{"title":"Феномен пантоміми та проблема перевтілення актора-міма у сценічний образ","authors":"Halyna Kuzmenko, Kateryna Spodoneiko","doi":"10.51209/platform.1.7.2023.303-343","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Основним завданням статті є спроба актуалізувати питання, що постали навколо пантоміми, – одного з видів сценічного мистецтва, який в історії театру відіграє особливе значення, оскільки вважається одним із найважливіших факторів у його створенні та становленні. Висвітлено питання термінологізації, смислового наповнення категорій: «пантоміма», «сценічний образ артиста-міма», «стилізація». Розкрито специфічні властивості пантоміми як особливого типу видовищної культури сьогодення та особливості її художньої мови. Зазначено, що особлива – органічна й унікальна художня мова цього виду мистецтва служать засобом комунікації між артистом-мімом і глядачем. Автори підкреслюють, що сучасний мім – це універсальний артист-перформер, якому підвладні як невимушені комедійні скетч-шоу, короткі естрадні моно-сценки з уявними предметами й нехитрим розвитком подій, так і вистави зі складними хитросплетеними сюжетами драматичного змісту у складі мімічного ансамблю. \nОсновна увага приділяється специфіці творчого процесу та творення сценічного образу артиста-міма. Під поняттям «сценічний образ артиста-міма» автори розуміють узагальнений та максимально конкретизований зовнішній вияв внутрішньої сутності, характеру персонажа, його внутрішнього «Я», що знаходяться у невід’ємному зв’язку й цілісній єдності одне з одним і транслюють те, що хоче донести артист до глядача. Підкреслено, що сценічний образ артист пантоміми відтворює завдяки пластичній виразності свого тіла, передачі характеру рухів у позі, змістових жестів та емоційної міміки, через інтеграцію компетенцій драматичного й комедійного актора, хореографічні й імпровізаційні вміння, відповідно до жанрово-стильових ознак цього виду мистецтва. Зазначено, що фестивалі пaнтоміми стали плaтфoрмoю для дiaлoгу мiж різними жанрaми сценiчного мистецтвa, а розмаїття форм дозволяє артистам-мімам експериментувати та освоювати не лише традиційний сценічний простір, а й нові, нестандартні й несподівані тимчасові майданчики, завдяки чому пантоміма сьогодні стає більш доступною та наближеною для широкого кола глядачів, має надзвичайно широкі можливості для свого розвитку.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"ART-platFORM","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.303-343","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Основним завданням статті є спроба актуалізувати питання, що постали навколо пантоміми, – одного з видів сценічного мистецтва, який в історії театру відіграє особливе значення, оскільки вважається одним із найважливіших факторів у його створенні та становленні. Висвітлено питання термінологізації, смислового наповнення категорій: «пантоміма», «сценічний образ артиста-міма», «стилізація». Розкрито специфічні властивості пантоміми як особливого типу видовищної культури сьогодення та особливості її художньої мови. Зазначено, що особлива – органічна й унікальна художня мова цього виду мистецтва служать засобом комунікації між артистом-мімом і глядачем. Автори підкреслюють, що сучасний мім – це універсальний артист-перформер, якому підвладні як невимушені комедійні скетч-шоу, короткі естрадні моно-сценки з уявними предметами й нехитрим розвитком подій, так і вистави зі складними хитросплетеними сюжетами драматичного змісту у складі мімічного ансамблю.
Основна увага приділяється специфіці творчого процесу та творення сценічного образу артиста-міма. Під поняттям «сценічний образ артиста-міма» автори розуміють узагальнений та максимально конкретизований зовнішній вияв внутрішньої сутності, характеру персонажа, його внутрішнього «Я», що знаходяться у невід’ємному зв’язку й цілісній єдності одне з одним і транслюють те, що хоче донести артист до глядача. Підкреслено, що сценічний образ артист пантоміми відтворює завдяки пластичній виразності свого тіла, передачі характеру рухів у позі, змістових жестів та емоційної міміки, через інтеграцію компетенцій драматичного й комедійного актора, хореографічні й імпровізаційні вміння, відповідно до жанрово-стильових ознак цього виду мистецтва. Зазначено, що фестивалі пaнтоміми стали плaтфoрмoю для дiaлoгу мiж різними жанрaми сценiчного мистецтвa, а розмаїття форм дозволяє артистам-мімам експериментувати та освоювати не лише традиційний сценічний простір, а й нові, нестандартні й несподівані тимчасові майданчики, завдяки чому пантоміма сьогодні стає більш доступною та наближеною для широкого кола глядачів, має надзвичайно широкі можливості для свого розвитку.