Kyiv Law Journal最新文献

{"title":"ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ В УКРАЇНІ","authors":"О. Ю. Дрозд","doi":"10.32782/klj/2023.1.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.27","url":null,"abstract":"У статті проведена теоретико-правова характеристика відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією в Україні. Визначено, що одним із механізмів запобігання та протидії корупції є адміністративна відповідальність. Підкреслюється, що в Україні існують різні види адміністративної відповідальності, з яких антикорупційна є однією з найпоширеніших. Метою відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією є встановлення та забезпечення обов’язку суб’єкта відповідати за корупційний прояв, запобігаючи таким чином корупційним діянням у правовій системі. Встановлено, що адміністративні норми, визначені розділом 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення мають відсильний характер та широку сферу дії, що пов’язана з трудовими нормами (сумісництво, одержання подарунків, конфлікт інтересів), екологічними нормами (оцінки впливу на довкілля), законодавчими антикорупційними обмеженнями (вимоги фінансового контролю, розміщення ставок на спорт, невжиття заходів щодо протидії корупції, незаконне використання інформації). Зазначається, що адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією з об’єктивної сторони вчиняються у формі простих (однократних), складних та альтернативних протиправних дій (діянь), або незаконної бездіяльності (наприклад, невжиття заходів щодо протидії корупції). Суб’єктами адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією є всі особи, на діяльність та правовий статус яких поширюється дія спеціалізованого Закону України «Про запобігання корупції». Визначено, що у більшості випадком санкцією за такі адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією є штраф, що несе фінансово-негативні наслідки для суб’єкта правопорушення.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122553939","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОХОРОНА ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ","authors":"А. В. Чукаєва","doi":"10.32782/klj/2023.1.37","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.37","url":null,"abstract":"В статті наголошено, що поняття «забезпечення охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні» має досить важливе значення, оскільки правовому регулюванню загалом і адміністративно-правовому регулюванню зокрема підданий не сам об’єкт промислової власності, а суспільні відносини, що безпосередньо становлять привід його забезпечення. Тож забезпечення охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні являє собою соціальний процес – комплекс правових, організаційних та інших заходів, який постійно розвивається, прагне до визначеної мети, тісно пов’язаної з охороною промислової власності, стимулюванням подальшого розвитку та ін. Визначено, що видача охоронного документа уповноваженими державними органами, з одного боку, свідчить про підтвердження визнання державою факту охороноздатності та належності до конкретного об’єкту промислової власності, а також обов’язку держави за необхідності надати правовий захист. З другого – з видачею охоронного документа виникають не тільки певні суб’єктивні права, а й відповідні суб’єктивні обов’язки, у разі невиконання яких настають відповідні правові наслідки – припинення наданої правової охорони. Зроблено висновок, що під забезпеченням охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні слід розуміти комплекс правових, організаційних та інших способів, який постійно розвивається, прагне до визначеної мети, тісно пов’язаної з охороною промислової власності, стимулюванням подальшого розвитку та ін. Забезпечення адміністративної охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні являє собою сукупність відносин, які складаються в процесі розробки і (або) реалізації заходів щодо охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні у процесі набуття права промислової власності, державним регулюванням здійснення цього права, а також охорони та захисту в адміністративному порядку. Адміністративно-правове забезпечення передбачає насамперед регулювання за допомогою норм адміністративного права суспільних відносин, що виникають для та в процесі реалізації прав на об’єкти промислової власності в Україні, вплив на них з допомогою передбачених в законодавстві елементів.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129166287","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПЕЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ПРАЦІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИЦІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"А. О. Немцева","doi":"10.32782/klj/2023.1.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.16","url":null,"abstract":"В статті досліджено соціально-правові гарантії праці науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Виокремлено аспекти, що притаманні спеціально-правовим гарантіям праці науково-педагогічних працівників, зокрема: цільова ознака, що виражається у забезпеченні безперешкодного й ефективного здійснення прав і обов’язків учасників освітнього процесу; матеріальна ознака, що передбачає необхідність формування належних умов соціально-побутового забезпечення; процесуальна ознака, що має на меті врегулювання умов участі державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, а також громадян у процесах взаємодії з науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти у передбачених законом випадках; казуальна ознака, що має прояв у функціонуванні після настання юридичних фактів, з якими пов’язується набуття статусу наукового-педагогічного працівника, до досягнення певного, заздалегідь передбаченого результату. Наголошено, що в період впровадження воєнного стану в Україні до спеціально-правових гарантій праці науково-педагогічних працівників, слід віднести ті, що передбачені для внутрішньо переміщених осіб. Обґрунтовано що: 1) спеціальні ознаки гарантій праці науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти визначаються: а) особливим правовим статусом цієї категорії працівників; б) специфікою правового закріплення таких гарантій; 2) виходячи з нині діючою юридичної регламентації гарантій праці науково-педагогічних працівників закладів освіти, доцільним вбачається виокремлення і спеціально- правових гарантій праці науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, які діятимуть виключно щодо даної категорії працівників. Обґрунтовано, що спеціально-правові гарантії є об’єктивними за своєю природою чинниками, що впливають на ефективність діяльності науково-педагогічних працівників та містяться у галузевому законодавстві. Доведено, що змістовно до гарантій праці науково-педагогічних працівників можна віднести положення про: скорочену тривалість робочого часу; визначення норм часу навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи закладом вищої освіти; встановлення максимального навчального навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника; право науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників закладів вищої освіти всіх форм власності на: академічну свободу, академічну мобільність для провадження професійної діяльності, захист професійної честі та гідності, участь в управлінні закладом вищої освіти, тощо). Наведено нормативно-правовий акт, у якому міститься відсилка на наявність спеціального врегулювання пенсійного забезпечення науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано доцільність внесення змін в чинне законодавство у частині врегулювання питань пенсійного забезпечення науково-педагогічних працівників Проаналізовано підзаконні нормативно-правові акти, якими регламентовано спеціально-правові гарантії праці науково-педагогічних працівників.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"660 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133365462","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ПРИНЦИПІВ КОНСТИТУЦІНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА США","authors":"Ю. О. Улянченко","doi":"10.32782/klj/2023.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.9","url":null,"abstract":"Дана наукова стаття присвячена актуальним проблемам сутності та змісту принципів конституційно-правового статусу засобів масової інформації в Україні та США. Здійснено обґрунтування дослідження конституційно-правового статусу засобів масової інформації, його складових, а також проаналізовано перспективи та недоліки даного статусу в період сьогодення. Визначено конституційно-правові засади організації та діяльності ЗМІ в Україні та США, досліджено місце та статус ЗМІ в сучасному громадянському суспільстві, проаналізовано їхню роль в повсякденному житті суспільства, подано науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на удосконалення діяльності ЗМІ, як в Україні так і в США. Проаналізовано порушення прав та статусу засобів масової інформації, закріплених у Конституції України. Вказано основні причини порушення основ конституційного статусу ЗМІ, наведено класифікацію ЗМІ відповідно до ступеня залежності від держави. З’ясовано, що сьогодні в усьому світі найбільшу цінність містить в собі інформація. Люди постійно сприймають нову інформацію, деколи навіть не помічаючи цього. Телебачення, радіо, газети, журнали, інтернет – є її джерелом, або іншими словами – засобами масової інформації. Що стосується України та США, то вони не стали винятком серед інших держав світу. Чи то політична багатосторонність, чи будь-які інші досить важливі чи сенсаційні новини – вони потребують інформування суспільства. В результаті таку необхідність в отриманні нових відомостей забезпечують мас-медіа. Саме це й обумовлює необхідність регулювання організації і діяльності ЗМІ, що в результаті постає одним із головних завдань, як України так і США. Слід зазначити, що проблема конституційно-правових засад організації та діяльності ЗМІ є багатоаспектною, що зумовило активізацію учених та практиків щодо вивчення та вироблення наукових напрацювань із даної теми.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131444753","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНОГО ІЗ ВИКРАДЕННЯМ, ПРИВЛАСНЕННЯМ, ВИМАГАННЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЕМ ЗБРОЇ, БОЙОВИХ ПРИПАСІВ, ВИБУХОВИХ АБО ІНШИХ БОЙОВИХ РЕЧОВИН, ЗАСОБІВ ПЕРЕСУВАННЯ, ВІЙСЬКОВОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ЧИ ІНШОГО ВІЙС","authors":"Р. Д. Кіт","doi":"10.32782/klj/2023.1.43","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.43","url":null,"abstract":"Стаття присвячена суб’єктивним ознакам, визначені ознаки вина, мотив та мета при викраденні, привласненні, вимаганні військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Досліджуються думки науковців стосовно вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення передбачено ст. 410 КК України. Висловлені власні думки стосовно форм вини, які можуть бути використані при вчинення викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Надалі розглядаються думки науковців стосовно поняття мети та мотиву аналізованого складу кримінального правопорушення. Надалі аналізується думка Верховного Суду з зазначеного питання. Запропоновані власні міркування та пропозиції щодо зміни теоретичного сприйняття мотиву та мети при вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 410 КК України. Крім того аналізується ставлення суду до факультативної ознаки кримінального правопорушення, а саме мотиву вчинення зазначеного правопорушення. Доводиться думка з приводу важливості визначення мотиву при вчиненні кримінального правопорушення. Наприкінці зроблені висновки та пропозиції, щодо удосконалення сприйняття суб’єктивних ознак проаналізованого кримінального правопорушення ст. 410 КК України «Викраденням, привласненням, вимаганням військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем».","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131421429","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ","authors":"І. В. Ярощук","doi":"10.32782/klj/2023.1.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.21","url":null,"abstract":"Стаття висвітлює, що систематизація нормативно-правового регулювання законодавства є важливим заходом на шляху до європейської інтеграції. Стаття розкриває роль правових приписів щодо забезпечення екологічної безпеки, які наповнюють сьогодні більшість законодавчих і підзаконних актів України і тим самим справляють комплексний, міжгалузевий, наскрізний та універсальний вплив на регламентацію різних правовідносин, особливо у частині здійснення екологічно небезпечної, ризикованої діяльності. Зазначається, що в Україні лише формуються законодавчі вимоги до екологічної безпечності будівельних матеріалів які мають включати розвиток підзаконних нормативно-правових актів, що розкриватимуть особливості забезпечення екологічної безпеки різних видів будівельних матеріалів на усіх етапах їх виготовлення і реалізації, що відповідатиме вимогам систематизації такого законодавства в будівельній галузі. Створення системи екологічної безпеки є новим елементом національної безпеки, підґрунтям якої має стати організаційно-правовий, соціально-політичний, господарський механізм. Законодавство Європейського Союзу та України орієнтоване на забезпечення та підтримання сприятливого стану навколишнього середовища, тому правовий, соціально-політичний та господарський механізми управління природокористуванням мають базуватися на запровадженні сучасних інформаційних технологіях. Післявоєнна відбудова України буде потребувати принципово нового підходу та якісно нових технологій в будівництві та урбаністиці. Актуальним постане питання правового забезпечення екологічної безпеки будівельних матеріалів як на рівні технічного регламентування, так і на рівні технічного забезпечення і впровадження. Тому комплексний аналіз існуючих підходів екологічної оцінки будівельних матеріалів за показниками їх гігієнічної безпеки, визначення цих критеріїв безпеки і характеристик для оцінки впливу будівельних матеріалів на здоров’я людини є важливим. В умовах сьогодення систематизація законодавства є вкрай необхідним заходом, що дає змогу вдосконалити, впорядкувати законодавство для зручності його застосування, ефективної реалізації на практиці та створити необхідні умови для його подальшого розвитку, позбутися в ньому прогалин та недоліків і забезпечити його внутрішню єдність.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"172 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116289034","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОНЯТТЯ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ","authors":"А. К. Славицька","doi":"10.32782/klj/2023.1.35","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.35","url":null,"abstract":"У статті досліджено сутнісні ознаки механізму забезпечення реалізації антикорупційної політики. З метою встановлення поняття «механізм забезпечення реалізації антикорупційної політики» досліджено якісно-змістовні ознаки понять, які його формують («механізм», «забезпечення», «реалізація») як в загально-правовому значенні, так і для цілей детермінації антикорупційної політики. Акцентовано увагу на тому, що ототожнення забезпечення та адміністративного права як забезпечення є недоцільним як з гнесеологічного, так і з праксеологічного підходів. Відповідно, забезпечення засобами адміністративного права виступатиме лише окремою складовою правового забезпечення конкретного явища. Визначено поняття «забезпечення реалізації антикорупційної політики» та виокремлено такі його ознаки: 1) змістовно сформовано з сукупності правових заходів і засобів, які повинні відповідати стану суспільних відносин, умовам інтеграції до Європейського Союзу; 2) якісно є системою гарантій, що спрямовані на створення ефективних умов та практичне втілення напрямів діяльності держави у сфері запобігання та протидії корупції; 3) набуває юридично значущих наслідків виключно у тому випадку, коли його змістовні складові врегульовано нормами права (переважно нормами адміністративного права, що опосередковано специфікою запобігання корупції). Для цілей цього дослідження, забезпечення реалізації антикорупційної політики буде розглянуто з позиції його праксеологічного втілення, а не статичного тлумачення. Вказівка на останнє зроблена через детермінацію «механізму забезпечення реалізації державної антикорупційної політики». Встановлено, що механізм забезпечення реалізації антикорупційної політики – це якісно відокремлене явище правової системи, що є комплексом взаємопозв’язаних елементів, які створюють належні юридичні і фактичні можливості для повноцінного втілення сукупності правових заходів і засобів, спрямованих на формування необхідних умов та практичне втілення напрямів діяльності держави у сфері запобігання корупції.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"57 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130857837","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИДИ СПАДКУВАННЯ ТА ЇХ СПІВВІДНОШЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СПАДКОВОМУ ПРАВІ","authors":"Є. О. Рябоконь","doi":"10.32782/klj/2023.1.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.13","url":null,"abstract":"Дана стаття присвячена дослідженню питань видів спадкування, їх співвідношенню між собою і практичним аспектам правозастосування. Основоположне значення у спадковому праві та законодавстві має принцип універсальності спадкового правонаступництва. Серед іншого, принцип універсальності виявляється в тому, що прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться. Певна законодавча прогалина, яка виявляється у відсутності у ЦК України подібної норми-принципу, заповнюється пунктом 3.14 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за яким прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна; спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитися; спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину. Неврегульованість ЦК України питання щодо наслідків прийняття спадщини у тих випадках, коли спадкоємець, маючи право на спадкування частини спадщини за заповітом, а частини – за законом, приймає спадщину лише за однією з цих підстав, потребує відповідного тлумачення. Аналіз законодавства, проведений автором, дає підстави для висновку, що прийняття спадщини за однією підставою (видом) спадкування не означає автоматичного прийняття спадщини за іншою підставою, що не суперечить принципу універсальності спадкового правонаступництва. Якщо спадкоємець, на користь якого спадщина відкрилася за обома підставами, прагне прийняти спадщину і за заповітом, і за законом, він має вказати про це у заяві. Якщо спадкоємець наділений правом на спадкування і за заповітом і за законом, він має право прийняти її за однією з цих підстав і не позбавлений права відмовитись від її прийняття за іншою підставою.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125733688","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У ФОРМІ ДІЗНАННЯ","authors":"В. А. Баранець","doi":"10.32782/klj/2023.1.51","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.51","url":null,"abstract":"Актуальність статті полягає в тому, що дізнання є формою досудового розслідування, яка передбачена правовим системам країн як романо-германської, так і англосаксонської правової сім’ї. Втім, розслідування кримінальних правопорушень у формі дізнання має суттєві відмінності в різних країнах та може поєднувати в собі як елементи кримінальної процесуальної діяльності, так і оперативно-розшукової чи і адміністративної. Дізнання як кримінальна процесуальна діяльність також має різні форми. Адже дізнання може бути як початковим етапом досудового розслідування, так і самостійною диференційованою формою спрощеного кримінального провадження. У статті здійснено порівняльний аналіз процесуальної форми досудового розслідування кримінальних правопорушень у формі дізнання у Франції, Німеччині, США та Україні. Встановлено, що дізнання в зарубіжних країнах є основною формою розслідування, яке поєднує в собі як елементи кримінальної процесуальної, так і оперативно-розшукової діяльності. Визначено, що відповідно до кримінального процесуального законодавства Франції дізнання є як початковим етапом попереднього слідства, так і спрощеною формою досудового провадження очевидних кримінально-карних діянь. При спрощеній формі офіцер судової поліції має право проводити всі слідчі дії, кожна з яких оформляється протоколом, що має доказове значення. Дізнання в Україні є спрощеною формою досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (проступків), а не окремим початковим етапом досудового розслідування. Відповідно до кримінального процесуального законодавства Німеччини дізнання є єдиною формою досудового розслідування. Дізнання здійснює прокурор або поліція під керівництвом прокурора. Судовий слідчий в такому розслідуванні приймає бере участь лише при прийнятті найважливіших рішень чи вирішенні питання щодо легалізації доказів. Зауважується, що законодавству США відома диференційована форма кримінального провадження залежно від тяжкості вчиненого діяння. За ступенем суспільної небезпеки кримінально-карані діяння поділяють на такі види: державна зрада, фелонія, місдемінор (проступок). Обґрунтовано, що для країн як романо-германської, так і англо-саксонської системи права притаманна тенденція до диференціації кримінальної процесуальної форми та запровадження прискорених (спрощених) досудових проваджень.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131094107","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ","authors":"Н. А. Горбова, А. Я. Палюх, Вікторія Пархета","doi":"10.32782/klj/2023.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.7","url":null,"abstract":"Наукова стаття присвячена з’ясуванню особливостей та виявленню проблемних аспектів правового захисту та відновлення прав людини і основоположних свобод в умовах подолання наслідків війни. В роботі здійснено розкриття сутності правового захисту та відновлення прав людини і основоположних свобод в умовах подолання наслідків війни, адже повномасштабне вторгнення країни-агресора на територію суверенної правової та демократичної України зумовило значне розбалансування явищ і процесів суспільно-політичного та соціально-економічного характеру. Зазначається, що основні права та свободи людини і громадянина в Україні регламентуються Конституцією та міжнародними нормативно-правовими актами, найбільш вагомим із яких виявляється Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, що імплементовані у вітчизняне законодавство. В досліджені здійснено узагальнення наукових підходів щодо формування переліку прав та свобод людини і громадянина, які можуть бути істотно обмежені в умовах запровадження спеціального правового режиму воєнного стану. Доведено необхідність гарантування громадянам України права на житло, на захист соціально вразливих верств населення, а також тих, що проживають на тимчасово окупованих територіях. Окремо обґрунтовано дестабілізуючий вплив чинників воєнного характеру на забезпечення правового захисту та відновлення прав і основоположних свобод людини та громадянина, що являються підставою для встановлення обмежень щодо прав і основоположних свобод людини і громадянина. У статті значна увага приділена систематизації основних напрямів правового захисту та відновлення прав людини і основоположних свобод в умовах подолання наслідків війни, а також запропоновано ключові заходи адміністративно-правового та цивільно-правового характеру, за допомогою яких можна підвищити ефективність правового захисту та відновлення прав людини і основоположних свобод в умовах подолання наслідків війни.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133453252","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}