{"title":"Факсимільні видання як предмет матеріальної культури","authors":"Petro Nesterenko","doi":"10.51209/platform.1.5.2022.117-142","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В останні десятиліття пожвавився інтерес до факсимільних видань, що засвідчують публікації науковців провідних музеїв та ЗВО України. Зокрема, це роботи А. Андріуци про факсимільні видання рукописів XII – XVI ст. у колекції Національного музею історії України, Н. Глоби про фототипічні, факсимільні та репринтні видання творів Т. Шевченка у колекції Музею книги та друкарства України. Це й інформація про факсимільні видання з фондів рідкісних та цінних видань бібліотеки Київського національного університету С. Баскакової та В. Вигівської, що плідно попрацювали над проектом до Дня української писемності та мови, де розглядаються факсимільні видання Т. Шевченка та І. Котляревського. Особливостям зовнішнього оформлення раритетних видань, серед яких і факсимільні, присвятив наукове дослідження й автор даної розвідки. У Шевченківській енциклопедії ґрунтовно висвітлено фототипічні та факсимільні видання друкованих творів і рукописів Шевченка, а також репринтні видання творів та мистецької спадщини Кобзаря. \n Найвідомішими факсимільними виданнями останніх років, які стали помітними явищами у книжковій культурі України, є «Пересопницьке Євангеліє» видавничого дому «АДЕФ-Україна», «Королевське Євангеліє» Станіслава Граматика 1401 р., «Галицьке Євангеліє» 1144 р. \n У 2009 р. київське видавництво «Горобець» започаткувало програму «Повертаємо в Україну культурну спадщину». На сьогоднішній день вийшли друком видання Луцького Євангелія XIV ст. і Луцького Псалтиря 1384 р., Холмського Євангелія XIII ст., Лавришівського Євангелія (Служебник Теодоровича) XIV ст., Віденського Октоїха XIII ст., Реймського Євангелія XI ст., «Молитовника Гертруди», або, як його ще називають, «Трірської Псалтирі» X – XI ст., «Молитовника князя Володимира» XIV ст., оригінали яких знаходяться поза межами України.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"ART-platFORM","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.51209/platform.1.5.2022.117-142","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
近几十年来,人们对传真版本的兴趣有所恢复,乌克兰主要博物馆和大学的学者们发表的著作就证明了这一点。特别是 A. Andriutsa 关于乌克兰国家历史博物馆收藏的十二至十六世纪手稿传真版本的著作,以及 N. Hloba 关于乌克兰书籍和印刷博物馆收藏的塔拉斯-舍甫琴科作品的照相、传真和重印版本的著作。其中包括基辅国立大学图书馆收藏的珍贵稀有出版物的摹印版本信息,作者为 S. Baskakova 和 V. V. S. Baskakova。巴斯卡科娃(S. Baskakova)和维希夫斯卡(V. Vyhivska)在 "乌克兰文字和语言日 "项目中开展了卓有成效的工作,研究了塔拉斯-舍甫琴科(Taras Shevchenko)和伊-科特利亚列夫斯基(I. Kotliarevskyi)的传真版本。这项研究的作者还专门研究了稀有版本(包括传真版本)外部设计的特殊性。舍甫琴科百科全书》全面涵盖了舍甫琴科印刷作品和手稿的影印版和传真版,以及科布扎尔作品和艺术遗产的再版。 近年来在乌克兰图书文化中崭露头角的最有名的传真版本有:ADEF-Ukraine 出版社出版的《佩列索普尼茨亚福音书》、斯坦尼斯拉夫-赫拉马季克(Stanislav Hramatyk)于 1401 年出版的《皇家福音书》以及 1144 年出版的《加利西亚福音书》。 2009 年,基辅 Horobets 出版社启动了 "文化遗产回归乌克兰 "计划。迄今为止,已出版了 14 世纪的《卢茨克福音书》和 1384 年的《卢茨克诗篇》、13 世纪的《霍尔姆福音书》、14 世纪的《拉夫里希夫福音书》(Theodorovich 的礼拜书)、13 世纪的《维也纳 Octoeach》和 14 世纪的《兰斯福音书》。11 世纪的《兰斯福音书》、10-11 世纪的《格特鲁德祈祷书》(又称《特里尔诗篇》)、14 世纪的《沃洛季米尔王子祈祷书》,其原件均在乌克兰境外。
Факсимільні видання як предмет матеріальної культури
В останні десятиліття пожвавився інтерес до факсимільних видань, що засвідчують публікації науковців провідних музеїв та ЗВО України. Зокрема, це роботи А. Андріуци про факсимільні видання рукописів XII – XVI ст. у колекції Національного музею історії України, Н. Глоби про фототипічні, факсимільні та репринтні видання творів Т. Шевченка у колекції Музею книги та друкарства України. Це й інформація про факсимільні видання з фондів рідкісних та цінних видань бібліотеки Київського національного університету С. Баскакової та В. Вигівської, що плідно попрацювали над проектом до Дня української писемності та мови, де розглядаються факсимільні видання Т. Шевченка та І. Котляревського. Особливостям зовнішнього оформлення раритетних видань, серед яких і факсимільні, присвятив наукове дослідження й автор даної розвідки. У Шевченківській енциклопедії ґрунтовно висвітлено фототипічні та факсимільні видання друкованих творів і рукописів Шевченка, а також репринтні видання творів та мистецької спадщини Кобзаря.
Найвідомішими факсимільними виданнями останніх років, які стали помітними явищами у книжковій культурі України, є «Пересопницьке Євангеліє» видавничого дому «АДЕФ-Україна», «Королевське Євангеліє» Станіслава Граматика 1401 р., «Галицьке Євангеліє» 1144 р.
У 2009 р. київське видавництво «Горобець» започаткувало програму «Повертаємо в Україну культурну спадщину». На сьогоднішній день вийшли друком видання Луцького Євангелія XIV ст. і Луцького Псалтиря 1384 р., Холмського Євангелія XIII ст., Лавришівського Євангелія (Служебник Теодоровича) XIV ст., Віденського Октоїха XIII ст., Реймського Євангелія XI ст., «Молитовника Гертруди», або, як його ще називають, «Трірської Псалтирі» X – XI ст., «Молитовника князя Володимира» XIV ст., оригінали яких знаходяться поза межами України.