ART-platFORM最新文献

{"title":"Синергія складових метроритму в процесі сольного виконання естрадно-джазових творів на баяні й акордеоні","authors":"K. Strelchenko","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.82-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.82-102","url":null,"abstract":"У даній статті розкрито суть сумуючого ефекту взаємодії природи живого процесу виконання естрадно-джазового аранжування твору, імпровізаційного оформлення готового матеріалу зі стандартами метроритмічних схем аранжування акомпанементу легкожанрової музики для баяна й акордеона. У статті також запропоновано методику адаптування метроритмічного мислення виконавця в процесі підготовки та гри концертної програми легкожанрової музики з використанням комп'ютерних технологій та техніки репетиційного процесу для доведення якості звучання естрадно-джазового репертуару в грі на баяні та акордеоні до рівня популярності традиційних інструментів цього жанру, таких як фортепіано, саксофону, контрабасу, гітари тощо, та епізодично оркестрових складів (біг-бендів, джаз-ансамблів, джаз-дуетів, джаз-тріо тощо).  \u0000Розглянуто специфіку перекладення оркестрових творів для баяна та акордеона або аранжування композицій в естрадно-джазових стилях для цих інструментів, де партія лівої руки виконує адаптований матеріал акомпанементу переважно на клавіатури готового баяна чи акордеона, а права рука має грати, відповідно, сольні партії мелодії теми, імпровізації та епізодично демонструвати частини партії акомпанементу. \u0000Дана наукова робота висвітлює розуміння творчого та художнього значення синергії складових метроритму у музичному часі і покладеної на нього тексту головної теми, імпровізаційної лінії та супроводу. \u0000Зміст статті акцентує увагу на дослідженні природних причин існуючої проблеми якісного виконання акордеоністами та баяністами акомпануючої чи основної частини музично-ритмічного матеріалу при підготовці та концертному виконанні естрадно-джазового аранжування, а саме, вміння контролювати своє метричне мислення і ритмічно рівно грати при сольному виконанні, доносячи драйв ритму до слухача. ","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"436 3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132152331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Мотив війни в графічному доробку Олени Кульчицької","authors":"V. Mykhalchuk","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.168-200","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.168-200","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження військової тематики в графічному спадку Олени Львівни Кульчицької аргументується передусім умовами сучасних реалій: основні ідеї, образи символи можуть бути фактично екстрапольовані на сьогоднішній політичний процес, коли Україна знову перебуває у стані війни. Тому мета статті полягає в тому, щоб прослідкувати та довести позачасовий, наскрізний характер домінуючих образів та корпусу символів графічних творів майстрині на воєнну тематику, актуалізувати їх основні ідеї. Сформульовані наукові завдання найрезультативніше вирішувати за допомогою інструментарію кроскультурного, біографічного, хронологічного, компаративного, комплексного методів ведення наукового пошуку, що рівною мірою застосовувалися при мистецтвознавчому аналізі графічного спадку художниці. Розглянуто основні періоди творчого шляху майстрині, коли в її роботі мала місце воєнна тематика, втілена в графіці. Висвітлені провідні сюжети, корпус символів, образів, які застосовувала майстриня, подано їх трактування. Прослідковано паралелі описуваних художницею лихоліть із подіями історичної минувщини, доведено наскрізний, позачасовий характер переважної більшості головних образів та символів. Подано мистецтвознавчий аналіз окремих графічних аркушів, які можна вважати етапними для формування манери художниці в графіці на військову тематику. Акцентовано слабку ступінь дослідженості творчості О. Кульчицької періоду Другої Світової війни, що виділено як одне з перспективних завдань наукового пошуку. Практичне значення даної штудії полягає передуім в актуалізації графіки О. Кульчицької на воєнну тематику, що допоможе наново пригорнути увагу до феномену жінки-графіка, яка виконувала функцію рупора й оповісника ідей національної гідності та визвольного руху в умовах воєнних реалій.  ","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"5 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131806279","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Fortification sacred buildings on the lands of Khmelnytskyi: changes or ruins?","authors":"Natalia Ursu, I. Hutsul, Ivan Pidgurny","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.150-167","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.150-167","url":null,"abstract":"The article is dedicated to the study of the fate of defensive sacred architecture, fortress temples, chapels, fortified monasteries of monastic orders located on the lands of Khmelnytskyi. It is noted that fortress temples have become symbols of the preservation and protection of statehood, bearers of spiritual and cultural value, characteristic features of the outlook, mental and material foundations of the Ukrainian people. In the period of growth of the national self-identity of Ukrainians, against the background of open Russian aggression, the appeal to the consideration of the domestic improvement, which serves to protect the inhabitants of Ukrainian lands, becomes the subject of research in the article. There was an awareness of the cultural and artistic value of defensive temple architecture, which undoubtedly caused considerable interest in the problem of preserving the national multicultural heritage for future generations, a desire for changes in the attitude towards the pearls of architecture of various denominations in Ukraine. The authors consider specific temples-fortresses located within the territory of Khmelnytskyi region, state the characteristic features of the buildings, analyze the architecture and signs of belonging to these lands. The article provides information on the state of preservation of some monuments and states insufficient attention of state structures responsible for the state of existence of the architectural heritage of Ukraine. Attention is drawn to the fact that in most cases there are claims to the preservation of the historical appearance of buildings, to the introduction of adapted building materials into the process of revitalization. These problems require immediate changes. Society also needs changes, first, in the minds of citizens, in particular officials, on whom the respectful attitude towards authentic architectural works in the territory of Khmelnytskyi depends. Otherwise, we will get not changes, but ruins. The next steps in the research will be the expansion of the area of the analyzed fortress temples and the introduction of this information into scientific circulation.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"66 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129350061","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Intercultural dialogue as an instrument of national self-identification approval (based on the example of the activities of the Kyiv Municipal Academy of Circus and Performing Arts","authors":"Valeriia Shulhina, Nina Araya Berrios","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.234-256","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.234-256","url":null,"abstract":"The article summarizes the experience of the educational institution of the Kyiv Municipal Academy of Circus and Performing Arts (KMACPA) in a context of intercultural dialogue in the education and training of specialists in the sphere of performing and circus arts of Ukraine in conditions of Russian military aggression 2022. Based on scientific research of the theoretical and historical activity of Kyiv Municipal Academy of Circus and Performing Arts, modern scientists in the field of studying the phenomenon of dialogue as a meaning of personality formation and intercultural dialogue in the national self-identification of students as future ideological specialists-culturalists. The authors show the ways of real cooperation of the Kyiv Municipal Academy of Circus and Performing Arts with the leading art and cultural institutions among Europe and the world in organizing a joint intercultural educational process and holding art performances on the territory of European countries, as an example of intercultural dialogue of different national communities. The conducted scientific research and practical generalization of the experience of the Kyiv Municipal Academy of Circus and Performing Arts in the context of intercultural dialogue in the professional training of a modern specialist in the sphere of performing entertainment showed its relevance, importance and effectiveness as an instrument of communication with leading world artists, cultural and educational institutions from all over the world. As a result of establishing branches in different countries the Kyiv Municipal Academy of Circus and Performing Arts provided a big support and the opportunity to carry out the educational process for its students and employees at the time of the start of military aggression against Ukraine. In return students with their supervisors gave powerful feedback with concerts, shows, presentations and performing activities that not only popularized the Academy in a positive way but also Ukraine in general.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"52 14","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120886819","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Факсимільні видання як предмет матеріальної культури","authors":"Petro Nesterenko","doi":"10.51209/platform.1.5.2022.117-142","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.5.2022.117-142","url":null,"abstract":"В останні десятиліття пожвавився інтерес до факсимільних видань, що засвідчують публікації науковців провідних музеїв та ЗВО України. Зокрема, це роботи А. Андріуци про факсимільні видання рукописів XII – XVI ст. у колекції Національного музею історії України, Н. Глоби про фототипічні, факсимільні та репринтні видання творів Т. Шевченка у колекції Музею книги та друкарства України. Це й інформація про факсимільні видання з фондів рідкісних та цінних видань бібліотеки Київського національного університету С. Баскакової та                  В. Вигівської, що плідно попрацювали над проектом до Дня української писемності та мови, де розглядаються факсимільні видання Т. Шевченка та І. Котляревського. Особливостям зовнішнього оформлення раритетних видань, серед яких і факсимільні, присвятив наукове дослідження й автор даної розвідки. У Шевченківській енциклопедії ґрунтовно висвітлено фототипічні та факсимільні видання друкованих творів і рукописів Шевченка, а також репринтні видання творів та мистецької спадщини Кобзаря. \u0000            Найвідомішими факсимільними виданнями останніх років, які стали помітними явищами у книжковій культурі України, є «Пересопницьке Євангеліє» видавничого дому «АДЕФ-Україна», «Королевське Євангеліє» Станіслава Граматика 1401 р., «Галицьке Євангеліє» 1144 р. \u0000            У 2009 р. київське видавництво «Горобець» започаткувало програму «Повертаємо в Україну культурну спадщину». На сьогоднішній день вийшли друком видання Луцького Євангелія XIV ст. і Луцького Псалтиря 1384 р., Холмського Євангелія XIII ст., Лавришівського Євангелія (Служебник Теодоровича) XIV ст., Віденського Октоїха XIII ст., Реймського Євангелія XI ст., «Молитовника Гертруди», або, як його ще називають, «Трірської Псалтирі» X – XI ст., «Молитовника князя Володимира» XIV  ст., оригінали яких знаходяться поза межами України.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130728772","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Окремі аспекти процесу підготовки до дитячого вокального конкурсу","authors":"Halyna Golubeva","doi":"10.51209/platform.1.5.2022.65-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.5.2022.65-80","url":null,"abstract":"Останніми роками в Україні відбувається справжній сплеск інтересу до дитячих занять естрадним співом, до участі дитячої аудиорії у різноманітних конкурсах. Конкурс – це насамперед тренувальний майданчик для учасника. Задача перебування дитини на конкурсі – отримання задоволення від свята. Методика роботи з дитячим голосом має власну специфіку, і висвітлення питання особливостей цього процесу є однією з провідних цілей дослідження. До найголовніших завдань, які постають перед майбутнім учасником конкурсу, належить формування репертуару. Це питання є причиною занепокоєння та виникнення проблем для багатьох викладачів, передусім тих, хто працює з дітьми 5-14 років. Спеціального естрадного репертуару для цієї вікової категорії не існує. Музикознавчу проблематику не можна звинуватити в обмеженості, є чимало теоретичних штудій, присвячених музичному мистецтву сучасної України, але вочевидь бракує як методичих, так і наукових, розробок, що б висвітлювали конкурсну діяльність саме дитячої аудиторії, методику підготовки до неї, акцентуючи увагу на специфіці роботи з певними віковими групами. Мета даної статті – актуалізація питання висвітлення специфіки підготовки дітей до участі у вокальних конкурсах. Розглянуто основні етапипідгоовки до виступу дитини на конкурсі, акцентовано проблемні питання, методи виходу зі складних ситуацій, методику роботи з дитиною під час підготовчих етапів до її виступу на конкурсному майданчику, під час самого конкурсу, можливі шляхи нейтралізації болю від невдачі. Проблематика дослідження лежить не тільки в музикознавчій площині, але й у психологічній, філософській, педагогічній. Підкреслено важливість комплексної роботи, поєднання зусиль вокалістів, хореографів, режисерів, які б забезпечили всебічну підготовку дитини як майбутного артиста, полегшили її входження до світу сцени.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128773969","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Пісні Богдана Весоловського в обробках Віктора Степурка: особливості художнього рішення","authors":"Veronica Levko","doi":"10.51209/platform.1.5.2022.13-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.5.2022.13-30","url":null,"abstract":"У дослідженні охарактеризовано обробки естрадних пісень видатного представника українського ретро Богдана Весоловського, здійснені сучасним українським композитором Віктором Степурком. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного та аналітичного методів для характеристики обробок В. Степурка естрадних пісень Б. Весоловського. Вперше в українській науці було охарактеризовано вокально-інструментальні обробки естрадних пісень Б. Весоловського, здійснені видатним українським композитором В. Степурком. Звернення сучасних композиторів до естрадної класики є ознакою часу, оскільки в постмодерну добу відбувається зближення «серйозної» та «легкої» музики, зведення до спільного знаменника їх здобутків у ХХ ст. Серед цікавих прикладів аранжувань естрадної ретро-музики є обробки пісень короля українського танго Б. Весоловського, здійснені сучасним українським академічним композитором В. Степурком. Він створив аранжування низки творів Б. Весоловського, серед яких пісні «Волошки», «Ніччю», «Кладка», «Прийде ще час», «Тихо без слів». В. Степурко при зверненні до музичного доробку Б. Весоловського не змінював характер музики пісень та їх драматургію, при цьому риси його композиторського мислення знайшли відбиток у музичному рішенні аранжувань пісенних творів Б. Весоловського. Обробки В. Степурка естрадних пісень митця відзначені зміною тембрової палітри, зокрема відходом від сольного типу виконання та перенесенням акцентів на ансамблеве й хорове звучання. Інструментальні рішення В. Степурка у піснях Б. Весоловського є вельми різноманітними і передбачають використання як академічних інструментів із базовою струнною групою, так і таких, що традиційно використовують у джазі (духова група з саксофонами). Для низки обробок характерні поліфонізація музичної фактури та ускладнення музичної драматургії пісень, що стало можливим завдяки зверненню до здобутків академічної музики, представником якої є В. Степурко","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124916464","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Питання «повернення до себе» в літературі доби «застою»","authors":"Ivan Bratus, Halyna Kuzmenko","doi":"10.51209/platform.1.5.2022.221-258","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.5.2022.221-258","url":null,"abstract":"У статті йдеться про різноманітні аспекти формування особистості в радянських реаліях ІІ пол. ХХ ст. При цьому головна увага надається «поверненню до себе», що тісно пов’язано з концепцією внутрішньої самоорганізації. У статті здійснюється фокус на суспільні зрушення в радянському ідеологічному полі 1970-х рр.  Володимиру Орлову вдалося зробити вдалий «зліпок» тогочасних змін, намітити шляхи збереження моральності та людяності в умовах ідеологічного тиску. Розкриття «повернення до себе» в романі «Альтист Данілов» відбувається за кількома напрямками – пошук гендерної, соціальної, гуманістичної, етичної самоідентифікації. Особливу роль у розкритті характеру головного героя відіграє музика, яка зосереджує кроскультурні пошуки навколо естетичного дискурсу. Етичні пошуки головного героя розгортаються на тлі радянської дійсності з елементами містики, що значно розширює можливості автора в застосуванні різних художніх прийомів.  До цих «знахідок» належить баланс між безмежними можливостями головного героя та «владою дисципліни», що значно обмежує його, – ця влада від радянської, «потойбічної системи», та добровільне підкорення особистому духу «рефлектуючого інтелігента другої половини ХХ століття». У статті демонструється намагання Володимира Орлова викликати симпатію саме до людяних виявів персонажів, що опиняються поза впливу радянської системи. Частково це пояснює явище «внутрішньої еміграції» в умовах тоталітарної системи. Наведено приклади художнього контексту пошуків автора, що пояснюють феномен влади та пошуки шляхів уникнення втрати особистого внутрішнього простору. Одним із цих шляхів виступає культивація індивідуальних рис характеру, що опираються розмиттю меж впливу зовнішнього світу на внутрішній культурний світ. Цей внутрішній спротив нав’язливому тиску авторитарного суспільства дозволяє розглядати його ядром своєрідної концепції «віднайдення себе».","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132679012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Межа естетичності втілення образів у сучасній хореографії","authors":"Tetyana Lugovenko","doi":"10.51209/platform.1.5.2022.279-292","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.5.2022.279-292","url":null,"abstract":"У кожному столітті існувало та розвивалось своє сучасне хореографічне мистецтво. Історико-побутовий, класичний та народний  танець свого часу теж розвивались і мали ознаки новітніх форм. Модерн, модерн-джаз, контемпорарі теж були новими віяннями, які створювали нові лексичні та стилістичні особливості, а сьогодні ці напрямки мають свої методичні основи та школи, які виховали і виховують нові покоління танцівників. Пошуки сучасних методів, трансформація старих форм є природним процесом, орієнтирами розвитку для будь-якої галузі науки та мистецтва, а процеси перетворення та трансформації, що відбуваються сьогодні у сучасному хореографічному мистецтві, підтверджують цю історичну спіраль подій. Творчий розвиток мистецького середовища можна вважати прогресивним поштовхом уперед лише тоді, коли в нього існує база – інтелектуальна, ідеологічна, естетична. «Танець заради танцю» або танець за принципом «я талановитий,  але не зрозумілий суспільством», може, і вважається автором-постановником новими формами творчого бачення, але не спроможний відтворити сучасні цінності і, тим більше, не  збагачує та не прикрашає життя. Відсутність у таких «творах» виховної, смислової, духовної та естетичної складових унеможливлює прирівняти псевдокреативне авторське бачення до зразків мистецтва. Такі  роботи ніколи не стануть класичною спадщиною хореографічного мистецтва, а завжди залишаться миттєвим вжитком широкого попиту  без естетичної складової. \u0000            У статті розглядаються  поняття «мистецтво» та «естетика» та їх безпосередній зв’язок у контексті  хореографічного твору. Також досліджуються поняття «креативність» та «творчість» авторського бачення концертних номерів та вистав. Акцентується увага на естетичності тематик та методах і способах реалізації творчих хореографічних задумів. Аналізуються  прийоми створення та втілення хореографічних образів, виходячи з точки зору естетики та естетичного смаку суспільства, порушуються питання естетичного виховання особистості зокрема і суспільства в цілому.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"35 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127892635","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Риси неофольклоризму в баянно-акордеонній творчості Віктора Власова (на прикладах аналізу музичних творів)","authors":"Olena USTYMENKO-KOSORICH, Tetiana Kablova, Viktor Spodarenko","doi":"10.51209/platform.1.5.2022.31-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.5.2022.31-49","url":null,"abstract":"Вивчення репертуарної специфіки інструментального мистецтва на сьогодні є переважаючим за своїм значенням напрямком. З одного боку, це обумовлено презентацією українського репертуару відповідно до його актуальності в межах формування національної школи, а з іншого – знаходженням його зв’язків зі світовою культурою та виокремленням специфічних рис і національної своєрідності. Звернення до персоніфікованого підходу у виявленні неофольклоризму як провідного напрямку у творчості українських композиторів обґрунтовано саме таким пошуком. Баянно-акордеонна творчість українських композиторів ХХ ст. є втіленням стильового переосмислення фольклорних джерел музичної культури. Обрання для детального аналізу творів із творчості Віктора Власова дозволяє знайти характерні особливості введення в професійну академічну музику фольклорних традицій, починаючи з прямого, цитатного використання фольклорних елементів в обробках народних пісень і завершуючи їх втіленням у модерністичному інтонаційно-ритмічному середовищі звукового фонізму, застосуванням модальних і полімодальних систем, активізацією вільнометричної ритмічної організації та кластерним виокремленням інтонаційно-конструктивних одиниць, що створюють композицію музичного твору та дозволяють визначати фольклорні інтенції з позицій неофольклоризму. Виявлено, що рівень переосмислення українського фольклору у творчості Віктора Власова дозволяє говорити про елементи джазу крізь призму неофольклоризму. Характерні риси неофольклору розглянуто на прикладі двох творів композитора: «На ярмарку» (1964 р.), що належить до раннього етапу творчості, та «Веснянки» (1984 р.), де автор демонструє інші підходи до музики, що знаменує зрілий період творчості композитора. Зазначається, що звернення до джерел народної музики, народних інтонацій, ритмів, масштабності зумовлене співвідношенням професійної та народної музики, спадкоємністю національних традицій.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124620475","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}