ART-platFORM最新文献

{"title":"КОРЕЛЯЦІЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИТЦІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ СИНЕСТЕЗІЇ","authors":"Halyna Kuzmenko, Svitlana Streltsova","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.13-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.13-44","url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні взаємопов’язуючі компоненти створення художнього образу, в основу яких покладено такі поняття як «ритм», «колорит», «композиція», «художня форма». Розкрито сутність, психологічну природу та різні підходи до трактування феномену синестезії як джерела оригінальних рішень у мистецтві, специфіку міжмистецької взаємодії образотворчого мистецтва й музики. Зазначається, що синопсія (кольоровий слух) заснована на емоційно-смисловому оцінюванні тональностей, акордів чи тембрів різних музичних інструментів і навпаки, – звукових відчуттів від споглядання барв чи кольорів. Акцентується, що схильність до синестезійного сприйняття світу, зокрема синопсії, впливає на здатність сприймати й писати музику, у якій кольоровому світлу надається роль повноцінного музично-творчого компоненту. Увага зосереджується на наявності існування прихованого спектру внутрішніх механізмів мозкової діяльності, спрямованої на формування невербального чуттєво-смислового поля, яке виступає передумовою творчого процесу та творення художнього образу в цілому. Автори зупиняються на проблематиці обдарованості, зокрема, художньої обдарованості як її окремого, самостійного виду, що виявляється у високих досягненнях особистості в галузі художньої творчості та майстерності у певному виді мистецтва. Здійснюється систематизація фрагментарних даних щодо маловідомих граней творчості та деяких фактів біографії окремих митців, які працювали чи працюють у різних царинах мистецтва, створюючи цілісний образ твору: композиторів, професійна музична діяльність яких межувала з захопленням образотворчим мистецтвом, і художників, чиє життя було безпосередньо пов’язане з музикою, а музичні образи та музична тематика в цілому посіли вагоме місце у їхньому творчому спадку. У фокусі дослідження опиняється зв’язок мистецтва з актуальними процесами сьогодення (виникнення нових креативних індустрій, професій, які знаходяться на стику науки та мистецтва, поширення мас-медіа-технологій, які поєднують різні види мистецької та технічної діяльності та інше), що виявляється у тенденції до інтеграції Arts з наукою, математикою і технологіями, а також у впровадженні в навчально-виховний процес закладів загальної середньої освіти інноваційних підходів, спрямованих на формування творчої, активної особистості майбутніх фахівців усіх галузей діяльності.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129104025","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСІЯ РАТМАНСЬКОГО ДЛЯ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО БАЛЕТУ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Zoia Makarova","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.229-245","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.229-245","url":null,"abstract":"У статті досліджено київський період творчості танцівника і балетмейстера О. Ратманського. Встановлено, що впродовж 1986-1997 рр. (із перервами) сценічна діяльність хореографа була пов’язана з роботою столичних балетних труп (Київського НАТОБ ім. Т. Шевченка, Театру класичного балету та Державного театру опери і балету для дітей та юнацтва). З’ясовано, що на сцені Національної опери України артист виконав понад двадцять провідних партій у виставах класичного репертуару («Спляча красуня», «Лебедине озеро», «Лускунчик», «Попелюшка», «Марна пересторога», «Жізель», «Чіполліно», «Баядерка», «Дон Кіхот», «Сильфіда»), брав участь у всеукраїнських та міжнародних балетних змаганнях (Донецьк, 1987 р.; Москва, 1992 р.), активно гастролював у складі трупи, залучався до спільних українсько-канадських проектів. Із Києвом були пов’язані перші балетмейстерські експерименти О. Ратманського («Дуети-буфф № 1, 2», «Гавот», «Сильфіди-88», «Поцілунок феї», «Візок тата Жуньє, або Пікнік» тощо), згодом розвинуті і з успіхом представлені на сценах провідних музичних театрів світу (Маріїнський театр, Санкт-Петербург; Большой театр, Москва; Королівський театр Данії, Копенгаген; Американський балетний театр, Нью-Йорк тощо). На жаль, у Києві талановитий хореограф не зацікавив театральне середовище власною оригінальною творчістю і був змушений шукати роботу за кордоном. Отже, з кінця 1990-х рр. у долі О. Ратманського настав новий етап його творчого життя, пов’язаний із західним балетним театром. Останнє стало для артиста потужним стимулом для подальшого мистецького розвитку. \u0000Київський період творчості О. Ратманського мав безпосередній вплив не тільки на становлення виконавської майстерності видатного танцівника та на формування балетмейстерського стилю одного з найвидатніших майстрів балетного театру сучасності, а також вплинув на розвиток українського балету кінця ХХ ст. та сьогодення.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130109343","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОХІДНІ ТВОРИ В ХОРЕОГРАФІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ: НАТХНЕННЯ ЧИ ПЛАГІАТ?","authors":"Volodymyr Grek","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.246-259","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.246-259","url":null,"abstract":"Створення хореографічних творів – багатогранний процес, в якому основними джерелами успіху є майстерність хореографа, можливості виконавців та натхнення, без якого даний процес не дає належного результату.  В такому процесі важливо відчувати межу, щоб авторський продукт, натхненний певними творами, не був копією або похідним твором з ознаками копіювання чи плагіату. Саме тоді постає питання недоброчесних запозичень та порушення авторського права в галузі хореографії. Сценічні майданчики конкурсів та фестивалів із хореографічного мистецтва все більше рясніють постановками з ознаками плагіату, і все частіше постає питання  привласнення або копіювання чужих хореографічних творів без дозволу автора. Інтернет-платформи наповнені величезною кількістю цікавих постановок, які викликають бажання створити щось подібне, тому після їх перегляду часто відбувається процес наслідування, копіювання, запозичення певних частин композиції, а деколи і цілісної композиційної структури. Часто копіюються постановки з телевізійних проєктів, які відомі не тільки в Україні, а й за кордонами нашої держави. Випадки плагіату в хореографії фіксуються не лише на території України, а й за її межами, що визначає актуальність цього питання на міжнародному рівні. Такі дії у професійній галузі не тільки призводять до активізації уваги до проблеми плагіату, а й потребують конкретного алгоритму протидії таким вчинкам. \u0000            Стаття присвячена проблемі плагіату в хореографії. У роботі  зазначені причини та описані наслідки використання чужого хореографічного матеріалу, розглянуто його невдалу часткову компіляцію та повне копіювання, внаслідок чого порушуються авторські права, а чужі роботи привласнюються. Визначено ознаки плагіату та похідних творів у хореографії на прикладі деяких компонентів танцю або прийомів композиційного рішення. Зосереджено увагу на прикладах апропріації, фактів плагіату та використання чужого хореографічного твору або його складової без згоди автора в розрізі конкурсної та фестивальної діяльності в Україні.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121544628","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Фаустианская семантика интонационной драматургии Второй симфонии С. Рахманинова","authors":"Elena Roschenko","doi":"10.51209/platform.2.2.2020.304-328","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.304-328","url":null,"abstract":"Интонационной драматургии Второй симфонии С. Рахманинова – центра притяжения в структуре знаковой системы искусства композитора – свойственно обилие знаков, позволяющих сопрягать ее содержание с ближайшими и удаленными от нее по времени сочинениями гения. Применение контекстного метода исследования, преодоление устоявшихся трактовок Второй Симфонии как «пейзажной» и «элегической» позволило выявить в ней семантическую программу, характерную фаустианской тематике в наследии композитора, трактовать произведение как лирическую драму, пророческое предварение грядущей «фаустовской» Сонаты. Тема вступления І части трактована как исходный «фаустовский комплекс», «фауст-тема» (семы сомнения, неразрешимого вопроса, вечной неудовлетворенности, разочарования) рахманиновской «Фауст-симфонии». Здесь установлены черты драмы рока в его индивидуализировано-внутреннем и объективировано-внешнем воплощениях. Во II части обнаружены интонационные символы мефистофельского и Вечноженственного начал в контексте развития фаустианской концепции. Тема любви в III части подобна Благой Вести. Исходя из фаустианского контекста, Finale представлен как утверждение мужества героя, прошедшего испытания сомнением, противостояние остроте мефистофельской иронии, очищение божественной любовью. В IV части воплощен образ Фауста, подобный герою финала                 II части гетевской трагедии, «высокая душа» которого познала «высший миг» истины. Обнаружение фаустианского потенциала позволяет усматривать в Симфонии черты как скрытой, так и философской программности. Изучение Второй Симфонии в контексте интонационно-семантического «словаря» в наследии Рахманинова позволяет пересмотреть трактовку произведения как празднично-пейзажного. Рубежное сочинение в наследии композитора рассмотрено как зона притяжения близких (в частности, «фаустовской сонаты») и удаленных во времени («Симфонические танцы») сочинений. Раскрытие ассоциативного интонационно-знакового слоя произведения способствует выявлению многомерности композиторского замысла, диалектики рахманиновского мироощущения.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122358630","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}