ART-platFORM最新文献

{"title":"Єврейська фантазія» Віктора Теличка у біографічному дискурсі","authors":"Lesia Mykulanynets","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.55-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.55-70","url":null,"abstract":"Мета статті – здійснити мистецтвознавчий аналіз «Єврейської фантазії» В. Теличка, довести, що опус, репрезентуючи життєписні концепти іудеїв Закарпаття, виходять на рівень ілюстрації хронік сучасної України. Методологія публікації залучає низку підходів: музикознавчий – опановуючи стильові, жанрові виміри представленого креативного зразка; герменевтичний – тлумачивши зміст витвору; культурологічний – досліджуючи філософські засади громади; історичний – розкриваючи трагічні етапи існування євреїв краю; біографічний – проводячи паралелі між індивідуальною етичною світоконцепцію Віктора Федоровича й представленим задумом п’єси; аналітичний – вивчаючи праці, дотичні предмету студії; теоретичного узагальнення – підводячи підсумки розвідки. Вперше у вітчизняній гуманітаристиці осягнено «Єврейську фантазію» В. Теличка, аргументовано позицію: втілюючи ментальні ознаки етносу, інтерпретуючи їх крізь призму суб’єктивних переживань, маестро констатує універсальні літописні постулати. Біографія – винятковий жанр, що позначає буття окремої особистості, конкретного регіону, країни, громадян тощо. Цей процес відбувається завдяки маніфестації провідних епохальних, ідеологічних, релігійних підвалин, творчо переосмислених практикою майстрів. В. Теличко – видатний діяч, чиї шедеври експлікують параметри локального та національного побутування. Реалізовуючи етнічні домінанти, він довершує загальнолюдські парадигмальні явища. Ґрунтовний розгляд «Єврейської фантазії» виявив її вагомість для демонстрування: онтології іудеїв, актуалізації трагічного досвіду в українських реаліях; етнокультурної специфіки Закарпаття; особливостей композиторського стилю митця тощо. Опус містить літописні концепти, які через усталені смислові ряди, культурні коди, цитати, алюзії, музично-виразові засоби тощо симультанно транслюють духовні площини життя євреїв. Зчитуючи їх у нинішніх цивілізаційних умовах, реципієнт потрапляє до позачасового, надетнічного виміру, де панують вічні філантропічні цінності, які становлять підвалини хронік різних народів, дають моральні сили долати труднощі сьогодення.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125196801","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Культурологічні напрями діяльності художників-графіків Кам’янця-Подільського у ХХ столітті","authors":"Alla Brenyuk","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.142-169","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.142-169","url":null,"abstract":"Загальновідомо, що значення окремих творчих особистостей часто є більшим, ніж деяких мистецьких рухів чи течій. Протягом ХХ ст. на теренах м. Кам’янця-Подільського сформувалася графічна школа реґіонального значення, представники якої зробили неоціненний внесок не лише в розвиток графіки на досліджуваних теренах, але й в художню культуру краю. \u0000Різностороння культурологічна діяльність художників-графіків Володимира Гаґенмейстера, Володимира Січинського, Сергія Кукурузи, Дмитра Брика, Збігнева Гайха, Бориса Негоди, Олександра Миронюка, Анатолія Лучка та Аркадія Данилюка здійснювалася паралельно з графічною творчістю, а інколи й безпосередньо засобами графіки. Уже з початку ХХ ст. можна спостерігати, як на досліджуваних теренах виникали і розвивалися своєрідні засоби й прийоми впровадження подільського мистецтва в культуру народу, як кожний із вищезазначених митців популяризував результати власних розвідок і досягнень не лише серед інтелігенції та художніх кіл, а й серед далеких від мистецького оточення людей. \u0000Митці брали участь у виставковій діяльності та були активними учасниками музейної справи. Їхня художня творчість тісно перепліталася з педагогічною роботою, що дає підстави констатувати факт їх безпосередньої участі у становленні та розвитку професійної художньої освіти на Поділлі у ХХ ст. Також важливе місце в художньому житті краю відіграли громадські інституції, товариства і мистецькі об’єднання, учасниками яких були вищезазначені культурні діячі.  \u0000Творча плеяда художників-графіків Кам’янця-Подільського ХХ ст. активно впливала на піднесення культурного життя не лише свого реґіону, а й поширювалась далеко за межі досліджуваних теренів. Така послідовна і наполеглива діяльність митців сприяла популяризації подільського краю, його культури й мистецтва, знайомила з творчими досягненнями та культурним життям цих земель в усіх його проявах. \u0000У статті висвітлено різносторонню діяльність провідних представників графічної школи м. Кам’янця-Подільського, яка мала найбільший вплив на розвиток культуротворчих процесів краю у ХХ ст. Детальний розгляд основних напрямів роботи митців-графіків дозволить не лише краще зрозуміти особливості їхньої художньої творчості, але й визначити, яким неоціненним є їхній внесок у загальний культурний розвиток України й Кам’янеччини зокрема.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117061666","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Звукорежисура у цирковому мистецтві: специфічні риси","authors":"Mykhailo Uzhynskyi","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.372-387","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.372-387","url":null,"abstract":"Метою статті є висвітлення специфічних рис роботи звукорежисера циркового мистецтва, характеристика звукорежисерських практик у цирковій роботі, аналіз акустичних властивостей циркового приміщення, вивчення і визначення існуючих проблем і методи їх вирішення на основі сучасних звукотехнічних інновацій і власного звукорежисерського й педагогічного досвіду. Методологія дослідження ґрунтується на філософсько-естетичних засадах музично-звукових концепцій циркового дійства й осмислення музично-комунікативного процесу, що дозволяє підбити підсумки й обґрунтувати висновки окресленої проблематики. Висвітлюючи звукорежисуру в цирковому мистецтві як один зі специфічних і найпізніших напрямків у загальній звукорежисурі, можна окреслити певні вимоги до людей, які займаються цією професією. Вони повинні: професійно оперувати наявною звукотехнікою; доцільно володіти усіма технічними засобами художньої виразності, які застосовуються для звукового оформлення циркових номерів; добре знати акустичні властивості глядацької зали цирку; уміти запобігти та за потреби вчасно усунути виниклі шуми та спотворення у вигляді різного ступеня відлуння, ранніх багаторазових віддзеркалень та ін.  \u0000Робота звукорежисера цирку потребує належного, прискіпливого й критичного ставлення до неї на усіх етапах підготовки нового творчого номера. Йому необхідно спиратись на сучасні цифрові технології та інноваційні звукотехнічні засоби, а вони, у свою чергу, передбачають базис практичної роботи й технічні знання. Звукорежисер, який працює для арени, не може бути тільки технічним працівником, він мусить володіти музично-естетичним смаком, розуміти психологію поведінки тварин і птахів на манежі, уміти знаходити спільну мову з артистами й поважати їхню працю.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"114 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122248058","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Українське необароко в архітектонічних видах творчості як один із національних самоіндифікаторів","authors":"Anatoly Brovchenko","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.208-227","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.208-227","url":null,"abstract":"У статті  розкриваються   феномени українського бароко і необароко та його значення для самоіндифікації українського етносу в умовах сучасних соціально-економічних потрясінь, утвердження української державності, глобалізаційних процесів, розмивання національних ідентичностей. У ньому вбачається засіб  виявлення «українськості» через неповторні культурні традиції у жорстокому світі конкуренції держав, націй. У матеріалі подаються особливості європейського художнього стилю бароко, який проник у всі види мистецтва та породив у європейських країнах свої національні школи. Європейське бароко, що лягло на благодатний «ґрунт» України, під впливом народного мистецтва, естетичних смаків та ідеалів, набуло національних ознак, місцевої самобутності й отриимало назву «українське бароко» або «козацьке бароко».  \u0000Підкреслюється, що однією із головних  особливостей художньої творчості українців є декоративність та, що бароко мало значний вплив на українську культуру. \u0000Зазначається поєднання в українському бароко досвід європейського мистецтва з своєрідністю етнічного розуміння прекрасного в мистецтві. \u0000Вплив бароко був на стільки сильним, що навіть народне мистецтво, яке є досить консервативним, зазнало його. Указується, що українське  бароко  є  одним  із джерел  українського  авангарду,  а  останній  можна  зрозуміти  як своєрідне «необароко». Проводиться думка, що барокова культура України має трьохсотрічну історію та вважається проявом національної ідентичності та символом української державності. В наш час українське бароко та необароко проявляється у сучасній архітектурі, декоративно-прикладному мистецтві, дизайні, образотворчому мистецтві як прояв риси національної свідомості наповнені власним історичним досвідом. \u0000Автор наводить приклади проявів мотивів українського необароко, бароко в архітектурі, дизайні. Зокрема акцентується увага на присутності бароковості у колекціях одягу, меблів відомих у світі українських дизайнерів, котрі репрезентують Україну на міжнародних виставках.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"141 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123142845","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«Слово о полку Ігоревім» в екслібрисі","authors":"Petro Nesterenko","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.189-207","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.189-207","url":null,"abstract":"Значним стимулом для художників і власників екслібрисів завжди були ювілейні дати, які привертали їхню увагу до літературного процесу. З моменту виходу в світ «Слово о полку Ігоревім» користується інтересом у дослідників, читачів, надихає художників та поетів. Коли за рішенням ЮНЕСКО у всьому світі відзначалося 800-річчя безсмертного твору, художники відгукнулися на цю подію численними екслібрисами, адресованими його шанувальникам. Наступна хвиля інтересу до літературної пам’ятки виникла після заснування в 1990 р. Новгород-Сіверського історико-культурного заповідника з музеєм  «Слова о полку Ігоревім», а також із оголошеним конкурсом на кращий екслібрис для музею. Важливу роль відіграла активна позиція українського колекціонера і дослідника «Слова»  С. Воїнова, який організовував виставки й брав участь у наукових конференціях. \u0000            Кожен народ має свою «Пісню пісень» невичерпного духовного наповнення. Для українців споконвіку неспростовним свідченням своєї історичної зрілості і свідомості були самобутні, єдині в своєму роді, народні думи та найдавніше, ще з XII ст., відлуння їх – поема «Слово о полку Ігоревім». В основі його сюжету – розповідь про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців навесні 1185 р. До історичної повісті автор додав мотиви снів, плачів, реакцій природи на долю героїв, монологи князів. Повість написана наприкінці ХІІ ст., знайдена була лише в 1791 р. князем Олексієм Мусіним-Пушкіним у Спасо-Ярославському монастирі. Твір такого високого звучання й такої мудрої глибини, як «Слово», – це настільне видання кожного свідомого українця, кожного патріотично налаштованого читача, шанувальника рідної літератури. Тому не дивно, що «Слово» знайшло широкий відгук серед численних художників-екслібрисистів з усіх міст України – від Чернівців, Львова й Івано-Франківська до Чернігова, Сум і Харкова.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122672266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Феномен пантоміми та проблема перевтілення актора-міма у сценічний образ","authors":"Halyna Kuzmenko, Kateryna Spodoneiko","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.303-343","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.303-343","url":null,"abstract":"Основним завданням статті є спроба актуалізувати питання, що постали навколо пантоміми, – одного з видів сценічного мистецтва, який в історії театру відіграє особливе значення, оскільки вважається одним із найважливіших факторів у його створенні та становленні. Висвітлено питання термінологізації, смислового наповнення категорій: «пантоміма», «сценічний образ артиста-міма», «стилізація». Розкрито специфічні властивості пантоміми як особливого типу видовищної культури сьогодення та особливості її художньої мови. Зазначено, що особлива – органічна й унікальна художня мова цього виду мистецтва служать засобом комунікації між артистом-мімом і глядачем. Автори підкреслюють, що сучасний мім – це універсальний артист-перформер, якому підвладні як невимушені комедійні скетч-шоу, короткі естрадні моно-сценки з уявними предметами й нехитрим розвитком подій, так і вистави зі складними хитросплетеними сюжетами драматичного змісту у складі мімічного ансамблю. \u0000Основна увага приділяється специфіці творчого процесу та творення сценічного образу артиста-міма. Під поняттям «сценічний образ артиста-міма» автори розуміють узагальнений та максимально конкретизований зовнішній вияв внутрішньої сутності, характеру персонажа, його внутрішнього «Я», що знаходяться у невід’ємному зв’язку й цілісній єдності одне з одним і транслюють те, що хоче донести артист до глядача. Підкреслено, що сценічний образ артист пантоміми відтворює завдяки пластичній виразності свого тіла, передачі характеру рухів у позі, змістових жестів та емоційної міміки, через інтеграцію компетенцій драматичного й комедійного актора, хореографічні й імпровізаційні вміння, відповідно до жанрово-стильових ознак цього виду мистецтва. Зазначено, що фестивалі пaнтоміми стали плaтфoрмoю для дiaлoгу мiж різними жанрaми сценiчного мистецтвa, а розмаїття форм дозволяє артистам-мімам експериментувати та освоювати не лише традиційний сценічний простір, а й нові, нестандартні й несподівані тимчасові майданчики, завдяки чому пантоміма сьогодні стає більш доступною та наближеною для широкого кола глядачів, має надзвичайно широкі можливості для свого розвитку.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121637567","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Інноваційні підходи професійної музичної освіти у вивченні ритміки","authors":"Tetyana Samaya","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.11-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.11-31","url":null,"abstract":"Стаття присвячена інноваційному проекту сучасної музичної освіти з питань вивчення ритміки, де музичний ритм є архітектонікою емоційного та ритмоінтонаційного вираження професійного виконавця. \u0000На відміну від традиційних методів вивчення ритміки, де пізнанню ритму присвячено обмежену кількість матеріалу, запропоновано нову форму уявлень про моделювання ритмічних послідовностей у часовому континуумі на основі авторської розробки Станіслава Макієвського, названого ним «перфораційним методом». Технологія методу є «ноу-хау» і пропонує розширити уявлення щодо музичного ритму через глибоке осмислення сутності ритмоінтонаційного процесу. Така новизна методичного підходу полягає в аналітичному осмисленні виконавської майстерності з погляду естетики метроритмічних поєднань, планування та фіксації їх у моторно-руховій пам’яті виконавця, що заклало базу навчальному курсу «Ритміка вокаліста. Професійний курс», написаного у співавторстві зі Станіславом Макієвським та опублікованого окремим навчально-методичним виданням. \u0000У посібнику пропонується розширити уявлення про ритміку як багатофункціональну музично-естетичну систему через такі складові, як: біомоторна діяльність організму, його роль у синхронізації (проведення кількох процесів до узгодженої дії). Розвиток базових принципів контролю ритмічного звучання формується у безпосередньому зв’язку з висхідним (арсис) і низхідним (тезис) рухами рук, що входить у єдине поняття «синхронізація» і вперше розглядається як деталі єдиного процесу (позиційна артикуляція рук). Тематичні уроки забезпечені відео- та аудіо-інформацією, викладеною в додатку до курсу, а також складено короткий глосарій термінів ритміки, що найчастіше використовуються в естрадному напрямі. У заключній частині посібника представлений матеріал для порівняльного аналізу пісні А. Мансанеро «Somos novios» у виконанні А. Бочеллі та П. Комо та короткого опису ритміки їхньої естетики стилю. \u0000Назва методики має символічне значення, в якій заявлено про найдавніші інструменти людської цивілізації, – ударні та голос (вокал). Таким чином, новаторство цієї розробки з ритміки підкреслює її універсальність, яка не обмежена віковими категоріями чи музичною спеціальністю.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"85 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124660832","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вивчення літературних творів про війну в сучасних українських реаліях (на прикладі роману Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін»)","authors":"Ivan Bratus, Halyna Kuzmenko, Anna Gunka","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.298-315","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.298-315","url":null,"abstract":"У статті проаналізований роман «На Західному фронті без змін», присвячений темі війни. В сучасних реаліях війни ця література стала надзвичайно актуальною. Розглядаються питання трансформації особистості під тиском надзвичайних випробувань. Окрема увага надається подоланню травматичного досвіду участі в воєнних діях, переживанню феномену масової смерті. Піднімається питання людської природи, що демонструє в екстремальних обставинах чудернацькі властивості (позитивні, негативні та «нейтральні»). Продемонстровано, що викладання наведених у статті літературних творів про війну має не тільки теоретичну складову, а й практично дотична до викликів часу. Актуальність дослідження зумовлена російсько-українською війною, що становить собою критичний виклик для нашого суспільства. Виконаний огляд трьох умовних блоків творів по два твори в кожному. Особлива увага надається подоланню травматичної пам’яті та розбудові концепцій зміцнення особистості в горнилі воєнних випробувань. Надана авторська класифікація творів: «буквальна війна» – «На західному фронті без змін» («All Quiet on the Western Front») Еріх Марія Ремарк (Erich Maria Remarque),  «Прощавай, зброя» («A Farewell to Arms») Ернест Хемінгуей (Ernest Miller Hemingway);«образна війна» – «Чума» («The Plague»), Альбер Камю (Albert Camus), «Володар мух» («Lord of the Flies»), Вільям Ґолдінґ (William Golding); «побіжна війна» – «Планета містера Семмлера» («Mr. Sammler’s Planet»), Сол Беллоу (Saul Bellow), «Принц приливів» («The Prince of Tides»), Пет Корней (Pat Conroy).","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"111 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124076587","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Формування емоційного інтелекту студентів мистецьких спеціальностей в умовах змішаного навчання","authors":"Nataliia Misko","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.316-333","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.316-333","url":null,"abstract":"Вивчення передумов формування емоційного інтелекту студентів мистецьких спеціальностей як детермінант успішної професійної діяльності в методиці змішаного навчання набуває особливого значення в умовах сьогодення. З одного боку, це обумовлено зовнішніми стресовими факторами, в яких знаходяться українські студенти. А з іншого – вмінням самостійно регулювати внутрішні механізми емоційних станів, які мають центральне значення у перебігу таких психічних процесів, як пам′ять, увага, мислення, сприймання, воля. У статті тезово проаналізовано теорії емоційного інтелекту. На базі усвідомлення складових EI: самосвідомість, емпатія, вміння керувати деструктивними емоціями, створюються умови для організації психічних процесів, що фактично перетворюються на практичну діяльність. Акцентовано увагу на концепції емоційного інтелекту Д. Ґоулмана, яка набула широкого розповсюдження завдяки практичним рекомендаціям на шляху до емоційної грамотності та запропонованим превентивним заходам у «Програмі творчого вирішення конфліктів». Обрання для детального аналізу складових концепту «емоційний інтелект» дозволяє з′ясувати емоційну готовність студента до навчання через призму категорій: тривожність, оптимізм, самоефективність особистості, натхнення, та запропонувати методи оптимізації самостійної роботи студентів в умовах змішаного навчання. Виявлено, що самоусвідомлення внутрішніх емоційних процесів і вміння їх регулювати забезпечує ефективне включення в учбову діяльність, є важливою умовою творчого процесу, є детермінантою розвитку і самовдосконалення особистості студентів мистецьких спеціальностей. Звернення до системного підходу у розгляді «м’яких» навичок студентів як провідних компетентностей, які формуються протягом життя, обґрунтовано саме таким пошуком. Зазначається, що програма розвитку емоційного інтелекту реалізується у багатьох країнах світу на всіх ланках освітнього процесу як необхідний аспект у формуванні базових загальних компетентностей особистості","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"102 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132164877","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Імагологічні мотиви роману Франца Кафки «Замок» (до сторіччя з часу написання)","authors":"Ivan Bratus","doi":"10.51209/platform.2.6.2022.283-297","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.6.2022.283-297","url":null,"abstract":"У статті ми аналізуємо деякі імагологічні аспекти роману Франца Кафки «Замок» у відповідності до сучасних проблем літератури та суспільства. Розглядаються питання взаємодії культурних традицій у здебільше агресивному середовищі. Приділяється увага образу чужинця, що намагається інтегруватися в суспільство, яке його відкидає. Представлені результати порівняльного аналізу як творів самого Франца Кафки, так і схожих творів Жана-Поля Сартра та Альбера Камю. Порушується питання про національну ідентифікацію на прикладі єврейської складової, що була побіжним об’єктом дослідження письменника. Особлива увага приділяється жіночим образам роману «Замок», що вповні демонструють різні рівні розуміння головного героя в його прагненні інтегруватися. Показано, що статеві та вікові розбіжності мають інтегруючий та дезінтегруючий характер, але, одночасно, не є вирішальними у структурі цілісності людського сприйняття світу. Імагологічні аспекти видозмінюються й в ХХІ «цифровому світі».  Актуальність дослідження зумовлена сторіччям написання роману «Замок», який досі породжує нові й нові трактування образів. Доведено, що Франц Кафка більше ставить питань, ніж пропонує їх рішення (опціонально передбачається й відсутність «рішення»). Виконано огляд новітніх вітчизняних і зарубіжних досліджень із теми статті.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131860410","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}