Елевація як восьме чудо національного декораційного мистецтва

Abstract

Стаття присвячена окремим проектам української мисткині, головного художника Національного театру опери та балету України, сценографа, театрального художника Марії Левицької. Художниця є лауреатом Державної премії імені Т. Шевченка, членом-кореспондентом Академії мистецтв України, має звання Народного художника України. У матеріалі висвітлено історико-культурний контекст, у якому творить майстриня, подано аналіз низки творчих проектів художниці, проаналізовано способи створення образів, прийоми підходу до роботи. Матеріал подано крізь призму комплексного погляду на художні процеси, в яких працює художниця, визначено прийоми її пошуку шляхів створення історичної відповідності образів, охарактеризовано знакові вистави, над оформленням яких вона працювала: опери                      Дж. Пуччіні «Турандот», Дж. Верді «Набукко» і «Дон Карлос», «Джоконда» А. Понк’єллі, «Клоуни» Р. Леонковалло, балети   М. Римського-Корсакова «Снігова королева», «Травнева ніч»    Є. Станковича та ін. Подано огляд виставкових проектів, організованих художницею, де були представлені її основні роботи, включно з етюдами, що мають беззаперечну самостійну художню цінність.