ART-platFORM最新文献

{"title":"Фільми українських режисерів як репрезентанти авторських світоглядних моделей у міжкультурному середовищі","authors":"Galyna Pogrebnіak","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.257-282","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.257-282","url":null,"abstract":"У статті розглядаються фільми українських режисерів у контексті престижних міжнародних кінофестивалів, їх шлях до світової дистриб’юції, міжнародних кіноринків, цільової аудиторії. З’ясовано, що особливістю сучасних міжнародних кінооглядів є актуалізація тенденції прискіпливого погляду митця на світ, а також підсилення авторсько-режисерського начала, що відображає власний життєвий досвід, характер та спосіб світосприйняття та світовідображення  екранного постановника у процесі творення авторської світоглядної моделі. Обґрунтовано здатність українських кінематографістів вести злободенний мистецький діалог із світовою спільнотою всеосяжними засобами авторських фільмів. Визначається належне й почесне місце українських авторських кінострічок у міжнародному фестивальному обширі. Простежується процес входження вітчизняних авторських фільмів у міжнародний фестивальний контент із метою системного поширення інформації про культуротворчі зміни в українському законодавстві щодо підтримки кіновиробництва та кінопрокату; маніфестації характерного художнього, естетичного, етичного, етно-національного спрямування українського кіномистецтва, зокрема, авторського; демонстрації високого рівня професійної підготовки й мобільності українських кінематографістів;  ознайомлення з екранною продукцією представників різних, впливових на світовому ринку, компаній-дистриб’юторів; налагодження міжнародних фінансових і творчих зв’язків у галузі виробництва копродукції; розбудова кінематографічної галузі в Україні. Встановлено, що відзначення українських кіномитців нагородами престижних міжнародних кінофестивалів категорії «А» є свідченням спроможності вітчизняних майстрів, маніфестувати національні пріоритети, висвітлювати глобальні й локальні суспільні проблеми, спілкуватись із міжнародною громадськістю універсальною кіномовою. \u0000Обґрунтовано, що успіх українських фільмів на міжнародних кінофорумах демонструє конкурентноздатність вітчизняного авторського кіно в сучасному міжкультурному середовищі, а, отже, затребуваність на світовому кіноринку; активно й поступово впливає на формування національних брендів «український кінематограф», «український авторський кінематограф», сприяє створенню у потенційних бізнесових партнерів стійкого позитивного образу України як кінокраїни з потужним творчо-виробничим на геополітичним потенціалом. Аргументовано, що неабиякий успіх Фестивалів українського кіно в країнах зарубіжжя свідчить про те, що вітчизняні авторські фільми виступають складником міжкультурної співпраці, дієвим інструментом національної культурної політики України в галузі виробництва копродукції, сприяючи творенню її іміджу як кінематографічної країни та інтегруванню у світовий культурний обшир.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116680156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості художньо-образної стилізації комплексного оформлення української дитячої книжки другої половини ХХ століття","authors":"Veronika Zaitseva, Alla Buihasheva, Gennadiy Zadnipryanyi","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.201-218","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.201-218","url":null,"abstract":"Дослідження створення книжки для дітей є вагомим і невід’ємним чинником у питаннях розвитку сучасної книжкової графіки в цілому. Українськими майстрами книжкової графіки ІІ пол. ХХ ст. було закладено важливі художньо-стилістичні особливості комплексного оформлення дитячої книжки. Зокрема, вони надавали перевагу смисловому й сюжетно-тематичному поєднанню шрифтового оформлення з ілюстративним. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових методів (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, єдності історичного і логічного) та мистецтвознавчих методів (компаративний, типологічний, описовий). Особливості художньо-образної стилізації зовнішнього оформлення української дитячої книжки ІІ пол. ХХ ст. досліджено як приклад корисного досвіду у творчій діяльності сучасних художників-ілюстраторів. Практика ілюстрування та макетування книги, як для дітей, так і для дорослих, є надзвичайно складною і різноманітною. У цей період надавалося особливої уваги синтезу всіх елементів книги, від художньої інтерпретації тексту до архітектоніки, ритмічної структури книжки, композиційних систем та ілюстрацій. І в цьому випадку ілюстрація як самостійна проблема не досліджується, вона включена в складну єдність тексту, конструкції і графіки як одна зі складових частин цілого. Так, комплексному зовнішньому оформленню книг для дітей має приділятися особлива увага як провідному елементу у смисловому й візуальному сприйняттю книжки. Головна складність у роботі ілюстратора полягає в особливостях дитячої психіки, пов’язаної зі сприйняттям уявного світу та реального. Художнику досить непросто вирішувати проблему поєднання логіки літературно-сюжетного й образотворчого простору зі злетом фантазії, яку так цінують діти. Разом із тим, ілюстрації для дітей неможливо розглядати ізольовано від процесу розвитку образотворчого мистецтва, його теорії й історії. Тому надзвичайно плідним об’єктом дослідження є роботи майстрів книжкового мистецтва України ІІ пол. ХХ ст., що працювали з оформленням літератури для дітей.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128249894","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Елевація як восьме чудо національного декораційного мистецтва","authors":"O. Fedoruk","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.119-129","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.119-129","url":null,"abstract":"Стаття присвячена окремим проектам української мисткині, головного художника Національного театру опери та балету України, сценографа, театрального художника Марії Левицької. Художниця є лауреатом Державної премії імені Т. Шевченка, членом-кореспондентом Академії мистецтв України, має звання Народного художника України. У матеріалі висвітлено історико-культурний контекст, у якому творить майстриня, подано аналіз низки творчих проектів художниці, проаналізовано способи створення образів, прийоми підходу до роботи. Матеріал подано крізь призму комплексного погляду на художні процеси, в яких працює художниця, визначено прийоми її пошуку шляхів створення історичної відповідності образів, охарактеризовано знакові вистави, над оформленням яких вона працювала: опери                      Дж. Пуччіні «Турандот», Дж. Верді «Набукко» і «Дон Карлос», «Джоконда» А. Понк’єллі, «Клоуни» Р. Леонковалло, балети   М. Римського-Корсакова «Снігова королева», «Травнева ніч»    Є. Станковича та ін. Подано огляд виставкових проектів, організованих художницею, де були представлені її основні роботи, включно з етюдами, що мають беззаперечну самостійну художню цінність.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"285 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131466196","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Відтворення біографії Закарпаття в концертній фантазії «Ash-Rock» для цимбал та симфонічного оркестру Віктора Теличка","authors":"Lesia Mykulanynets","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.50-67","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.50-67","url":null,"abstract":"Мета статті – проаналізувати концертну фантазію «Ash-Rock» В. Теличка, довести, що вона виражає літописні концепти Закарпаття. Методологія публікації опирається на низку підходів: біографічного – пізнаючи життєпис Віктора Федоровича; аналітичного – опановуючи джерела за проблематикою студії; музикознавчого – здійснюючи жанрово-стильовий розбір опусу; культурологічного – висвітлюючи цивілізаційні процеси регіону; історичного – вивчаючи розмаїті виміри існування локусу; системного – цілісно розглядаючи духовні явища краю; теоретичного узагальнення – підводячи підсумки роботи. Вперше у національній гуманітаристиці осмислено твір «Ash-Rock» В. Теличка, обґрунтовано: представлений мистецький зразок імпелементує хроніки області. Проведене дослідження констатує серйозний потенціал жанру «біографія». Він відбиває не тільки творчість окремої особистості, але, апелюючи значним комплексом усіляких напрацювань, цивілізаційних кодів, втілює багатство форм побутування локусу. Літопис регіону – феномен, який архітектонічно відображає ментальні, смислові, світоглядні риси певної території, збережені, пронесенні крізь віки різні історичні, соціальні події. Для Закарпаття знаковими категоріями є: поліетнічність, етнокультурність, релігійність, патріархальність, експресивність, діалогічність, бережливе ставлення до природи, відкритість інноваціям тощо. В. Теличко – визначний діяч української академічної музики. Надбання майстра яскраво віддзеркалює вітчизняні, регіональні ознаки, вкорінені в народні традиції, синтезовані з ґрунтовними професійними знаннями. Вагоме місце креативної спадщини метра відіграє концертна фантазія «ASH-ROCK» для цимбал та симфонічного оркестру. Опус відтворює масштабну образну, змістову палітру онтології області, фокусує соціокультурне, історичне буття, демонструє сукупність парадигмальних дискурсів, симультанно ретранслює хроніки краю.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"2683 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127487627","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Сучасний український екслібрис у вітчизняній гуманітаристиці: до питання стану дослідженості феномену","authors":"Yuliia Romanenkova","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.130-149","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.130-149","url":null,"abstract":"Стаття має на меті систематизацію публікацій, присвячених сучасному вітчизняному книжковому знаку. Акцентується відсутність комплексних, ґрунтовних досліджень, предметом аналізу яких є екслібрис, підкреслено фрагментарний характер переважної більшості наявних праць. Екслібристика подається як одне з найперспективніших явищ вітчизняного мистецтвознавства – недооцінене, мало висвітлене, погано зрозуміле. Зазначені причини дефіциту уваги до явища. Підкреслено особливості  наукових і науково-популярних публікацій, створюваних теоретиками та художниками-практиками, основна різниця в методології, якою вони послуговуються. Книжковий знак сучасної України є дуже вигідним шляхом для презентування мистецького обличчя держави за її межами, зміцнення та покращення художнього іміджу у світовому арт-просторі. Тому акцентовано необхідність поглиблення наукового осягнення екслібрису сучасної України. Підкреслено нерівномірність висвітлення явища за кордоном та у вітчизняній мистецтвознавчій науці. Проаналізовано наявні наукові праці в галузі екслібристики. Наведено як найбільш значущі публікації Ю. Каменецької, В. Михальчука, П. Нестеренка (дано стислий огляд характерних рис діяльності екслібрис-клубу, президентом якого він є), Ю. Романенкової, Т. Сафонової, В. Тупіка. Зазначено, що український екслібрис швидко набирає обертів у зарубіжному художньому полі, починаючи з середини 1990-х рр., хоча увага до нього у вітчизняному науковому полі до сьогодні є дуже слабкою, тому склалася неприпустима, але типова для вітчизняної науки ситуація, коли феномен висвітлений і оцінений за межами країни краще, ніж на Батьківщині. Тому основною метою та завданням на перспективу для науковців сформульовано  знищення нерівномірності висвітлення явища та сприяння його подальшого ствердження  в українській гуманітаристиці.   ","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"2014 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127529251","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Національна парадигма камерно-інструментальної творчості Е. Гранадоса","authors":"Gabriella Astalosh","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.27-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.27-49","url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню естетики творчості Е. Гранадоса. В ній досліджено камерно-інструментальний доробок майстра у світлі пануючого в мистецтві Іспанії напрямку на перетині ХІХ та ХХ ст. Мета роботи  ̶ на основі детально вивченої камерно-інструментальної спадщини Е. Гранадоса розкрити концепцію національної ідеї автора. Для розкриття представленої проблематики були використані наступні методи: історичний (вивчення засад іспанської композиторської школи), джерелознавчий (опрацювання існуючих музикознавчих праць із дотичних питань), аналітичний, структурно-логічний (висвітлення хронології історичного аспекту проблеми, освоєння специфіки стилю Е. Гранадоса), метод теоретичного узагальнення (для підведення підсумків). У результаті дослідження естетичної парадигми «нового іспанського відродження» було доведено, що творчість митців-фундаторів національної композиторської школи була спроектована на збереження та відновлення традицій, єднання їх у часі, формування характерних жанрів та їх національних різновидів з акцентацією на оригінальність, самобутність, яскраво виражену етнічну приналежність. Камерно-інструментальна спадщина Е. Гранадоса, що базується на патріотичних ідеях натхненника Ренасім'єнто-Ф.Падреля, є цінним джерелом пізнання нації. Не вдаючись до прямого цитування, спираючись на типові коди, притаманні тільки іспанській музиці, оперуючи традиційними засобами виразності, поєднуючи стильові аспекти французьких та німецьких романтиків, проте не вдаючись до штучного майстрування, водночас подаючи суто національний колорит, митець створює своєрідну антологію іспанського фольклору у професійному мистецтві. Твори автора покликані інтерпретувати історію культури нації, її життєпис крізь призму авторського світобачення та індивідуального стилю в контексті збереження типових фольклорних архетипів, що стали музичних символами народу.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121686763","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Декоративне й образотворче мистецтво у творчості Г. Задніпряного","authors":"Olga Shkolna, Olexandr Opanasiuk, Natalia Prokhorova","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.219-233","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.219-233","url":null,"abstract":"У статті розглянуто звернення до декоративного й образотворчого мистецтва художника Геннадія Задніпряного, старшого викладача кафедри образотворчого мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка. Він відомий виконанням оформлення книжок для провідних видавництв України («Радянський письменник», пізніше – «Український письменник», «Здоров’я», «Музична Україна», «Політвидав», «Вища школа» – тепер «Либідь», «Борисфен», «Реклама» – далі мав назву «Час» при «Книжковій палаті» у       1980-х-1990-х рр.) і як автор низки проєктів зі стилізації в галузі декоративного мистецтва, зокрема, костюму та прикрас з металу, бісеру, бурштину, художнього дерева. \u0000Знаний графік Г. Задніпряний відомий своєю творчістю  у галузі реклами, плакату, дизайну низки книжкових видань. Зокрема, серед останніх варто назвати «Замок Броуді»                                А. Кроніна 1988 р., «Категорію часу в музичній культурі» 1990 р., «Історію та теорію світової культури» 1994 р., «Мистецтво гречності»  1994 р., «Українську народну вишивку» 1995 р., «Дискурс модернізму в українській літературі» С. Павличко 1996 і 1999 рр., «Веселочка» 2006 р. \u0000Крім того, він виконав низку екслібрисів, у тому числі доктора психологічних наук С. Болтівця, скульпторки                            Н. Ковтун, художника гарячої емалі В. Бородая, писанкарки                       З. Сташук, й оздоблення низки конвертів, що випускалися величезними накладами «Укрпошти». Приміром, до 135-річчя        Б. Грінченка (1998 р.), з образом кримськотатарського поета та історика Амді Гірайбая (2001 р.), з Устілузьким музеєм                              І. Стравінського (2003 р.), образами Платона Майбороди                  (2018 р.), Олександра Бородая (2015 р.) та ін.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"122 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124428282","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вокально-ансамблева культура як соціальна взаємодія","authors":"Tetiana Kablova, Viktor Teteria, Yulia Malynka","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.11-26","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.11-26","url":null,"abstract":"У статті розглянуто специфіку вокально-ансамблевої культури, яка базується на комунікаційних поняттях. Викладено думки про значення соціальних чинників, які складають не тільки зовнішній простір, в якому безпосередньо реалізовано вокально-ансамблеве мистецтво, а й міжособистісний простір між учасниками колективу. Частково охарактеризовано етапи вивчення українського вокального колективного виконавства та  акцентовано камернізацію чинником збереження індивідуальних якостей як твору, який є носієм соціально-історичного континнуму композитора та часу створення, так і виконавського вокально-ансамблевого колективу. Основною умовою стає прийняття членами ансамблю явища групової ідентичності, де наявні чітко диференційовані завдання для кожного учасника, але всі вони поділяють загальні цілі, які визначені соціальними чинниками. Зазначено, що саме вони  стають базисом для відносин взаємного налаштування, що дозволяє розглядати колективну музичну поведінку як афективне ставлення та рівень залученості серед учасників, де ті, хто бере участь, мають відчуття спільності, а саме спільної мети та сенсу. Важливим фактом стає перенос сенсотворення як процесу зі структури музичного твору на взаємовідносини між виконавцями. Виявлено, що в таких умовах самоусвідомлення себе не тільки як лідера-соліста, а як частину загального цілого дозволяє розвинути вміння дослухатися до інших виконавців та вчасно реагувати на зміни, які можуть відбуватися як у репетиційному процесі, так і в концертному виконанні. Тобто йдеться про наявність усвідомленості та задіяності у виконанні власної партії та партії як частини твору. У висновках указано, що взаємовідносини між учасниками ансамблю стають основою для формування єдності у вокальному ансамблі у випадку усвідомлення соціальної взаємодії та соціальних чинників. Вокально-ансамблева культура визначається як процесуально розгорнута форма творчості, де суб’єктивні риси виконавців відповідно до взаємного налаштування слугують меті оптимального функціонування учасників ансамблю.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121077143","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Зображальні можливості фортепіано в контексті звуковисотності та динаміки","authors":"Eugen Kuryshev","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.68-81","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.68-81","url":null,"abstract":"Метою даної роботи є аналіз зображальних можливостей фортепіано крізь призму специфічних складових музичної матерії. Акцентовано властивості звуку як основного концепту створення композиції, а саме поняття звуковисотності та динаміки. Було проаналізовано відповідні наукові джерела за тематикою роботи, що дозволило визначити основні проблеми, що потребують вивчення, а саме особливості звуку як носія емоційного концепту, зміст якого розкривається відповідно до його специфічних складових. У статті розглянуто, що музичний матеріал утворює закодовану реальність шляхом моделювання емоційних предметно-ситуативних компонентів. При цьому звук через свою практичну реалізацію передає певну інформацію, яка забезпечує систему існування музичного твору в межах конкретної епохи та не може бути без конкретного змістово-зображального колориту. Відповідно до теми та проблематики дослідження було  проаналізовано  наукові трактування щодо властивостей фортепіанного звуку, динаміки та звуковисотності, а також вивчено результати експерименту щодо реакції індивідууму на музичний матеріал (експеримент С. Каменецького, С. Трегуба, Д. Хіла). Встановлено, що звукові патерни (зразки, форми) залежно від свого динамічного розвитку, а також звуковисотної характеристики та її викладення, залежно від музичної фрази, є демонстрацією експресивного стану людини відповідно до її життєвого досвіду. З’ясовано, що зображальні можливості фортепіано ґрунтуються на поєднанні змінних та постійних складових. Визначено, що динаміка твору є більш залежною від інтерпретатора, носить більш суб’єктивний характер і постає другоряднішою як звукозображальний принцип, відповідно, звуковисотність є зафіксованою композитором, вирішальною для створення загальної картини буття музичного твору та дозволяє більше впливати на емоційний стан реципієнта-слухача.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114879160","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Постать В. К. Турбовського у формуванні флейтової виконавської школи України","authors":"Bohdan Yeremeiev","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.103-118","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.103-118","url":null,"abstract":"Персоніфікований підхід у формуванні сучасних досліджень складає на сьогодні потенційно цікавий і недостатньо висвітлений ракурс досліджень. Українська музична культура тривалий час вивчалася з позицій загального охоплення своїх складових без належного вивчення окремих персон. Саме це обґрунтувало зміст даної статті, а саме, вивчення діяльності видатного представника київської флейтової школи Володимира Кириловича Турбовського. Зазначено, що В. К. Турбовський увійшов в історію формування виконавської флейтової галузі, як виконавець та викладач, творець власної викладацької школи, вихованці якої на сьогодні обіймають провідні посади відповідно до потенційної діяльності музиканта у оркестрах, ансамблях та закладах мистецької освіти України та світу. У статті розглянуто основні види його творчої діяльності, зазначено основні посади, де  В. К. Турбовський реалізував свій талант виконавця в якості соліста та артиста оркестру, а також виокремлено специфічні складові методики його викладання.  Так, у статті зосереджено увагу на початковому етапі формування виконавської майстерності, своєрідному ставленні до опанування стилю Віденських класиків, епохи бароко тощо. Акцентовано увагу В. К. Турбовського до виконання творів В. А. Моцарта з позицій методики навчання виконавству на флейті. Наголошено на змістовності групових занять для формування сценічно-виконавської та педагогічної компетентності учнів. Припущена думка щодо впровадження елементів інтегративності та STEAM-  технологій у мистецько-освітній процес. У статті обґрунтовано правомірність твердження щодо наявності флейтової школи В. К. Турбовського через широкий спектр досягнень учнів у конкурсно-виконавській та викладацькій діяльності. Введено в науковий оббіг поняття флейтової школи В. К. Турбовського як потенційної теми для подальшого поглибленого вивчення.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"134 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131518778","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}