South archive (philological sciences)最新文献

{"title":"КОНСТРУКЦІЇ ТА ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ТА НЕМОЖЛИВОСТІ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКІЙ МОВІ","authors":"Айше Рустемівна Арнаутова, Афізе Саітмустафаївна Емірамзаєва","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-92-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-92-2","url":null,"abstract":"Метою нашої наукової роботи є опис дієприслівникових конструкцій -a; -e; -y + bil- / -ıp + ol- та виявлення їх семантичного значення у кримськотатарській мові; детальне вивчення форми аспекту неможливості, утвореної за допомогою складного афікса ‑аlma‑; аналіз утворення аспекту неможливості за допомогою афікса -ama/-eme; складні конструкції та форми вираження можливості та неможливості. У статті розглянуто теоретичні та практичні матеріали про категорію аспекту можливості та неможливості дієслова у кримськотатарській мові. Цю тему досліджували багато сучасних та радянських тюркологів, зокрема О.М. Самойлович, А.М. Кононов, Е.В. Севортян, А.М. Меметов, О.М. Гаркавець, С.В. Сорокін. Проте саме граматичні конструкції категорій аспекту можливості та неможливості дієслова розглянуті не досить. Методи. Для реалізації мети використано такі методи та прийоми: описовий, спостереження, метод етимологічного аналізу та зіставний метод. Результати. У пропонованій статті вперше зроблено спробу проаналізувати конструкції та форми вираження можливості та неможливості в кримськотатарській мові. По-перше, розглянуто два типи конструкцій форми можливості на -a; -e; -y + bil- та -ıp + ol-. Під час роботи було виявлено дієприслівникову конструкцію, яка є поєднанням одразу двох варіантів конструкцій аспекту можливості al + ıp işle + (y)e de bil + ir + siñiz за допомогою частки da/de і підкреслює одночасність двох дій в аспекті можливості. По-друге, проаналізовано утворення форми неможливості за допомогою складного афікса ‑аlma‑. По-третє, розглянуто утворення аспекту неможливості за допомогою афікса -ama/-eme. Висновки. Здійснена спроба детального аналізу дієприслівникової конструкції форми можливості та неможливості на -ama/-eme у сполученні з дієсловами olmaq і almaq. Безумовно, наше дослідження не є завершеним та потребує продовження дослідницьких процедур.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125965426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТА БРИТАНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ РІЗНИХ ВІДЕОЖАНРІВ","authors":"Роман Іванович Луценко","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-92-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-92-4","url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є виявлення й опис специфіки перекладу сучасних британських і українських текстів у розрізі відеожанрів. Методи. Дослідження проводилося із залученням таких методів: методу стилістичного аналізу, методу дискурсивного аналізу, порівняльного методу та прагмалінгвістичного методу. Результати. Статтю присвячено опису особливостей сучасних британських і українських політичних текстів у різних відеожанрах. Як британські, так і українські політичні промови мають тенденцію бути формальними та структурованими, із чіткими вступами та висновками, однак британські політики можуть використовувати більше гумору та риторичних засобів, щоб залучити свою аудиторію, тоді як українські політики використовують більш серйозний тон. Політичні перипетії відіграють важливу роль у британському суспільстві, тому стиль політичного дискурсу розглядається як центральна вісь дослідження. У статті описано особливості британських політичних текстів як мовний спосіб політичної комунікації, а також сутність мультимодальності у створенні політичних текстів. Поняття реконструйованої реальності, властиве цим жанрам, досягається за допомогою таких способів передачі, як озвучення, розповідь і синхронний переклад. Закадровий голос також використовується для передачі сенсу в аудіовізуальних продуктах за допомогою перекладу; зокрема, виступи іноземних політиків та інтерв’ю. Висновки. Зазначається, що переклад політичних текстів у британських і українських медіа має враховувати культурні відмінності обох країн, уникаючи типових культурних стереотипів, а також забезпечувати еквівалентність перекладених лексичних одиниць. У британських текстах зазвичай існує чітке розмежування між представленням фактів і думкою журналістів. Це відображається у вживанні нейтральних лексичних одиниць і включенні цитат із різних джерел. Натомість українські засоби масової інформації можуть бути більш упередженими, журналісти вільніше висловлюють власні думки.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121752190","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІЙНА, ТРАВМА, ПАМ’ЯТЬ, ТЕАТР У П’ЄСІ ОЛЕКСАНДРА ВІТРА «НЕСПОДІВАНО ТИХО»","authors":"Олена Євгенівна Бондарева","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-92-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-92-1","url":null,"abstract":"П’єса Олександра Вітра «Несподівано тихо» – сучасний драматургічний експериментальний текст, який пропонує реципієнтам міркувати про російську агресію проти України як про шанс для українців максимально віднайти себе справжніх, але реалізувати це у художньому форматі, максимально віддаленому від реалій власне війни. Драматург актуалізує лише такі алюзії війни, як замкнений простір бомбосховища, як периметр тимчасової безвиході та звуковий супровід, створюваний далекими вибухами. Це направду дає йому можливість говорити не стільки про саму війну, скільки про активовані нею нові семантичні площини української культури, яка включається у формування модерної громадянської ідентичності і саме після початку повномасштабної агресії починає активно працювати на полі самоусвідомлення, пам’яті, колективної травми. Для цього драматургом пропонується відлік з «чистого аркуша», що дає йому змогу у концентрованому форматі одноактівки створити щільний і потенційний художній твір. Мета – проаналізувати п’єсу Олександра Вітра «Несподівано тихо» у контексті сучасних memory studies та виявити інтертекстуальні рівні її підтексту у разі заявленої автором інтенції на повне «стирання» пам’яті. Методи: студії пам’яті, студії травми, постколоніальні студії в аспектах ідентифікації/ідентичності. Результати. Драматург опрацьовує нову актуальну для української драми 2022 року модель бомбосховища, з одного боку, як конструкцію замкненого і потенційно небезпечного для героїв простору, який суттєво та невідворотно змінює людей і робить неактуальним увесь їхній попередній життєвий досвід, що у п’єсі матеріалізується метафорою «порожніх сторінок» у численних книжках, доступних протагоністу в укритті. З іншого боку, взаємодія з Іншою людиною саме у цьому просторі чітко оприсутнює для героя необхідність нового самоусвідомлення і відмови від себе колишнього, а також конструювання себе заново, що є можливим лише поряд зі «своїми» людьми. При тому, що топос бомбосховища виступає універсальною моделлю сценічного простору для багатьох сучасних українських драматургів (Олександр Гаврош, Інна Гончарова, Ніна Захоженко, Артем Лєбєдєв, Лєна Лягушонкова, Олексій Мінько, Неда Неждана, Юлія Нечай, Ірина Серебрякова тощо), у кожному конкретному випадку його розгортання є доволі специфічним. У Олександра Вітра він стає простором екзистенційних запитань і пошуків відповідей на них за допомогою пам’яті відчуттів і пам’яті тіла, безглуздих інтелектуально-емоційних змагань, спричинених війною яскравих емоційних гойдалок, усвідомленого права на будь- яку демонстрацію власної тривоги та на спроби її втамувати. Способом певного емоційного «відсторонення» для персонажів стають «закони жанру», за якими вибудовуються банальні класичні літературні сюжети, а за допомогою цього «відсторонення» вони прагнуть упорядкувати власну емоційну сферу та переконатися у наявності життєвої перспективи за межами бомбосховища, зрештою, вербалізують власне переконання, що перформативно створені ними сценічні персонажі зда","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122652412","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИНЕРГЕТИЧНІ ВИМІРИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РОМАНУ МАРТИ ХОЛЛ КЕЛЛІ «БУЗКОВІ ДІВЧАТА»","authors":"Наталія Василівна Абабіна","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-92-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-92-6","url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є спроба синергетичного аналізу художнього твору про війну на матеріалі історичного роману Марти Холл Келлі «Бузкові дівчата» (2016 рік). У такому аспекті дослідження цього роману не проводилося. Методи. Дослідження базується на специфічних підходах і терміносистемах синергетики – це стрибкоподібні переходи, біфуркація та відбір, самоналаштування, які є основними механізмами самоорганізації. Результати. На основі міждисциплінарних досліджень, які приділяють увагу питанням соціальної самоорганізації під час глобальної напруги та протистояння, розглядають типи хаосу, його прояви в соціумі та реакцію на нього людини та суспільства загалом, вивчається, на якій стадії самоорганізації перебуває суспільство чи конкретна людина. Це сприяє виробленню стратегії поведінки. Різні типи самоорганізації героїнь являють собою відкриті, нелінійні структури, здатні до саморозвитку, самопроєктування, самореалізації. Кожна з них, залежно від раніше вироблених особистих принципів, по-різному пристосовується до середовища, у яке потрапляє, реагує на його вплив і має різний ступінь усвідомлення того, що відбувається. Значну роль у цьому відіграють як глибинно-психологічні механізми – емоції, переживання, спосіб життя, – так і культурно-історична визначеність. Інтенсивність такого переорієнтування завжди залежить від характеру середовища, у яке потрапляє система, та готовності до існування в ньому. Висновки. Послідовне дослідження адаптації людини до початку війни, трансформація її системи впродовж неї та в мирний час показує, що в разі взаємодії з хаосом людська система перебуває у критичному або надкритичному стані та спрямована на формування стійкої, стабільної, цілісної структури. Якою буде ця структура – демонструє динаміка змін ціннісної свідомості, що має коливальний характер, який регулюється традиційними моральними цінностями сім’ї, етносу. Синергетичні напрацювання дають можливість виробити новий погляд на характеристику якостей особистості, аналіз учинків, уміння переорієнтовуватися у складній ситуації. Водночас – вивчити умови, необхідні для досягнення гомеостазису, тобто стійкості та стабільності внутрішнього стану соціальної системи та середовища, у якому вона розвивається. Для літературознавства це новий спосіб аналізу твору.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"270 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121201261","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО РИТУАЛЬНОГО ДИСКУРСУ","authors":"Наталія Андріївна Одарчук, Тетяна Андріївна Мірончук","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2022-91-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-91-3","url":null,"abstract":"Мета. Стаття присвячена аналізу англомовного ритуального дискурсу й виокремленню його особливостей. Дефініціюється ритуал і дискурс, ним породжуваний. Об’єкт дослідження розглядається зі структурного, семантичного і стилістичного аспектів. Віднаходиться місце ритуального дискурсу серед видів дискурсу, зокрема він належить до прагмалінгвістичного. Методи. Для вирішення поставлених завдань застосовані загальнонаукові методи синтезу та умовиведення, лексико-семантичні методи дефініційного, дескриптивного аналізу, стилістичний аналіз та елементи прагматичного аналізу. Результати. Доведено різножанровість ритуального дискурсу: він може бути представлений молитвою, релігійною службою, чим поєднується із фідеїстичним, церемонією посвяти у студенти, чим граничить із інституційним, або захисту дисертації – з науковим дискурсом тощо. Матеріалом для цієї наукової розвідки слугували промови, виголошені на похоронах королівських осіб: Її Величності королеви Єлизавети ІІ та герцога Единбурзького Філіпа. Траурна промова є особливим жанром ритуального дискурсу, названим еулогія. Остання належить до ритуального дискурсу за формою організації, функціями і характерними ознаками. Їй, як і ритуальному дискурсу загалом, властиві висока тональність спілкування, циклічність, емоційна маркованість, драматургічність і сценарність. Серед стилістичних фігур, до яких вдаються промовці, найчастотнішими є порівняння, висхідна градація – наростання частин висловлення, за якого кожна наступна містить у собі підсилення емоційно-експресивного значення. Такий стилістичний прийом, як цитування художніх творів, використовується в промовах для посилення емоційності, а використанням цитат самих померлих підкреслюється близькість мовця з покійними та їхню важливість один для одного. Виокремлені екстралінгвістичні знаки вказують на високу тональність мовлення, емоційність і драматичність як характерні риси ритуального дискурсу. Висновки. Усі проаналізовані промови характеризуються формальним стилем, і більшість із них мають чітко окреслену структуру. Вони містять коротку біографічну довідку про покійного, особисті враження від спілкування із ним, а закінчуються висловленнями вдячності померлій особі.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129791513","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕКСТОВІ МАРКЕРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ В РОМАНІ ГЮҐО ГАМІЛЬТОНА «ЛЮДИ З ВЕСНЯНКАМИ»","authors":"Юлія Василівна Вишницька","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2022-91-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-91-5","url":null,"abstract":"Мета статті – на матеріалі автобіографічного роману ірландського письменника Гюґо Гамільтона «Люди з веснянками» проаналізувати текстові ідіостильові маркери національної самоідентичності. Методологія дослідження. Роман досліджено в дзеркалі постколоніальної критики із застосуванням методики теорії пам’яті та наратологічного аналізу. Результати дослідження. У тексті роману виокремлено ключові вектори національної тожсамості: мовний, топонімічний, ономастичний, культурний, гастрономічний, атрибутивний, постімперський. Лінґвальний код національної самоідентичності дешифрує потрійне розщеплення національної самоідентифікації наратора, овиявлює текстові механізми такого розщеплення через мотиви гри, страху, символіку віддзеркалення, дому. Доведено текстову тотожність концептів пам’яті і слова. Топонімічно- ономастичний код відкриває національну самоідентичність наратора через мотиви бездомності, втрати орієнтирів, пошук дому, а також через концепт родинної і колективної травми. Власну ідентичність наратор віднаходить у координаті деангліфікації Ірландії, а втрачає – у точці насильницького занглійщення. Образи матеріального світу проєктують атрибутивний і культурний вектори національної самоідентичності (релігійні маркери дому, літературні означники хибної тожсамості). Постімперський різновид національної самоідентичності експлікує текстовий неоконцепт «нові ірландці» (“brack people”), а також міфологеми дому-країни й країни-дому, імпліковані мотивами збирання, колекціонування, примирення-прийняття. Досліджено текстові прояви псевдо- і симулятивної ідентифікації та антинаціональної ідентичності в контексті стереотипів, перекручування, профанації й шкідливого ототожнення, урівнювання. Висновки. Описано експлікацію бінарних і тернарних опозицій свого / чужого / інакшого, вивищеності й меншовартісності через етнодомінанти «ірландське», «німецьке», «англійське». Гомодієгетичний наратор роману діє в екстрадієгетичній ситуації як безпосередній учасник подій. Я-наратор екстраполює маршрути повернення до себе, до власного дому через національне самоусвідомлення.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128085081","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СЕНСОРНИХ КАНАЛІВ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ","authors":"Еліна Калениківна Коляда, Ірина Миколаївна Калиновська","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2022-91-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-91-2","url":null,"abstract":"Мета нашого дослідження – охарактеризувати основні канали невербального спілкування, репрезентовані у сучасному англомовному художньому дискурсі. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: розглянути сутність невербальної комунікації; проаналізувати оптичний, акустичний, тактильно-кінестетичний та ольфакторний канали невербальної комунікації. Матеріалом дослідження слугували дискурсні фрагменти, що відображають невербальну комунікацію, виокремлені із сучасних англомовних художніх творів. Методи. Аналіз фактичного матеріалу здійснювався із залученням таких методів: методу суцільної вибірки, контекстуального аналізу та описового методу. Результати. Як показало проведене дослідження, усі елементи невербальної комунікації демонструють тісний зв’язок один з одним, вони можуть взаємно доповнювати один одного або вступати в протиріччя один з одним. Характерною особливістю невербальної комунікації є те, що вона здійснюється за участю всіх органів чуття: зору, слуху, дотику, смаку, нюху, кожен з яких формує свій канал комунікації. До основних каналів невербальної комунікації належать: оптичний, акустичний, тактильно-кінестетичний та ольфакторний, які репрезентовані у сучасному англомовному художньому дискурсі. Висновки. Сенсорні канали невербальної комунікації забезпечують можливість сприйняття людиною практично всіх біологічно і соціально значимих видів інформації, що надходить із зовнішнього світу. В англомовному художньому дискурсі відображена взаємодія всіх видів невербальної інформації, що передається по каналах різної сенсорної модальності, і її взаємодія з власне вербальною інформацією. Комуніканти використовують невербальні засоби для здійснення своїх намірів, як-от: встановлення певного психологічного контакту, вираження емоцій тощо. Невербальні засоби беруть активну участь у формуванні образу комуніканта, розкритті його внутрішнього світу.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"149 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122954862","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ МАРКЕРИ РОЗМОВНОСТІ В ХУДОЖНІЙ ОПОВІДІ ОЛЕКСАНДРА ВІЛЬЧИНСЬКОГО","authors":"Олена Петрівна Штонь, Анастасія Романівна Стаднік","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2022-91-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-91-1","url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є виявлення й опис лінгвостилістичних маркерів розмовності в художній оповіді Олександра Вільчинського. Методи дослідження. Для реалізації мети використано такі методи та прийоми, як: описовий, семантико-стилістичний, контекстуально-інтерпретаційний, прийом кількісних підрахунків. Результати. Письменник як мовна особистість формувався на території Західної, Центральної та Південної України, що й зумовило певний склад ареалізмів у його словнику, зокрема діалектизмів та розмовно-просторічних слів. Шляхом аналізу мови його повістей «Криївка», «У степу під Авдіївкою», романів «Дерева на дахах» та «Інші двері» виявлено, що стилетвірною ознакою художньої оповіді митця є стилізація розмовності з метою відтворення живого мовлення українців. Висновки. Виразними маркерами розмовності художньої оповіді О. Вільчинського є широке вживання у його прозі таких ареалізмів, як територіальні діалектизми і розмовно-просторічна лексика. У повісті «Криївка», романах «Дерева на дахах», «Інші двері» активно функціонує діалектна лексика галицько-буковинської та волинської груп говорів на позначення осіб, одягу, взуття, побутових речей, властивостей предметів, певних дій та процесів тощо. Ці ареальні компоненти літературної мови відтворюють побут, звичаї та особливості мовлення жителів Західної України. Для стилізації соціолінгвальних умов Сходу України у повісті «У степу під Авдіївкою» письменник уводить у художню оповідь елементи суржику. Розмовно-просторічна лексика здебільшого представляє рідну для митця Тернопільщину та інші області Західної України. Найбільш частотними є іменники та дієслова, що репрезентують такі лексико-семантичні групи: назви осіб, одягу та взуття, продуктів харчування, транспорту, воєнної техніки та боєприпасів (у повісті «У степу під Авдіївкою»), процесів та дій тощо.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"99 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116162741","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ACTION MODUS OF THE ENGLISH LANGUAGE MORAL CATEGORY CONSCIENCE","authors":"Veremchuk E. O.","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2022-90-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-90-1","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133563461","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"STRUCTURAL AND COMPOSITIONAL FEATURES OF INTERVIEWS ON VALEOLOGICAL TOPICS IN ENGLISH MAGAZINES","authors":"Yatsiv Z. S.","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2022-90-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-90-10","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117251739","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}