Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій最新文献

{"title":"ЦИФРОВІ ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ “ІНФРАСТРУКТУРНОГО ПОЛОТНА” КРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ КОРИСТІ ТА ЗАГРОЗИ","authors":"K. Kraus, Nataliia Kraus, O. Manzhura","doi":"10.32750/2022-0204","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0204","url":null,"abstract":"У статті описується процес становлення та розвитку цифрової інфраструктури й розглядаються зміни, що відбуваються в результаті цього, у різних секторах та сферах суспільного життя. Автори стверджують, що ефективна робота інфраструктури насьогодні неабияка залежить від новітній технології які пришвидшують хід цифрової трансформації “інфраструктурного полотна” країни. Разом з тим, цифрова інфраструктура здатна якісно змінити екосистему національної економіки, сформувати нові механізми, методи управління, налагодити миттєву співпрацю через мережеві сервіси, напрацювати подальші інноваційні напрями її розвитку. \u0000Автори розглядають опорну та сервісну цифрові інфраструктури. У статті представлено порівняння кожної з них та зазначено, що синергетичний потенціал соціальних, мобільних, хмарних технологій, технологій аналізу даних, Інтернету речей, окремо та в сукупності, здатні привести до трансформаційних змін у державному управлінні та зробити державний сектор ефективним, реактивним, ціннісним. В підсумку зазначимо, що становлення цифрової інфраструктури, процес повсюдний, складний та поступовий, але надає великі можливості для розвитку суб’єктів ринку всіх сфер економіки при використанні інформаційних технологій, які є основою для перетворень у суспільстві з урахуванням матеріальних та соціальних цінностей. \u0000До небезпек та загроз, що виникають  в результаті відцифрування інфраструктури віднесено: кіберзлочинність (досить часто до роботи анонімних хакерських угрупувань та викрадень даних причетні навіть окремі держави); цифрова нерівність та дискримінація; відсутність гарантії цифрових прав. У статті названо соціально-економічні вигоди, корисності від функціонування цифрової інфраструктури, серед чого: впровадження електронного документообігу; більш відкритий та доступний ринок; підвищення рівня виробництва; спрощення фінансових операцій, підвищення ролі електронних та цифрових грошей; розвиток можливостей дистанційної роботи; зниження собівартості товарів та послуг; зниження рівня бюрократії; уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125915223","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО РИНКУ ІНСТРУМЕНТАМИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ","authors":"Petro Nikiforov, Nataliia Kraus, K. Kraus","doi":"10.32750/2022-0207","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0207","url":null,"abstract":"У статті описується стан справ на вітчизняному грошовому ринку за останні 5 років та в час воєнного стану, зокрема. Вказано інструменти регулювання грошового ринку. Зазначено, що на практиці широкий розвиток отримали три режими грошово-кредитної політики, а саме режим таргетування валютного курсу; режим монетарного таргетування; режим інфляційного таргетування. Автори проаналізували динаміку грошових агрегатів за 5 років і динаміку українського індексу міжбанківських ставок овернайт за останні дванадцять місяців. Проаналізовані думки експертів в частині інституціональних складників регулювання грошового ринку в період воєнного стану. Основним інструментом монетарної політики залишається облікова ставка. Національний банк зберігає в 4 кварталі 2022 року і надалі облікову ставку на рівні 25% річних. За очікуваннями експертів курсова стабільність, підтримана цим рівнем облікової ставки і додатковими заходами НБУ, й надалі сприятиме збереженню керованості інфляційних процесів. Автори представили етапи ухвалення рішень з монетарної політики в Україні в умовах воєнного стану. \u0000У статті автори звертають увагу на те, що важливими чинниками подолання проблем на грошовому ринку та фінансової кризи в післявоєнний час можуть стати забезпечення суттєвого підвищення рівня капіталізації фінансових інститутів, їх прозорості щодо власників, змісту послуг та результатів діяльності, а також прискорення впровадження нових технологій механізмів і принципів інвестування, оцінки результатів діяльності фінансових інститутів. Вказано деякі заходи в частині посилення монетарної політики з метою зменшення інфляційного тиску запропоновані в 2022 році. Висловлено думку про те, що в післявоєнний період варто прискорити розвиток відкритої архітектури фінансового ринку та оверсайту шляхом запровадження нових стандартів та форматів платежів (ISO 20022); стимулювання розвитку нових технологій для здійснення платежів і переказів коштів; вивчення можливостей випуску цифрової валюти центрального банку е-гривня.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"141 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131769708","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАНОВЛЕННЯ ПРАЦІ 4.0 В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ЗАСТОСУНКУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ","authors":"K. Kraus, Nataliia Kraus, S. Holubka","doi":"10.32750/2022-0202","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0202","url":null,"abstract":"У статті описуються характерні особливості Праці 4.0 в умовах цифровізації та застосунку штучного інтелекту. Вказано, що Праця 4.0 закладає основи формування і відтворення на мережевій, цифровій базі нового ланцюга технологічних, інституціональних, органічних, управлінських трансформацій. Зазначено, що економічна нерівність населення України посилюється зростаючим розшаруванням ринку праці. Автори проаналізували статистичні показники по стану робочої сили в Україні та дійшли висновки, що в 2020 році рівень безробіття зріс на 0,7 пункти порівняно з 2018 роком та склав 9,5%. Негативну тенденцію рівня безробіття засвідчує падіння зайнятості в Україні. Так у працездатному віці рівень зайнятості в 2018 році склав 66,1%, а в 2020 р. – 65,2%. В результаті війни в Україні, рівень безробіття в 2022 році стрімко та невпинно зростає. \u0000Представлено існуючі моделі ринку праці в залежності від співвідношення факторів, а саме: модель “стріла”, модель “застійного” ринку праці, модель з високим обігом робочої сили. Авторами зазначено, що в сьогоднішніх умовах воєнного стану як ніколи набуває актуальності віддалена робота працівників, яка своєю чергою закладає підвалини до становлення фрілансерства та розвитку гіг-економіки із залученням до роботи ринку праці штучного інтелекту. Праця 4.0 та Професії 4.0 відкривають нові можливості й перспективи для фахівців на сучасному ринку праці, який в найближчому майбутньому набуватиме нових форм та буде наповнений новими запитами від роботодавця. Висловлено думку про те, що становлення Праці 4.0 знаходиться в площині вирішення питань ефективного застосування інтелектуальних ресурсів та інтелектуального капіталу з допомогою штучного інтелекту, що викликано необхідністю обробки зростаючих обсягів інформації. \u0000У статті увага авторів сфокусована на висвітлені основних сучасних тенденцій у сфері праці, що характерні для країн ЄС. Представлено загальну характеристику таких видів праць, як: портфельна робота; розподільні робота; мобільна робота; спільне використання співробітників; спільна зайнятість; зайнятість онлайн; робота на основі ваучерів; нерегулярна робота.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"119 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116582146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ 2015-2021 РОКАХ ТА ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НЬОГО ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ","authors":"S. Chervona, Iryna Vyshnivska","doi":"10.32750/2022-0208","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0208","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано стан безробіття в Україні у 2015-2021 роках та його статево-вікову структуру. Визначено, що в абсолютному та відносному виразі безробіття зростало до 2017 року, у 2018-2019 роках відбулось зменшення, а з 2020 року знову спостерігається зростання безробіття. У статево-віковій структурі безробітного населення України у 2021 році порівняно з 2015 спостерігається певна вікова переорієнтація: якщо у 2015 р. найбільша частка безробітних була у віці 15-34 роки, то у 2021 р. найбільша частка безробітних була у віці 35-49 років, також зросла частка безробітного населення віком 50 років і старше. За допомогою інтегральних показників структурних зрушень здійснено оцінку зміни статево-вікової структурі безробітного населення України у 2021 році порівняно з 2015. Розраховані інтегральні показники структурних зрушень свідчать про істотний рівень відмінностей у структурі безробітних за віковими групами, а також про те, що протягом 2015-2021 рр. за віковими групами відбулися більш суттєві зміни у структурі безробітних жінок, ніж серед безробітних чоловіків. Визначено фактори, що впливають на безробіття в Україні та побудовано моделі залежності між чисельністю безробітних та рівнем безробіття, як результативного показника, та соціально-економічними факторами, що впливають на результативний показник, а також оцінено ступені їхнього впливу. За результатами проведеного кореляційно-регресійного аналізу визначено, що варіація чисельності безробітних в Україні на 80% формується під впливом валового регіонального продукту (ВРП), середньої заробітної плати та осіб, що не входять до складу робочої сили. Проте, абсолютний показник чисельності безробітних не слід вважати об’єктивним показником. Більш інформативним є відносний показник – рівень безробіття. Саме тому також було побудовано модель, яка на 79,4% пояснює залежність рівня безробіття від наступних факторів: кількість вакансій; рівень безробітного населення з вищою освітою; неформально зайняте населення; рівень урбанізації.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130364663","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ В УМОВАХ ІНСТИЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ","authors":"O. Manzhura, Nataliia Kraus, K. Kraus","doi":"10.32750/2022-0201","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0201","url":null,"abstract":"У статті описується стан справ на вітчизняному валютному ринку за останні 5 років та в час воєнного стану, зокрема. У статті вказано інструменти регулювання валютного ринку, а саме: валютні обмеження, девальвація валюти, ревальвація валюти, корекція облікових ставок, управління режимів конвертованості валют, валютна інтервенція. Зазначено, що формами регулювання валютного ринку є девізна і дисконтна політики, отримання або надання кредитів і субсидій, диверсифікація валютних резервів. Автори аналізують кількість повідомлень банків про порушення строків розрахунків за зовнішньо-економічними операціями та прострочену дебіторську заборгованість за експортно-імпортними операціями останніх 9 років. \u0000Проаналізовані думки експертів в частині інституціональних складників регулювання валютного ринку в період воєнного стану. Автори представили матричну структуру національного валютного ринку в умовах воєнного стану. Так, до загроз віднесено військову агресію рф, залежність від зовнішніх кредитів, неякісну макроекономічну політику, застій в економіці за рахунок впливу пандемії коронавірусу. Серед сильних сторін внутрішнього середовища функціонування валютного ринку в умовах воєнного стану названо авторами гнучку валютну політику, наявність інструментів інфляційного таргетування, підвищення ефективності монетарної політики НБУ, наявність інструментів швидкого реагування на зміну ринкової кон’юнктури. \u0000У статті увага авторів сфокусована на тому, що в сучасних умовах господарювання варто застосовувати в комплексі всі можливі ефективно працюючі інструменти, механізми та заходи валютного регулювання економіки. Вказано зміст та загальну характеристику бюджетної, податкової та боргової політик в частині валютного регулювання. Висловлено думку про те, що серед заходів з удосконалення функціонування валютного ринку в Україні доречно розвивати інструменти хеджування валютного ринку й підвищувати ліквідність гривні не дивлячись на військовий і кризовий стан економіки.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127853167","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІННОВАЦІЙНІ РОЗРОБКИ ТА ВІДКРИТТЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЯКІСНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ","authors":"K. Kraus, Nataliia Kraus, Inna Ishchenko","doi":"10.32750/2022-0203","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0203","url":null,"abstract":"У статті описуються інноваційні технологічні розробки, відкриття та інновацій, що передбачають пришвидшене становлення Індустрії 4.0. Вказано правила, що впливають на трансформацію технологічного способу виробництва індустріального типу та розвиток техніки і технології. Автори аналізують зміст наукових відкриттів 2021 року, серед названо вакцина проти ВІЛ; термоядерний реактор; розмноження живих роботів; ліки для зупинки старіння; СО2 перетворюється на кисень та вуглець; світло перетворюється на матерію; політ гвинтокрила на іншій планеті; викривлення простору; інтернет через лазерний промінь; бездротові зарядки з дальністю роботи в кілька метрів; об’єктив “риб’яче око” для VR; малі вітрові електростанції; потяг зі швидкістю 1000 км за годину; персональний повітряний транспорт; VR-рукавички; кінетична система запуску об’єктів у космос; малі ядерні реактори; гравітаційний акумулятор; електродвигун для пасажирської авіації. \u0000Висловлено думку про те, що існують відмінності між високорівневими економічними інструментами стимулювання (наприклад, пільги для підприємств, що інвестують в інноваційний розвиток) та низькорівневими, які є базовими для промоції існуючих інновацій. Автори представили базовий цикл, що має 4 практичні категорії інструментів промоції, а саме: аналітичні бази даних є основою для всіх інструментів інноваційного маркетингу; засоби комунікацій в просуванні інновацій має базуватись за принципом “від простого – до складного”; маркетплейс – електронний майданчик. \u0000У статті увага авторів сфокусована на тому, що в сучасних умовах господарювання пріоритетною стратегією щодо цифровізації України має стати робота з внутрішнім ринком, а ключовими ініціативами – формування у споживачів (бізнес, держава, виробництво, громадяни) мотивацій і потреб у цифрових технологіях. Водночас зазначається, що для подолання наявного великого розриву в рейтинговій оцінці розвитку інноваційних цифрових технологій необхідні значні інвестиції.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"99 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124191588","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПЦІЯ “ЗЕЛЕНОГО” БІЗНЕСУ – ДАНИНА МОДІ ЧИ ВИКЛИК ЧАСУ?","authors":"Maryna Rosokhatska, O. Marchenko, K. Kraus, Nataliia Kraus","doi":"10.32750/2022-0206","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0206","url":null,"abstract":"У статті досліджено зміст “зеленого” бізнесу та передумови його розвитку в Україні і світі в контексті загострення економічної, екологічної, соціальної, енергетичної та гуманітарної криз. Прийнята у 2015 році глобальна програма із забезпечення сталого майбутнього до 2030 року заклала основи розвитку “зеленого” бізнесу як у економічно розвинутих країн, так і в країнах, що розвиваються, а також зосередила увагу провідних лідерів світу на необхідність бережливого ставлення до навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, очищення води та ґрунтів, впровадження енергозберігаючих технологій та активний пошук альтернативних джерел енергії. \u0000Серед низки країн світу, Україна у 2022 році зайняла 52 місце із індексом 49,60 у рейтингу екологічної ефективності, поступившись більшості країн Європейського Союзу. Проте, наша країна з року в рік покращує свої показники за цим рейтингом, адже за 2012-2022 роки індекс України зріс на 6,20. Такі тенденції дають сподівання, що рух до екологічності та енергонезалежності продовжаться, незважаючи на військову агресію росії до України. \u0000У статті автори зосередили увагу на головних рішеннях гострих екологічних проблем суспільства, які можна отримати шляхом розвитку “зеленого” бізнесу. Ці рішення, зокрема, лежать в основі реалізації правил ефективної роботи “зеленого” бізнесу – скорочуй споживання, повторно використовуй сировину, переробляй відходи, адже головною метою функціонування бізнесу є зменшення негативного впливу діяльності бізнесу на навколишнє середовище і сприяння раціональному використанню ресурсів. \u0000Успіху в роботі “зеленого” бізнесу додає створення так званих “зелених” офісів, які сконцентровані на еко-закупівлях, енергозбереженні, раціональному тепло- та водопостачанні, “зеленому” друці та “зеленій” рекламі, еко-транспорт тощо. Задля досягнення максимального ефекту в організації та просуванні діяльності “зеленого” офісу, зазвичай організації обирають один із двох підходів – екодевелопмент і екологічний менеджмент. Обидва підходи зосередженні на захисті довкілля, оптимальному споживанні, протидії змінам клімату, бережливому використанні природніх ресурсів. Однак, Україна знаходиться все ще позаду у рейтингу країн світу щодо ефективності боротьби зі змінами клімату – наша країна зайняла 17 місце в 2020 році, що свідчить про неналежний рівень уваги для попередження змін клімату.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125075741","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТАЛАНТ-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА УСПІХУ ОРГАНІЗАЦІЇ","authors":"Vitaliy Tymoshenko","doi":"10.32750/2022-0205","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0205","url":null,"abstract":"В статті визначено значення талант-менеджменту, що виступає в якості невід’ємної складової успіху організації. Розкрито сутність терміну «талант-менеджмент» різними науковцями. З’ясовано, що під терміном «талант-менеджмент» варто розуміти своєрідну систему норм, головних принципових положень, методів, прийомів і форм, які мають на меті пошук, швидке пристосування, розвиток та управління роботою талановито-прогресивних людей, які володіють вмінням швидко навчатися та досягати поставлених цілей, продукувати новітні ідеї, відображати власну адаптацію до змін, за рахунок чого дають можливість організації забезпечувати успішну роботу. Визначено, що головна мета талант-менеджменту в організації полягає у пошуку, притягнення та забезпеченні подальшого ефективного розвитку талановитих працівників, а також у виявленні та усуненні нерезультативних, які перешкоджають реалізації можливостей наявних талантів. Проаналізовано чинники, які впливають на міру ефективності існуючої системи талант-менеджменту в організації, а саме відчуття емоційно-психологічної симпатії до талановитих працівників, наявність керівника-лідера в організації, ефективність організаційної культури в організації, а також поділ талановитих кадрів. З’ясовано, що вони мають брати до уваги наявну ситуацію на вітчизняному ринку праці, оскільки сучасний ринок праці розвивається доволі нерівномірно, що пов’язано з тим, що найбільше талановитих людей концентрується здебільшого у центральній частині України, а в регіонах чимало організацій докладають чимало зусиль для пошуку талантів. Наведено головні перепони для впровадження талант-менеджменту. Встановлено, що недостатня увага з боку керівництва до системи талант-менеджменту в організації може зумовити звільнення працівників. Тому задля оптимізації організаційно-управлінських процесів та забезпечення ефективності системи талант-менеджменту, організації повинні використовувати належні інструменти оцінки та зважати на головні важелі впливу.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132469671","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ ПРИ ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ НА РИНКУ ПРАЦІ","authors":"Maria Senzerlikht","doi":"10.32750/2022-0107","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0107","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню ціннісних орієнтацій, прагнень та перспектив молоді при їх професійному визначенні. З’ясовано проблеми та життєві пріоритети людини, яка щойно завершила навчання та визначилась зі своєю роллю та місцем, яку вони відіграють в суспільстві. Отримані та проаналізовані результати соціологічних досліджень говорять про те, що здебільшого вибір молоді та їх ціннісні орієнтації  не містять в собі чіткої аргументації свого вибору. Вибір молоді впродовж життя базується виключно на їхньому преференційному мисленні. Результати національного опитування свідчать про те, що більше половини української молоді вважає, що країна рухається у правильному напрямку. У роботі проаналізовано результати соціологічних досліджень останніх 5 років та виокремлені «топові»  цінності  в житті молоді. \u0000 Відтак, саме цінності є фундаментом і мотиваційною основою людини, яка щойно завершила навчання та здійснює професійне самовизначення. Науково обґрунтовано чотири групи цінностей, які базуються на безпеці, самореалізації, соціальному комфорті та демократії. Здійснена оцінка ставлення молоді до праці за основними показниками: трудовою діяльністю, престижем та певним соціальним статусом, змістом та умовами праці, оцінкою працівником трудової ситуації та трудової поведінки. Встановлено, що пріоритетом молоді щодо тематичної спрямованості інформації, у якій респонденти відчувають потребу у додатковому отриманні і покращенні власної обізнаності, порівняно з попередніми  роками залишилися майже без змін. Відмічена частка зростання молоді, яка зацікавлена в отриманні  корисної інформації щодо відкриття власного бізнесу, та молоді, яка  почала більше цікавитися  працевлаштування,  освітою, навчанням та  житлом . Виявлено, що престижність професії на ринку праці під час здійснення вибору майбутньої спеціальності або першого робочого місця відіграє вирішальну роль. Запропоновані завдання оновленої системи інституційної підтримки населення в Україні.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134455664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ З ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ У ЧАСТИНІ «СТАТИСТИКА ТА ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ»","authors":"S. Chervona","doi":"10.32750/2022-0104","DOIUrl":"https://doi.org/10.32750/2022-0104","url":null,"abstract":"З метою моніторингу Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині «Статистика та обмін інформацією» проведено дослідження адаптації національного законодавства до законодавства ЄС у сфері «Статистика» та успішності його впровадження на практиці за 2014–2021 рр. щодо наближення українського законодавства у сфері статистики до законодавства ЄС та наближення статистичної методології до методології ЄС. В результаті проведеного дослідження  встановлено, що Державною службою статистики України протягом 2014-2021 років на виконання завдань 1534-1542 зазначеного Плану заходів було розроблено проекти Законів України «Про офіційну статистику» та «Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють державну статистичну діяльність», які пройшли всі необхідні обговорення та слухання, але не прийняті Верховною Радою України. Також Держстатом було розроблено та затверджено Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження «Використання та запаси палива», Методику для оцінки обсягів кінцевого споживання енергії домогосподарствами за цілями призначення методами математичного моделювання, Методологічні положення державного статистичного спостереження щодо мережі та діяльності закладів освіти, Методологічні положення з типологізації виробників продукції сільського господарства, Методику розрахунку показників соціальних виключень та стану бідності за умовами життя, Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження щодо туристів та одноденних відвідувачів на пунктах пропуску через державний кордон (для в’їзного туризму), Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження щодо діяльності колективних засобів розміщування. Державною службою статистики України було розроблено та затверджено постановою Кабінету Міністрів України Програму розвитку державної статистики до 2023 року.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"97 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117207226","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}