{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТА БРИТАНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ РІЗНИХ ВІДЕОЖАНРІВ","authors":"Роман Іванович Луценко","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-92-4","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є виявлення й опис специфіки перекладу сучасних британських і українських текстів у розрізі відеожанрів. Методи. Дослідження проводилося із залученням таких методів: методу стилістичного аналізу, методу дискурсивного аналізу, порівняльного методу та прагмалінгвістичного методу. Результати. Статтю присвячено опису особливостей сучасних британських і українських політичних текстів у різних відеожанрах. Як британські, так і українські політичні промови мають тенденцію бути формальними та структурованими, із чіткими вступами та висновками, однак британські політики можуть використовувати більше гумору та риторичних засобів, щоб залучити свою аудиторію, тоді як українські політики використовують більш серйозний тон. Політичні перипетії відіграють важливу роль у британському суспільстві, тому стиль політичного дискурсу розглядається як центральна вісь дослідження. У статті описано особливості британських політичних текстів як мовний спосіб політичної комунікації, а також сутність мультимодальності у створенні політичних текстів. Поняття реконструйованої реальності, властиве цим жанрам, досягається за допомогою таких способів передачі, як озвучення, розповідь і синхронний переклад. Закадровий голос також використовується для передачі сенсу в аудіовізуальних продуктах за допомогою перекладу; зокрема, виступи іноземних політиків та інтерв’ю. Висновки. Зазначається, що переклад політичних текстів у британських і українських медіа має враховувати культурні відмінності обох країн, уникаючи типових культурних стереотипів, а також забезпечувати еквівалентність перекладених лексичних одиниць. У британських текстах зазвичай існує чітке розмежування між представленням фактів і думкою журналістів. Це відображається у вживанні нейтральних лексичних одиниць і включенні цитат із різних джерел. Натомість українські засоби масової інформації можуть бути більш упередженими, журналісти вільніше висловлюють власні думки.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"South archive (philological sciences)","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-92-4","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Метою статті є виявлення й опис специфіки перекладу сучасних британських і українських текстів у розрізі відеожанрів. Методи. Дослідження проводилося із залученням таких методів: методу стилістичного аналізу, методу дискурсивного аналізу, порівняльного методу та прагмалінгвістичного методу. Результати. Статтю присвячено опису особливостей сучасних британських і українських політичних текстів у різних відеожанрах. Як британські, так і українські політичні промови мають тенденцію бути формальними та структурованими, із чіткими вступами та висновками, однак британські політики можуть використовувати більше гумору та риторичних засобів, щоб залучити свою аудиторію, тоді як українські політики використовують більш серйозний тон. Політичні перипетії відіграють важливу роль у британському суспільстві, тому стиль політичного дискурсу розглядається як центральна вісь дослідження. У статті описано особливості британських політичних текстів як мовний спосіб політичної комунікації, а також сутність мультимодальності у створенні політичних текстів. Поняття реконструйованої реальності, властиве цим жанрам, досягається за допомогою таких способів передачі, як озвучення, розповідь і синхронний переклад. Закадровий голос також використовується для передачі сенсу в аудіовізуальних продуктах за допомогою перекладу; зокрема, виступи іноземних політиків та інтерв’ю. Висновки. Зазначається, що переклад політичних текстів у британських і українських медіа має враховувати культурні відмінності обох країн, уникаючи типових культурних стереотипів, а також забезпечувати еквівалентність перекладених лексичних одиниць. У британських текстах зазвичай існує чітке розмежування між представленням фактів і думкою журналістів. Це відображається у вживанні нейтральних лексичних одиниць і включенні цитат із різних джерел. Натомість українські засоби масової інформації можуть бути більш упередженими, журналісти вільніше висловлюють власні думки.