{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ","authors":"Mariana Bil","doi":"10.32750/2022-0101","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена науковому обґрунтуванню концептуальних засад аналізування фінансового добробуту населення. Сформульовано дефініцію фінансового добробуту як індикатора, що відображає матеріальний стан суб’єкта, а також комплекс характеристик конкурентного середовища життєдіяльності людини з погляду її можливостей отримувати гідний дохід, реалізовувати та розвивати особистісний потенціал в умовах безпеки і свободи вибору. Систематизовано активи формування фінансового добробуту – фінансові активи (рівень доходів, структура доходів і витрат, економічна поведінка, джерела доходів, доповнення доходів інших суб’єктів); майнові активи, що можуть бути капіталізовані – власність (нерухомість, цінне майно, цінні папери, дорогоцінні метали, боргові зобов’язання); поведінкові активи (активність і мотивація, «портфель» зайнятості, професійна і просторова мобільність); умови середовища (купівельна спроможність, стандарти оплати праці і соціальної допомоги, умови праці, попит на професію і кваліфікацію, економічне зростання і розвиток, стабільність і безпека). Запропоновано типові моделі стабільності фінансового добробуту, яка залежить від сфери й роду діяльності, попиту на професію і кваліфікацію та умов середовища. За результатами характеристики основних активів фінансового добробуту здійснено об’єктивізацію його аналізування на різних інституційних (індивід, домогосподарство, підприємство) і просторових (держава, регіон, громада) рівнях. Визначено підходи до аналізування фінансового добробуту – просторовий, суб’єктний, інституційний, функціональний. Наведено перелік основних показників аналізування фінансового добробуту населення за групами: показники умов середовища через призму державної політики у сфері забезпечення фінансового добробуту населення; показники фінансових, майнових, поведінкових активів, що характеризують використання можливостей середовища та індивідуальну відповідальність за рівень власного добробуту; структурні показники щодо зайнятості, рівня доходів й ознак бідності. Висновки щодо концептуальних засад аналізування фінансового добробуту є основою для більш детального дослідження окремих складових його формування, зокрема поведінкових активів.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"144 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32750/2022-0101","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню концептуальних засад аналізування фінансового добробуту населення. Сформульовано дефініцію фінансового добробуту як індикатора, що відображає матеріальний стан суб’єкта, а також комплекс характеристик конкурентного середовища життєдіяльності людини з погляду її можливостей отримувати гідний дохід, реалізовувати та розвивати особистісний потенціал в умовах безпеки і свободи вибору. Систематизовано активи формування фінансового добробуту – фінансові активи (рівень доходів, структура доходів і витрат, економічна поведінка, джерела доходів, доповнення доходів інших суб’єктів); майнові активи, що можуть бути капіталізовані – власність (нерухомість, цінне майно, цінні папери, дорогоцінні метали, боргові зобов’язання); поведінкові активи (активність і мотивація, «портфель» зайнятості, професійна і просторова мобільність); умови середовища (купівельна спроможність, стандарти оплати праці і соціальної допомоги, умови праці, попит на професію і кваліфікацію, економічне зростання і розвиток, стабільність і безпека). Запропоновано типові моделі стабільності фінансового добробуту, яка залежить від сфери й роду діяльності, попиту на професію і кваліфікацію та умов середовища. За результатами характеристики основних активів фінансового добробуту здійснено об’єктивізацію його аналізування на різних інституційних (індивід, домогосподарство, підприємство) і просторових (держава, регіон, громада) рівнях. Визначено підходи до аналізування фінансового добробуту – просторовий, суб’єктний, інституційний, функціональний. Наведено перелік основних показників аналізування фінансового добробуту населення за групами: показники умов середовища через призму державної політики у сфері забезпечення фінансового добробуту населення; показники фінансових, майнових, поведінкових активів, що характеризують використання можливостей середовища та індивідуальну відповідальність за рівень власного добробуту; структурні показники щодо зайнятості, рівня доходів й ознак бідності. Висновки щодо концептуальних засад аналізування фінансового добробуту є основою для більш детального дослідження окремих складових його формування, зокрема поведінкових активів.