Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій最新文献

{"title":"ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКА ПРАКТИКА","authors":"A. Yurchenko, K. Kraus, Nataliia Kraus","doi":"10.32750/2022-0102","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0102","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано нормативно-правову базу функціонування закладів освіти в Україні, зокрема в частині управління фінансовим забезпеченням та сприяння фінансовій автономії. Охарактеризовано механізм державного управління фінансового забезпечення освіти, що включає не лише центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. Проаналізовано джерела фінансування закладів загальної середньої освіти відповідно до Закону України “Про середню освіту”. Визначено ключові джерела фінансування закладів освіти, що будуть ефективними, якщо кошти, призначені державою на фінансування освіти, виділятимуться стабільно, об’єктивно, пропорційно та в достатніх обсягах. \u0000Моніторинг динаміки обсягів видатків зведеного бюджету України на освіту за 2015-2020 роки свідчить про те, що у структурі видатків бюджету за рівнями освіти найбільшу частку у видатках мали витрати на заклади загальної середньої освіти – 42,4-48,3%. Вивчення концептуальних засад фінансового забезпечення сфери освіти в Україні є фактом того, що для вирішення проблем цієї сфери має бути сформована система дієвих заходів, орієнтованих на забезпечення її ефективного розвитку. Пріоритетним завданням, має стати належне фінансове забезпечення освіти через оптимізацію бюджетних та позабюджетних джерел її розвитку. Фінансове забезпечення закладів освіти в Україні в основному здійснюється за рахунок коштів бюджетів різного рівнів, незважаючи на підвищення ролі позабюджетних джерел в останнє десятиліття. \u0000Проведено дослідження іноземного досвіду управління фінансовим забезпеченням закладів освіти на прикладі таких країн, як Китай, США, Великобританія, Франція, Японія, Польща тощо. Виявлено, що оцінювання ефективності управління фінансовим забезпеченням є обов’язковою частиною діяльності закладу освіти. Планування діяльності та розвиток рівня закладу освіту не можливі без аналізу управлінських процесів. Оцінка фінансового управління базується на описових, прогнозово-передбачуваних та нормативних моделях. \u0000Для стабілізації фінансового становища українських закладів освіти запропоновано оптимізувати фінансово-господарську діяльність шляхом: збільшення добровільних пожертв та внесків розробити та провести кампанію залучення некомерційних організацій у місті; розширення автономії закладів освіти, що дозволить зменшити бюрократичні процедури отримання фінансування, дозволить заробляти безпосередньо закладу освіти та допоможе проводити більш ефективне фінансове планування; доопрацювання законодавства у галузі фінансування закладів освіти; активно готуватися до участі в громадському бюджеті. Це дозволить покращити процес фінансової діяльності закладу освіти та отримати додаткові позабюджетні джерела фінансування. Нова фаза економічного розвитку вимагає змін у державному управлінні, гнучких організаційних формах, переходу від прямих адміністративних до непрямих методів управління шляхом ефективного бюджетного фінансування шкільної освіти, орієнтованого на досягнення поставлених завдань з","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"201 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134180448","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ","authors":"Mariana Bil","doi":"10.32750/2022-0101","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0101","url":null,"abstract":"Стаття присвячена науковому обґрунтуванню концептуальних засад аналізування фінансового добробуту населення. Сформульовано дефініцію фінансового добробуту як індикатора, що відображає матеріальний стан суб’єкта, а також комплекс характеристик конкурентного середовища життєдіяльності людини з погляду її можливостей отримувати гідний дохід, реалізовувати та розвивати особистісний потенціал в умовах безпеки і свободи вибору. Систематизовано активи формування фінансового добробуту – фінансові активи (рівень доходів, структура доходів і витрат, економічна поведінка, джерела доходів, доповнення доходів інших суб’єктів); майнові активи, що можуть бути капіталізовані – власність (нерухомість, цінне майно, цінні папери, дорогоцінні метали, боргові зобов’язання); поведінкові активи (активність і мотивація, «портфель» зайнятості, професійна і просторова мобільність); умови середовища (купівельна спроможність, стандарти оплати праці і соціальної допомоги, умови праці, попит на професію і кваліфікацію, економічне зростання і розвиток, стабільність і безпека). Запропоновано типові моделі стабільності фінансового добробуту, яка залежить від сфери й роду діяльності, попиту на професію і кваліфікацію та умов середовища. За результатами характеристики основних активів фінансового добробуту здійснено об’єктивізацію його аналізування на різних інституційних (індивід, домогосподарство, підприємство) і просторових (держава, регіон, громада) рівнях. Визначено підходи до аналізування фінансового добробуту – просторовий, суб’єктний, інституційний, функціональний. Наведено перелік основних показників аналізування фінансового добробуту населення за групами: показники умов середовища через призму державної політики у сфері забезпечення фінансового добробуту населення; показники фінансових, майнових, поведінкових активів, що характеризують використання можливостей середовища та індивідуальну відповідальність за рівень власного добробуту; структурні показники щодо зайнятості, рівня доходів й ознак бідності. Висновки щодо концептуальних засад аналізування фінансового добробуту є основою для більш детального дослідження окремих складових його формування, зокрема поведінкових активів.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"144 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128625416","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ СТРАХОВИХ РЕЗЕРВІВ СТРАХОВИКА","authors":"O. Sosnovska, Kyrylo Arabadzhy","doi":"10.32750/2022-0103","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0103","url":null,"abstract":"У статті вивчено процес формування страхових резервів страховика як головного джерела інвестиційної діяльності. Уточнено призначення страхових резервів, які використовуються не тільки для інвестиційних потреб, але й для виплати страхових відшкодувань за договорами страхування у момент здійснення страхового випадку. Проаналізовано обсяги страхових резервів страхових компаній в Україні та їх частка у загальних активах страховиків за період 2018-2020 рр. Уточнено, що основна частина страхових резервів – це залучені страхові премії фізичних та юридичних осіб, кошти яких мають розміщуватися з урахуванням принципів безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості. Виявлено позитивну тенденцію до зростання страхових резервів страхових компаній, що впливає на збільшення інвестиційного потенціалу. Встановлено, що негативним моментом є повільне збільшення загальних активів страховиків як джерела збільшення прибутку. Запропоновано алгоритм здійснення інвестиційної діяльності страховика. Наголошено на ризиковості використання залучених коштів як інвестиційного ресурсу, а саме технічних резервів або резервів зі страхування життя. \u0000Запропоновано методичний підхід до факторного аналізу формування страхових резервів страховика як ключового фінансового ресурсу для здійснення інвестиційної діяльності компанії. Використано кореляційно-регресійний аналіз, за допомогою якого визначено зв’язок між обраними факторами та встановлено їх вплив на зміну страхових резервів страховика. Вихідними даними для побудови багатофакторної моделі регресії, які впливають на формування страхових резервів страховиків, обрано реальний ВВП, індекс споживчих цін, середню облікову ставку НБУ, середнє значення індексу ПФТС, доходи населення, наявний дохід у розрахунку на одну особу. Під час дослідження встановлено мультиколінеарність між деякими факторами. Визначено, що фактор зміни реального ВВП може мати суттєвий вплив на розмір страхових резервів компаній. \u0000На основі факторного аналізу встановлено кореляцію між реальним ВВП України та пропорційним підвищенням страхових резервів компанії. Запропоновані сучасні напрямки розвитку інвестиційної діяльності страховика для підвищення прибутковості за інвестиціями, покращення фінансової стійкості та платоспроможності страховика, забезпечення позиції страхових компаній на небанківському ринку послуг, а також збільшення соціального ефекту щодо діяльності страхових компаній.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115069862","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРИПТОВАЛЮТА ЯК ВОНА Є: “ЕКОНОМІЧНА БУЛЬБАШКА” ЧИ “ЦИФРОВЕ ЗОЛОТО”?","authors":"K. Kraus, Maryna Rosokhatska","doi":"10.32750/2022-0109","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0109","url":null,"abstract":"У статті досліджено функціональні особливості використання криптовалюти в сучасних умовах глобалізації, інтеграції та повсюдної цифровізації економічних процесів, враховуючи її історичні витоки і передумови. Разом з тим, автори здійснили спробу ретроспективного аналізу появи та динамічного розвитку окремих видів криптовалют в розрізі деяких країн світу. Здійснено оцінку потенційних можливостей криптовалюти “на рівних” з грошима використовуватися як платіжний та фінансовий інструмент. Описано, які саме сфери економічного життя людини та країни можна “підсилити”, використовуючи криптовалюту, але, разом з тим, зазначено й проблемні сторони її обігу. \u0000Розглянуто наукові підходи до розуміння сутності поняття “криптовалюта”, зокрема охарактеризовано найбільш популярні види криптовалют, уніфіковано їх специфічні ознаки. Проведено оцінку рейтингу країн світу, які отримують найбільший дохід від використання криптовалют, в результаті чого виявлено, що лідерами є США та Китай, а Україна займає 10-те місце за підсумками 2020 року. На сучасному етапі цифровізації економік багатьох країн світу, бізнес-процесів та повсякденного життя людини, криптовалюти все частіше пришвидшують та роблять більш дешевим і простим користування різноманітними платформами та сервісами, які руйнують часові й територіальні межі. \u0000Здійснено моніторинг правового статусу криптовалюти у різних країнах світу та виявлено, що все більше з них надають цій особливій валюті статус офіційного та легального правового засобу платежу, порівнюючи її з електронними грошима. Поширення використання різних видів криптовалют трансформує пропозицію фінансових послуг і продуктів. З одного боку, це полегшує доступ до них більш широких мас людей, а з іншого боку – це породжує низку нових ризиків, викликів та фінансову нестабільність у цих країнах. Автори провели ґрунтовне порівняння тенденцій зростання криптовалюти сьогодні в ХХІ столітті та золота у ХХ столітті, вказавши на спільні і відмінні риси між цими платіжними інструментами, а також дано пояснення чи можна вважати криптовалюту “цифровим золотом” сучасності.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133132257","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕХНОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА ІНДУСТРІАЛЬНОГО ТА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВ: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНА МОДЕРНІЗАЦІЯ","authors":"K. Kraus, Nataliia Kraus, O. Manzhura","doi":"10.32750/2022-0105","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0105","url":null,"abstract":"У статті описується процес цифрової трансформації та інноваційної модернізації технологічного способу виробництва індустріального і постіндустріального суспільств. Автори стверджують, що трансформаційні процеси ХХ ст. ознаменувалися динамізмом таких “збурень”: “збурення” як наслідок технологічних інновацій; “збурення”, що викликані змінами соціально-економічного порядку внаслідок криз. \u0000У статті доводиться, що під впливом НТП економічні системи ХХ ст. у своєму розвитку характеризувалися: циклічністю повторюваних стадій еволюції та техніко-технологічного “стрибка”; суперечністю між старим і новим, що призводить до зміни технологічного укладу; суперечністю між функціонуванням економічної системи й її інституціональною структурою. Автори аналізують трансформацію технологічного способу виробництва крізь призму VI-го та VII-го технологічного укладів. Висловлено думку про те, що якість інститутів інноваційно-цифрового розвитку в Україні створюється за рахунок інституціональних трансформацій на основі наступних процесів: оновлення (рекомбінація діючих інноваційних інститутів); створення (проєктування) нових цифрових інститутів; імпорт запозичених новітніх інститутів; трансформація існуючих неформальних сучасних інститутів у нові формальні інноваційні інститути (і навпаки); адаптація існуючих формальних цифрових інститутів до нових неформальних (і навпаки). \u0000Зазначено, що структурна перебудова і відновлення конкурентоспроможності української економіки потребують диференційованих підходів до визначення пріоритетів інноваційно-цифрового розвитку кожного з її регіонів з врахуванням структури господарських комплексів, збитків завданих різним регіонам війною, місцевих умов і їх особливостей та потреб населення цих регіонів. Ретроспективним аналізом доводиться, що базою для трансформації технологічного способу виробництва з індустріального суспільства в постіндустріальне, слугує висока якість інтелектуального капіталу, ефективно працюючий інститути освіти, знань, інновацій. \u0000У статті увага авторів сфокусована на тому, що в післявоєнні роки переслідуючи мету становлення постіндустріального суспільства в Україні, для її економіки пріоритетним повинно стати створення технопарків на базі інноваційних коворкінг-центрів. Дану модель роботи технопарків вважається ефективною, так як коворкінг-центри є центрами, в яких учасники залишаються незалежними та “вільними”, використовуючи загальний простір для своєї інноваційно-цифрової діяльності.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116054952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ “ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ” ТА НОВІТНІХ СИСТЕМ У БІЗНЕСІ","authors":"K. Kraus, N. Kraus, O. Marchenko","doi":"10.32750/2022-0106","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0106","url":null,"abstract":"У статті описуються практичні можливості застосунку CRM-системи. Автори вказали кроки в ході впровадження системи, окреслили вимоги, склали перелік відповідних CRM-рішень, представили хід формування шорт-листа системи. У статті вказано позитивні наслідки від впливу технології IoT як структурного елемента цифрової інфраструктури, серед чого: зменшення вартості надання послуг; більша прозорість та ефективність використання ресурсів; зростання продуктивності у промисловому секторі; виникнення додаткових знань, а також цінностей, що ґрунтуються на під’єднаних “розумних” речах, зменшення вартості надання послуг. Негативними наслідками названо втрату робочих місць низько кваліфікованими працівниками; порушення конфіденційності; втрата контролю; зловмисне проникнення до систем (хакерство) та загроза безпеці. \u0000Автори аналізують розвиток ринку хмарного потенціалу, як складника цифрової інфраструктури, перебуває у прямій залежності від рівня використання хмарних рішень ІТ-компаніями, а також інтенсивного вивчення ними цих технології. Зазначено, що в основі кожного пристрою в системі IoT знаходяться датчики, які збирають та передають дані до “хмари” з метою подальшого їх аналізу, обробки та прийняття “розумних” рішень. Завдяки поступовому впровадженню швидкісного Інтернету забезпечується міцний зв’язок між мільйонами пристроїв і датчиками, що дозволяє IoT ефективно працювати. \u0000Висловлено думку про те, що сучасне бізнес-середовище змінюється швидко, і набір вимог, який мав значення на початкових етапах вибору або одразу після впровадження CRM-системи, може втратити свою актуальність. Ось чому обрана програмна платформа, повинна мати здатність до масштабування і бути досить гнучкою, щоб розвиватися разом із організацією, а також мати здатність швидко трансформувати процеси й налаштовувати нові інструменти для оптимізації продажів, маркетингу та сервісу. У статті увага авторів сфокусована на тому, що цифрова трансформація бізнесу змінює форми діяльності, перебудовує організації, закладає підвалини застосунку нових бізнес-моделей, нових джерел та форм отримання доходу, залучення більшої кількості споживачів, виводить обслуговування клієнтів на новий рівень.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121664305","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СВІТОВА ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДУСТРІЇ 4.0: ПЛАТФОРМИ, ІНСТРУМЕНТИ, БЕНЧМАРКИНГ","authors":"K. Kraus, N. Kraus, Yuliia Radzikhovska","doi":"10.32750/2022-0108","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0108","url":null,"abstract":"У статті описується інноваційна методика колективної співпраці в спільноті Індустрії 4.0, що передбачає створення нових керівних документів, цифрових платформ. У статті вказано інструменти low-code платформи, серед чого названо: віртуальну розробку, кросплатформність. Зазначено, що low-code стратегія орієнтована на доступність і можливість надати користувачам змогу самостійно створювати необхідну функціональність. Автори аналізують алгоритм low-code крізь призму етапів його реалізації, а саме: визначення вимог; визначення ринку й оцінки; вибір платформи. \u0000Приведено приклади (бенчмаркенгу) світових компаній, що здійснили цифрову трансформацію, серед них: Boeing, Bosch, Atlas Copco, Caterpillar, Fanuc, Gehring, Hitachi, John Deere, Kaeser Kompressoren, Komatsu, KUKA. Кожна галузь, кожна компанія шляхом попереднього аналізу можливостей та оцінки ефективності впровадження й вдосконалення робить вибір на користь того чи іншого інструменту Індустрії 4.0 та 5.0. В гармонії з цими процесами реалізується і цифрова трансформація економіки, оскільки її роль у розгортанні смарт-промисловості та розвитку нових технологій невпинно зростає. \u0000Висловлено думку про те, що більшість країн світу, визначаючи напрям свого економічного, політичного, соціального, екологічного розвитку, повинні приділяти значну увагу впровадженню сучасних технологій, особливо тих, що мають відношення до Індустрії 4.0 та 5.0 та передбачають інноватизацію, глокалізацію, цифровізацію усіх сфер життя суспільства, зокрема економіки, політики, медицини, освіти, запровадження smart-спеціалізації регіонів країн, об’єднання у глобальну промислову мережу речей і послуг. У статті увага авторів сфокусована на тому, що в сучасних умовах господарювання шлях оцифровування бізнесу, пролягає через виконання оцінки стану виробничих потужностей, цифрової логістики; виявлення місця, де цифрові технології можуть підвищити ефективність діяльності традиційних підприємства; розрахування економічного ефекту від упровадження цифрових інструментів смарт-промисловості; тестування та проведення моніторинг роботи цифрового устаткування, приладів.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116162807","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА","authors":"Vasyl Buhas, Valery Bugas, Maria Kochirko","doi":"10.32750/2021-0205","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2021-0205","url":null,"abstract":"Сучасне підприємство яке функціонує в ринковій економіці залежить не тільки від наявності нових, сучасних технологій, якості продукції, впровадження нових етапів розвитку маркетингових задач, просування товарів, а й від ефективного управління персоналом. Відповідно, щоб залишатись на головних позиціях ринку, бути конкурентоспроможним та досягати успіху у поставлених задачах, потрібно покращувати якість управління персоналом та надавати йому можливість щоденного розвитку. Чимало провідних науковців присвятили системі управління персоналом, в їхніх працях управління персоналом орієнтується на визначенні важливих функцій щодо планування персоналу, його відбору, маркетингу і розвитку. При побудові організаційної структури на підприємстві доцільно застосовувати сучасні концепції менеджменту. Управління персоналом, в першу чергу, повинне здійснюватися через управління його трудовим потенціалом, що оцінюється як за ефективністю реалізації, так і за ефективністю розвитку трудового потенціалу персоналу. Так в праці «Удосконалення системи управління персоналом в умовах розвитку вітчизняних підприємств на засадах маркетингу та логістики», де автори розглядають логістичні аспекти управління персоналом підприємств України. Визначають вплив глобалістичних та інтеграційних факторів на розвиток персоналу. Наголошують, що важливою проблемою залишається ефективне управління персоналом вітчизняних підприємств.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126392203","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА","authors":"Lyudmila Vasechko","doi":"10.32750/2021-0201","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2021-0201","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню проблем ділової активності, як комплексної характеристики ефективності функціонування підприємств, дослідженню питань управління дебіторської та кредиторської заборгованістю підприємств та окресленню основних напрямків вдосконалення ефективності ділової активності підприємства. Більш детально у статті представлено схему управління дебіторською заборгованістю, що складається з таких взаємозв’язаних етапів як вибір кредитної політики підприємства, аналіз та оцінка поточного стану дебіторської заборгованості, формування системи кредитних умов, визначення можливої суми оборотного капіталу, спрямованого в дебіторську заборгованість за кредитом, комплексний підхід до оцінки покупців, розроблення заходів з управління дебіторською заборгованістю, використання сучасних форм рефінансування дебіторською заборгованістю, моніторинг та контроль дебіторської заборгованості, оцінювання ефективності управління дебіторської заборгованості, організація інформаційного забезпечення обліку дебіторської заборгованості. Репрезентовано у вигляді схеми алгоритм дій, котрий спрямований на посилення роботи зі стягнення дебіторської заборгованості. З метою виправлення наявних деформацій у відносинах взаємних платежів між підприємством та іншими суб’єктами господарювання запропоновано запроваджувати у процес управління дебіторською заборгованістю низку відповідних заходів: заходи, що гарантують підприємству розрахунок за товари та послуги суб’єктами ринку фінансових послуг; заходи, спрямовані на забезпечення виконання зобов’язання покупцем; заходи, спрямовані на самостійне повернення дебіторської заборгованості підприємством. Визначено основні принципи управління кредиторською заборгованістю підприємства, серед яких правильність вибору форми заборгованості для мінімізації відсоткових виплат на покупку матеріальних цінностей; встановлення найбільш зручної форми банківського чи комерційного кредиту та його строку; недопущення утворення простроченої заборгованості. Розкрито, що вагомим елементом управління кредиторською заборгованістю є правильний та своєчасний її аналіз, тому керівництво підприємства повинне мати оперативну та об’єктивну інформацію щодо стану кредиторської заборгованості, яка формується в системі бухгалтерського обліку; що основними джерелами формування такої інформації є: баланс підприємства, звіт про фінансові результати, примітки до річної фінансової звітності, первинні документи, журнали, в яких відображається рух відповідних платежів, а також розрахункові відомості про нарахування заробітної плати. Рекомендовано проводити аудит кредиторської заборгованості, результати якого дадуть можливість визначити всі відхилення в структурі заборгованості, розробити заходи щодо її регулювання, адже вона негативно впливає на діяльність підприємства. Запропоновані у статті основні напрямки вдосконалення ефективності ділової активності підприємства є перспективними і характеризуються практичною спрямованістю.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129057386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ","authors":"V. Loiko, Yelyzaveta Loiko","doi":"10.32750/2021-0208","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2021-0208","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання впливу процесу діджиталізації на розвиток комунікативної політики закладів освіти. Узагальнено сучасні підходи до визначення поняття «комунікаційна політика закладу освіти» у наукових працях  вітчизняних вчених. Зроблено висновок, що комунікаційна політика закладу освіти складається із певних елементів, на кожний з яких процес діджиталізації має свій вплив. Наведено авторську елементу схему складу комунікативної політики закладу освіти. Наведено схему побудови зв’язків внутрішніх комунікацій в закладі освіти. Проведено систематизацію інформаційних технологій формування комунікаційної політики закладу освіти під впливом процесу діджиталізації. Виділено позивні та негативні риси впливу процесу діджиталізації на всі види комунікацій, які формують комунікаційну політику закладу освіти. Наведено відмінності традиційних та інноваційних технологій здійснення комунікацій закладами освіти як у внутрішньому так і у зовнішньому середовищі. Зроблено висновок, що процес діджиталізації в освіті значно підвищує рівень конкуренції між закладами освіти. Діджиталізація значно розширює коло можливостей для здобувачів освіти отримання освіти не тільки у закладах освіти всередині країни, а і вступити до будь-якого закладу освіти в іншій країні. Таким чином процес діджиталізацій освіти значно розширює конкурентне середовище для закладів освіти. Під впливом процесу діджиталізації вітчизняні заклади освіти конкурують не тільки між собою а і з закладами освіти інших держав. Для вітчизняних закладів освіти вплив діджиталізації є справжнім викликом. Для утримання конкурентоспроможних позицій на ринку освітніх послуг вітчизняним закладам освіти потрібні сучасні трансформації: відкриття освітніх програм на англійській мові, постійне оновлення переліку та контенту навчальних дисциплін, підвищення кваліфікації викладачів та науково-педагогічних правників закладів освіти, перехід на електронний документооборот.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132593287","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}