ART-platFORM最新文献

{"title":"ЮВЕЛИРНОЕ ИСКУССТВО В СОВРЕМЕННЫХ РЕАЛИЯХ: ЛЕТОПИСЬ ТРИУМФА ИЛИ ХРОНИКА ВЫЖИВАНИЯ?","authors":"Yuliia Romanenkova","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.60-85","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.60-85","url":null,"abstract":"Основной целью статьи является попытка актуализовать вопрос классификации ювелирных изделий с учетом специфики современных реалий ювелирной отрасли. Освещен вопрос терминологизации,  смыслового наполнения категорий «ювелирика», «ювелирное искусство», «ювелирный дизайн». Подчеркнуто состояние, в котором находится современный украинский ювелирный мир, намечены основные вопиющие проблемы ювелирной сферы. Анонсированы актуальные вопросы, требующие отдельного внимания и являющиеся перспективными для дальнейших изысканий: причины, приводящие к резкому снижению профессионального уровня исполнения авторских изделий в современной Украине при популярности тиражной массовой продукции; сложности в высшем профильном образовании в сфере художественного металла; особенности современной моды, диктующей спрос или его отсутствие на ювелирные изделия и популярность тех или иных стилей, материалов, техник; резкое снижение покупательной способности украинцев – ювелирные изделия относятся к предметам роскоши, которая по карману сегодня гораздо меньшему количеству людей; реалии карантинных ограничений, оказавшие немалое влияние на снижение популярности ювелирных изделий в связи с трансформацией иерархии ценностей человека, проводящего большинство времени в изоляции. Приведены некоторые варианты существующей классификации ювелирных изделий, вкратце рассмотрены основные категории ювелирных изделий. Акценирована проблема стирания грани между ювелирным искусством и массовой продукцией, связанного с механизацией ряда важных процессов, снижения профессионального уровня многих современных украинских мастеров, что приводит к типизации и утрате индивидуальности уникальных ювелирных изделий. Привлечено внимание к степени разработки проблемы в научной плоскости, к малому количеству комплексных фундаментальных теоретических штудий с грамотным понятийным аппаратом. Сувенирная продукция, которая обычно относится к ювелирной галантерее, оставлена за рамками внимания и анонсируется как самостоятельная тема для научного обзора.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114879995","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЖИВОПИСНЫЙ ДАР НИКОЛАЯ САПУНОВА И ТЕАТР","authors":"O. Filippova","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.131-163","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.131-163","url":null,"abstract":"Студия на Поварской (Театр-студия на Поварской), возникшая при Московском Художественном театре, была создана в мае 1905 г. усилиями одного из его руководителей, К.С. Станиславским, и актером                                         В.Э. Мейерхольдом. Н.Н. Сапунов, как нельзя более, был уместен в новой Студии, которая нравилась ему своими постановочными идеями и планами, намеченным репертуаром, в котором главная роль отводилась драматургам – неоромантикам и символистам, поисками новых форм для его сценического осуществления, стремлением к созданию новых принципов театрального искусства. После закрытия студии в октябре того же года, В.Э. Мейерхольд получил приглашение от                                                 В.Ф. Комиссаржевской работать в ее театре, который стал центром притяжения новых сил русской культуры. Это предложение было принято режиссером.                                         В.Ф. Комиссаржевскую и В.Э. Мейерхольда объединяло огромное желание прекратить со сценическим бытовизмом и натурализмом, обрести новые театральные формы. Такому мастеру, как В.Э. Мейерхольд, обладавшему удивительным даром зрительно-пластического видения спектакля, нужна была на сцене выразительность настоящей живописи. В театр                   В.Ф. Комиссаржевской он привлек молодых художников,               Н.Н. Сапунова, С.Ю. Судейкина, Б.И. Анисфельда, и не принадлежавшего к этому кругу, но близкого им,                                  В.И. Денисова. Талантливые живописцы, эти молодые мастера были неопытны в вопросах сценической техники, разрешения пространственных задач. Но это и не требовалось                          В.Э. Мейерхольду. Он освободил декораторов от кропотливой и тщательной работы с макетом и ориентировал их на решение спектакля в чисто живописном плане. В мейерхольдовский период, который длился с 1906 по 1907 гг., в театре                            В.Ф. Комиссаржевской ведущими художниками были неразлучные друзья Н.Н. Сапунов и С.Ю. Судейкин – ученики К.А. Коровина. В их сценической живописи возникали образы символистской поэтики с ее недосказанностью, туманными грезами и призрачной мечтательностью. Она становилась невесомой, воздушно легкой либо декоративно острой, возбуждающей, построенной на неожиданных сочетаниях изысканных колористических созвучий цвета. В данной публикации автор, основываясь на изучении архивных и библиографических источников, анализирует живопись                          Н.Н. Сапунова, которая поражает своей удивительной красотой и гармонией, неизбывной декоративной фантазией. Мастер был способен, уйдя от натуры, преображать все видимое, – природу, предметы, – в мир красоты, волнующей, манящей, одушевленной и порою таинственной. Прослеживается творческий путь Н.Н. Сапунова, в таланте которого с его неисчерпаемой декоративностью В.Э. Мейерхольд распознал еще одну особенность дарования мастера – острую ироничность гротескного видения.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128699622","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УНІВЕРСАЛІЗМ ТАЛАНТУ ДЖИНА КЕЛЛІ ТА ВПЛИВ ТВОРЧОСТІ МАЙСТРА НА АМЕРИКАНСЬКУ КУЛЬТУРУ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Antonii Kyiovych","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.312-329","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.312-329","url":null,"abstract":"Cтаття присвячується життю та творчості всесвітньо відомого американсько-ірландського танцюриста, актора, співака, режисера, кінопродюсера та хореографа Джина Келлі – володаря Національної медалі США в галузі мистецтва, почесного «Оскара», двох премій «Золотий глобус» та ще трьох десятків нагород, призів та премій. У роботі розглянуті особливості епохи, в якій жив та творив Джин Келлі, подані важливі факти з його біографії, досліджено унікальний синтез його різноманітних здібностей, розкриті численні грані його таланту. Відтак, з’ясована художня цінність мистецького доробку Джина Келлі та визначено його вплив на американську культуру ХХ ст.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130968844","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕНДЕНЦІЇ МУЗЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ ХХІ СТОРІЧЧЯ В НОРВЕГІЇ","authors":"Olena SOM-SERDYUKOVA","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.86-106","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.86-106","url":null,"abstract":"Музейна політика Норвегії ХХІ ст. має чіткі тенденції, які окреслюють вимоги суспільства та адекватно на них рефлектують. За останні двадцять років помітними є тенденції організації нових музеїв, активне будівництво музейних площ, рефункціонування старих приміщень, створення музейних об’єднань. На прикладі чотирьох музеїв, а саме: музейне об’єднання «МUST» у Ставангері, Національний музей фотографії у Хортені, музей Західного Телемарку та музей фаянсу в Егерсунді зроблено спробу охарактеризувати основні тенденції музейної політики Норвегії ХХІ ст. Музеї щільніше стають вписаними та включеними у культурний ландшафт країни. Означено вектор розвитку музеїв як таких, що пропагують національну культуру в широкому світовому контексті. Завдання музеїв, де головними є збирання, збереження, дослідження та презентація, не втрачають своєї актуальності. Проте акценти ХХІ ст. у цій справі змінено по відношенню до ХІХ та ХХ ст. На перший план виходить дослідницька і просвітницька справи, їх популяризація у медійному просторі, організація виставок-досліджень, відкритість музеїв до культурного та соціального діалогів. Формулювання на державному рівні ідеї – музей для всіх, вимагає від музейної справи знаходити інструменти залучення широкого глядача. Музеї як активна форма дозвілля пропанують високу естетичну якість. Презентації пам’яток приділяється надзвичайно велика увага, інтерактивна форма спілкування з глядачем є нормою. Музей із зібрання предметів поступово трансформується в напрямку презентації ідей. Дизайн експозиційного простору творить захоплюючі історії входження та спілкування з предметами культури. Досягнення техніко-технологічного розвитку впроваджуються у музейну справу головним чином для забезпечення збереження експонатів та для того, щоб фонди музеїв стали відкритими для всіх охочих у  діджітальному форматі. Рівень оснащеності місцевих і регіональних музеїв підвищує їх роль як  об’єктів концентрації історії про культурний ландшафт кожної конкретної території. ","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133316352","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДО ПИТАННЯ ПРО ТВОРЧУ ДИНАСТІЮ ШЕВЧЕНКІВ В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОГО ЦИРКУ","authors":"L. Shevchenko","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.189-204","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.189-204","url":null,"abstract":"Стаття має на меті актуалізувати питання значення творчих династій в історії українського циркового мистецтва, від етапу його існування у складі радянського цирку, найсильнішого у світі, до сьогоднішнього дня, коли пишеться літопис сучасного вітчизняного цирку. Підкреслюється слабка ступінь дослідженості цього феномену в українському науковому просторі, наводяться провідні джерела інформації, які допомагають висвітлити питання. Дано стислий екскурс в історію становлення українського цирку, головні вектори його роботи, причини надзвичайної популярності  та великого попиту в радянський період, загально проаналізовано його «золоту добу», пов’язану з активною гастрольною діяльністю. Виокремлено феномен циркової родини як один з фундаментальних при формуванні характеру, специфіки циркового мистецтва, особливо в жанрі дресури при роботі з хижаками, де на першому місці стоять взаємодовіра та надійність партнерів, які мають роботу, пов’язану з постійним ризиком для життя. Акцентуються основні риси, що є стилеутворюючими при народженні нових атракціонів, унікальних трюків. Підкреслено місце творчості циркового подружжя Шевченків в історії радянського та українського цирку, висвітлюються головні програми, унікальні трюки, що увійшли в історію світового цирку, зроблено акцент на ролі конкретних персоналій у творчих біографіях артистів подружжя Шевченків (Б. Едер). Описано історію виникнення окремих складних трюків центрального атракціону тандему дресирувальників («Дресировані левиці»), шлях від початку роботи з хижаками до всесвітньо відомого номеру, аналогів якому до цього часу немає в жодній країні світу. Окремо акцентовано різні вектори творчого шляху кожного з дресирувальників: акробатику у Л.Ш., роботу В.Ш. у кінематографі (його амплуа як актора режисера, каскадера), співробітництво з легендарними режисерами. Стаття має характер нарису з елементами мемуаристики, побудована на матеріалах спогадів, інтерв’ю, рецензій на відомі циркові атракціони, програми за участі творчого тандему      В. та Л. Шевченків","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115034944","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОБРАЗИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ДЗЕРКАЛІ ЕКСЛІБРИСУ","authors":"Petro Nesterenko","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.107-130","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.107-130","url":null,"abstract":"Екслібрис є важливою складовою книжкової культури, щирим зізнанням книголюба в його відданій любові до книги. Образно-художня сутність українського книжкового знаку приваблює своєю багатогранністю. Враховуючи, що екслібрис – це охоронний знак книжки, найулюбленішим елементом композиції досить часто слугує саме вона, бо найбільше пасує до функціонального призначення книжкового знаку. Важливим стимулом для художників і власників екслібрисів були ювілейні дати, які привертали їхню увагу до літературного процесу не лише в Україні, а й у країнах Європи. Тому значна кількість екслібрисів була представлена досягненням не лише світочів українського народу, а й геніям усього людства, письменникам і їхнім літературним героям. Окрему групу формують численні книжкові знаки, присвячені особливо шанованим Тарасу Шевченку, Миколі Гоголю, Івану Франку, Лесі Українці. Сприяли появі екслібрисів, присвяченим відомим українським письменникам і поетам, ювілейні дати, які особливо широко відзначалися у ІІ пол. XX ст. Серед них 200-ті роковини Івана Котляревського (1969 р.), Григорія Квітки-Основ’яненка (1978 р.), 150-річчя Марка Вовчка (1984 р.), «Русалки Дністрової» (1987 р.), 800-річчя «Слова о полку Ігоревім» (1988 р.), 150-річчя Василя Стефаника (2021 р.) тощо.  \u0000            У творчості художника Георгія Малакова туристична поїздка країнами Європи мала вирішальне значення для його неперевершених ілюстрацій та екслібрисів. \u0000            «Божественна комедія» флорентійця Данте Аліг’єрі (1265-1321 рр.), «Декамерон» Джованні Бокаччо (1313-1375 рр.), герой середньовічного німецького та нідерландського фольклору Тіль Уленшпігель Шарля де Костера (1827-1879 рр.), майстри сатиричних романів Сервантес (1547-1616 рр.) і Рабле (пр. 1494-553 рр.) стали об’єктами творчості українських екслібрисистів. \u0000            Трагедія «Гамлет», яку Шекспір (1564-1616 рр.) написав у 1601 р., а надрукував у 1603 р., набула особливої популярності серед його творів. Загальновідомим став вигук «Бідний Йорик!». \u0000            Серед улюблених персонажів – і герої французького письменника та льотчика Антуана де Сент-Екзюпері (1900-               1944 рр.). Особливо популярним завдяки російському колекціонеру Миколі Яценку став «Маленький принц», який став рекордсменом по кількості створених екслібрисів.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129516158","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"USING POP SONGS IN TEACHING ENGLISH LANGUAGE TO STUDENTS MAJORING IN MUSIC ARTS. PHONOLOGICAL ASPECT","authors":"Nataliia Zemlianska","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.45-59","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.45-59","url":null,"abstract":"In the process of foreign language acquisition, students can face various obstacles, which can prevent them from achieving the desired goal. English pronunciation is traditionally considered one of the most challenging issues, which require special approach and teaching techniques to tackle. Teaching English language using popular songs appears to be a very effective method as songs provide students with plethora of pronunciation patterns they can master in an effective and at the same time enjoyable way. Moreover, music influences students' feelings thus developing their emotional intelligence, ensure relaxed atmosphere in the classroom, thus motivating them to learn various aspects of English language. Another indisputable argument for using songs and music in the process of EFL/ESL teaching is that these two notions have a lot in common. Both language and music have acoustic parameters like pitch, duration, stress and intonation. Having analyzed the research works of domestic and foreign scholars and practitioners, it was concluded that popular songs can be used to practice all language skills – grammar, vocabulary, reading, listening, writing and most importantly, pronunciation skills. It is clear that inadequate phonetic interpretation of the vocal text can cause deviation from the original (authentic) content and result in total misunderstanding or spoilt aesthetic perception of a song. In the process of mastering pronunciation with vocalists, it is necessary to take into account the peculiarities of vocal speech too. The article focuses on the methodological value of popular songs in the development of phonetic abilities in students majoring in music arts. The article also outlines the difficulties students face in the process of honing phonological skills such as certain consonant sounds and diphthongs as well as connected speech and provides the methodological approach to using songs in the classroom. It is strongly advised that language instructors carefully select the songs, taking into account many factors such as the students' level of English, age, and interests, as well as the complexity of the songs and their rhythm. It is recommended to follow a certain sequence of activities when working on the song material in order to facilitate the process of improving pronunciation of English sounds","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128944163","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕЖИСЕРСЬКИХ МОДЕЛЕЙ АВТОРСЬКОГО КІНО В КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОМУ ПРОСТОРІ МІЖНАРОДНИХ КІНОФЕСТИВАЛІВ","authors":"Galyna Pogrebnіak","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.164-188","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.164-188","url":null,"abstract":"У статті розглядаються міжнародні кінофестивалі, які мають значний соціально-економічний потенціал і є потужною складовою культурно-мистецького життя. Показано, що прикметою нинішніх міжнародних кінофестивалів є поновлення тенденції гострого критичного погляду на світ, а також посилення авторського начала, що відображає життєвий досвід, характер світосприйняття та світовідтворення режисера-постановника – творця власної кіномоделі. Обґрунтовано спроможність ведення міжкультурного діалогу засобами авторського кіно. Визначається місце українських авторських фільмів у міжнародному фестивальному просторі. Простежується процес входження вітчизняного авторського кінематографа в міжнародний фестивальний простір з метою розповсюдження інформації про системні зміни в законодавстві щодо підтримки кіноіндустрії; маніфестації специфічної художньо-естетичної та морально-етичної спрямованості українського кіномистецтва; демонстрації рівня професійної підготовки кінематографістів;  представлення фільмової продукції представникам міжнародної дистриб’юції; на­лагодження кроскультурних зв’язків;  зміцнення кінематографічного іміджу України. Встановлено, що нагородження українських кіномитців призами престижних міжнародних кінофестивалів  свідчить про спроможність вітчизняних майстрів, утверджуючи національні пріоритети та висвітлюючи значимі загальнолюдські проблеми, спілкуватись із міжнародною спільнотою зрозумілою кінематографічною мовою. \u0000Доведено, що успіх українських фільмів на міжнародних кінофорумах демонструє затребуваність вітчизняного авторського кіно в сучасному культурному просторі, поступове формування брендів «українське кіно», «українське авторське кіно», створення в потенційних партнерів упізнаваного позитивного образу України. Доведено, що значний успіх Фестивалів українського кіно в різних країнах світу свідчить про те, що вітчизняні авторські фільми виступають потужним каналом комунікації, складником культурної дипломатії, дієвим інструментом культурної політики України, сприяючи творенню її іміджу як кінематографічної країни та інтеграції у світовий культурний простір.","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121219010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОРФОЛОГИЯ ФОКУСОВ","authors":"Sergey Belyayev","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.275-311","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.275-311","url":null,"abstract":"В статье рассматривается возможность структурно-типологического описания фокусов по их постоянным структурным элементам, отношения этих элементов друг к другу и к целому. Даётся анализ разложения на составные части фокусов, производящих основные зрелищные эффекты. Отдельное внимание уделяется соответствию выделенных элементов историко-культурной традиции сравнительно- типологического метода исследования. Исследуется вероятностный генезис фокусов. Статья демонстрирует практическое применение структуралистского и историко-культурного методов, предложенных В.Я. Проппом. Материал предназначен для разработки теории фокусов, устранения существующих в ней пробелов. На основе фрагментарных исторических источников методом моделирования культурно- исторических процессов предлагается вероятностная версия возникновения фокусов. Оценивая современное социальное положение фокусов как устойчиво некриминальное и отсутствие каких-либо исторических фактов об их зарождении как криминальных практик в статье не проводится анализ альтернативной версии возникновения фокусов. С позиций структурализма делается попытка выявления структурных закономерностей фокусов. Выделяются и описываются характерные особенности магии, прежде всего её структура и процесс. Магия рассматривается как единство мифологических верований и ритуальных практик (мифо-ритуал). Особое внимание автором уделяется статусу мага как приоритетной составляющей магии. На основе изучения магии автор приходит к следующему выводу: наработанные магией приёмы и техники поддержания статуса мага, обозначаемые как профанные практики, лишенные сакральной содержательности, в период упадка магии отделившись от неё, образовали секулярное культурное явление, которое трансформировалось в культурный феномен, называемый сегодня фокусами. Подтверждением такой версии автор видит в сохранении в фокусах до наших дней смысловых компонент – мифем, магической ритуальной формы и атрибутики. Исследуя динамику культурно-исторических процессов с позиций формализма, автор описывает другой феномен производный от мифа –  сказку. Автор утверждает, что полагаемая общность происхождения фокусов и сказки позволяет применять методы исследования сказок к исследованию фокусов. Использован метод исследования волшебных сказок, введённый В.Я. Проппом. Руководствуясь им, автор проводит структурный анализ фокусов, ставя целью установить закономерности их строения. Статья приводит подробное описание анализа поступков действующих лиц и событий фокусов, разделенных по группам соответственно производимому зрелищному эффекту. В процессе исследования в каждом фокусе удалось установить повторяющиеся однообразные устойчивые элементы и придать им специфическое для жанра фокусов содержание. Количество персонажей во всех исследованных фокусах также было одинаковым. Обобщение результатов анализа показало структурное единообразие самых разных фокусов, что позволило автору сделать обоснованный вывод о структурном единообразии фокусов и установить структуралистску","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123727682","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПЕЦИФІКА СУЧАСНОГО АВТОРСЬКОГО НЕОКЛАСИЧНОГО СТИЛЮ АНІКО РЕХВІАШВІЛІ","authors":"Denys Sharykov","doi":"10.51209/platform.2.4.2021.260-274","DOIUrl":"https://doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.260-274","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано специфіку неокласичних постановок Аніко Рехвіашвілі. Мета дослідження полягає в системному аналізі балетмейстерської роботи. Проаналізовано специфічні риси авторського стилю вітчизняної неокласики, а також розкриті форми побудови хореографічних постановок Аніко Рехвіашвілі. Представлено аналіз робіт попередників із дотичною проблематикою у галузі неокласичного балету, специфіка форм, технік, жанрів. Визначено характеристики та зміст архітектоніки хореографічних мініатюр, великих форм – однодійних балетів автора. Зроблено акцент на тому, що сучасна вітчизняна неокласика активно взаємодіє з новітніми формально-технічними засобами танцювальних технік – модерну, джазу та стріт-формами. Чітке знання власної неокласичної школи та її видатних зразків, а також знайомство з комбінаціями та рухами надають можливість сучасній хореографічній молоді опановувати вітчизняне надбання та гідно презентувати його на фестивалях та конкурсах","PeriodicalId":227486,"journal":{"name":"ART-platFORM","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115297657","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}