфекційне захворювання, що спричинене поганою гігієною ротової порожнини, агресивною дією мікробної біоплівки порожнини рота. На питання, що викликає карієс у дитини, намагаються відповісти стоматологи багатьох країн. Якщо раніше біологічні ефекти вітаміну D були майже виключно пов’язані з метаболізмом кісток (дефіцит кальцію викликає рахіт у немовлят і остеомаляцію у дорослих), то сьогодні більшість дослідників вважають дефіцит вітаміну D як тригерний чинник в етіопатогенезі карієсу зубів у дітей. Сучасні дослідження встановили, що порушення мінералізації зубів під час розвитку, погіршення якості емалі, збільшення її сприйнятливості до розвитку карієсу може спричинити дефіцит вітаміну D. Дослідники визначають, що дефіцит рівню вітаміну D у дітей в подальшому веде не тільки до прогресу карієсу зубів, але також до порушень будови щелепи, неправильного прикусу, дефектів зубів та їх ранньої втрати. Висновки. Карієс зубів є однією з найпоширеніших проблем зі здоров’ям у дитячому віці. Численні дослідження показали, що дефіцит вітаміну D пов’язаний з карієсом молочних і постійних зубів у дітей. Зв’язок між дефіцитом вітаміну D і карієсом достатньо очевидний, щоб дефіцит вітаміну D розглядати як фактор ризику карієсу зубів у дітей, а сам карієс як симптом дефіциту вітаміну D.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"54 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141383262","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ПЕРІІМПЛАНТИТУ НА ДІЛЯНКАХ ПРОВЕДЕННЯ СУБАНТРАЛЬНОЇ АУГМЕНТАЦІЇ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ","authors":"О.С. Шпачинський, А. В. Копчак","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.9","url":null,"abstract":"Мета дослідження визначити частоту втрати (дезінтеграції(Д)) дентальних імплантатів у пацієнтів, яким проводили відкритий синусліфтинг (ВС) при дефектах зубних рядів в бокових відділах верхньої щелепи (ВЩ), а також визначити фактори ризику цього ускладнення на основі мультифакторного аналізу та побудови моделей логістичної регресії. Матеріали та методи. В дослідженні прийняло участь 240 пацієнтів, яким було встановлено 517 дентальних імплантатів/дентальна імплантація (ДІ) після ВС (через 6 місяців). Дані, що враховувались: стать, вік, тютюнопаління, час від моменту видалення зубів, причина видалення зубів, сторона та об’єм операції, тип кісткозаміщуючого матеріалу, залишкова висота альвеолярного відростку (ЗВАВ), відновлена висота альвеолярного відростку (ВВАВ), наявність ускладнень на етапах ВС. Статистичний аналіз передбачав визначення факторів пов’язаних із збільшеним ризиком виникнення ускладнень на ранньому та пізньому післяопераційному періоді. Для аналізу зв’язку ризику виникнення П для пацієнтів, яким було встановлено ДІ, були побудовані моделі однофакторної логістичної регресії для кожного фактора, а також мультифакторний аналіз із демострацією ROC-кривих, який розраховували за допомогою програми EZR (v.1.54). Результати дослідження. В дослідження увійшли 240 пацієнтів, яким було встановлено 517 ДІ. Більшість становили жінки – 54 %. Вік хворих від 29-71 (50.7±7,39), 77 пацієнтів (32 %) палили. За кількістю встановлених імплантатів розподіл між сторонами був майже рівномірним (ліва – 51 %, права – 49 %). Причина втрати зубів: (69 %) карієс та його ускладнення, захворювання тканини пародонту (21 %), денто-альвеолярна травма (10 %). ЗВАВ перед проведенням ВС була 1 мм у 80 випадках (26 %), від 1 до 2 мм в 117 випадках (37 %), від 2 до 3 мм в 93 випадках (30 %) та від 3 до 4 мм у 20 випадках (7 %). ВВАВ після введення кістково-заміщуючого матеріалу, безпосередньо перед дентальною імплантацією становила: 6-9 мм на 150 ділянках дентальної імплантації (29 %), 9-12 мм на 367 ділянках дентальної імплантації (71 %). Серед встановлених остеоінтегруючих дентальних імплантатів із різним кроком та шириною різьби, 233 (45 %) імплантатів мали умовно «агресивну» різьбу, а 284 (55 %) – неагресивну. В якості кістковозаміщуючого матеріалу в 278 випадках (89,7 %) застосовували ксеногенні кістково-заміщуючі матеріали із депротеїнізованої бичачої кістки, в інших 32 випадках (10,3 %) – аутологічні кісткові блоки. Серед 310 процедур ВС, ускладнення розвинулись у 17 хворих (7 %) у 21 оперованому синусі. У 9 випадках (3 %), несприятливий перебіг запальних процесів призводив до повної втрати кісткового трансплантату і необхідності проведення ВС повторно із відповідним відтермінуванням комплексної реабілітації. ДІ в ділянці Р2 (другого премоляра) в 101 випадку (20 %), М1 (першого моляра) 353 випадки (68 %), М2 (другого моляра) у 63 випадках (12 %). Всі імплантати навантажували за традиційним двоетапним протоколом через 6 місяців від встановлення. Відторгнення/дезінт","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"56 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141383838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УРАЖЕНІСТЬ КАРІЄСОМ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ У ДІТЕЙ ІЗ ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ","authors":"М.Ю. Лесіцький, А.Р. Кисіль","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.11","url":null,"abstract":"На сьогоднішній день відмічається значна поширеність карієсу постійних зубів серед дітей України, що залишається актуальною проблемою як для практикуючих стоматологів, так і для науковців-дослідників. Крім того, привертає увагу також високий рівень поширеності зубощелепних аномалій серед дитячого населення. Багато досліджень свідчать про зв’язок між зубощелепними аномаліями та карієсом зубів, але існують також протилежні твердження, які не підтверджують даного зв’язку. Ці контроверсійні дані підкреслюють потребу у подальших дослідженнях у цьому напрямку. Мета дослідження. Вивчення поширеності та інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей із зубощелепними аномаліями. Матеріал та методи дослідження. Для оцінки стану твердих тканин зубів обстежено 1167 дітей віком 6-16 років середніх навчальних закладів м. Львова. Серед них 743 дитини із ЗЩА (63,67 %) та 424 дитини без ЗЩА (36,33 %). Оцінку ураженості карієсом постійних зубів проводили згідно наступних показників: поширеності (у %) та інтенсивність карієсу (за показником КПВ). Характер прикусу (аномалії положення окремих зубів, аномалії зубних рядів, аномалії прикусу) оцінювали за класифікаціями Енгля Е. (1889) та Калвеліса Д.А. (1957). Наукова новизна. У даному дослідженні було вивчено ураженість карієсом постійних зубів у дітей із зубощелепними аномаліями. У результаті проведених досліджень встановлено, що у дітей із ортодонтичною патологією поширеність карієсу постійних зубів, в середньому, становить, 79,27±1,49 % при інтенсивності 3,78±0,23 зуба, тоді як у дітей з ортогнатичним прикусом – 58,02±2,40 % та 2,90±0,25 зуба, відповідно. Найбільший приріст інтенсивності карієсу констатовано у дітей із ЗЩА у вікові періоди з 6 до 7 років (у 2,3 рази) та з 11 до 12 років (на 57,40 %). Виявлено, що кількість запломбованих зубів переважає над каріозними на 63,83 % у дітей із ЗЩА, у дітей без ЗЩА на 90,91 %. Високий рівень інтенсивності карієсу постійних зубів корелює з відкритим, перехресним та дистальним прикусами – в усіх зазначених випадках виявлено прямий сильний достовірний зв’язок. Висновки. Отримані дані свідчать, що існує взаємозв’язок поміж наявністю зубощелепних аномалій та карієсу постійних зубів у дітей, а також про необхідність мотивації батьків до збереження стоматологічного здоров’я дітей. Високий рівень карієсу постійних зубів, який виявлено в асоціації з відкритим прикусом, перехресним прикусом та дистальним прикусом, що підтверджується прямим сильним достовірним зв’язком, може свідчити про більшу схильність до карієсу дітей із даними зубощелепними аномаліями та слугувати основою для подальших досліджень.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"24 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141385014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗМІНА ПАРАМЕТРІВ ЛИЦЕВОГО ВІДДІЛУ ЧЕРЕПА ВНАСЛІДОК ДИСТАЛЬНОГО ПЕРЕМІЩУВАННЯ ПОСТІЙНИХ МОЛЯРІВ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ПАЦІЄНТІВ З ДИСТАЛЬНИМ ПРИКУСОМ З ГОРИЗОНТАЛЬНИМ НАПРЯМОМ РОСТУ ЩЕЛЕП","authors":"І.Л. Скрипник, Станіслав Шнайдер, М.В. Анісімов, А. Єнча, Я. Єнчова","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.13","url":null,"abstract":"Мета даного дослідження. Вивчення змін параметрів лицевого відділу черепа внаслідок дистального переміщування постійних молярів верхньої щелепи у пацієнтів з дистальним прикусом, з горизонтальним напрямом росту щелеп. Матеріал та методи дослідження. В дослідженні брали участь 52 пацієнти, які звернулися на кафедру ортодонтії НМУ ім. О. О. Богомольця у віці 8-16 років з пацієнтів з дистальним прикусом. Для визначення особливостей морфологічної будови лицевого відділу черепа використовували 98 телерентгенограм голови, виконаних в бокових проекції. Бокові телерентгенограми голови виготовляли на апараті «ORTHOPHOS» фірми «SIRONA SIDEXIS», при фокусній відстані 150 см, напрузі 65-75 кВ, час експозиції – 1,6-2,0 с, сила струму – 14 мА. Фіксацію голови здійснювали за допомогою цефалостата. Пучок променів направляли на середину зовнішнього слухового проходу. Для визначення особливостей будови лицевого відділу черепа у пацієнтів з дистальною оклюзією були вивчені 15 кутових і 9 лінійних параметри. Напрям росту щелеп визначали за величиною сумарного кута за Bjork. При статистичній обробці отриманих результатів використовувалася комп’ютерна програма STATISTICA 6.1. для оцінки їхньої достовірності та похибок вимірювань. В процесі дисталізації постійних молярів верхньої щелепи спостерігається обертання оклюзивної площини вгору проти годинникової стрілки відносно площини NS, що зумовлено дистальним переміщенням зубів. Дисталізація молярів призводить до обертання мандибулярної площини вниз за годинниковою стрілкою відносно площини NS, що впливає на загальну конфігурацію обличчя. Висновок. Отримані дані свідчать про те, що дисталізація постійних молярів у пацієнтів з дистальним прикусом та горизонтальним напрямком росту щелеп може забезпечити стабільні результати лікування, оскільки відбувається оптимізація параметрів лицевого відділу черепа.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"60 S10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141385408","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИНАМІКА ЗМІН БІОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ В АЛЬВЕОЛЯРНОМУ ВІДРОСТКУ ЩУРІВ ПІД ВПЛИВОМ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ МОДЕЛЮВАННЯ ДЕМЕНЦІЇ","authors":"Г. О. Бабеня, І.В. Гаращук, Станіслав Шнайдер, В.М. Почтар, Г.В. Ніколаєва","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.2","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Оцінка впливу запропонованого комплексу засобів геропротекторної, антиоксидантної, гепатопротекторної, пробіотичної, протизапальної дії на стан кісткової тканини альвеолярного відростка щурів в умовах моделювання експериментальної деменції. Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження проведені згідно вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та Порядку проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах з дотриманням біоетичних норм. Для моделювання експериментальної деменції була обрана алюмінієва інтоксикація щурів. Експеримент було проведено на 24 самцях білих щурів, що були розділені на 3 групи по 8 щурів у кожній: 1 група – інтактні тварини; 2 група – введення водного розчину хлористого алюмінію (моделювання деменції); 3 група – моделювання деменції + застосування лікувально-профілактичного комплексу. Результати досліджень та їх обговорення. Визначення біохімічних маркерів у гомогенатах альвеолярного відростка щелеп свідчило про порушення процесів мінералізації у кістковій тканині при моделюванні деменції (достовірне зниження активності лужної фосфатази, збільшення активності кислої фосфатази, зменшення концентрації кальцію). Збільшена активність еластази свідчила про інтенсифікацію запального процесу. Достовірне зменшення загального білку у щурів з алюмінієвою інтоксикацією порівняно з інтактними щурами свідчило про порушення колагенової матриці кісткової тканини. Введення щурам 3-ї групи запропонованого профілактичного комплексу гальмувало резорбтивні та запальні процеси в альвеолярному відростку експериментальних тварин, що підтверджувалося динамікою змін активності ферментів. Вміст кальцію у кістковій тканині щелеп у щурів основної групи відновився майже до рівня інтактних тварин. Концентрація загального білка збільшилася, що опосередковано свідчить про збільшення кількості колагену у кістковій тканині. Висновки. Встановлено, що тривала інтоксикація щурів хлоридом алюмінію призводить до посилення резорбтивних процесів в альвеолярній кістці експериментальних тварин, про що свідчить динаміка змін маркерів кісткового метаболізму (збільшення активності кислої фосфатази, зменшення активності лужної фосфатази), зменшення загального білку, що свідчить про порушення колагенової матриці кісткової тканини. Доведено пародонтопротекторну ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу в умовах моделювання у щурів деменції через інтоксикацію хлоридом алюмінію, що підтверджується гальмуванням резорбтивних процесів в альвеолярному відростку щелеп експериментальних тварин.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"81 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141385661","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ОБ`ЄМУ АУТОТРАНСПЛАНТАТУ ПІСЛЯ КІСТКОВОЇ ПЛАСТИКИ АЛЬВЕОЛЯРНОГО ВІДРОСТКА У ДІТЕЙ З НЕЗРОЩЕННЯМ ВЕРХНЬОЇ ГУБИ ТА ПІДНЕБІННЯ","authors":"Н.В. Кисельова","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.15","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Кісткова пластика альвеолярного відростка є невід’ємним етапом в реабілітації дітей з вродженим незрощенням губи та піднебіння. Згодом кістковий трансплантат зазнає морфологічні та морфометричні зміни, які суттєво впливають на якість відновленого дефекту. Метою даного дослідження було оцінити зміни об’єму новоутвореної кістки після кісткової пластики альвеолярного відростка різним видом аутотрансплантату. Методи дослідження. Порівняльне дослідження включає ретроспективний аналіз мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) 29 дітей від 8-17 років з 34 вродженими незрощеннями альвеолярного відростка (24-однобічні та 5-двобічні незрощення). Використовували аутотрансплантат із симфізу нижньої щелепи (І група, n = 15) та великогомілкової кістки (ІІ група, n = 19). Аналіз показників об’єму робили за сканами МСКТ до, через 6 міс. та 1 рік після кісткової пластики альвеолярного відростка. Результати дослідження та їх обговорення. Середній об’єм новоутвореної кісткової тканини у дітей І групи через 6 міс. становив 287,8 ± 82,0 мм3 (72,0 % ± 10,8), а через рік після кісткової пластики – 280,5 ± 81,8 мм3 (71,0 % ± 10,8) від об’єму дефекту. За останні шість місяців спостерігалось зменшення кількості новоутвореної кістки на 1 % (p=0,002). Середній об’єм новоутвореної кісткової тканини у дітей ІІ групи змінювався від 711,9 ± 86,1 мм3 (78,8 % ± 4,2) через 6 місяців до 622,4 ± 74,6 мм3 (68,9 % ± 3,7) через 1 рік. Водночас, заповнення дефекту за останні півроку зменшилось на 9,9 % (p<0,001). Втрата об’єму кісткової тканини у відсотковому еквіваленті між І та ІІ групами за останні 6 місяців виявилась статистично значимою (р=0,008). Висновки. Наприкінці першого року між показниками об’єму новоутвореної кістки в обох групах істотної різниці не виявлено. Репаративні процеси та формування кісткового містка аутотрансплантата симфізу нижньої щелепи відбуваються швидше протягом перших шести місяців після трансплантації. Протягом наступного півріччя процес кісткоутворення стабілізується. Репаративні процеси в новоутвореній кістці з аутотрансплантата великогомілкової кістки відбуваються повільніше протягом року після кісткової пластики.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"41 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141382264","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИНАМІКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЗА ВІЗУАЛЬНО-АНАЛОГОВОЮ ШКАЛОЮ PSQ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ДЕНТАЛЬНОЇ ОДНОМОМЕНТНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ ПО ОДНОЕТАПНОМУ ПРОТОКОЛУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНІКИ ЇЇ ВИКОНАННЯ","authors":"Є.Ю. Нєженцев, С.О. Чертов","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.8","url":null,"abstract":"Мета роботи. Вивчити якість життя в динаміці у пацієнтів після дентальної одномоментної імплантації по одноетапному протоколу залежно від техніки її виконання за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) PSQ. Матеріали та методи. У дослідження увійшло 56 пацієнтів, яким була проведена дентальна одномоментна імплантація по одноетапному протоколу. Залежно від техніки виконання дентальної імплантації пацієнтів було поділено на 2 групи: основну групу спостереження склали 25 пацієнтів, яким після екстракції зубу, імплантат встановлювався у підготовлене ложе з попереднім заповненням лунки ксенографтом Sensobone, після чого формували м’якотканинну манжету армовану кістковопластичним матеріалом (зону м’яких тканин заповнювали ксенографтом Sensobone та вільним сполучнотканним аутотрансплантатом) з наступною фіксацією тимчасової коронки; у групу порівняння увійшли 26 пацієнтів, яким після екстракції зубу, імплантат встановлювався у підготовлене ложе з попереднім заповненням лунки ксенографтом Sensobone, після чого заповнювали зону м’яких тканин ксенографтом Sensobone та фіксували тимчасову коронку. Для оцінки якості життя пацієнтам було запропоновано заповнити ВАШ PSQ, яку використовували до проведення імплантації, через 3 місяці та через рік після імплантації. Результати дослідження оброблені на комп’ютері з використанням статистичного пакету ліцензійної програми «Statistica, версія 13» (Copyright 1984-2018 TIBCO Software Inc. All rights reserved. Ліцензія № JPZ8041382130ARCN10-J). Результати. Встановлено, що до проведення імплантації пацієнти обох груп були незадоволені зовнішнім виглядом своїх зубів, дещо зниженою була задоволеність від чищення зубів, а середньою задоволеність була від здатності жувати. В обох групах визначалася достовірна кореляційна залежність низького рівня середнього значення ВАШ PSQ від однонаправленої низької задоволеності пацієнтів від зовнішнього вигляду зубів, здатності жувати, чистити зуби та вартості лікування. Через рік після імплантації задоволеність зовнішнім виглядом своїх зубів в обох групах зростала, але у пацієнтів основної групи вона була достовірно вищою, ніж у групі порівняння. В основній групі пацієнти повідомили про високу задоволеність від вартості лікування та початкових фінансових витрат на лікування зубів, що було достовірно вище у 1,2 рази, ніж у групі порівняння. Середнє значення ВАШ PSQ в основній групі достовірно зросло у 1,5 рази, що було достовірно вище, ніж у групі порівняння. В обох групах визначалася кореляційна залежність підвищення рівня середнього значення ВАШ PSQ від зростання рівня задоволеності пацієнтів від вартості лікування та початкових фінансових витрат на лікування зубів, від зовнішнього вигляду зубів та здатності говорити. У пацієнтів основної групи встановлена кореляційна залежність ще й від зростання задоволеності пацієнтів від здатності жування, а у групі порівняння від легкості чистити зуби. Висновки. У пацієнтів, яким застосовувалася дентальна одномоментна імплантація по одноетапному протоко","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"31 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141385134","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОВНЕ ЗНІМНЕ ПРОТЕЗУВАННЯ. ЯКІСНИЙ ВІДБИТОК ЯК ПЕРШИЙ КРОК ДО УСПІХУ, АБО ПОМИЛКА, ЯКУ СКЛАДНО ВИПРАВИТИ","authors":"І.М. Мартиненко","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.4","url":null,"abstract":"Мета. Оцінити розподіл спеціалістів та типів закладів, вплив досвіду, труднощі у знятті відбитку та дослідити сприйняття стоматологами впливу технологічного прогресу на зняття зліпків для повного знімного пластинкового протезування. Матеріал і методи. У дослідженні використовувався перехресний метод, в якому була відібрана вибірка зі 120 респондентів, що складалася з лікарів-стоматологів, зубних техніків, зубних гігієністів, за допомогою простої процедури випадкового відбору. Для збору інформації використовувався попередньо протестований структурований опитувальник. Описова статистика була представлена у вигляді частоти та відсотків. Для представлення даних використовувалися таблиці та рисунки. Для вивідної статистики використовувався критерій хі-квадрат. Результати. У поточному дослідженні комплексного знімного протезування розглядалися різні аспекти, пов’язані з фахівцями, технікою, проблемами, наслідками, заходами та технологічними досягненнями. Стоматологи склали найбільшу групу (37,5%) з різним стажем роботи, переважно від 1 до 5 років (34,2%). Більшість респондентів (60,8%) вважають якість зліпків надзвичайно або дуже важливою, наголошуючи на таких методах, як точні вимірювання та індивідуальні ложки, а також на таких проблемах, як труднощі з формуванням країв (28,3%). Серед поширених наслідків – погане прилягання протеза (24,2%) та дискомфорт пацієнта (20%), а рекомендовані заходи включають належне навчання (30,8%) та використання високоякісних матеріалів (23,3%). Хоча технологічний прогрес позитивно сприйняли 59,2%, скептично до нього поставилися 28,3% респондентів. Було виявлено значний зв’язок (p-value = 0,019) між досвідом та сприйняттям важливості якості зліпків, особливо серед лікарів з досвідом роботи від 1 до 5 років та понад 10 років, що підкреслює ключову роль якісних зліпків у забезпеченні успішного результату комплексного знімного протезування. Наукова новизна. Революційний підхід до успіху комплексного знімного протезування та надання пріоритету якісним зліпкам для ефективності. Висновок. Дослідження підкреслює вирішальну роль точних зліпків у комплексному знімному протезуванні. Різні рівні кваліфікації потребують майстерних технік. Такі виклики, як формування країв, вимагають проактивних заходів і технологічного прогресу для досягнення оптимального результату.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"79 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141385417","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИНАМІКА МАРКЕРІВ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ, АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ТА ДЕЯКИХ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ (У ЩУРІВ)","authors":"Д.М. Педченко, А. Г. Гулюк, Ольга Макаренко","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.5","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Особливості перебігу вогнепальних уражень. В ході проведеного дослідження вирішували наступні завдання: в отриманій сироватці крові визначити вміст МДА та активність еластази (маркери системного запалення), активність каталази (маркеру антиоксидантного захисту) та провести загальний аналіз крові. В гомогенатах тканин визначити рівень біохімічних маркерів запалення: активність еластази та вміст малонового діальдегіда (МДА), а також активність уреази (показник мікробного обсіменіння), активність каталази (антиоксидантний фермент), кислої (КФ) фосфатаз. В гомогенатах кісткової тканини пародонта визначали активність лужної (ЛФ) и кислої (КФ) фосфатази, активність еластази. Матеріали та методи дослідження. Досліди були проведено на білих щурах лінії Вістар (самці, 7 місяців, маса 400–450 г), яких поділили на групи: інтактні – контроль; група тварин з невогнепальним модельованим переломом верхньої щелепи зліва; група тварин з модельованим вогнепальним пораненням верхньої щелепи зліва («Експериментальна модель вогнепальних пошкоджень щелеп у щурів» авторське право на твір № 119858). Тривалість експерименту склала 28 днів. Виміри показників у дослідних груп проводили у 4 етапи по 5 тварин з групи: через 7 днів експерименту; через 14 днів; через 21 день; через 28 днів. Результати досліджень. Процеси запалення (активність еластази, кислої фосфатази), контамінації умовно-патогенними бактеріями (активність уреази), активації перекисного окиснення ліпідів (вміст малонового діальдегіду) на тлі зниження антиоксидантного захисту (активність каталази) у слизовій оболонці порожнини рота щурів після вогнепальних поранень протікали більш інтенсивніші ніж після перелому щелепи. Нормалізація досліджуваних показників після невогнепального перелому здійснювалася на 21–28 добу, а після вогнепального поранення на останньому етапі через 28 днів активність еластази, уреази і каталази у слизовій оболонці порожнини рота щурів не відповідали нормальному рівню, тобто зберігалися ознаки запалення, бактеріальної контамінації та тлі зниження антиоксидантного захисту у порожнині рота щурів.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"326 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141386233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}