Kyiv Law Journal最新文献

{"title":"ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄС","authors":"К. М. Гуртова","doi":"10.32782/klj/2023.4.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.23","url":null,"abstract":"Анотація. Стаття присвячується осмисленню теоретичних і практичних засад адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу як одного з головних компонентів євроінтеграційного курсу України, визначення рівня нормативно-правового забезпечення євроадаптаційної діяльності, особливостей побудови та функціонування чинного євроадаптаційного інституційного механізму України. Зазначено, що одним із критеріїв надання членства в ЄС є здатність країни-кандидата прийняти на себе зобов’язання, пов’язані з членством у ЄС, тобто на момент вступу до ЄС, імплементувати всі елементи acquis communautaire в свою національну правову систему, адаптувати проєкти нормативних актів і конвенції Євросоюзу та забезпечити їхнє практичне використання в національній правовій системі. Визначено, що концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу визначає відповідні етапи адаптації законодавства. Проаналізовано основні засади вступу України до Євросоюзу, розглянуто аспекти адаптації українського законодавства до вимог та стандартів ЄС, наголошено, що адаптація законодавства України до законодавства ЄС передбачає зближення національного законодавства з сучасною європейською системою права. Вказано, що адаптація є складовою інтеграційних процесів та передумовою гармонізації національного законодавства з законодавством міжнародних організацій, а також відзначено, що адаптація національного законодавства до законодавства міжнародних організацій здійснюється уповноваженими органами державної влади за допомогою правотворчості, планування, координації та контролю. Автор узагальнив дефініцію правової категорії «адаптація законодавства», виокремив ознаки процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу і зробив певні пропозиції щодо удосконалення механізму адаптації національного законодавства.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 23","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139620848","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ","authors":"О. А. Линник","doi":"10.32782/klj/2023.4.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.10","url":null,"abstract":"Анотація. В статті розглянуто публічне адміністрування інвестицій в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Якість управління державними інвестиціями була та поки що залишається невисокою, а до недоліків національної системи управління державними інвестиціями слід віднести: відсутність стратегічного планування суспільних інвестицій на загальнодержавному рівні, що ускладнює визначення пріоритетів та робить процес відбору інвестиційних проектів уразливим до впливу лобістських атак і кулуарних домовленостей; брак єдиних процедур розгляду й відбору інвестиційних проектів, які фінансуються з державного бюджету, що впливає на обґрунтованість відповідних рішень та можливість завершення й повноцінного функціонування таких проектів у майбутньому; відсутність єдиної, деталізованої методології розроблення проектів щодо їх оцінки, що обумовлює низьку інституційну спроможність проведення останньої та аналогічний фаховий рівень державних службовців у інвестиційній сфері; незадовільні моніторинг і контроль показників реалізації проектів на центральному рівні, несформованість єдиної бази даних інвестиційних проектів, що знижує транспарентність інвестиційного процесу та ефективність державних інвестицій; недостатнє ресурсне забезпечення системи координації управління державними інвестиціями, брак кадрового резерву професійних менеджерів із реалізації масштабних проектів у системі органів влади, що в більшості випадків спричиняє низьку якість підготовки інвестиційних проектів і ускладнює їх реалізацію. Державне інвестування має бути пов’язаним зі стратегією розвитку держави, що базується на оцінці потенційних можливостей та перешкод для зростання і створення робочих місць у кожному регіоні (або населеному пункті). Інвестиційні стратегії повинні мати чітко визначені політичні цілі, ґрунтуватися на фактах, які вказують на здатність регіону ефективно використовувати інвестиції і забезпечувати власні конкурентоспроможність та сталий, інклюзивний розвиток в контексті глобальних тенденцій. Відбір інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, а також експертних висновків за результатами проведення експертної оцінки їх економічної ефективності. Публічні закупівлі, згідно з позицією ОЕСР, є невід’ємною частиною державних інвестицій, а також державною діяльністю, найбільш вразливою до марнотратства, шахрайства та корупції. Проблемні системи закупівель можуть підірвати цілісність інвестиційного процесу, відлякати інвесторів і поставити під загрозу досягнення цілей політики. Тому держава повинна забезпечити максимальну прозорість на всіх етапах закупівельного циклу, сприяти підвищенню професіоналізму закупівельників і створити чіткі механізми підзвітності та контролю.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 34","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139621596","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ГАРАНТІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ В УКРАЇНІ","authors":"О. В. Кобко","doi":"10.32782/klj/2023.4.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.9","url":null,"abstract":"Анотація. Визначено, що Верховна Рада України, як законодавчий орган приймає Закони України та постанови. Вона проводить парламентські слухання за допомогою яких відбувається активізація нормотворчої діяльності органів виконавчої влади на основі наданих рекомендацій і пропозицій. Окремо визначено, що при Верховній Раді України створений інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, акти якого мають індивідуальний або рекомендаційний чи роз’яснювальний характер. Схарактеризовано акти Президента України та Кабінету Міністрів України як суб’єктів нормотворчої діяльності у сфері гарантування професійної діяльності журналістів в Україні, захисту та забезпечення їхніх професійних прав. Уточнюється, що найбільшу кількість нормативно-правових актів у досліджуваній площині видають міністерства та центральні органи виконавчої влади. Звернено увагу на гарантії професійної діяльності журналістів в Україні, які об’єктивуються у межах міжнародних актів та у випадку офіційного визнання юридичної сили становлять об’єднану з національними складову вітчизняного медійного, інформаційного, трудового, соціального іншого законодавства України. Визначено, що окрему ланку з таких займають акти рекомендаційного характеру, які також просувають ідею дотримання прав і свобод журналістів. Уточнюється, що попри те, що ці акти не мають регуляторного характеру, вони впливають на формування суспільної думки та стимулюють міжнародні організації до прийняття міжнародних документів. Узагальнюється, що гарантії професійної діяльності журналістів в Україні об’єктивуються у межах: 1) системи нормативно-правових актів, які встановлюють загальні гарантії щодо дотримання і захисту основних прав і свобод як людини і громадянина, так і професійних журналістів від посягань на свободу висловлювання думок, отримання інформації, від переслідування за висловлювання ідей тощо; 2) системи нормативно-правових актів, які встановлюють конкретні гарантії професійної діяльності журналістів в Україні, деталізуючи їхні професійні права, умови праці та рамки правової поведінки осіб, взаємодіючих з журналістами під час реалізації ними їхнього соціального призначення; 3) системи рекомендаційних актів, які покликані просувати та зміцнювати механізми забезпечення свободи слова, захист прав журналістів та розвиток демократії загалом.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139622415","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСАМИ В УКРАЇНІ ЯК СКЛАДОВА ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ","authors":"Максим Поліщук","doi":"10.32782/klj/2023.4.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.11","url":null,"abstract":"Анотація. Контроль за використанням міжнародних фінансів в Україні є складною і багатогранною проблемою. Вона має важливе значення для забезпечення ефективного управління державними фінансами, запобігання корупції та захисту інтересів держави. У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти забезпечення контролю за міжнародними фінансами в Україні, аналізуються основні принципи контролю за використанням міжнародної фінансової допомоги, вітчизняне законодавство у цій сфері, а також досвід міжнародних організацій. Пропонується ряд заходів, які можуть бути впроваджені для покращення контролю за міжнародними фінансами в Україні. Зокрема, пропонується взяти за основу побудови ефективного механізму контролю принципи INTOSAI (міжнародної організації вищих контрольних органів), Лімської декларації по боротьбі з корупцією, Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги, а також практики прогресивних зарубіжних країн (як приклад, діяльність Федеральної рахункової палати Німеччини). Також в статті проаналізовано механізми залучення і контролю використання міжнародних фінансів, передбачені чинним законодавством України, зокрема, Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153, Порядком підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 70 та Порядком реалізації експериментального проекту із створення, впровадження та забезпечення функціонування Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 року № 1286. В статті наголошується, що контроль – це не самоціль, а невід’ємна частина загальнодержавної системи регулювання суспільних відносин, і запропоновані у статті заходи із забезпечення контролю за міжнародними фінансами дозволять підвищити ефективність їх використання для забезпечення функцій держави.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139622684","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАН ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ У 2020–2022 РОКАХ (ОКРЕМІ КІЛЬКІСНО-ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ)","authors":"Н. А. Ободов, О. Л. Беспаль","doi":"10.32782/klj/2023.4.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.16","url":null,"abstract":"Анотація. Дана наукова стаття присвячена висвітленню кількісно-якісних показників злочинності в Україні у 2020–2022 роках та їх аналізу, з урахуванням науково-емпіричних методів. Аналіз стану злочинності в Україні здійснюється з використанням статистичної інформації про кількість кримінальних правопорушень за певний період часу (місяць, квартал, рік). Втім, лише порівняння кількісних показників кримінальних правопорушень за певні звітні періоди, не дасть можливості отримати більш деталізовану об’єктивну інформацію про криміногенну ситуацію в країні, а тому використання кількісних та якісних показників злочинності, як структура, характер та географія злочинності, набуває особливо важливого значення. На основі статистичних даних Офісу Генерального прокуратура, наведено показники злочинності за 2020–2022 рр., де подано динаміку злочинності, в тому числі за ступенем тяжкості, видом поселення, формою вини, також проаналізовано показники окремих насильницьких злочинів. Зазначена інформація подана, в тому числі, у виді таблиць. Окреслено криміногенні наслідки, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії на територію України, а також вплив змін та доповнень до Кримінального кодексу України на криміногенну ситуацію, визначено можливі детермінанти кількісно-якісних змін. Зроблено загальний висновок, що протягом останніх трьох років (2020–2022 рр.) показники переважно мали тенденцію до зменшення, однак з початком широкомасштабної війни дані за 2022 р. з багатьох видів кримінальних правопорушень в рази збільшились (серед яких злочини проти основ національної безпеки; кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; військові кримінальні правопорушення). На основі проведеного дослідження висунуто пропозиції щодо запобігання кримінальним правопорушенням на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях. Запропоновані варіанти запобігання злочинності в майбутньому, зменшення кількості правопорушень, де враховано міжнародний досвід протидії та зменшенню кількості злочинних проявів суспільства, зважаючи на європейську інтеграцію України.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 45","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139621637","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБИ ПОХИЛОГО ВІКУ ЯК ВРАЗЛИВА КАТЕГОРІЯ ПОТЕРПІЛИХ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА","authors":"В. В. Панасюк, Юлія Борисівна Комаринська","doi":"10.32782/klj/2023.4.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.20","url":null,"abstract":"Анотація. Насильство залишається однією з найпоширеніших форм порушень прав людини. Причини його пов’язані з економічною ситуацією в країні, соціальними нормами і ставленням до насильства. Від домашнього насильства можуть страждати всі члени сім’ї, але найчастіше від нього страждають слабкі, нездатні до самозахисту та залежні члени родини: діти, люди похилого віку, люди з фізичними або розумовими вадами. Іншими словами, такі люди, які є найбільш вразливими. Саме тому багато хто з них не повідомляє про негативне, насильницьке ставлення до них, а сприймають його як невідворотне явище, не знаючи про можливий правовий захист, а в разі звернення по допомогу до органів влади, відчувають, не серйозне сприйняття існуючої проблеми. Це, в свою чергу, тягне за собою замовчування фактів домашнього насильства, тобто латентність цього протиправного діяння. Люди похилого віку, пенсіонери, люди з інвалідністю та самотні люди продовжують залишатися найбільш вразливим сегментом суспільства, що зумовлює необхідність виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню домашнього насильства, та вжиття певних заходів для захисту прав потерпілих. Стаття присвячена виокремленню соціальних та психолого-криміналістичних характеристик осіб похилого віку, що дозволяють визначити їх як вразливу категорію потерпілих. Для досягнення мети статті нами було використано загальнонаукові методи системності та комплексності знань, єдності теорії і практики. За допомогою загальнофілософських методів (аналізу і синтезу, індукції та дедукції) здійснено понятійну ідентифікацію досліджуваних явищ, визначено їх ознаки, узагальнено та сформульовано відповідні дефініції, логічну побудову структури самого дослідження. У дослідженні здійснено аналіз психологічних характеристик особи похилого віку, що слугувало підґрунтям для розслідування домашнього насильства щодо даної категорії осіб. Крім цього, було використано метод порівняння та узагальнення, проаналізовано практику різних країн світу та обрано найбільш відповідний приклад, який можливо застосовувати в Україні.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139622653","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАХИСТ УЧАСНИКІВ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА: УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ","authors":"С. В. Ковмир","doi":"10.32782/klj/2023.4.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.19","url":null,"abstract":"Анотація. У статті проаналізовано методологію прийняття управлінських рішень у слабоструктурованих та неструктурованих системах, що пов’язані з захистом учасників кримінального судочинства. Досліджено особливості творчого підходу в процесі обрання оптимальної стратегії захисту, акцентовано увагу на дуалістичності формальних та неформальних методів управління, необхідності залучення для вирішення безпекових питань методів якісного аналізу та експертних оцінок. Метою дослідження є вивчення управлінських аспектів у межах програм захисту учасників кримінального судочинства та аналіз співвідношення об’єктивного й суб’єктивного у процесі прийняття управлінських рішень суб’єктами, який такий захист забезпечують. Автор зробив акцент на необхідності залучення для вирішення управлінських завдань у сфері захисту свідків і потерпілих прогностичних платформ на базі штучного інтелекту та експертних систем. Зосереджено увагу на реалізації управлінських рішень під час забезпечення безпеки свідків і потерпілих в Україні. Проаналізовано перспективи застосування в предиктивних платформах захисту свідків регресійних моделей та нейронних мереж. Підкреслено важливість створення якісних інформаційних систем на базі сучасних методів OSINT-аналітики для зниження фактору суб’єктивності під час збирання та класифікації такої інформації. Звернуто увагу на необхідності створення дієвої системи оцінювання ризиків стосовно осіб, які потребують захист у зв’язку з їх участю в кримінальному провадженні, через оновлення положень законодавчих та підзаконних актів, внутрішніх інструкцій для реалізації чіткого й дієвого механізму ідентифікації загроз, ризиків і причинно-наслідкових зв’язків між участю особи в розслідуванні злочину та можливому посткримінальному впливі на нього або його близьких. На думку автора, створення ефективних управлінських інструментів для сприяння суб’єктам, які забезпечують таку безпеку, в ухваленні ефективних та своєчасних управлінських рішень, має забезпечити дієвий захист свідків і потерпілих через запровадження на всіх рівнях безпеки чітких процедур та алгоритмів керування програмами захисту. Розвиток сучасних інформаційних технологій сприятиме еволюції предиктивних моделей для запобігання злочинності в сфері захисту учасників кримінального судочинства, що дозволить вирішувати управлінські завдання на принципово якісному рівні.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139622749","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ","authors":"Р. П. Лаврьонов","doi":"10.32782/klj/2023.4.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.14","url":null,"abstract":"Анотація. Присвячена дослідженню проблем кримінальної відповідальності за злочини проти порядку несення військової служби за кримінальним законодавством України. Розглянуті історичні засади кримінальної відповідальності за військові злочини, та визначена обумовленість кримінальної відповідальності за ці злочини. Дана стаття присвячена аналізу історичного дискурсу, пов’язаного із кримінальною відповідальністю за військові злочини. Автор розглядає розвиток правових норм і стандартів, які стосуються військових злочинів, відповідно до міжнародного та національного законодавства. Перегляд історичного контексту дозволяє авторові висвітлити еволюцію уявлень про військову відповідальність, враховуючи зміни в політичному, соціальному та культурному середовищі. Стаття розглядає ключові періоди та етапи, коли формувалася концепція військової кримінальної відповідальності, враховуючи важливі події та міжнародні конфлікти. Особлива увага приділяється ролі міжнародних трибуналів та судів у визначенні та покаранні військових злочинів. Автор також розглядає сучасні виклики і тенденції в області військової кримінальної відповідальності, зокрема, враховуючи зміни в характері збройних конфліктів, роль нових технологій та глобальні виклики в забезпеченні справедливості. Ця стаття спрямована на вивчення історичних та сучасних аспектів правового регулювання військових злочинів, а також на розуміння динаміки змін у підходах до військової кримінальної відповідальності в контексті міжнародного співтовариства. Актуальність дослідження «Історичний дискурс кримінальної відповідальності за військові злочини» надзвичайно важлива у контексті сучасних світових подій та розвитку міжнародного права. Зокрема, дослідження такої теми має кілька ключових аспектів актуальності: 1. Міжнародні конфлікти та військові дії. 2. Міжнародна юстиція та трибунали. 3. Етика та гуманітарне право. 4. Глобальні виклики. Отже, дослідження історичного дискурсу є важливим кроком у поглибленому розумінні проблем військових злочинів та сприяє розвитку ефективних міжнародних механізмів їх запобігання та покарання.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139622969","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"METHODOLOGY OF FORENSIC PREVENTION OF CRIMES AGAINST THE FOUNDATIONS OF NATIONAL SECURITY","authors":"O. V. Batiuk, O. О. Novykova","doi":"10.32782/klj/2023.4.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.18","url":null,"abstract":"Abstract. In the provisions of the scientific article, the authors conduct a scientific study and formulate scientific theoretical provisions in the field of forensic science on the concept of the methodology of forensic prevention of crimes against the foundations of national security, its sources, techniques, special methods, forms and purposes of application of the methodology of forensic prevention of crimes against the foundations of national security. On this basis, the authors propose to fix in the theoretical provisions of the science of forensics such a definition as the methodology of forensic prevention of crimes against the foundations of national security, to form the subject matter of the methodology of forensic prevention of crimes against the foundations of national security, to determine in what aspects the methodology of forensic prevention of crimes against the foundations of national security is considered, its theoretical and practical significance, types, forms, levels, subjects and objects of the methodology of forensic prevention of crimes against the foundations of national security and to characterise the features of forensic prevention of crimes against the foundations of national security. The authors define that the subject of forensic prevention of crimes in general and against national security in particular is scientific provisions and practical recommendations on technical and forensic means, techniques and methods of detecting, recording and investigating criminogenic circumstances, tactical methods and means of their most effective detection and elimination, as well as prevention and suppression of crimes and forensic methods or systems of techniques for detecting and eliminating the causes and conditions of crime, as well as suppression and prevention of crime. As a conclusion, the authors propose to adopt the Law of Ukraine “On Prevention of Criminal Offences”, which would contain general directions, forms, methods of preventive activities in relation to criminal offences, define the range of participants in these activities, their legal status, scope of activity, and criteria for assessing the effectiveness of work. This law will become a procedurally enshrined “tools” for the prevention of crimes in general and crimes against the foundations of national security in particular.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139622710","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ В ОБОРОННОМУ СЕКТОРІ","authors":"В. А. Тимошенко, М. Ю. Карпенко, О. П. Котляренко","doi":"10.32782/klj/2023.4.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.12","url":null,"abstract":"Анотація. Корупція в оборонному секторі особливо небезпечна, тому що на цю сферу загалом припадає значна частина бюджету. Тим більше в період дії воєнного стану. Наслідки корупції в оборонному секторі можуть призвести до небезпеки, регіональної нестабільності та неспроможності держави вчасно реагувати на зовнішню небезпеку. Дана наукова стаття присвячена питанню адміністративно-правового механізму запобігання корупції в оборонному секторі. Авторами статті здійснено аналіз доктринальних визначень в сфері правових механізмів запобігання корупції. Авторами здійснено огляд норм Закону України «Про запобігання корупції» в частині діючих інструментів попередження корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень. Зокрема, обмеження щодо: використання службових повноважень, одержання подарунків, одержання неправомірної вигоди, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, спільної роботи близьких осіб, тощо. В тому числі, авторами звернено увагу на такий інструмент запобігання корупції як фінансовий контроль та його актуальне нормативне врегулювання. Проведено огляд змін до чинного законодавства України в частині електронного декларування – Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» – стосовно осіб, які відносяться до оборонного сектору. Авторами акцентовано увагу на новелах в законодавстві, що стосується подання фінансової звітності, враховуючи наявний воєнний стан в нашій державі. Автори статті прийшли до висновку, що основною метою функціонування адміністративно-правового механізму запобігання корупції є забезпечення превентивної функції як одного із напрямів державно- правової політики держави в сфері запобігання корупції.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139622909","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}