Kyiv Law Journal最新文献

{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА: МЕТА, СТАДІЇ, СИСТЕМА ВИМОГ ДО ПРАВОЗАСТОСОВЧОГО АКТУ","authors":"Михайло Георгійович Кравченко","doi":"10.32782/klj/2023.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.4","url":null,"abstract":"Стаття присвячена конкретизації мети, стадій та системи вимог до правозастосовчого акту з урахуванням положень Конституції України, окремих актів законодавства України, а також сучасного розвитку вчення про застосування права. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціально-правові методи наукового пізнання, а саме: структурно-системний, формально-логічний та порівняльно-правовий методи дослідження. Такий підхід дав змогу комплексно проаналізувати вчення про застосування правових норм на сучасному етапі його розвитку. Теоретичною та прикладною базою наукової статті став аналіз законодавства України, а також праць вітчизняних і німецьких учених, присвячених меті застосування норм права, стадіям процесу правозастосування та вимогам, які висуваються до правозастосовчого акту. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що безальтернативною метою застосування норм права є захист приватної особи, її прав, свобод та законних інтересів суб’єктами правозастосування. Воно є інструментом виконання конституційно закріпленого обов’язку Української держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Якісне застосування норм права суб’єктом владних повноважень передбачає послідовне проходження обов’язкових та факультативних стадій правозастосовчого процесу. Кількість цих стадій залежить від особливостей конкретної справи. Однак, суб’єкт правозастосування не має права нехтувати обов’язковими стадіями правозастосовчого процесу, наприклад, через використання практики шаблонних рішень, тобто таких, які приймаються без належного аналізу фактичної основи справи. Такий підхід неодмінно веде до правозастосовчих помилок. Розвиток законодавства України обумовлює розширення вимог до акту правозастосування. Їхній перелік не має обмежуватися лише вимогами обґрунтованості, законності та доцільності. Кожен акт правозастосування має, крім вказаних критеріїв, відповідати вимогам верховенства права, рівності перед законом, своєчасності та розумного строку та гарантування участі приватної особи у розгляді та вирішенні справи. Такий підхід дає змогу говорити про справжнє служіння держави людині, її потребам та законним інтересам.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"126 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133952022","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СУДАМИ УКРАЇНИ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА ПРАВА","authors":"Н. С. Горобець, С. С. Лелека","doi":"10.32782/klj/2023.1.58","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.58","url":null,"abstract":"Стаття присвячена з’ясуванню дискусійних аспектів обов’язковості застосування судами України практики Європейського суду з прав людини як джерела права. Окрему увагу приділено законодавчому змісту понять «практика Європейського суду з прав людини», «рішення Європейського суду з права людини». З’ясовано, що з моменту ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод остання є частиною національного законодавства, водночас правовою основою для застосування при розгляді справ судами України практики, в тому числі рішень, Європейського суду з прав людини є положення Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Визначено, що серед аргументів в підтримку обов’язковості практики, зокрема рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в правовій системі України є порівняння значення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини із Конституцією України та рішеннями Конституційного суду України. Водночас наголошено, що законодавчі положення прямо не вказують на обов’язок національних судів при розгляді справ застосовувати практику Європейського суду з прав людини. Серед індикаторів проблеми застосування судами України практики Європейського суду з прав людини особливу увагу приділено помилкам, які допускають судді при посиланні на норми Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, що є підставою для зміни та скасування рішення після його перегляду судом вищої інстанції. З’ясовано, що серед науковців відсутня однозначна відповідь щодо обов’язковості практики Європейського суду з прав людини для національних судів. Зроблено висновок, що застосування судами України практики Європейського суду з прав людини на сьогодні має бути рекомендацією, а не приписом, зважаючи на норми законодавства, положення наукової доктрини та проблеми пов’язані із правильним її застосуванням.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133374114","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПО ЗЛОЧИНАХ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"В. Є. Андрєєва","doi":"10.32782/klj/2023.1.49","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.49","url":null,"abstract":"Метою статті є визначення поняття та сутності кримінального процесуального доказування у кримінальних провадженнях по злочинах проти основ національної безпеки. Автором проаналізоване поняття та сутність кримінального процесуального доказування у кримінальних провадженнях по злочинах проти основ національної безпеки. Визначено, що злочинами проти основ національної безпеки являється передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечні діяння (дія або бездіяльність), що посягає на державний суверенітет, територіальну цілісність, демократичний конституційний лад та національні інтереси України. Доведено, що доказування в кримінальному процесі, в тому числі щодо злочинів проти основ національної безпеки, полягає у збиранні доказів, їх закріпленні, перевірці, відповідній оцінці та отриманні обґрунтованих висновків в кримінальному провадженні. Зроблено висновок, що якщо узагальнити поняття злочинів проти основ національної безпеки та доказування, то можна сказати, що кримінальне процесуальне доказування злочинів проти основ національної безпеки України полягає у збиранні, дослідженні, оцінці та отриманні обґрунтованих висновків в кримінальному провадженні щодо передбачених кримінальним законодавством суспільно небезпечних діянь (дії або бездіяльності), що посягає на державний суверенітет, територіальну цілісність, демократичний конституційний лад та національні інтереси України. Кримінальне процесуальне доказування злочинів проти основ національної безпеки складається з таких елементів як збирання (виявлення, фіксація (закріплення), вилучення доказів), дослідження та оцінка доказів. Досліджено, що з моменту ведення воєнного стану в Кримінальний процесуальний кодекс України були внесені зміни щодо регулювання процесу доказування, у тому числі це стосується злочинів проти основ національної безпеки. Зроблено висновок, що такі зміни викликають певні питання, які потребують доопрацювання з боку законодавця або роз’яснення Верховного суду. Особливо це актуально щодо злочинів проти основ національної безпеки, де більшість доказів збираються на території де ведуться бойові дії.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122803810","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЩОДО ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА","authors":"Денис Олексійович Колодін, Оксана Васильевна Степаненко","doi":"10.32782/klj/2023.1.44","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.44","url":null,"abstract":"На сьогодні, розробка методології досліджень проблем кримінального права обумовлена внесенням змін до кримінального законодавства, що мають на меті робити його відповідним до міжнародних стандартів, а також стрімким науково-технологічним розвитком, що сприяє оновленню знань, а також збільшенням обсягу інформації, що викликає необхідність уточнення та перегляду в кримінально-правовій доктрині основних понять. Впровадження змін та вирішення проблемних питань стає можливими завдяки використанню відповідного інструментарію – методології. У статті з’ясовано сучасний стан методології наукових досліджень проблем кримінального права та визначено головні перспективні напрями її удосконалення. Визначено спірні аспекти щодо дефініції поняття методології, рівнів методології та підходів до проведення кримінально-правових досліджень, проаналізовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження та їх роль при аналізі проблем кримінального права. Зроблено висновок, що від застосування належної методології наукових досліджень залежить можливість отримання необхідних результатів щодо проблем кримінального права. Зауважено, що методологія може забезпечити комплексний розвиток науки кримінального права, розв’язання проблемних завдань, раціональне застосування раніше отриманих результатів, вироблення нових науково обґрунтованих теоретичних положень, а також пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування задля вирішення неузгодженостей та суперечностей у кримінальному праві. Звернено увагу на тенденції розвитку методології досліджень проблем кримінального права та особливості застосування окремих методів дослідження.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"126 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128023364","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СФЕРА ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ","authors":"Т. О. Гуржій, В. Г. Чорна","doi":"10.32782/klj/2023.1.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.26","url":null,"abstract":"В даній статті визначено проблемні питання розвитку сфери дитячого харчування в Україні. Зазначено, що на сучасному етапі розвитку сфера дитячого харчування в Україні стикається з цілою низкою актуальних проблем, що гальмують її розвиток: 1) актуальність необхідних обсягів виробництва та обігу дитячого харчування в Україні, що визначається рівнем народжуваності, статистичними даними щодо чисельності кінцевого споживача; 2) економічні умови розвитку підприємств виробництва дитячого харчування в Україні; 3) ефективне нормативно-правове регулювання сфери дитячого харчування, зокрема, відповідність наявних нормативно-правових актів нормах та стандартам Європейського Союзу; 4) мало ефективна державна політика в сфері дитячого харчування: відсутність дієвих програм розвитку сфери дитячого харчування; відсутність систематизованих та системних заходів суб’єктів публічної адміністрації для сприяння розвитку та державної підтримки виробників дитячого харчування тощо. Акцентовано увагу, що негативна динаміка народжуваності сприяє зниженню обсягів виробництва дитячого харчування, адже, спостерігається спад попиту. В той же час, малі обсяги виробництва продукції спричиняють удорожчання виробничих процесів, що як результат є подорожчання дитячого харчування або ж виробники починають шукати більш дешевші складові дитячого харчування з метою зниження собівартості. Втім, за таких умов страждає кінцевий споживач. Відзначено, що на європейському ринку товари дитячого харчування мають високі оцінки та користуються попитом. Однак, експорт дитячого харчування в більшій мірі сприяє не розвитку сфери дитячого харчування, а отриманню власної вигоди виробникам дитячого харчування. Зазначається, що ефективна державна політика дає можливість сприяти розвитку вітчизняних підприємств дитячого харчування, що матиме лише позитивні сторони: забезпечення дітей здоровим та збалансованим дитячим харчуванням; податкові надходження додержавного бюджету; додаткові робочі місця на підприємствах тощо. Особливо актуальним є питання ефективної державної політики в сфері дитячого харчування в воєнний та післявоєнний період.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123775612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ОХОРОНИ ТВАРИННОГО СВІТУ","authors":"М. В. Волченко","doi":"10.32782/klj/2023.1.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.25","url":null,"abstract":"В даній статті розкрито засади державної політики щодо охорони тваринного світу. Визначено, що державна політика щодо охорони тваринного світу – це стратегічно визначені завдання та цілі, які реалізуються за певними напрямками діяльності публічної адміністрації, що має повноваження в сфері тваринного світу з метою отримання ефективних результатів щодо якісного розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу. Метою цієї державної програми є реалізація державної політики щодо розвитку, відтворення, раціонального використання тваринного світу, удосконалення методів його збереження. Завдання державної програми щодо розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу, яка повинна бути реалізована до 2030 року: створення умов для розвитку, збереження, відтворення видів тваринного світу, відновлення генофонду різних корисних популяцій тварин; запровадження сучасних методів розвитку, відтворення, раціонального використання тваринного світу; протидія інвазивним (чужорідним) видам тварин, що приносять шкоду мисливському господарству; удосконалення системи методів охорони тваринного світу; опрацювання ефективних методів розвитку, збереження та відтворення тварин. Об’єктом даної державної програми є весь тваринний світ. Напрямки державної програми щодо розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу, яка повинна бути реалізована до 2030 року: реалізація заходів щодо розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу; напрямом розвитку та підвищення рівня ефективності галузі тваринництва у сільськогосподарських підприємствах; здійснення засад реалізації принципів розвитку, збереження та відтворення тварин; розвиток комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів у тваринництві; оцінка та зменшення впливу негативних факторів на об’єкти тваринного світу; наукове обґрунтування розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу; науково-експертна оцінка розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу; доступність позикових коштів для розвитку матеріально-технічної бази; підвищення кваліфікації та фахового рівня, кадрове забезпечення що до здійснення діяльності по розвитку, збереженню та раціональному використанню тваринного світу; доступність позикових коштів для розвитку матеріально-технічної бази; розвиток міжнародного співробітництва щодо розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125507796","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИНДРОМ СТРУШЕНОЇ ДИТИНИ ЯК ОДИН ІЗ НАСЛІДКІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА","authors":"Ольга Леонідівна Беспаль","doi":"10.32782/klj/2023.1.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.10","url":null,"abstract":"Стаття присвячена одному з проявів жорстокого поводження з дитиною – «Синдрому струшеної дитини». Констатовано, що великий ступінь латентності даного насильства спричиняє складнощі в його вивченні, оскільки значна їх частина залишається невиявленими, без належної кримінально-правової оцінки, що в результаті негативно впливає на запобігання та протидію. Описано наслідки ССД, які не завжди можуть відразу проявитись та мають відтермінований характер, серед яких: розлади поведінки; затримка в розвитку; судоми; дитячий церебральний параліч; порушення зору або сліпота; вади слуху; смерть. Проаналізовано досвід деяких зарубіжних країн в протидії ССД, статистичні дані та заходи, які вживаються ними задля недопущення ССД. За сучасними уявленнями, ССН є однією з основних причин смерті немовлят. За офіційними даними США, кожна четверта дитина, яка стала жертвою ССД, помирає від отриманих травм. Лише за офіційними даними: у США щороку зазнають струсу 1000–3000 дітей; у Франції – від 180 до 200 дітей; в Німеччині – від 100 до 200 дітей. наведені вище дані щодо кількості жертв ССД в різних країнах є значно нижчими й не відображають реальні масштаби випадків такого виду насильства. В Україні немає статистичних даних щодо кількості дітей, які зазнали ССД й відповідно, не встановлюється вказаний діагноз потерпілим. Констатовано, що багато осіб не проінформовані про небезпеку струшування й про ті наслідки, до яких воно може призвести, тому вкрай важливо систематично проводити просвітницькі заходи для майбутніх батьків або осіб, які вже мають маленьких дітей. У зв’язку з цим варто багато ресурсів (матеріальних, інтелектуальних) спрямувати на соціальну рекламу, за допомогою якої якомога більше осіб ознайомити з небезпекою струсу немовлят і тяжких наслідків, до яких це може призвести. Висловлено пропозицію видавати інформативні матеріали про небезпеку ССД та його наслідки під час виписки батькам новонароджених разом з одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка». Також запропоновано вжиття заходів, які можуть бути реалізовані в Україні, із врахуванням досвіду роботи в деяких зарубіжних країнах громадських, благодійних, державних організацій, волонтерських груп тощо, які докладають багато зусиль задля запобігання та протидії ССД.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124040410","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОКТРИНАЛЬНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ПРАВА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"Я. О. Тицька, Н. С. Поварчук","doi":"10.32782/klj/2023.1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.6","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню юридичної природи права інформаційних технологій, яке перебуває на етапі становлення та розвитку. Аналізується сучасний стан науки права інформаційних технологій. Досліджуються різні позиції науковців щодо визначення статусу права інформаційних технологій. Особлива увага звертається на те, що право інформаційних технологій набуває дедалі більшої значущості в юридичній науці. Зазначено, що на даному етапі його розвитку необхідно здійснити глибокий аналіз та переосмислення концептуальних підходів до його статусу. В статті акцентується увага на трансформації поглядів відносно юридичної природи права інформаційних технологій. Розглядається обґрунтування введення в науковий обіг нової комплексної галузі права – права інформаційних технологій. Наголошується, що право інформаційних технологій – не штучний феномен, а закономірний результат розвитку економічних відносин, котрі виникають, змінюються та припиняються в сфері інформаційних технологій. Тому слід говорити про початок його формування і потрібно докласти чимало зусиль для розробки і становлення права інформаційних технологій як одного з найбільш перспективних напрямів розвитку сучасної юриспруденції. Здійснено аналіз різних підходів щодо визначення юридичної природи права інформаційних технологій, а саме: як комплексної галузі права, що знаходиться лише на стадії становлення, як нормативно-правового масиву, як спеціальної частини інформаційного права, як концепту. Акцентовано увагу на тому, що категорія права інформаційних технологій виступає в якості складного явища, що містить в собі норми з різних галузей права, але при цьому регулює власний блок суспільних відносин. В результаті проведеного дослідження доведено, що право інформаційних технологій є галуззю нового покоління, структура котрої представляє собою широку систему усталених інститутів, призначених для реалізації певної, чітко визначеної функції держави – побудова цифрової держави.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131922821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРИРОДА ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ","authors":"Юліана Андріївна Васильченко","doi":"10.32782/klj/2023.1.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.23","url":null,"abstract":"У статті охарактеризовано зміст поняття «правовий статус» та зроблено спробу розкрити природу правового статусу Державної інспекції архітектури та містобудування України крізь призму її компетенції, прав та відповідальності. Зокрема запропоновано визначення терміну «правовий статус Державної інспекції архітектури та містобудування України» як системи визначених у правових нормах і положеннях прав, обов’язків та відповідальності цього органу влади із властивою їм системністю, що характеризують його правове становище та визначають місце в системі органів виконавчої влади. Також наведено основні права, якими наділено цей орган, та зазначено про визначену законодавством відповідальність його посадових осіб. До прав віднесено, окрім іншого, можливість взаємодії з різними юридичними та фізичними особами, а також отримання від них необхідних інформації та документів; користування інформаційними базами даних владних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами; вимагати від визначених органів проведення контролю; проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів тощо. Особливу увагу приділено повноваженням цього органу влади, які запропоновано розподілити на чотири групи: щодо опосередкованого контролю та нагляду, з безпосереднього контролю та нагляду, щодо притягнення підконтрольних суб’єктів до відповідальності, організаційні. Насамкінець проаналізовано ключові проблеми в діяльності цієї інспекції, пов’язані з недосконалістю відповідної нормативно-правової бази; недостатньою відкритістю та прозорістю дій владних органів, пов’язаних зі сферою забудови, веденням містобудівного кадастру; відсутністю взаємодії Державної інспекції архітектури та містобудування України з іншими органами влади і громадськістю; відсутністю реального контролю з боку суспільства тощо.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123877927","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОРУПЦІЙНІСТЬ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН РІВНЯ РЕАЛЬНОЇ ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ","authors":"О. Л. Макаренков","doi":"10.32782/klj/2023.1.32","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.32","url":null,"abstract":"У статті досліджено корупційність кадрової політики у сфері публічно-правових відносин рівня реальної загрози національній безпеці. Визначено, що корупційна кадрова політика у сфері публічно-правових відносин формує реальну загрозу для національної безпеки тоді, коли рівень детермінованих нею викривлень сягає більше чверті від загального обсягу цих відносин. Цей показник на рівні двох третин означає критичну потребу у допомозі з відновлення доброчесності від націй, які зберегли себе вільними від корупції. Недоброчесна кадрова політика являє собою проблему, для вирішення якої потрібна сукупність правових норм рівня щонайменше окремого інституту чи підгалузі права. Суміжні правові регулятори знаходимо в межах правового інституту протидії конфлікту інтересу. Встановлено, що саме на зв’язки доброчесної кадрової політики із процедурами запобігання і врегулювання конфлікту інтересів вказує чинна антикорупційна стратегія України. Наголошено, що корупційна кадрова політика суттєво вичерпує зміст конфлікту інтересів в частині втрати ефективності внаслідок наймання працівників не за професійними ознаками. Хоча саме і тільки на ці якості є публічний запит, що і складає в даному випадку суть публічного інтересу. Викривлення кадрової політики полягає у тому, що таке наймання відбувається за непрофесійними чинниками, які складають приватний інтерес, що суперечить публічному інтересу. Це зумовлює організаційну дисфункцію правових відносин, зокрема у сфері забезпечення публічного інтересу. При цьому приватний інтерес особи, яка провадить корупційну кадрову політику переслідує отримання грошей і/або задоволення інших власних потреб. Мотивом такої особи стають спорідненість, товаришування, дружба з тією особою, яку вона призначає чи обирає. Онтологія цієї мотивації може знаходитись також в інших особистих і/або матеріальних причинах. Відзначено, що приватний інтерес особи, яку призначають чи обирають на посаду, тобто в інтересах якої здійснюється корумпована кадрова політика, полягає в обійманні бажаної посади та вигоди, яка із цим пов’язана (престижу, визнання, влади тощо).","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"288 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131742655","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}